Не клич. Я бiльш не полечу до тебе.
Навiщо погляди тво§, слова?
Це все безглуздо i не треба.
Тепер я з iншим... Не одна!

Душа до тебе вже не рветься.
Забудь мене, не згадуй перший снiг.
Кохання вже не повернеться.
Ти винен сам, що не зберiг...

Пробач, я викреслю всi нашi фрази.
Хiба вони потрiбнi нам?
В них бiль i смуток, i образи...
А нiжностi так мало там!

Чого мене ти кличеш знову?
Зруйноване кохання не вернеш.
Забудь мене, молю... Дай спокiй!
Я з iншим вже. Ти iнший теж.