Слiд вiдрiзняти поняття "суспiльство" i "громадянське суспiльство", "держава" i "суспiльство".
Держава видiлилася з суспiльства на певному ступенi його зрiлостi i залежить вiд розвиненостi суспiльства. Яке суспiльство, така й держава. В мiру розвитку суспiльства, переходу його вiд нижчого ступеня до вищого, змiнюється i держава. З удосконаленням суспiльства держава стає демократичною (у нiй здiйснюються народовладдя, економiчна свобода, свобода особи), а з формуванням громадянського суспiльства держава стає правовою.
>>>58>>>
Що таке суспiльство ?
Суспiльством можна назвати спiльноту людей, яка створюється на засадах взаємних iнтересiв, взаємного спiвробiтництва. Правда, не усяка сукупнiсть людей, об'єднаних спiльними iнтересами, є суспiльством. Студентiв в аудиторi або глядачiв у театрi також об'єднує спiльний iнтерес, але це не суспiльство. Саме суспiльство не є простою сукупнiстю iндивiдiв. Це соцiальна система.
Суспiльство - це система взаємодi людей,, що пов'язанi мiж собою iнтересами у сферi виробництва, обмiну, споживання життєвих благ i встановлюють межi поведiнки в спiльних iнтересах за допомогою соцiальних норм (у тому числi - юридичних).
До кожного суспiльства треба пiдходити конкретно-iсторич-но. У кожному суспiльствi є своя система вiдносин:
- економiчних', форми власностi, виробництво, розподiл, обмiн та iн.;
- полiтичних: ставлення груп населення до полiтично влади, участь громадян та х об'єднань у полiтицi;
- iдеологiчних (духовних): культура, характер свiтогляду - демократичний, тоталiтарний.
У кожному суспiльствi є сво суб'єкти соцiального спiлкування: особа, сiм'я, стан, клас, група, нацiя, держава та iн. Суспiльство - складна динамiчна система взаємозв'язкiв людей, об'єднаних сiмейними узами, груповими, становими, класовими, нацiональними вiдносинами.
Основними елементами, що визначають суспiльство, є власнiсть, праця, сiм'я.
Громадянське суспiльство - система взаємодi в межах права вiльних i рiвноправних громадян держави, х об'єднань, що добровiльно сформувалися та перебувають у вiдносинах конкуренцi i солiдарностi, поза безпосереднiм утручанням держави, покликано створювати умови для х вiльного розвитку.
Не кожне суспiльство можна назвати громадянським суспiльством, тобто суспiльством iз достатньо розвинутими економiчними, культурними, правовими i полiтичними вiдносинами мiж його членами; незалежним вiд держави, але взаємодiючим iз нею.
>>>59>>>
Початок формування громадянського суспiльства[1] у кранах Європи i Америки припадає на XVI-XVII ст.ст.
Можна видiлити три етапи становлення громадянського суспiльства, кожний iз яких супроводжувався iстотними змiнами економiчних вiдносин, суспiльного i державного ладу, розвитком свiдомостi iндивiда i суспiльства, культури народу i нацi, перетворюваннями суспiльно iдеологi:
I (XVI-XVII ст.ст.): процес визрiвання передумов (економiчних, полiтичних, iдеологiчних) розвитку буржуазного суспiльства, усунення юридично нерiвностi, обмеження полiтично влади правом;
II (кiнець XVII - кiнець XIX ст.ст.): формування громадянського суспiльства в найбiльш розвинутих буржуазних кранах на засадах загально юридично рiвностi, вiльного пiдприємництва i приватно iнiцiативи.
Формальна рiвнiсть вiдкриває можливостi для прояву iндивiдуальностi: з'являється громадянин як самостiйний суб'єкт, що усвiдомлює себе iндивiдуальним членом суспiльства. Вiн конституцiйне надiлений певним комплексом прав, свобод i водночас несе вiдповiдальнiсть перед суспiльством. Держава все бiльше вiддаляється вiд виконання функцiй власника. Розвиваються правовi механiзми, що стримують полiтичну владу, пiдкоряють закону. Вiдбувається становлення представницько демократi - постiйно дiючих представницьких загальнонацiональних установ парламентського типу зi суворо позначеними повноваженнями затверджувати податки i приймати закони;
III (рубiж XIX - XX ст.ст.): розвиток постiндустрiального суспiльства з машинним виробництвом, фабричною органiзацiєю працi, загальнонацiональним ринком; вiдокремлення влади вiд власностi; перехiд управлiння громадськими справами практично до рук вчених-спецiалiстiв (менеджерiв) iз збереженням iнститутiв традицiйно демократi та полiтичного плюралiзму; розширення i поглиблення рiвноправностi людей.
>>>60>>>
Сформувалися три пiдходи до спiввiдношення громадянського суспiльства i держави:
1) держава i громадянське суспiльство -- збiжнi соцiальнi системи;
2) держава i громадянське суспiльство - рiзнi соцiальнi системи, первинною (провiдною) є держава, що контролює громадянське суспiльство;
3) держава i громадянське суспiльство - рiзнi соцiальнi системи, держава виконує службову (пiдпорядковану) роль щодо громадянського суспiльства.
Ознаки (риси) громадянського суспiльства - у його спiввiдношеннi з державою:
1) не iснує до держави i поза державою;
2) не включає державу, розвивається самостiйно - без безпосереднього втручання держави;
3) складається iз суб'єктiв - вiльних i рiвноправних громадян i об'єднань, що добровiльно сформувалися i знаходяться у вiдносинах конкуренцi i солiдарностi;
4) має певний прiоритет перед державою, проте зацiкавлено в добробутi держави i сприяє розвитку;
5) справляє вплив на створення i функцiонування державних органiв у власних iнтересах;
6) має право жадати вiд держави захисту життя, здоров'я, безпеки громадян, не допускаючи втручання в х приватнi iнтереси;
7) формує право, що формулюється державою в законах та iнших нормативно-правових актах[2], гарантує i захищає вiд порушень iз боку будь-кого. Усi потреби громадянського суспiльства реалiзуються за допомогою волi держави, виражено у формi правового акта;
8) розвивається i взаємодiє з державою в межах права, котре виступає як рiвний i справедливий масштаб свободи i справедливостi, а не як спосiб нав'язування державно волi.
Держава здатна сприяти розвитку суспiльства або перешкоджати йому.
У функцiонуваннi громадянського суспiльства роль цивiлiзовано держави має виражатися в тому, що вона:
>>>61>>>
- служить формою, що органiзує громадянське суспiльство i створює умови для його розвитку;
- є вiдносно самостiйною щодо громадянського суспiльства i здiйснює солiдарнi публiчнi iнтереси усiх членiв суспiльства;
- встановлює "правила гри", яких повиннi дотримуватися громадяни та х об'єднання, створює сприятливi умови для х iснування i розвитку;
- не втручається у приватну сферу сiм', побуту, культури (перший рiвень громадянського суспiльства): таке втручання може вiдбуватися лише з метою забезпечення особисто або громадсько безпеки;
- надає необхiдний захист громадянському суспiльству, яке функцiонує в межах територi, у тому, що належить до соцiально безпеки громадян;
- юридичне забезпечує можливостi громадянина бути власником, створювати громадськi об'єднання, комерцiйнi корпорацi, брати активну участь у полiтичному життi суспiльства;
- має межi регулювання вiдносин у суспiльствi, якi визначаються конституцiєю держави, стандартами в галузi прав i свобод людини, закрiпленими в мiжнародних актах.
I громадянське суспiльство, i держава функцiонують для задоволення потреб та iнтересiв людини. Громадянським суспiльством можна назвати таке суспiльство, у якому головною дiючою особою є громадянин як автономна особа:
суб'єкт, який усвiдомлює себе вiльним членом суспiльства; вiльним економiчно - який має право вибору форм i видiв трудово дiяльностi, у тому числi пiдприємницько; вiльним iдеологiчно i полiтичне;
суб'єкт, який надiлений правами i свободами, у тому числi правом приватно власностi ("суб'єкт-власник");
суб'єкт, який усвiдомлює вiдповiдальнiсть перед суспiльством;
суб'єкт, який захищений законом вiд прямого втручання i довiльних обмежень з боку держави.
>>>62>>>
Громадянське суспiльство грунтується на багатоманiтностi форм i видiв власностi. Кожна з них покликана: (1) забезпечити добробут усiх; (2) вiдкрити економiчний простiр для збiльшення власностi на основi бiльшо iнтенсивностi працi, здiбностей, творчо iнiцiативи i пiдприємливостi. Спiввiдношення працi i рiзноманiтних форм власностi в громадянському суспiльствi повинно бути таким, щоб праця дозволяла створити для кожного гiдний суспiльному прогресу стандарт життя. Переваження у державi так званого "середнього класу" - один iз показникiв сформованого в нiй громадянського суспiльства.
Сучасна концепцiя громадянського суспiльства виходить iз того, що воно є передумовою соцiально правово держави (див. главу "Соцiальна правова держава"). Дiалектика взаємовiдносин громадянського суспiльства i держави є складною i суперечливою, оскiльки мiж ними вiдбувається своєрiдний подiл органiзацiйно-управлiнсько працi. Громадянське суспiльство як система, що сама розвивається, завжди вiдчуває тиск iз боку державно влади. У свою чергу, держава не може розвиватися без вiльного розвитку громадянського суспiльства, яке контролює дi полiтично влади. Слабкiсть громадянського суспiльства штовхає державу до узурпацi його прав, у результатi чого вiдбувається перерозподiл функцiй держави i громадянського суспiльства. У такому разi держава, крiм власних функцiй, привласнює ще й функцi громадянського суспiльства, змушує його виконувати виключно державнi рiшення. Держава i суспiльство iснують у виглядi суперечливо безупинно взаємодi i взаємовпливу, характер i спрямованiсть яких значною мiрою залежать вiд рiвня розвиненостi громадянського суспiльства i його iнститутiв.
Держава повинна орiєнтуватися в першу чергу на iнтереси громадянського суспiльства. Конфронтацiя iнтересiв держави i громадянського суспiльства є показником неефективностi державного управлiння i самого механiзму держави.
? 2. Полiтична система суспiльства I держава
Держава - не тiльки результат розвитку суспiльства, а й чинник формування полiтично системи суспiльства.
Полiтична система суспiльства - упорядкована на засадах права система всiх полiтичних явищ, що функцiонують i взає-
>>>63>>>
модiють (або протидiють) у суспiльствi з метою завоювання, утримання або участi у полiтичнiй владi; це механiзм органiзацi i функцiонування полiтично влади[3].
Держава хоча й найважливiша, але не одна лише полiтична органiзацiя в суспiльствi. До складу полiтично системи суспiльства входять такi недержавнi громадськi об'єднання, як партi, професiйнi спiлки, жiночi органiзацi, громадськi рухи (наприклад, Народний рух в Укранi), iнститути громадсько думки та iн.
Елементи полiтично системи суспiльства:
суб'єкти полiтики - держава, полiтичнi партi, полiтичнi рухи, громадськi об'єднання та iн.;
Взаємодiя елементiв (компонентiв) полiтично системи суспiльства дозволяє видiлити п 'ять пiдсистем функцiонування.
1. Iнституцiональна - суб'єктний склад (народ, соцiальнi верстви, полiтичнi партi, громадськi органiзацi та iншi об'єднання громадян, трудовi колективи, держава та iн.).
2. Нормативна (регулятивна) - система полiтичних (а також правових) норм i принципiв, що регулюють вiдносини мiж народами, соцiальними групами, партiями, полiтичними лiдерами.
3. Функцiональна - полiтичнi вiдносини, полiтичний процес, полiтичний режим, оскiльки через них формується, змiнюється, здiйснюється полiтика.
5. Комунiкативна - интегративнi (об'єднуючi) зв'язки всiх пiдсистем функцiонування полiтично системи суспiльства в цiлому.
>>>64>>>
Кожна iз самостiйних частин - ланок полiтично системи суспiльства має власну структуру, сво принципи органiзацi та дiяльностi, самостiйнiсть у вирiшеннi питань, що належать до х внутрiшнiх i зовнiшнiх справ.
Зазначенi елементи i частини об'єднуються в єдину полiтичну систему категорiєю "полiтична влада".
Особливе мiсце в полiтичнiй системi суспiльства належить державi, оскiльки вона є головним засобом досягнення цiлей, що постають перед суспiльством, концентрує в собi рiзноманiття полiтичних iнтересiв, надає усталенiсть полiтичнiй системi за допомогою впорядкування дiяльностi.
Ознаки держави, що вiдрiзняють вiд громадських об'єднань:
1) у кожнiй полiтичнiй системi суспiльства може iснувати лише одна держава, а громадських об'єднань - багато;
2) держава - органiзацiя всього населення, а громадськi об'єднання - частини населення;
3) лише держава є одноособовою повновладною органiзацiєю в масштабi всiє крани, здатною захистити основнi права i свободи всiх осiб, що перебувають на територi;
4) лише держава має у своєму розпорядженнi спецiальний апарат, який займається управлiнням громадськими справами;
5) лише держава має у своєму розпорядженнi спецiальнi установи та заклади примусового характеру i має монопольне право застосовувати примус на свой територi; громадськi об'єднання позбавленi цих ознак;
6) лише держава має монопольне право видавати юридичнi норми, обов'язковi для всього населення, i забезпечувати хню реалiзацiю. Громадськi об'єднання приймають програми, статути, поточнi рiшення, що мають внутрiшньоорганiзацiйне значення;
7) лише держава має монопольне право встановлювати i стягувати податки, формувати загальнонацiональний бюджет;
8) лише держава є офiцiйною особою (представником усього народу) всерединi крани i на мiжнароднiй аренi - суверенною органiзацiєю. Громадським органiзацiям такi якостi i функцi не властивi. Вони вирiшують локальнi за свом змiстом та обсягом завдання у суворо визначенiй сферi громадського життя.
>>>65>>>
? 3. Правовi форми взаємовiдносин держави i громадського об'єднання
Об'єднання громадян тiєю чи iншою мiрою беруть участь у полiтичному життi суспiльства, у полiтичних вiдносинах iз державою i, вiдтак, взаємодiють (спiвробiтничають або конфлiктують) iз нею.
Взаємовiдносини держави i об'єднань громадян мають правовий характер[4].
Об'єднання громадян - це добровiльне громадське формування людей, створене на основi спiльностi iнтересiв для реалiзацi свох прав i свобод.
Об'єднання громадян не є об'єктами управлiння з боку державних структур, х дiяльнiсть визначається статутом (положенням), цiлями i завданнями х створення, що не виходять за рамки закону. Беручи участь у соцiально-полiтичному i культурному життi суспiльства i держави, громадськi органiзацi та х об'єднання реалiзують права, передбаченi статутами (положеннями).
До громадських об'єднань можна вiднести полiтичнi партi, соцiально-економiчнi i соцiально-культурнi об'єднання, масовi громадянськi рухи, асоцiацi, релiгiйнi органiзацi тощо. Основними з них є полiтична партiя i громадська органiзацiя.
Полiтична партiя - добровiльне об'єднання людей, що виражають волю певних соцiальних груп, якi прагнуть домогтися або утримати державну владу, впливають на полiтику держави вiдповiдно до програми i статуту своє дiяльностi.
В Укранi членами полiтично партi можуть бути лише громадяни. Реєстрацiя полiтично партi провадиться Мiнiстерством юстицi Украни.
Громадська органiзацiя - добровiльне об'єднання людей, створене ними для досягнення особистих i громадянських цiлей, що дiє на засадах самоорганiзацi, самоврядування, самооплати (спiлки, товариства, групи, об'єднання, не заснованi урядом або мiждержавною угодою). Наприклад, профспiлки - - громадськi органiзацi, що об'єднують громадян, пов'язаних спiльними iнтересами за родом х професiйно дiяльностi. Профспiлки
>>>66>>>
створюються без безпосереднього дозволу на засадах вiльного вибору х членiв.
В Укранi громадська органiзацiя реєструється Мiнiстерством юстицi, мiсцевими органами виконавчо влади, виконавчими комiтетами сiльських, селищних, мiських Рад народних депутатiв.
Усi громадськi об'єднання рiвнi перед законом.
Держава (в особi державних органiв i посадових осiб):
1) встановлює юридичнi норми, якi визначають порядок х офiцiйного визнання (легалiзацi) шляхом реєстрацi;
2) реєструє об'єднання громадян i встановлює х iдентифiкацiйний код. В Укранi дiють Укранська республiканська партiя, Народно-демократична партiя, Партiя зелених, Соцiалiстична партiя та iн., Спiлка адвокатiв, Наукове товариство iм. Тараса Шевченка тощо;
3) забезпечує дотримання прав i законних iнтересiв об'єднань громадян;
4) здiйснює контроль i нагляд за вiдповiднiстю дiяльностi об'єднань громадян зареєстрованому статуту:
нагляд за виконанням i дотриманням законностi здiйснюють органи прокуратури;
контроль над джерелами i розмiрами надходжень i сплатою податкiв здiйснюють фiнансовi органи i органи державно податково адмiнiстрацi;
5) передбачає вiдповiдальнiсть уповноважених осiб громадських об'єднань за порушення законодавства;
6) не втручається у дiяльнiсть громадських органiзацiй, тому що вони не є об'єктами державного управлiння;
7) створює режим найбiльшого сприяння для х функцiонування: надiляє певними пiльгами або зовсiм звiльняє вiд податкiв, або надає дотацi i кошти.
Громадськi об'єднання можуть:
1) допомагати державi вирiшувати завдання економiчного, соцiального, культурного будiвництва шляхом прийняття спiльних полiтичних рiшень iз державними органами. Наприклад, "Спiлка лiдерiв мiсцево i регiонально влади Украни" (громадська органiзацiя, створена в 1999 р.) пiдписала разом iз Президентом "Декларацiю про державну регiональну полiтику", спрямовану на реформування державного устрою крани;