Дивиться у спину осiнь
Холодним поглядом з пiтьми
А я  благаю досить
Тобi вже гратися з людьми

Заплакала вона з досади
Калюжi утворились з слiз
А оминаючi машини
Накрили хвилею из бризк


Менi здалось, що я щасливий
Та то було лише на мить
I я прокинувся вiд того
Що серце ноiть i болить

А осiнь вбралася у чорне
Сховала сонце до кишенi
Якби я знав, що таке буде
Набрав би свiтла повнi жменi

Сьогоднi знову буде дивно
Тебе побачити у мiстi
Але лише одну секунду
Ти рочинилась нiби в тiстi

Троллейбус утiкав змiєю
Менi його не наздогнати
Вiн вiдзджає разом з нею
До зустрiчi мiй друг рогатий

Говорить осiнь дуже тихо
Менi  не зрозумiти
А я лише одне питаю
Як знов менi  зустрiти?

Так повелося з того часу
Четвертий рiк уже минає
Як тiльки знов приходить осiнь
То знову я  шукаю.

(10 жовтня 2011)