Джекил И Хайд: другие произведения.

Фанатка

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Конкурсы романов на Author.Today
Загадка Лукоморья
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    На украЌнській мові і з помилками, так що вибачайте )

  Едвард сидів у м'якому, зручному кріслі. На столі перед ним стояв цілий стос новеньких духмяних книг. В руках у нього була дорога ручка-перо з золотою оздобою. Він, усміхався запитував ім'я шанувальника та робив напис на палітурці: "Шановному добродію ХХ ХХ ХХ з любов'ю від Едварда Еванса. Це була уже п'ята чи шоста презентація протягом останнього місяця. Його остання книга: "Кривава розправа" - користувалась шаленою популярністю серед читачів. І вже встигла увійти до числа бестцеллерів. Здавалось, що людський потік ніколи не скінчиться, кожному потрібно було посміхнутись, запитати, як справи, потиснути руку. Кожен фанат висловлював своє затоплення неймовірним талантом Едварда, цитував сво§ улюблені уривки, або навпаки запитував про незрозумілі йому місця. А він же письменник! Творча особистість! І йому обтяжлива така метушлива і штучна обстановка. Та якби його воля, то він уже б давно утік, заховався б у своєму домі, розпочавши роботу над наступним романом. Але ж ні! Він зв'язаний по рукам і ногам контрактом із сво§м агентом, у мусить майже кожен день проводити у дорозі до наступного місця презентаці§...
  
  Раптово його важкі роздуми були перервані. Перед Едвардом постала молода вродлива особа з білим хвилястим волоссям, що водоспадом розтікалось по плечах. Ї§ пишні губи були вульгарно нафарбовані червоною помадою, але водночас від них не можна було відвести очей. На ній була сукня червоного, багряного кольору з пікантним глибоким декольте, та розпіркою до середини стегна. На руках §§ були білі шовкові рукавички по лікоть. Вона граціозно вигнулась вперед простягаючи Едварду книгу для автографа, і він зміг зазирнути у §§ темні палаючі очі.
  
  - Містер Еванс, я ваша палка фанатка, - промовила загадковим солодкуватим голосом незнайомка.
  
  - Можна, просто Едвард, - усміхаючись сказав письменник, пригадавши ще одну причину через яку йому подобається бути письменником. Це посилена увага та приязнь з боку слабко§ статі.
  
  - Містер... Едвард, напевно Ваша дружина найщасливіша жінка у світі, - майже прошепотіла незнайомка грайливо накручуючи пасмо волосся на палець.
  
  - На жаль я не одружений, - відповів Едвард.
  
  - Чому нажаль, чи ж справедливо було б, якби серце такого чоловіка, як Ви належало одній жінці, - уже майже на вухо Едварду щебета незнайомка.
  
  Едвард, поглянувши зі сторони на мізансцену, зрозумів, що краще §м тут вдвох не залишатись, адже дівчина поводила себе досить відверто на очах у інших шанувальників, та преси. Тому він запропонував місс покинути це задушливе місце і піти прогулятись свіжим повітрям, на, що вона без вагань погодилась. Зіславшись на погане самопочуття, Едвард вибачився перед організаторами, та вийшов із будівлі. Незнайомка не хотіла §хати на таксі і умовила Еванса пройтись пішки, до його готелю, який знаходився неподалік. На вулиці стояла чудова літня пора, на небі ні хмаринки, а яскраві зорі мирно спочивали на темному небосхилі.
  
  - Я й досі не дізнався вашого імені місс, - сказав Едвард, беручи під руку дівчину.
  
  - Мене звуть Еліс, - скромно відповіла, дівчина, - але, про мене потім, мені б хотілось більше дізнатись про тебе Едварде.
  
  - Та, поправді кажучи немає, щой розповідати, я думаю, моя біографія, давно уже розміщена на різних сайтах, та надрукована в журналах, мені немає, що до не§ додати.
  
  - Ні, мені не цікаві дати, числа, імена, це все обман. Мені цікавий справжній ти! - загадково посміхаючись сказала Еліс.
  
  - Ну, якщо ти дійсно хочеш пізнати мене справжнього, то ти спізнаєш розчарування, бо я далеко не такий ідеальний, як пишуть про мене в прессі. Я звичайна людина, зі сво§ми вадами та страхами, и мене не варто ідеалізувати, лише з огляду на мій письменницький талант.
  
  - Едварде, мені жавди було дуже цікаво, як тобі вдається, так тонко, так яскраво, так правдиво зобразити ті поді§, які ти описуєш у сво§х книгах.
  
  - Все надзвичайно просто, я завжди ставлю себе на місце головного героя, я роблю те, що й він, дихаю тим самим повітрям, пропускаю крізь себе усі його переживання, так що навіть стирається грань між героєм і мною. І доречі, саме зараз, я розпочав роботу над новим романом.
  
  - Ой як це цікаво, Едварде! - аж запищала незнайомка, - я завжди мріяла поспостерігати за маестро в ді§, під час його роботи.
  
  - Моя люба, безсуинівно у Вас буде така нагода, - "Ця дурненька зовсім поверхово знайома із моею творчістю, доведеться показати §й справжній майстер-клас", -самовдоволено посміхнувся письменник. У його голові уже визрівав план дій, щодо ціє§ на§вно§ та безтурботно§ лялечки. Не випадково ж його звуть "Майстром Хоррору".
  
  - Люба Еліс, ось ми уже і прийшли, в моєму номері охолоджується пляшка шампанського і ми б могли відсвяткувати наше випадкове, але таке приємне знайомство.
  
  - Із задоволенням, Едварде, звичайно, якщо це Вас не дуже обтяжить, - зашарілась дівчина.
  
  - Звичайно ж ні, хіба товариство тако§ приємно§ і цікаво§ дівчини, може бути для когось обтяжливим, - доброзичливо посміхнувся Едвард, узявши дівчину за талію, та ідучи до ліфту.
  
  Ліфт майже беззвучно закрився, и через невеликий проміжок часу, так само пошепки відкрився на потрібному поверсі. Із нього вийшов письменник і його супутниця, здавалось, що дівчина нервує, або збуджена, §§ тіло тремтіло в передчутті невідомого.
  
  - Ви мабуть змерзли, за час нашо§ прогулянки? - стурбовано запитав Едвард.
  
  - Мабуть... - розгублено відповіла дівчина.
  
  - Нічого зараз зайдемо до мо§х апартаментів і Ви одразу зігрієтесь, - підбадьорливо поплескав дівчину, по спині, письменник.
  
  - Зараз, я приготую Вам чогось гаряченького, шампанське залишимо на потім, - сказав Едвард ідучи на кухню, - Еліс, поки що можеш присісти на кушетку біля кавового столика.
  
  Едвард, заварив каву та наповнив нею склянку, після чого діставши з кишені пляшечку з білим порошком відкрив пробку та висипав його вміст у склянку.
  
  "Напевно зв'яжу §§ і добряче відшмагаю. Так! Саме так, як зробив би мій герой. Так, відшмагати до крові, до потворних рубців на шкірі. До гнійних і незаживаючих ран. Це буде чудовим матеріалом для моє§ книги..."
  
  Добре все розмішавши, він разом із чашкою повернувся до вітальні. Еліс стояла, біля вікна дивлячись на вогні засинаючого міста. Едвард поставив чашку на стіл, і підійшов, до дівчини.
  
  - Еліс, я приготував тобі кави, щоб ти зігрілась.
  
  Несподівано дівчина розвернулась і впилась сво§ми губами у його. Вона притислась так міцно, аж до болю. Одночасно дівчина схопила Едварда руками, що він не міг вирватись. А коли вона нарешті його відпустила, Едвард відчув, якусь незрозумілу слабкість в ногах, його розум затуманився перед очима все поплило. Він утратив рівновагу і мало не впав, аж доки не дійшов до кушетки. Після чого звідомість остаточно його залишила.
  
  
  - Брікс, що тут у нас?
  
  - Комісаре, здається, це знову справа рук: "Фанатки"...
  
  - Та навже?! Це вже восьме вбивство в цьому році, вона взагалі збирається зупинитись? Політики, спортсмени, бізнесмени, музиканти, вже й до письменників дісталась!
  
  - Але ж сер, цього разу також, є докази, що жертва не була такою вже безгрішною...
  
  - Брікс! Ми зараз займаємся розслідуванням вбивства Едварда Еванса, а не викриттям його грішків. Адже зрештою судити мертвих немає ніякого сенсу.
  
  - Зрозумів шеф!
  
  
  "The Times": "Фанатка завдає нового удару!"
  
  "People": "Подробиці загадкового вбивства: Едварда Еванса"
  
  "Daily Express": "Загадкова отрута знову стала знаряддям вбивства знаменитості"
  
  "Mirror": "Хто стане наступним ? Навіть королівська сім'я не може почуватись у цілковитій безпеці".
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"