Якщо людина довгий час в твоєму житті ти звикаєш до її присутності, як до смачної кави зранку... Коли ж "доза" кофеїну припиняється, звісно ж починається дипресія, апатія, поганий настрій і здається що світ втратив свої колори. Бо як можна починати ранок з зеленого чаю, коли пам'ятаєш смак ароматної кави???
Спогади руйнують твоє нове завтра. І ти вже й ніби не сумуєш за минулим, відпустила, та зранку знову згадуєш всі ті миті коли в твоєму житті була чудова людина, як хороша кава.
Щоразу ти відчуваєш гіркуватий присмак кави у зеленому чаю і навіть не помічаєш, як швидко звикла до смачного, зеленого чаю з м"ятою, мелісою і присмаком щасливого майбутнього.
Крихітко, не смій звикати до зеленого чаю! Не прив"язуйся до людей Ніколи!
Нехай це зветься егоїзмом але, повір, тобі так буде набагато краще.