Ти не побачиш сліз,
Докорів не почуєш,
Лиш може серця біль
Та смутку тінь в очах,
А небо скаже "глянь",
А сонце скаже "чуєш",
Як плаче німота
На замкнених вустах.

Ні ревнощів вогню,
Ні зради попелища,
Лиш зрідка уві сні
Щось тихо защемить,
А небо скаже "ні",
А сонце - "ну навіщо",
Сон тихо промайне,
Ніч далі полетить.

Не буде пут і стін,
І ланцюгів не буде,
Лиш серця мого тінь
У тебе за плечем,
А небо скаже "стій",
А сонце не забуде,
Як крила опадуть,
Обпалені вогнем.