Черная Татьяна Алексеевна: другие произведения.

"Кодекс колишніх"

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Конкурсы романов на Author.Today
Загадка Лукоморья
 Ваша оценка:

  Вечір був п'янкий від їхньої ностальгії та випадкової зустрічі. Зустрілись на роздоріжжі вулиць з подивом у поглядах та радісними посмішками.
  Осінній вечір їм пропагував глінтвейн, теплу ковдру і гарячі обійми. Проте вони погодилися на смачну каву і піццу. Все ніяк не могли наговоритись. Згадували давно забуті часи. Їхнє щастя було ще таким надійним і вабило до себе, наче взимку гаряче літо.
  Сміх, жарти. Прогулянка як в старі-добрі часи по вечірньому місту. Тільки тепер вони обоє змінилися до невпізнанності.
  Вона - мрійниця і просто божевільна дівчина перетворилася на гордовиту леді. Джинси замінила елегантними брюками, а незмінно улюблені кеди - туфельками на високих підборах. Про її любов до коротких стрижок і яскравого кольору волосся (усіх кольорів райдуги) не залишилось ні сліду. Тепер з-під капелюшка було видно довге кучеряве волосся кольору молочного шоколаду.
  Він - дивакуватий, замріяний, і безмежно закоханий хлопчина з красивими очима кольору літнього неба, став серйозним, солідним і дещо діловим. Замість футболки та рваних джинсів - дорогий костюм, елегантна сорочка, що пасувала йому та краватка. Він менше посміхався (вона це помітила), і менше сприймав на віру слова.
  Вони дивились один на одного і не впізнавали самих себе. Кожен задавав собі питання: "Що сталось?"
  Все гуляли, сміялись, говорили. Та настав час прощатись.
  - Не запросиш мене на чай? - раптово запитав він.
  - Ні, - так само раптово відповіла вона.
  Хлопець взяв її за руку і хотів обійняти, пригорнути. Вона ж бо для нього назавжди залишилась рідною, та й він для неї не чужак.
  - Ти не знаєш? - здивовано запитала вона.
  - Що?
  - Існує "Кодекс колишніх".
  Він нічого не відповів. Лише зі здивуванням поглянув на неї, ніби чекав продовження її слів, бо сам не міг нічого вимовити.
  - Ніколи не починай заново стосунки з колишніми, вони до добра не доведуть, а так хоч хороші спогади будуть гріти душу.
  Він посміхнувся:
  - Але ж в нас є ще шанс?
  - Бувай.
  І вона вже майже зачинила двері під"їзду, проте ніби передумала, повернулась до нього:
  - Щодо "Кодексу колишніх" я щойно придумала, але так буде правильно. І захлопнула за собою двері.
  Він стояв ошелешений: - Ні, вона все-таки не змінилась, - сказав сам собі. І пішов блукати сонними вулицями осіннього міста.
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"