Знову думка вовтузиться в мозку
в намаганні знайти слова
про кохання мого відголоски,
про мої безперечні права
бути поруч, дивитися в очі,
цілувати троянд пелюстки,
по стежинах блукати до ночі,
дорогої торкатись руки...
Годі вже! Я не хочу, не хочу
знову схожі писати рядки!
Я зміню поетичний почерк,
розмішаю з думками думки,
щоб у цвіт зодягнулася мова,
у яскраві галузки тепла,
ароматом лилася бузково,
чарувала, плекала, вела...
Важко сум розливається воском,
По порожніх тенетах клітин...
Знову думка вовтузиться в мозку
В намаганні притулок знайти.
жовтень, 1996
|