Аннотация: Повний текст твору можна прочитати у моїй книжцi "На кучерявих берегах Бугу": https://andronum.com/product/edelweiss-anna-na-kucheryavih-beregah-bugu/
Софiя їхала нiчним курортним мiстом i з цiкавiстю споглядала через скло машини на краєвиди за вiкном. Таксист-грузин, помiтивши Софiїну зацiкавленiсть, охоче i з властивою кавказцям гордiстю, розповiдав про рiдне мiсто, вихваляючи його красу. Софiя уважно слухала i щиро дивувалася. Нiчний пiвторагодинний перелiт майже не дав про себе знати, адже попереду були два тижнi вiдпочинку вiд нудного монотонного життя, сiрих буднiв i набридлих проблем. Душа була сповнена якоюсь невимовною радiстю i очiкуванням чогось нового й незвичного. Такий дивний стан Софiя вiдчула ще на пiдльотi до Аджарiї, а щойно шасi лiтака торкнулися злiтної смуги, цей стан посилився.
Таксист їхав не швидко, даючи пасажирцi можливiсть насолодитися мiсцевою красою. За вiкном вздовж бульвару пробiгали стрункi пальми, пiдсвiченi прожекторами. Всi вулицi i будинки, незважаючи на п"яту годину ранку, освiчувалися кольоровою iлюмiнацiєю, i це ще бiльше додавало Софiї вiдчуття, що вона опинилася в якомусь iншому свiтi, у казцi, де саме життя - суцiльне свято. Софiї так хотiлося цього свята...
Таксi зупинилося бiля входу в готель. Дiвчина подякувала водiю, приємно здивувавши його своїми, хоч i малими, але все ж таки знаннями грузинської мови, i попрямувала до входу. Уладнавши всi формальностi бiля ресепшену, Софiя отримала ключ вiд номера i, пiднявшись лiфтом на четвертий поверх, тихо пiшла сонним коридором. Усi ще спали... Адже передранiшнiй сон наймiцнiший i найсолодший.
Софiя вiдчинила дверi свого номера i ввiмкнула свiтло.
