Хто, як не я тебе полюбить так безтямно?
Чи може, трохи менш принаймнi...
Так шалено... I дуже нiжно...
Хто роздiлить з тобою лiжко?

Хто, як не я тебе приголубить?
I вранцi нiжним цiлунком розбудить?
Лиш подивлюся в синi тво§ очi...
I розлучатися з тобою я не хочу!

I вiзерунком на вiкнi мороз нам серце намалює.
Одно на двох. Лиш ти i я...
А мiсяць, дивлячись на нас, чомусь сумує.
Я розумiю те, що бiльше не твоя...

Та  хто, скажи! Хто, як не я?
I тiльки мить є в нас, щоб вирiшити все.
Можливо завтра прийде знов зима...
В душi! I бiлий снiг з печаллю принесе.