Нюся: другие произведения.

Оля + Коля

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Конкурсы романов на Author.Today
Загадка Лукоморья
  • Аннотация:
    Написаний давно, десь 2-3 роки тому. Вирішила просто викласти. (((Детский лепет)))


   Оля + Коля
  
   0x01 graphic
  
  
   Вона сиділа у кафе і пила каву. Задзвонив телефон. Це був він. З Колею вона зустрічається вже рік. Сьогодні річниця їхньої зустрічі.
  -- Привіт, що робиш? - запитав він.
  -- Привіт, я сиджу у нашому кафе, згадую нашу першу зустріч.
  -- О, так. Пам'ятаю. Олю, я маю до тебе серйозну розмову.
   Вона подумала: він все ж не забув.
  -- Я тебе уважно слухаю.
  -- Розумієш, ми з тобою зустрічаємося вже досить довго, і мені здається нам час розлучитись.
  -- Але чому? У тебе інша?
  -- Ні, зрозумій, я не підходжу для тебе. Ти.., ти така. Ти не така, як всі. Ти особлива.
  -- Так в чому ж річ?
  -- Я. Я такий, як всі, а тобі потрібен особливий. Не тримай на мене зла. Давай залишимося друзями...
   Вони мовчали. Вона сказала крізь сльози, які доходили до її серця:
  -- Ти.. Я тебе ненавиджу. Ти.. Ти покалічив мою душу. Прощай!
   В трубці почулися довгі гудки. Вони розуміли, що все. Вони більше не почують один - одного. Може, колись, але не зараз.
   Вона сиділа і думала, чому саме сьогодні. Чому не завтра, не через тиждень, місяць, рік.
   Вона плакала, і ніхто не міг зарадити її горю.
   Дні стали сірими та летіли швидко. Їй уже двадцять три. Здається, вона прожила все життя, і жити немає за ради чого. Було кохання, та все воно полетіло. Полетіло назавжди і більше ніколи її не потурбує.
   Пройшов рік.
   Вона знову сидить у тому кафе і думає про нього.
   Біля неї пройшов хлопець. Він ненароком зачепив рукою чашку кави і пролив на її плаття. Вона заплакала. Він повернувся. Нічого не сказавши, усміхнувся і пішов далі.
   Це все бачив один чоловік, який сидів за сусіднім столиком. Він підійшов до Олі.
  -- У нього не має ні сорому, ні совісті. Бувають же такі люди.
   Крізь сльози вона побачила, це був він. З ним вона не бачилась уже рік. Вона посміхнулась.
   Спочатку він не зрозумів, чому ця незнайомка усміхається.
   Але потім..
   З Олею він порвав вже як рік, але вона ще досі стоїть у нього перед очима. За цей час у нього нікого не було.
   - А ти змінилась.
   - Ти також. Але я зразу тебе впізнала. Твої рухи, вимова. Ти змінився зовні, але не всередині.
   - Як же я сумував за тобою. Не було і хвилини, щоб я не думав про тебе.
   - То чому ж ти покинув мене тоді?
   - Мені тоді здавалось, що наші почуття вже охололи. Але це не так. За цей час змінилося багато чого. Як тільки я побачив тебе. Мої почуття спалахнули знову. А твої?
   - Я не знаю.... Ти зробив мені дуже боляче. Я намагалась про тебе не думати. Але.. Я тебе кохаю. Кохала. І завжди кохатиму.
   - Я тебе також. Давай почнемо все спочатку.
   Вона усміхнулась. Він стиснув її у своїх обіймах.
   Пройшло вже майже десять років. У них двоє дітей. Вони дуже щасливі. Вони кохають один одного. Навіть маленькі сварки не розлучають їх так надовго, як колись.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   Нюся - Оля + Коля


Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"