Віє вітер пронизливий
Ніч спустилась в вікно
За вікном трохи блискає
Та мені все одно

Вийшла я в нічку темную
Розплела я косу
В далеч глянула прищільно
Та тебе не знайду

Вчора клявся, що прийдеш ти
Та тебе все нема
Мабуть вітром десь звіяло
Чи зима замела

Прогляділа я віченьки
Ну!Нема  Чорт з тобой!
І пішла до сусідоньки
Розпивать самогон

За чарчиною другою
Розвезло язика
Розказала, що  ждала  я,
От того козака


А сусідка Одаронька
Сплеснула рукавом
Та й сказала,що той козак
Там десь спить за стогом,
Та не сам , а з дівчиною
Із  оттого двора
І що ходить до неї він
Десь із позавчора

Я не думала довго так
Ухапила граблі
Да мерщій свої ніженьки
Потягла до стогів

Прилітаю на двох своїх---
Голуб'ята лежать
Я-кирдик по башці обох
Щось уже ц не дишать!

Я Одарці кричу услід
Принеси-но води!
Ми линули по- трошечку
О! Уже й ожили



Кровні знову у руки я 
Грабельки узяла
І підбігла до голуба
Та як знов упекла!

Це тобі сизий голубе!
Щоб до дної ходив
А як путаєш стежички
То очки щоб купив!
І на мої ти грабленьки
Щоб Більш не попадав
Бо ж ті коштують дорого
Ти ж дешевший в сто грам!





26/09/06