Обличчя. Погляд з небуття.
У ньому все моє життя
У ньому вся моя надiя
I спiвчуття i каяття

Зiмкнулись губи у замок
Iз них не видавиш нi слова
Замовк на вiки любий рот
I не закiнчилась розмова

Застигли наче вiд зими
Ї§ розширенi зiницi...
Менi тепер байдужий свiт
Менi тепер нема рiзницi

Похолодiли пальцi рук
Тi що несли тепло i нiжнiсть
Останнiй серця перестук
Поглинула безмежна вiчнiсть

Хотiв спитати я - чому ?
Хотiв кричати я, нетреба!
Але претензi§ - кому ?
Не чути вiдповiдi з неба

Я обiйму останнiй раз
Ї§ до серця пригортаю
Але не тане лiд очей
Я разом з нею помираю.

(7 березня 2011)