Я повертаюсь знов в минуле,
Думками поринаю вдаль.
Про цю людину вже забули,
Але тебе я пам"ятаю, знай.

Дiдусю, рiдний i найкращий!
Ти був менi, як книга та.
I завжди ти менi пораду
Давав, як треба йти в життя.

З дитинства згадую я вчення
I мудре слово з уст твоїх
I щедру посмiшку, натхнення -
Iти вперед, iти за всiх.

Та я нiколи не забуду
Цi щирi очi, дар наук.
"Онучку? слово згадувати буду
I все найкраще, дане з твоїх рук ...