Слово "демократiя" вiдоме ще вiд часiв Давньо Грецi i у перекладi з грецько означає "владу народу". У раннiй перiод свого iснування в Давнiй Грецi демократiя розумiлася як особлива форма або рiзновид органiзацi держави, при якому владою володiє не одна особа (як при монархi, тиранi), i не група осiб (як при аристократi, олiгархi), а всi громадяни, що користуються рiвними правами на управлiння державою.
Протягом iсторi до iде демократi, засновано на принципах свободи i рiвностi, зверталися кращi уми людства, збагачуючи i розвиваючи це поняття: Перикл (Давня Грецiя), Б. Спiноза (Нiдерланди, XVII ст.), Ж.-Ж.Руссо (Францiя, XVIII ст.), Т. Джеф-ферсон (США, XVIII ст.), I. Франко (Украна, кiнець XIX -початок XX ст.), В. Гавел (Чехiя, XX ст.), А. Сахаров (Росiя, XX ст.) та iн. Багато хто з них (наприклад, А. Токвiль) акцентували увагу на необхiдностi "вчитися демократi". Гете писав: "Лиш той є гiдним щастя i свободи, хто що не день iде за них на бiй".
Кожна iсторична епоха вносила сво ознаки в поняття демократi i розставляла сво акценти на х значущостi.
Слово "демократiя" вживається в рiзному значеннi:
як форма держави;
як полiтичний режим;
як принцип органiзацi та дiяльностi державних органiв i громадських органiзацiй.
Коли про державу кажуть, що вона - демократична, то мають на увазi наявнiсть усiх цих значень. Демократiя як форма держави можлива в кранах iз демократичним режимом, а вiдтак, iз демократичним принципом органiзацi та дiяльностi всiх суб'єктiв полiтично системи суспiльства (органи держави, державнi органiзацi, громадськi об'єднання, трудовi колективи), котрi одночасно є й суб'єктами демократi. Зрозумiло, що суб'єктами демократi є насамперед громадянин i народ.
>>>148>>>
Демократiя нiде i нiколи не iснувала без держави. Реально демократiя є формою (рiзновидом) держави, яка характеризується, щонайменше, такими ознаками:
1) визнанням народу вищим джерелом влади;
2) виборнiстю основних органiв держави;
3) рiвноправнiстю громадян i насамперед рiвнiстю х виборчих прав;
4) пiдкоренням меншостi бiльшостi (перших останнiм) при прийняттi рiшень.
Будь-якi демократичнi держави будуються на пiдґрунтi цих загальних ознак, але ступiнь розвитку демократi може бути рiзним. Демократизацiя суспiльства - це тривалий безперервний процес, що потребує не лише внутрiшньодержавних, але й мiжнародних гарантiй.
Сучаснi демократичнi держави (а бути демократичною державою є престижним) доповнюються низкою iнших ознак i принципiв:
(1) додержання прав людини, х прiоритет над правами держави;
(2) конституцiйне обмеження влади бiльшостi над меншiстю;
(3) повага до прав меншостi на власну думку i вiльне вираження;
(4) верховенство закону;
(5) подiл влади та iн.
Виходячи iз сучасного наповнення демократi якiсним додатковим змiстом, можна дати визначення демократi як зразка, iдеалу, до якого прагнуть цивiлiзованi держави.
Демократiя - полiтична органiзацiя влади народу, при якiй забезпечується: рiвна участь усiх i кожного в управлiннi державними i суспiльними справами; виборнiсть основних органiв держави i законнiсть у функцiонуваннi всiх суб'єктiв полiтично системи суспiльства; забезпечення прав i свобод людини i меншостi вiдповiдно до мiжнародних стандартiв.
Розглянемо ознаки демократi.
1. Демократiя має державний характер:
а) виражається в делегуваннi народом свох повноважень державним органам. Народ бере участь в управлiннi справами в суспiльствi i державi як безпосередньо (самоврядування), так i через представницькi органи. Вiн не може здiйснювати сам належну
>>>149>>>
йому владу i делегує державним органам частину свох повноважень;
б) забезпечується виборнiстю органiв держави, тобто демократичною процедурою органiзацi органiв держави в результатi конкурентних, вiльних i чесних виборiв;
в) проявляється в спроможностi державно влади впливати на поведiнку та дiяльнiсть людей, пiдкоряти х собi з метою управлiння суспiльними справами.
2. Демократiя має полiтичний характер:
а) передбачає полiтичне рiзноманiття. Демократiя, як, утiм, i ринкова економiка, неможлива без iснування конкуренцi, тобто без опозицi i плюралiстично полiтично системи. Це знаходить вияв у тому, що демократiя виступає принципом дiяльностi полiтичних партiй у боротьбi за володiння державною владою. При демократi враховується рiзноманiття полiтичних думок -партiйних та iнших, iдеологiчних пiдходiв до вирiшення суспiльних i державних завдань. Демократiя виключає державну цензуру та iдеологiчний диктат.
Законодавства розвинутих захiдних держав закрiплюють низку принципiв, якими має гарантуватися полiтичний плюралiзм: 1) загальне право голосу; 2) рiвнiсть при виборах; 3) таємне голосування; 4) прямi вибори тощо. Нагадуємо, що ст. 15 Конституцi Украни проголошує, що суспiльне життя в Укранi грунтується на засадах полiтично, економiчно та iдеологiчно багатоманiтностi. Жодна iдеологiя не може визнаватися державою як обов'язкова. Цензура заборонена;
б) ґрунтується па полiтичнiй рiвноправностi громадян на участь в управлiннi справами суспiльства i держави i, насамперед, рiвностi виборчих прав. Така рiвнiсть надає можливiсть вибору мiж рiзними полiтичними варiантами, тобто полiтичними можливостями розвитку.
3. Демократiя передбачає проголошення, гарантування та фактичне втiлення прав громадян - економiчних, полiтичних, громадянських, соцiальних, культурних, а так само - й х обов'язкiв вiдповiдно до мiжнародних стандартiв, закрiплених у Хартi прав людини (Загальна декларацiя прав людини 1948 p., Мiжнародний пакт про громадянськi i полiтичнi права 1966 р. i Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi i культурнi права 1966 p., якi набрали сили вiд 23 березня 1976 р., та iн.). Законом Украни вiд 10 грудня 1991 р. "Про дiю мiжнародних договорiв на тери-
>>>150>>>
торi Украни" встановлено порядок застосування мiжнародних норм про права людини.
4. Демократiя передбачає законнiсть як режим суспiльно-полiтичного життя. Режим громадсько-полiтичного життя виражається у вимогах до всього суспiльства - до всiх суб'єктiв полiтично системи (вони ж - i суб'єкти демократi) i, насамперед, до державних органiв - засновуватися i функцiонувати на основi суворого i неухильного виконання правових норм. Кожний орган держави, кожна посадова особа повиннi мати стiльки повноважень, скiльки необхiдно, щоб створити умови для реалiзацi прав людини, х охорони i захисту.
5. Демократiя припускає взаємну вiдповiдальнiсть держави i громадянина, що виражається у вимозi утримуватися вiд учинення дiй, що порушують х взаємнi права i обов'язки. У Конституцi Украни наголошено: "Держава вiдповiдає перед людиною за свою дiяльнiсть. Утвердження i забезпечення прав i свобод людини є головним обов'язком держави" (ст. 3). Арбiтром у можливих конфлiктах мiж державою i громадянином є незалежний i демократичний суд (див. главу 9 ? 3).
? 2. Функцi i принципи демократi
Функцi демократi - основнi напрямки впливу на суспiльнi вiдносини, метою яких є пiдвищення соцiально-полiтично активностi громадян в управлiннi суспiльством i державою.
Оскiльки демократiя - не статичний, а динамiчний стан суспiльства, функцi в рiзнi iсторичнi перiоди змiнювалися, збагачувалися, поглиблювалися.
Функцi демократi можна подiлити на двi групи:
що розкривають зв'язок iз суспiльними вiдносинами;
що виражають внутрiшнi функцi дiяльностi держави.
До числа найзагальнiших функцiй демократi можна вiднести такi.
1. Органiзацiйно-полiтичну - органiзацiя полiтично влади на демократичних засадах. Вона мiстить у собi пiдфункцiю самоорганiзацi народу (самоврядування) як джерело державно влади i виражається у наявностi органiзацiйних зв'язкiв мiж суб'єктами демократi: органами держави, державними органiзацiями, громадськими об'єднаннями, трудовими колективами.
>>>151>>>
2. Регулятивно-компромiсну - забезпечення плюралiзму дiяльностi суб'єктiв демократi в цивiлiзованих рамках спiвробiтництва i компромiсу, концентрацi i консолiдацi рiзних полiтичних сил навколо iнтересiв громадянського суспiльства i держави. Правовим засобом забезпечення дано функцi є врегульованiсть правових статусiв суб'єктiв демократi.
3. Суспiльно-стимулюючу - забезпечення оптимального служiння держави суспiльству, стимулювання, урахування i використання громадсько думки i активностi громадян (консультативних референдумiв, наказiв, листiв, заяв тощо) при розробцi та прийняттi державних рiшень.
4. Установчу - формування органiв державно влади i органiв мiсцевого самоврядування демократичним шляхом (конкурс, вибори).
5. Контрольну - забезпечення дiяльностi органiв держави в межах х компетенцi вiдповiдно до вимог нормативно-правових актiв; пiдконтрольнiсть i пiдзвiтнiсть усiх ланок державного апарату (наприклад, контроль представницьких органiв за виконавчими органами, звiт останнiх перед першими).
6. Охоронну - забезпечення державними органами безпеки честi i гiдностi кожно людини, охорони i захисту прав i свобод особи, меншостi, форм власностi, запобiгання правопорушенням i припинення х.
Останнi три функцi демократi виражають внутрiшнi функцi держави.
Принципи демократi - незаперечнi вихiднi вимоги, якi ставляться до всiх учасникiв полiтично дiяльностi, тобто до суб'єктiв демократi.
Визнання мiжнародною спiльнотою основних принципiв демократi пояснюється прагненням змiцнити мiжнародну анти-тоталiтарну полiтику.
Основнi принципи демократi:
1) полiтична свобода -- свобода вибору суспiльного ладу i форми правлiння, право народу визначати i змiнювати конституцiйний лад (ст. 5 Конституцi Украни), забезпечення захисту прав людини. Свобода має первинне призначення - на основi може виникнути рiвнiсть i нерiвнiсть, але вона допускає рiвноправнiсть;
2) рiвноправнiсть громадян - означає рiвнiсть усiх перед законом, рiвну вiдповiдальнiсть за скоєне правопорушення, право на
>>>152>>>
рiвний захист перед судом. Дотримання рiвноправностi гарантується: не може бути привiлев або обмежень за ознаками раси, кольору шкiри, полiтичних, релiгiйних та iнших переконань, статi, етнiчного та соцiального походження, майнового становища, мiсця проживання, за мовними або iншими ознаками. Найважливiший аспект рiвноправностi - рiвнiсть прав i свобод чоловiка i жiнки, що мають однаковi можливостi для х реалiзацi;
3) виборнiсть органiв держави i постiйний контакт iз ними населення - допускає формування органiв влади i мiсцевого самоврядування шляхом народного волевиявлення, забезпечує х змiнюванiсть, пiдконтрольнiсть i взаємоконтроль, рiвну можливiсть кожного реалiзувати сво виборчi права. У демократичнiй державi тi самi люди не повиннi тривалий час безперервно обiймати посади в органах влади: це викликає недовiру громадян, призводить до втрати легiтимностi цих органiв;
4) подiл влади - означає взаємозалежнiсть i взаємне обмеження рiзних гiлок влади: законодавчо, виконавчо, судово, що служить перешкодою для перетворення влади на засiб придушення свободи i рiвностi;
5) прийняття рiшень за волею бiльшостi при обов'язковому дотриманнi прав меншостi - означає поєднання волi бiльшостi з гарантiями прав особи, яка перебуває в меншостi - етнiчнiй, релiгiйнiй, полiтичнiй; вiдсутнiсть дискримiнацi, придушення прав особи, яка не є у бiльшостi при прийняттi рiшень;
6) плюралiзм - означає багатоманiтнiсть суспiльних явищ, розширює коло полiтичного вибору, допускає не лише плюралiзм думок, але й полiтичний плюралiзм - множиннiсть партiй, суспiльних об'єднань тощо с рiзними програмами та статутами, що дiють у рамках конституцi. Демократiя можлива в тому разi, коли в основi полягає принцип плюралiзму, проте не всякий плюралiзм є неодмiнно демократичним. Лише у сукупностi з iншими принципами плюралiзм набуває унiверсального значення для сучасно демократi.
? 3. Форми та iнститути демократi
Функцi демократi реалiзуються через форми та iнститути. Форма демократi - це зовнiшнє вираження. Форм демократi можна назвати чимало, але основнi з них такi:
>>>153>>>
1. Участь народу в управлiннi державними i суспiльними справами (народовладдя) - здiйснюється у двох формах: прямiй та непрямiй:
Пряма - представницька демократiя
Непряма - безпосередня демократiя
- форма народовладдя, при якiй влада здiйснюється через виявлення волi представникiв народу у виборних органах (парламенти, органи мiсцевого самоврядування)
- форма народовладдя, при якiй влада здiйснюється через безпосереднє виявлення волi народу чи певних соцiальних груп (референдум, вибори)
2. Формування та функцiонування системи органiв держави на основi демократичних принципiв законностi, гласностi, виборностi, змiнюваностi, подiлi компетенцi, якi запобiгають зловживанню службовим становищем i суспiльним авторитетом:
3. Юридичне (насамперед конституцiйне) закрiплення системи прав, свобод i обов'язкiв людини i громадянина, х охорона i захист вiдповiдно до мiжнародних стандартiв.
Види демократi класифiкують за сферами суспiльного життя:
- економiчна;
- соцiальна; - полiтична;
- культурно-духовна та iн.
Наприклад, про значення економiчно i соцiально демократi в розвитку соцiально правово держави говориться в програмному документi Соцiалiстичного Iнтернацiоналу "Декларацiя принципiв" (1989 p.).
Форми демократi знаходять свiй прояв у iнститутах (референдум, громадська думка, комiсi Верховно Ради та iн.).
Iнститути демократi - це легiтимнi i легальнi елементи полiтично системи суспiльства, якi безпосередньо створюють демократичний режим у державi через втiлення в них принципiв демократi.
Передумовою легiтимностi iнституту демократi є його органiзацiйне оформлення i визнання громадськiстю; передумовою легальностi - його юридичне оформлення, узаконення.
>>>154>>>
За вихiдним призначенням у вирiшеннi завдань полiтики, влади та управлiння вiдрiзняють iнститути демократi:
За юридичною значущiстю прийнятих рiшень вiдрiзняють iнститути демократi:
Iмперативнi
Консультативнi
мають остаточне загальнообов'язкове значення для державних органiв, посадових осiб, громадян: - референдум конституцiйний та законодавчий; - вибори; - накази виборцiв та iн.
мають дорадче, консультативне значення для державних органiв, посадових осiб, громадян:
У системi iнститутiв безпосередньо демократi найважливiше мiсце належить виборам.
Вибори - форма безпосередньо участi громадян в управлiннi державою шляхом формування вищих представницьких органiв, органiв мiсцевого самоврядування, х персонального складу.
Громадяни демократично держави мають право вiльно обирати i бути обраними до органiв державно влади i органiв мiсцевого самоврядування. Громадянин може виражати свою волю свободно при додержаннi рiвностi. Свобода виборця реалiзується за допомогою таємного голосування i потребує встановлення гарантiй проти тиску на нього.
На основi загального, рiвного i прямого виборчого права шляхом таємного голосування в Укранi обираються населенням: Президент, Верховна Рада, Верховна Рада Автономно Республiки Крим, органи мiсцевого самоврядування (сiльсько, селищно, мiсько ради та х голови).
>>>155>>>
Виборча система може бути мажоритарною, пропорцiйною та змiшаною (мажоритарно-пропорцiйною). Мажоритарна система - система визначення результатiв виборiв, вiдповiдно до яко депутатськi мандати вiд виборчого округу отримують лише кандидати, що одержали встановлену бiльшiсть голосiв. Вiдповiдно до пропорцiйно системи депутатськi мандати розподiляються мiж партiями пропорцiйно кiлькостi голосiв, вiдданих за партiю в межах виборчого округи.
Так, вибори депутатiв Верховно Ради Украни в 1998 р. проводилися за змiшаною системою: iз 450 депутатiв - 225 обиралося в одномандатних виборчих округах на основi вiдносно бiльшостi (мажоритарна система), а 225 - за списками кандидатiв у депутати вiд полiтичних партiй, виборчих блокiв партiй у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузi на основi пропорцiйного представництва (пропорцiйна система).
Особливим iнститутом демократi є референдум як один iз засобiв демократичного управлiння державними справами.
Референдум (лат. - те, що повинно бути повiдомленим) - засiб вирiшення шляхом голосування кардинальних проблем загальнонацiонального i мiсцевого значення (прийняття конституцi, iнших важливих законiв або внесення до них змiн, а також iнших рiшень з найважливiших питань). Референдум є одним iз важливих iнститутiв безпосередньо демократi, проводиться з метою забезпечення народовладдя - безпосередньо участi громадян в управлiннi державою i мiсцевими справами.
Референдуми за предметом проведення:
конституцiйний - на всенародне голосування виноситься проект конституцi або конституцiйнi поправки;
законодавчi - на всенародне голосування виносяться проект закону або чинний закон;
консультативний - проводиться з метою виявлення громадсько думки щодо принципового питанню державного життя.
Референдуми за ступенем обов'язковостi проведення:
обов'язковий - предметом референдуму є питання, вiднесенi Конституцiєю до виключного вирiшення в результатi всенародного опитування (наприклад, вiдповiдно до ст. 73 Конституцi Украни виключно всеукранським референдумом вирiшуються питання про змiну територi Украни);
>>>156>>>
факультативний - проводиться з метою виявлення громадсько думки щодо конкретного питання, яке цiкавить певну частину населення регiону (наприклад, про встановлення вiльно економiчно зони у Харкiвськiй областi).
Предметом референдуму можуть бути питання:
- що мають iстотне значення для визначення полiтики держави