|
|
||
Так боляче і тяжко на душі І сльози рвуться на обличчя Дивлюсь в бездонні очі ці сумні В них зібраний весь біль сторіччя Слова застрягли в горлі комом Стою дивлюся щастю в слід Я відчуваю себе гномом Навколо злий великий світ Сама не знаю що там сталось Чому пішов він не збагну А може все мені так здалось Не зустрічала ж я її саму Питала я її чому стоїть беззвучно Зімкнувши руки легко на живіт І знала відповідь мені не зручно Я навіть не сказала їй привіт Під чорною вуаллю тьмяні очі А на руках лишився часу слід Так відбивалися самотні ночі І довгі роки нестерпимих бід Сама осіннє небо листя жовте Куди підеш нема куди піти І скиглить серце випригнути хоче Так що ж ти тут Ти так сама дала йому піти...
|
Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира"
О.Копылова "Невеста звездного принца"
А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"