ГРУФФАЛО (мiй переклад вiрша з Англiйської)


Гуляв якось миш крiзь хаща лiсового, 
Зустрiв його лис, миш глядався чудово.

-Куди поспiшаєш, маленьке звiрятко?
Ходiм нумо їсти в пiдземну норятку.

-Це дуже шляхетно, але скажу нi, 
Бо з Груффало їсти належно менi.

-Тож Груффало, хто це? Скорiше кажи!
-Про Груффало знають усi на межi.

-Великi клики та нагостренi кiгтi
I зуби, з яких ти тремтиш у страхiттi.

-Не чув про те диво, що є на межi.
Де маєш зустрiтись, негайно кажи!

-Зустрiтись я маю ось тут, мiж камнями,
А їсти вiн любить лисичку в сметанi.

-Лисичку в сметанi? О друже, бувай!
I лис швидко втiк у зелененький гай.

-Просте лисенятко, тож кожен вже знає,
Що Груффало справдi в життi не буває.

Гуляв собi миш крiзь хаща лiсового.
Зустрiв його сич, миш глядався чудово.

-Куди поспiшаєш маленьке звiрятко?
Летимо на чай, на високе гiллятко.

-Це дуже шляхетно, але скажу нi, 
Бо з Груффало пити належно менi.

-Тож Груффало, хто це? Скорiше кажи!
-Про Груффало знають усi на межi.

-Колiна вузлястi та пальцi в розпирку
I нiс в бородавцi, що їсть в ньому дiрку.

-Не чув про те диво, що є на межi.
Де маєш зустрiтись, негайно кажи!

-Зустрiнусь ось тут, у струмочка, мiй друже.
Морозивом з сича вiн ласує дуже.

-Морозивом з сича? Ох-ху та ух-ху!
I миттю сича тут не стало й духу.

-Простесенький сичу, тож кожен вже знає,
Що Груффало справдi в життi не буває.

Гуляв собi миш крiзь хаща лiсового,
Зустрiв його змiй, миш глядався чудово.

-Куди поспiшаєш маленьке звiрятко?
Повзiм до бенкету пiд те дровенятко.

-Це дуже шляхетно, але скажу нi, 
Бо з Груффало бути належно менi.

-Тож Груффало, хто це? Скорiше кажи!
-Про Груффало знають усi на межi.

Страшнесенькi очi та чорний язик
I iкла на спинi, мов роги в кози.

-Не чув про те диво, що є на межi.
Де маєш зустрiтись, негайно кажи!

-Ось тут, бiля озера з ним на бенкетi, 
Де вiн смакуватиме змiя в омлетi.

-Змiя в омлетi? Менi час повзти.
Зеленого змiя слiд швидко простиг.

-Простесенькiй змiю, тож кожен вже знає,
Що Груффало....Ох!

Великi клики та нагостренi кiгтi
I зуби, з яких ти тремтиш у страхiттi.

Колiна вузлястi та пальцi в розпирку
I нiс в бородавцi, що їсть в ньому дiрку.

Страшнесенькi очi та чорний язик
I iкла на спинi, мов роги в кози.

Рятуйте! О, нi!
То Груффало тут, на яву, не увi снi.

А Груффало: "Ти моя їжа? - сказав
"Я б зараз тебе мiж хлiбинок поклав?.

-Я хижа тварина з хаща лiсового,
Не можна до мене казати такого.

Ходiмо зi мною, побачиш ти сам,
Що кожен тiкатиме, як зроблю: 'ам!'

'А ну ж бо!' - погодився , трясця вiд смiху,
'Пiдемо разом, подивлюсь на цю втiху'

Вони iшли разом, раптом Груффало встав.
'Я чую шипiння промiж лiсних трав?'

'Це змiй' - сказав миш. 'Змiй привiт. Як ти є?'
Змiй Груффало бачить, на мiстi стає.

'Ой лихо!' гукає. 'Менi час повзти'
Зеленого змiя слiд швидко простиг.

'Вражає те' - Груффало мишу казав
Та погляду в очi його уникав.

Вони ще пройшли, раптом Груффало встав.
'Хтось вiтру зiтхання з дерев тих подав'

'Це сич' - сказав миш. 'Сич привiт, як ти є?'
Сич Груффало бачить, на мiстi стає.

'О боже!' - гукає. 'Ох-ху та ух-ху!'
I миттю сича тут не стало й духу.

'Шокує те' - Груффало мишу казав
Та погляду в очi його уникав.

Вони ще пройшли, раптом Груффало встав.
'До нас хтось крокує, мов здобичу скрав'.

'Це лис' - сказав миш. 'Лис привiт, як ти є?'
Лис Груффало бачить, на мiстi стає.

'Рятуйте!' - гукає. 'Все друже, бувай!'
I лис швидко втiк у зелененький гай.

Що Груффало, бачив? Злякє будь-кого.
Найхижа тварина з хаща лiсового.

Тож шлунок вже мiй починає дзужчити.
В сухариках Груффало маю схарчити.

'В сухариках Груффало?' - здiйняв вiн крик
За мить обернувся та з вiтерцем втiк.

Гуляв собi миш крiзь хаща лiсового
Знайшов миш горiх, що глядався чудово.