Белый свет меня окутывает,
Сознание силу теряет.
Оно уже ничего не означает:
Прошлое, настоящее, будущее-
Ничто! Все! Мне все равно,
Я улетаю...
Лежу и вспоминаю...
Пуля в сердце, кровью истекаю...
Ненависть в руках, кулак сжимаю,
Но сил то нет - я их теряю...
И никто не поможет - я это знаю!
Приходит страх - я понимаю,
Что больше не живу - я умираю!
А в умирающем мозгу
Все кружилась мысль одна -
Абсурдный, наивный вопрос:
"Как дожить до утра?"
А дальше, по кадрам, как в фильме,
Проносится вся моя жизнь:
Как жил и любил я,
Смеялся, грустил,
Слонялся с друзьями
И в школу ходил.
И вдруг увидел я ту,
С кем радость и горе делил...
Я понял - если умру -
Я ее потеряю -
Этого бы я не простил.
Я сделал попытку
Вернутся назад,
Сойти с той дороги,
Ведущей прям в ад.
И, видать, получилось
Убрать мне свой зад,
Так как мысли вернулись -
Я был очень рад!
Но до сих пор не покинула
Меня мысль еще та -
Все тот же вопрос:
"Как дожить до утра?"
А вместе с сознанием
Вернулась и боль:
Болело все тело,
Кололо иглой.
Очнулся я в койке,
В палате пустой.
Меня нашли! -
Странный вопрос отпадает -
Я все еще живой...
***
@-На самотi-@
На самотi залишаюсь, я хочу забути
Усе що, напевно, не хотiла говорити...Ти!
Те що менi ти сказала я хочу збагнути,
Навiщо ж у серцi лишилася ти? Назавжди!
Казала менi, що разом нам не бути,
Що з часом кращу я знайду.
Але я не хочу! Ти спробуй це почути!
Лише тобою я в свiтi живу.
Приспiв
Нiщо не хвилює, нiхто не чiпає,
Порадами тупими не докучає менi,
Але лиш темрява навколо певно вважає,
Що так добре бути на самотi!
I, навiть, розум з душею спiлкуватись не хоче,
Вiн не хоче вiдчути, як тяжко менi.
Тiльки темрява не знає, що цiєї ночi
Так погано бути менi...На самотi!
Породження темряви на власнiй стiнi
Не хочуть нi в чому признатись менi.
Як дiтлахи починають, бiсовi дiти, стрибати,
З невтомним бажанням мене до смертi налякати.
А взагалi, можливо ти,
можливо я, можливо? - Нi!
Розумiючи це, нiкуди не хочу я йти,
Хочу залишитись тут, на самотi...
***
"Безмежна блакить"
Знов сонячне свiтло
Прийшло непомiтно,
У безмежну блакить
Тягне магнiт.
I очi палають,
Спокою не знають
I хочуть туди...
Бути з вiтром назавжди.
Приспiв
Все одно: любов чи ненависть -
Менi все одно.
I, якщо там бути - забути
Усе це, якщо...
Є бiль у серцi -
Вiн тисне на мозок i душу гнiтить -
Подивись...У гору - там тiльки неба блакить.
Є тiльки неба блакить...
Знову спогади бунтують,
Мозок згадками руйнують
(Бiль та хаос - це не сон)...
I глухий протяжний стон.
Хочеться скорiш втекти
Вiд усього назавжди!
Приспiв
***
Ти, взагалi, не можеш бути на Землi.
Ти - iстота зовсiм не така, як всi.
"Янголи повиннi жити...
Янголи повúннi жити...
Угорi...
Так мало щастя людям на Землi...
Навiщо ж ти вертаєшся сюди?
Чому у сéрце так запала?
Чому у серце тáк запала?
Ти менi?...
Приспiв
Можливо я марю
I жити не шарю,
Та точно я знаю,
Що ти...
Янгол на Землi,
Ти...
Не така, як всi,
Ти...
Не хочеш повертатися туди...
Де...
Сонце назавжди,
Де...
Небува вiйни,
Де є все, але нема кохання...