ця перша спроба все змiнити
благати долю
падати, вставати
i знову йти
до чого? 
ти цiллю стань, просити мушу
i хоч немає сенсу у моїх словах
ти зрозумiеш. зможеш
вiрю
цi вiдчуття - насправдi
не лишилося нiчого
тiльки мрiї
писати бiлим
плутати слова
життя втрачати, й не почути тишi
так мало бути
в цьому уся я
та раз за разом
цeй фантомний бiль
мене погубить
можу це вiдчути
не завтра, i не через рiк чи мiсяць
вiн щохвилинно
давить в груди 
б'є сильнiше
вбиває по шматочку
голоснiше
не озирайся, хмари тої смути
котрi iз днями вже забутись мали 
наздоганяють. чути подих в спину
ти не спиняйся лиш
iз ними я зостанусь 
iди, як можеш швидко
без зупину
я не скажу "люблю"
брехнi не полюбляю
самопожертва
можеш так назвати
останнiм подихом я проводити маю 
що залишилося, 
але чого не буде