Кучеров Кирилл Юрьевич: другие произведения.

Народжені Україною

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Конкурс 'Мир боевых искусств.Wuxia' Переводы на Amazon
Конкурсы романов на Author.Today

Конкурс Наследница на ПродаМан
Получи деньги за своё произведение здесь
Peклaмa
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Це історія про минуле та майбутнє. Ми потрапляємо в майбутнє, але спочатку - в минуле, туди, де нас нема... (...2005г.)


Кір ЧЕРО

"Народжені Україною"

Мюзікл-пародія

Сценарій з двох дій

   Дійові особи:
   Р о м а н Мстиславович - Великий Князь та Самодержець всія Русі;
   Л е в к о - бовдур-зброєносець Князя, відданий своєму господарю;
   Г л о р і я - пра-пра-пра...внучка Романа Мстиславовича, спадкоємиця його майна; ніяк не може знайти себе в світі;
   А м і н а - служниця в домі одного бізнесмена, чарівна та енергійна дівчина;
   В а л ь т е р - хлопець Глорії;
   А н н а - наречена Князя, дочка візантійського імператора Олексія Комнина;
   Володислав К о р м и л ь ч и ч - могутній проводир боярства Галичини, корисний, жадібний та підступний, виношує підступний план позбавитися Романа - самому зайняти його місце й оженитися на Анні;
   Б і з н е с м е н - сусід Глорії, в чиєму домі служить Аміна;
  
   А також:
   Чародій, візантійський імператор, бояри, гарсон, дівчина та інші другорядні персонажі.
  
   Музичне супроводження - пісні гуртів "Океан Ельзи", "Тартак", Руслани, Верки Сердючки
   Герої вдягненні згідно з епохами
  
   "Це історія про минуле та майбутнє. Ми потрапляємо в майбутнє, але спочатку - в минуле, туди, де нас нема..."
  

Дія Перша

Ява 1

   Кінець XII сторіччя. Візантія. Константинопіль. Палац імператора. Переддень весілля дочки візантійського імператора Олексія Комнина з Великим Князем Галицьким і всія Русі Романом Мстиславовичем.
  
   "Океан Ельзи":
   Там, там, там, тільки там, де нас нема -
   Там не падає зима,
   Тільки там, тільки там, де нас нема -
   З неба...
  
   Там, там, там, тільки там, де нас нема -
   Там не падає вона,
   Тільки там, тільки там, де нас нема -
   Й не треба...
  
   Там, там, там, тільки там, де нас нема -
   Ходять всі на головах,
   Тільки там, тільки там, де нас нема -
   Ходять...
  
   Там, там, там, тільки там, де нас нема -
   Ходять всі на головах,
   І питаються у нас, де ми є -
   Де ми є...
  
   Під звуки музики з'являється візантійська принцеса Анна - вона виглядає щасливою - легко та окрилено кружляє в танці зі своїми мріями. Непомітно з'являється Великий Князь Роман Мстиславович. Він підходить до принцеси ззаду, ніжно затуляючи руками їй очі. Деякий час Анна насолоджувалася миттю, за чим різко вирвалася с пестливих обіймів та з посмішкою на обличчі обернулася до Князя. Роман тільки-но зробив рух, що обійняти її, але дівчина, мов ластівка, вискользнула з його рук; він подався за нею, вона - від нього. В решті решт Князь упіймав її.
   А н н а: (кокетливо) Я чула, ти завтра одружуєшся?
   Р о м а н: Я теж чув це. Та ще я чув, що моя наречена - перша красуня в усій Візантії... Але це неправда!
   А н н а: (звільняючись з його обіймів, обурено) Неправда?! Виходить, я не найгарніша наречена у всій Візантії?!
   Ображена, відвертається, щоб піти, але Князь кидається їй навздогін.
   Р о м а н: Ні! Зачекай! (зупиняє принцесу) ...Ти найгарніша наречена в усьому світі!...
   Принцеса, обеззброєна комплементом, ніжно дивиться на Князя. Роман пригортає її до себе, маючи на меті поцілувати, але та звільняється з його обіймів й, сміючись, тікає. За нею подався і Князь...
  

Ява 2

   На наступний день. Бенкетний зал. Святкування весілля - веселощі, музика, танці, бенкет. Багато гостей. В центрі сидить імператор. По обидва боки від нього - Роман Мстиславович та Анна.
  
   "Океан Ельзи":
   Я намалюю той день, де літаю!
   І той день, де співаю!
   Я той день! Той день!
  
   І побачу чайку я в польоті
   Я в небі, не в болоті!
   Я в той день! О мама, в той день!
  
   Дайте мені... листок...
  
   До Романа ззаду підходить слуга - Левко
   Л е в к о: (підлещуючись) Князю! Ваша наречена така.. така.. солодка, наче стиглий персик!
   Р о м а н: (хапаючи слугу за ворот) Мовчи, неотесана деревенщина! Поважай свою майбутню госпожу!
   Л е в к о: Добре, хазяїне!
   Роман відштовхує його - Левко падає. В наступну мить Князь кидає йому кість зі столу.
   Л е в к о: О! Дякую! Дякую! Ваша Милість!
   Візантійський імператор Олексій Комнин дзвенить по бокалу, запрошуючи всіх послухати його слово, підводиться й звертається до присутніх
   І м п е р а т о р: Дорогі друзі та шановані гості! (відрижка)
   К о р м и л ь ч и ч: Так точно, Ваша Величність!
   І м п е р а т о р: ...Романе Мстиславовичу, Великий Князю Галицький та самодержцю усія Русі! До мене дійшли чутки, що українці, поміж багатьох інших талантів, славляться своїми танцями! Не могли б ви бути такими ласкавими задовільнити мою цікавість?
   Р о м а н: (підводячись) З превеликим задоволенням!
   Подає руку Анні. Починає музика. Наречені виходять наперед й пускаються в пляс
  
   Танець - Руслана:
   Ой, чесні люди, чесна родино,
   Їдуть музики - правте гостину:
   Най буде ватра, як буде гілля,
   Як дівка файна, буде весілля!
  
   На-най, на-най, най, серденько, співай!
   Най, на-най, най буде все як.
   На-най, на-най, най, сопілка, грай!
   Най, дівча, бо кохання п'є.
  
   На-най, на-най, най, мати не питай!
   Най, на-най, най буде все як.
   На-най, на-най, най, сопілка, грай!
   Най, на-най, любов візьме своє!...
  
   В той час, як усі присутні спостерігають за танцем наречених й веселяться разом з ними, одна людина, а саме Володислав Кормильчич непомітно підійшов до княжого місця, нишком підмішав щось до його бокалу й повернувся назад.
   К о р м и л ь ч и ч: (підвівшись, до імператора) Якщо ваша ласка, Ваше Величносте, я хочу виголосити тост! (ствердний кивок Олексія) - Після такого плєсу, певен, треба випити за те, щоб не мав переводу рід Князя Романа, а навпаки - множився й процвітав... із допомогою чарівної дружини, звісно! (киває в сторону Анни) За молодят!
   В с і: За молодят!
   Р о м а н: (наблизившись до Анни) Випий з мого бокалу, й ти пізнаєш мої думки!
   Кормильчич міняється в обличчі.
   А н н а: (обмінючись бокалами) А ти - мої...
   П'ють. Зближують вуста, щоб поцілуватися, аж раптом Анна хапається за живіт, на її обличчі - муки, вона починає осідати донизу. Князь підхоплює наречену. Всі збентежені та перелякані.
   Р о м а н: (схвильовано) Анно! Анно!
   А н н а: (ослаблим голосом) Ро-ма-не... (помирає)
   І м п е р а т о р: (з жахом у голосі) Доню! Моя доню! Отруїли!
   Р о м а н: (у розпачі) Ні-і-і!!!
   Перехоплює Анну з рук Романа та виносить її тіло. За ним заллу залишають й інші гості. Князь у розпачі.
  

Ява 3

Тамо ж. Роман і Левко

   Князь сидить, схопившись руками за голову. Левко спочатку дивиться на нього, не знаючи що робити. Але раптом йому на очі попадається дорогоційна посудина, що стоїть на столі. Він швидко вивертає все, що на ній, й ховає її за пазухою.
   Л е в к о: (боязливо підходячи до Князя) Князю!.. Князю! Що будемо робити?
   Р о м а н: (шоковано) Що роботи... що робити...
   Л е в к о: (поклавши руку йому на плече) Так, господарю, ви щось збираєтеся робити?
   Р о м а н: (прийшовши до себе) Так, Левко, збираюсь. І ти мені допоможеш!
   Л е в к о: Звичайно, хозяїне... А як саме?...
   Р о м а н: (починаючи ходити, розмірковуючи) Знайди мені чаріника, Левко! Якомога скоріше! - Здається мені, що провиною усьому - Кормильчич! Уж надто він заздрив нам з Анною...
   Л е в к о: (збентажений) А як він має виглядати?
   Р о м а н: Хто? Кормильчич?
   Л е в к о: Ті ні! Грець з ним, з тим Кор.. Кор.. Коритцем! - Я про чарівника! Як я його впізнаю?
   Р о м а н: (відмахується) Ну-у-у, біле волосся, біла борода тощо...
   Левко розгублено оглядається навкуриги. Бачить серед глядачів літнього посивілого чоловіка. Потроху підходить до того, з розумним видом розглядаючи його. Впевнившись, що борода в нього дійсно біла, кличе Князя:
   Л е в к о: (зраділо) Хазяїне! Знайшов! Я знайшов вам чарівника!
   Р о м а н: (швидко підходійшовши) Що він за один?
   Л е в к о: Візантійський чаріник! Але ворожба його дуже сильна! - ВІН так говорить...
   Р о м а н: Спитай, чи може він воскресити мою кохану?
   Л е в к о: (нахилившись до чоловіка ближче; за декілька секунд) Він каже, що може вдихнути життя в її тіло, але гадає, що вам не сподобається її вигляд... (ще раз нахилившись) та запах.
   Роман засмутився.
   Л е в к о: ...Але він каже, що є інший шлях! - Використати коридори часу.
   Р о м а н: Що використати?
   Л е в к о: (до чарівника) Що використати?... (до Князя, з розумним виглядом) Коридори часу, звичайно! Що не зрозуміло? - це ж тривіальні речі! - треба випити оцей напій, що стоїть у нього на столі, й ми перенесемося в минуле - в момент, що передує вбивству... Якщо воля ваша дійсно сильна...
   Роман твердим рухом бере напій до рук. Слуга підходить й нюхає його - відразливо відвертається.
   Л е в к о: Фу-у-у! Не пийте цього, хозяїне! Раптом ви станете жабою чи козячим копитцем!
   Р о м а н: Ти правий! (передає йому напій) На! Спробуй першим, негідник! Якщо помреш, (береться за меч) я помщуся за твою смерть.
   Левко п'є. Кривиться через відразливий смак.
   Л е в к о: Смак - як у свнинячого лайна!
   Р о м а н: (чарівникові) Він знає, про що говорить (п'є сам)
   Раптом вони починають корчитися, наче від нестерпного болю...
  
   "Тартак":
   Мабуть свою - не вино! - випив я любов давно!
   Так добряче нализався, що мені вже все одно!
   Проживу без тебе я - ти двано вже не моя!
   Опинилась у в'язниці - тепер Бог тобі суддя!
  
   Добре так, добре так - я тепер одинак,
   Добре так, добре так - я тепер холостяк,
   Та твоє миле обличчя мене знов до себе кличе,
   І цієї мани не позбутись ніяк!...
  
   ...Спалахує світло й в ту ж мить повністю гасне; за декілька секунд приміщення наповнюється димом, а коли розвиднюється - Князя та його зброєносця вже нема.
  

Дія Друга

Ява 1

Початок XXI сторіччя. Україна. Київ. Сучасний дім.

Вглибині кімнати - ліжко на якому спить Роман, Левко - на підлозі.

  
   "Океан Ельзи":
   Вставай! Пий чай з молоком, молися на теплий душ!
   Без тебе сьогодні сплять міллійони нових сердець!
   Давай! Не можна стояти - навколо прямий ефір!
   Тобі так мало залишилось часу сказати всім...
   в очі сказати їм, в очі сказати їм:
  
   Вставай! Мила моя, вставай!
   Мила моя, вставай! Мила моя, вставай!
   Давай! Мила моя, давай!
   Мила моя, давай! Більшого вимагай!...
  
   Першим просинається Левко. Він ліниво потягується й підводиться. Із здивуванням розглядає все навкруги. Вайлувато добирається до Романа й будить його - останній різко підводиться.
   Л е в к о: Князю Романе! Гляньте! Що це з вашою спальнею?
   Роман шокований - він широкими від пориву очами оглядає, як йому здавалося, свою спальню. В цей час Левко бере до рук якусь дивну невелику річ з кноками й маленькими дірочками по боках й крутить її у руках. Зненацька (після натискання чергової кнопки) з цієї коробочки починає говорити голос - Роман з Левком в остраху відскакують від неї...
   Слушай вніматєльно! - Одінь на себе рубашку! - Одів? - Молодєц! Тепер закатай рукав! - Закатав? - Угу! Не бреши! Закочуй, давай! Давай-давай, закочуй! - Закотав? - Приготовся! - Тепер бистро укуси себе за локоть! Укусив? Давай-давай, кусай - в тебе должно получиться! Получилось? - Поздравляю! Поздравляю от всєй душі! - Тепер сядь і подумай: зачем ти це сдєлал, і що тобі тепер за це буде?...
   ...Голосна музика раптом розриває динаміки:
  
   "Океан Ельзи":
   ...Сонце яскраво світить, і скрізь росте трава. - Ша-лу-ла-лу-лай-ла-лу-лай!
   Ця свинюка на кульці спати заважає! Є-є-є-є...!
   Вінні урвався терпець - П'яточку кінець. - Ша-лу-ла-лу-лай-ла-лу-лай!...
  
   Прибульці спочатку лякаються, та згодом починають розносити вщент цей магнітофон (Роман - мечем, Левко - ковбасою, що увесь час висить у нього за спиною):
   Р о м а н: (в запалі) Доблість - моє кредо!
   Згодом, магнітофон розтрощений.
   Л е в к о: (задоволено) Це був демон, Князю! Вінні - чи як там його - П'ятачка кінець! Ми з вами вбили його! Які ж ми могутні, га?
   Р о м а н: (усміхаючись) Так! Більше він не хрюка.. - тобто не дихає...
   Раптом погляд Князя зупиняється на людській статуї навпроти нього. Він встає з ліжка й подається вперед.
   Р о м а н: (здогадавшись) Чорт забирай! Ми не в моєму замку!
   Л е в к о: Як це?! (прослідковує за поглядом Романа) Гляньте, Князю! Хто це там сидить? Ще один Вінні?
   Р о м а н: (хапає Левка за шиворот) Бовдур! Це пекло! Господь покарав нас за наше чорнокнижжя! - Ходімо! Вимолимо в нього прощення!
   Направляються до статуї й стають навколішки: Роман читає молитву.
   Р о м а н: Батько небесний! Відпусти нам гріхи...
   Л е в к о: (беззупинно хреститься) Нам так.. так.. так.. так.. (ловить грізний погляд Князя) ...так незручно.
   Р о м а н: (продовжує) ...дай мені, Боже, ще коли-небудь побачитися з коханою!
  

Ява 2

Ті ж. Заходить Глорія

   Вона, здивована присутністю незнайомців, зупиняється, оглядаючи їх з острахом. Прибульці обертаються до неї.
   Л е в к о: Господарю! Дивиться! Вона жива!
   Р о м а н: Анно! (підводиться й наближається до шокованої дівчини) Прекрасна Анно! Наречена моя! Квітко чарівна!
   Л е в к о: Госпожа! (кидається їй до ніг) Моя госпожа! (цілує їй ноги)
   Г л о р і я: Что вы делаете?
   Р о м а н: (до неї) Сталося диво! Диво!...
   Г л о р і я: Мы знакомы?
   Р о м а н: Ти не впізнаєш мене, принцеса? Я - Великий Князь Галицький (стає навколішки) та Всія Русі Мстиславович, твій вірний Роман...
   Г л о р і я: Вы КТО?
   Л е в к о: А я - Левко, слуга Князя.
   Р о м а н: Пробач, що я не захистив тебе, люба Анно!
   Г л о р і я: Но меня зовут не Аннна! - Я - Глория!
   Р о м а н: Ні! Ти моя Анна! (цілує їй руки) Кохана моя!...
  
   "Океан Ельзи":
   Холодна вода не врятує від спеки,
   І випити пам'ять душа не дає.
   І очі твої - то моя небезпека,
   І ті ж самі очі - то щастя моє.
  
   Роман підводиться й наближає свої вуста до вуст дівчини.
  
   Вище неба! Вище неба!
   Мила моя! Як то я без тебе?!
   Чому душу не пускаєш
   Вище неба? Чому так високо літаєш?...

Ява 3

Ті ж. Заходить Вальтер, одягнений у дорогий костюм

   В а л ь т е р: Что здесь происходит? (окидуючи поглядом Романа) Чёрт побери!...
   Г л о р і я: Вальтер...
   Р о м а н: Вітаю!
   В а л ь т е р: (відштовхує Романа) Кто вы такие? И как вы сюда попали?
   Г л о р і я: (заспокоючи Вальтера) Я... я их знаю!
   В а л ь т е р: Знаешь? Этих клоунов? (закриває носа) От них воняет, будто они только что из зоопарка!
   Г л о р і я: (відводить Вальтера у бік) Вальтер! Перестань! (показывая на Романа) Это мой кузен. Я считала, что он погиб. Он пропал во время бури - его яхта перевернулась во время кругосветной регаты... Он мой дальний родственник с Западной Украины.
   В а л ь т е р: Он?! - твой кузен?!!
   Л е в к о: (до Романа) Князю! А чому леді Анно називає себе Глорією? І що це за бридкий москаль?
   Роман побачив календар на стіні й підійшов до нього.
   Р о м а н: Смерд!.. Це не наш час... Чарівник відправив нас не в минуле... Він відправив нас у прийдешні віка!... (обератється до Левка) Глорія - не наречена мені. Вона - моя правнучка.
   Л е в к о: Правнучка?
   Глорія з Вальтером повертаються
   Г л о р і я: Роман, это мой жених - Вальтер. Вальтер, мой кузен - Роман. (Князь кланяется)
   В а л ь т е р: (протягивая руку) Рад познакомиться!
   Р о м а н: (Вальтеру, гордо) Ви шляхетний?
   В а л ь т е р: (пытаясь улыбаться) Н-нет, простите - но вы-то, явно, да!
   Г л о р і я: (вказуючи на Левка) А это...
   Р о м а н: Левко! Мій слуга!
   Л е в к о: Здоров, москалю!
   В а л ь т е р: (розгублено, до Глорії) Я пока... пойду закажу столик в ресторане, ладно. Поужинаем все вместе в честь чудесного возвращения твоего кузена, милая!... Окей?
   Г л о р і я: Хорошо, иди, дорогой!
   Л е в к о: (повторюючи, голосно) Ок-кей!...
   Вальтер йде.
  

Ява 4

Ті ж, без Вальтера

   Глорія хлопає в ладоні - включається світло. Цьому явищу прибульці дуже дивуються
   Г л о р і я: Темно, вам не кажется?
   Р о м а н: Як ти це зробила?
   Г л о р і я: (чудуючись) Что? Я просто включила свет.
   Р о м а н: У мене в замку такого винаходу нема!
   Г л о р і я: У вас нет энергии?
   Р о м а н: В мене достатньо енергії, щоб покарати будь-якого простолюдина в моїх володіннях!
   Г л о р і я: (кепкуя) О! Правда? - Вальтер будет завидовать!
   Левко починає випробовувати нове знання, постійно хлопаючи в ладоні.
   Л е в к о: День!... Ніч!... День!... Ніч!...
   Р о м а н: Прошу пробачення, леді Глорія! Сталося непорозуміння! Чарівник - цей візантійський шибеник - замість того, щоб відправити нас у минуле, закинув нас сюди, до вас...
   Г л о р і я: (неяковіючи) Чарівник...
   Л е в к о: Ми мандрували через коридори часу!
   Г л о р і я: Коридори часу...
   Л е в к о: День!... Ніч!...
   Р о м а н: Ти допоможеш нам знайти іншого чарівника, щоб повернутися назад?
   Л е в к о: День!... Ніч!...
   Г л о р і я: (не розуміючи про що мова) Я-а?
   Р о м а н: Так, ти?
   Г л о р і я: (непевно) Ладно... Хорошо! (Левкові) Лев! Перестаньте! пожалуйста! - А то у меня такое впечатление, будто я на дискотеке - понимаете? (нерозуміючі вирази обличчя прибульців)
   Левко перестав хлопати, замість цього він сів на підлогу, взявши до рук миску з кормом для собак.
   Г л о р і я: (Левкові) Нет-нет! Не ежьте это, Лев! Это еда для Яныка - моего пёсика! (Роману) Я не совсем понимаю, что от меня требуется. Давайте поговорим об этом позже, за ужином?
   Р о м а н: (трохи схиляє голову) Як побажає міледі!
   Вертається Вальтер й заклякає на місці від побаченого: Левко з апетитом вминає собачу їжу.
   Л е в к о: (Вальтеру) Уммм! Чудове м'ясо з овачами й ніжним соусом! Дуже смачно! Завтра я легко погажу!
   Г л о р і я: (намагаючись розрядити ситуацію, Вальтеру) Ну как там с рестораном, милый?
   В а л ь т е р: (не чуючи її слів, голосно) Дорогая! Нам нужно поговорить!
   Г л о р і я: (до прибульців) Мы с Вальтером пойдём собираться! А вы пока можете сходить умыться.. и всё такое - уборная позади вас - там вы найдёте, всё что нужно! - Мы скоро зайдём за вами! (йде до Вальтера)
   В а л ь т е р: (йдучи) И мыло не экономьте!
   Йдуть.
  

Ява 5

Роман і Левко - у вбиральній; Вальтер і Глорія - у кімнаті.

   Здивовані прибульці йдуть до вбиральні, не зводячи зачарованого погляду з унітазу.
   Л е в к о: Що це, господарю? - Трон?
   Р о м а н: Схоже на те.
   В а л ь т е р: (до Глорії) Они ненормальные!
   Г л о р і я: Они пережили ужасную трагедию! - У них амнезия!
   В а л ь т е р: Амнезия? - Они спятили! Они полные дебилы! Они - ку-ку! - понимаешь?
   В цей час у вбиральні Роман з Левком присіли навколо унітазу й почали плескатися водою з нього.
   Р о м а н: (спробувавши воду з унітазу на смак) Уммм! Чистая вода!
   Левко починає вмиватися водою з нього. Роман жеманно мочить лише віски.
   Л е в к о: (розмотуючи туалетний папір) О! Довгий рушник приємно пахне!
   Г л о р і я: (Вальтеру) Роман - мой кузен! Член моей семьи!
   В а л ь т е р: Да? А я не уверен! Он не выглядит слишком "шляхетным"!
   Князь і слуга продовжують забавлятися усіми речами, що знаходять у вбиральні. Князь крутить у руках жіночу прокладку, не знаючи куди її притулити, в той час як Левко, смакуючи, видавлює собі до рота повний тюбік зубної пасти.
   Л е в к о: М-м-м!... Як смачно!
   Р о м а н: Дай мені!
   Забирає тюбік, куштує, й плюється з відрази.
   Р о м а н: Яка гидота!
   Левко бере сосуд, на якому написано "Шанель N5", відкручує кришку й куштує:
   Л е в к о: Уммм! Відмінний букет!
   Р о м а н: (забираючи в нього бутиль) Дай сюди, смерд! (куштує) Коньяк - це виключно княжий напій!
   Виходить, на ходу допиваючи вміст сосуду, і йде до кімнати, де знаходяться Вальтер та Глорія. Побачивши, що він п'є, вони від подиву розівають роти
   Р о м а н: (зупиняючись й допиваючи Шанель) У вас не знайдеться ще одної бутилі цього пручудового коньяку?
   В а л ь т е р: Да вы хоть понимаете, что ваше умывание обошлось в 2 тысячи долларов? Американских долларов!
   Р о м а н: Це багато?
   В а л ь т е р: Изрядно, знаете ли!
   Р о м а н: Що ж, я подарую тобі одного зі своїх лебедів. (розвертається та йде)
   В а л ь т е р: (приголомшений, кепкує) А! Что ж, думаю этого будет вполне достаточно!...
   Разом з Глорією кидаються до вбиральної й бачать там Левка, досі купающогося в унітазі.
   Л е в к о: (побачивши глядачів) У вас просто неперевершений фонтан! Хе-хе! (плещеться далі)
   Молоді люди, шоковані, розвертаються й простують геть з кімнати.
   В а л ь т е р: (на ходу, відсторонено) Твои западные гости купаются в унитазе... (сщезають за дверями)
  

Ява 6

Левко, що забавляється й співа

   Л е в к о: Лукава кішка, ти кішка, ти кішка! Іди до мене в ліжко! А далі не питай! Лукава кішка... ти кішка... ти... кішка...
  
   "Океан Ельзи":
   Лукава кішка, ти кішка, ти кішка!
   А ну лягай у ліжко! І там у снах літай! Лай-лу-лай!
   Лукава кішка, ти кішка, ти кішка!
   Іди до мене нишком! - А далі не питай!.. не питай, не питай!...
  
   В кімнату, явно когось шукаючи, заходить молода дівчина (Аміна)
   А м і н а: Эу! Есть тут кто? (чує шум у вбиральні й направляється до неї) Прошу прощения, если я помешала... Это я - Амина. Меня прислал Пётр Петрович узнать нет ли у вас... (помічає Левка й замовкає) ... (розглядуючи хлопця, посміхається) Клёвая шляпа!
   Л е в к о: (трохи зніяковівши, але тут же спохватившись) Я - Левко Чобля! В мене величезні яйця, й вони палають вогнем!
   А м і н а: (навіть не засоромившись, кепкує) Должно быть это больно...
   У відповідь Левко лиш глупо посміхається
   А м і н а: Чудной какой-то!... (сміється) Ну я пойду, а то мой шеф меня уволит! (йде, махнувши на прощання) Ещё увидимся! Окей?
   Л е в к о: (їй у слід) Ок-кей!
   Сам закінчує свої забави та йде туди, куди пішли до того Глорія та Вальтер.
  
   Танець - "Океан Ельзи":
   Місто спить, голова болить,
   І летять пусті години!
   Скільки можна ідти сюди? -
   Світ такий малий!
  
   І я не знаю, бо я не бачу,
   І я не чую ні машини!
   Ніч лякає, вона тікає,
   Вона сама , коли тебе нема!
  
   Коли тебе нема!... Коли тебе нема!... Коли тебе нема!...
  

Ява 7

Залла ресторану. Відвідувачи за столами

  
   "Океан Ельзи":
   Сьогодні ти моя, а завтра ти для всіх.
   Сьогодні ти як сонце, завтра - як сніг.
   Мені ви не чужі, але ж ми не сім'я,
   Скажи, я хочу знати, хто тобі я!
   Скажи, я хочу знати, хто тобі я...
  
   До зали, у супроводі гарсона, заходять Глорія, Вальтер, за ними - Роман, останнім - Левко. Усі, окрім останнього займають місця за столом; він же - на підлозі поодаль. Починають їсти, балакаючи. Роман все їсть руками, за що удостоївся призирливого погляду з боку Вальтера:
   В а л ь т е р: (Роману) Вы, верно, очень голодны?
   Не звертає уваги - відриває кусок м'яса й кидає Левкові
   Л е в к о: О, дякую! Дякую, Ваша Милість! (Роман кидає ще) Дякую!
   Одна з відвідувачок вирішила теж "прикормити" Левка, кинувши йому щось і від себе. До гостей підходить гарсон
   Г а р с о н: Извините! Но джентльмен не может есть с пола!
   Р о м а н: Він не джентльмен - він мій слуга! І не гідний сидіти разом з нами. (Бросає йому ще щось)
   Л е в к о: Дякую!
   Г л о р і я: (гарсону) Прошу прощения! (Левкові, запрошуючи його до столу) Лев, будьте добры!
   Л е в к о: Ні! Ні, леді Глорія! Це неможливо!
   Г л о р і я: Прошу вас! (питальний погляд Левка до Романа) Роман, прошу тебя, позвольте ему сесть с нами за стол! - Ради меня!
   Р о м а н: ...Я корюся вам, пані!
   Встає з-за столу, підходить до Левка, підіймає його за комір й саджає за стіл.
   Р о м а н: Сідай, бородавка!
   Інші відвідувачі схвалюють цей вчинок оплесками.
   Г а р с о н: Благодарю! (йде)
   Левко приймається за поїдання того, що на столі, спльовуючи кістки в бік.
   В а л ь т е р: (до Глорії) А ты боялась, что они будут стесняться... (лукава посмішка на вустах)
   Левко продовжує демонструвати свою культуру - сьорбає з бокалу...
   В а л ь т е р: (до Глорії) Вообщето, на полу ему было не так уж и неплохо... (лукава посмішка на вустах) Проще справлять нужду.
   Левко бере їжу з сусіднього столу
   Л е в к о: О! Шо-ко-лад! Смачнющий шо-ко-лад!
   В а л ь т е р: Эй! Что ты делаешь? Левк... Как там тебя?! - Нет! (намагається забрати плитку й повернути її власнику) Нет!
   Г л о р і я: Лев, не надо!
   В а л ь т е р: Лев, фу! Фу, я сказал!
   Глорія сміється з цього кумедного дійства. Вальтер всаджує Левка на місце
   В а л ь т е р: Сидеть! Сидеть смирно! (підсовуючи його їжу) Ежь это! ідає на власне місце)
   Роман в цей час пильно дивиться на Глорію
   Г л о р і я: (ніяковіючи) Что-то не так? У меня что-то с лицом?
   Р о м а н: Ви нагадали мені королівську доньку!
   Г л о р і я: (задоволено) Спасибо!
   Погляд Вальтера видає його ревнощі. В цей момент Левко робить відрижку...
   В а л ь т е р: Извинитесь!
   Замість вибачення зброєносець, абсолютно не соромлячись, випускає гази
   Р о м а н: (до Левка) Ані краплі Дияволу!
   В а л ь т е р: (до Глорії) Ты слышала?
   Г л о р і я: Да, милый...
   На заклик господаря, Левко відгукується ще одним непристойним звуком
   Г л о р і я: ... Просто они не совсем здоровы, понимаешь. Так что, если можешь, не обращай внимания!
   Л е в к о: (Князю) Князю! Я хочу пі-пі!
   Р о м а н: А-а-а! Ти хочеш помочитися! - На двір!
   Л е в к о: (підводячись) На двір? - Але, Ваша Милість, там мене можуть зжерти вовки!
   Р о м а н: Знайди факел, ідіот!
   Л е в к о: (передразнюючи) Знайди факел... (поклонившись, йде)
   В а л ь т е р: Потребности Льва столь просты! - По-моему, это прекрасно.
   Продовжують трапезу.
  
   "Океан Ельзи":
   Хочу не хочу, знаю не знаю,
   Зимно! - налий мені чаю!
   Було не було - як не цікаво,
   Знаєш, налий собі кави!
   І поспіши...
  
   Потроху гасне світло
  

Ява 8

Двір перед домом Глорії. Аміна, позаду - Левко

   Аміна заграє до Левка, стріляючи до нього очима - той несміливо посміхається до неї...
  
   "Океан Ельзи":
   Чи смієшся ти, чи плачеш ти
   Серед весни?
   Хтось постійно поруч є зі мною,
   Але не ти! Але не ти...
  
   Поясни, поясни! Поясни мені ти!
   Поясни, поясни ти мені!
   Поясни, поясни! Поясни мені ти!
   Поясни, поясни ти мені!
  
   А м і н а: (до Левка) Привет!
   Левко, вітаючись, підіймає руку. В цю мить з'являється Бізнесмен із пакетом сміття у руках. Помітно, що він чимось незадоволений. Він з порога починає гримати на Аміну.
   Б і з н е с м е н: Чёрт побери, Амина! Я же ясно объяснял вам - не оставлять мусор посреди дороги! Я чуть шею себе не свернул, спотыкнувшись об эту дрянь!
   А м і н а: (виправдовується) Простите, я не хотела!
   Б і з н е с м е н: Она не хотела! Ха! (знущаючись над нею, глузуючи) Чем вы тут занимаетесь - Ухаживаете за садом или ковыряетесь в носу? А?!
   Бізнесмен жбурнув в неї пакетом зі сміттям - Аміна не встоїла на ногах. Тут не Левко вже витримав - він кидається напереріз вже збиравшомуся йти бізнесмену.
   Л е в к о: Гей! Товстопузий! Не смій торкатися леді!
   Б і з н е с м е н: Да кто ты такой?
   Л е в к о: Я - Левко! І я клав на тебе!
   Б і з н е с м е н: А ну-ка проваливай отсюда, пока я милицию не вызвал!
   Л е в к о: Проси пробачення у леді!
   Б і з н е с м е н: Леди?! (розводячи руками) Кто это здесь леди?!
   Левко дістає кинжал, й погрозливо наближає його до бізнесмену. Аміна шокована.
   Б і з н е с м е н: (лякаючись зброї, поступається) Ах, леди!... Хорошо-о-о... (скосивши очі у бік Аміни, крізь зуби) Из-ви-ни-те!
   Л е в к о: Цілуй їй ноги!
   Б і з н е с м е н: Что?!
   Л е в к о: Цілуй ноги!
   Б і з н е с м е н: О Боже!
   Левко кладе руку на плече бізнесмена - той, переляканий, опускається на коліна. В цей час позаду, на ганку з'являються Роман з Глорією. Глорія бачить бізнесмена, що, стоючи навколішках, цілує ноги Аміні, й Левка, що задоволений, з величезним кинжалом стоїть над ним.
   Г л о р і я: Что тут происходит?
   Б і з н е с м е н: Звоните 02!
   Р о м а н: (відштовхуючи Левка й допомагає піднятися бізнесменові) Що це означає, Левко?!
   Л е в к о: Він образив леді!
   Р о м а н: (витягуючи з-під піджака бізнесмена краватку) Дивись сюди, йолоп! Це герб! Він шляхетний!
   Л е в к о: (вибачаючись)Я не знав!
   Падає ниць, вимолючи прощення
   А м і н а: (до Глорії) Кто эти люди?
   Г л о р і я: (з помішкою на обличчі) Пришельцы!
   Р о м а н: (до бізнесмена) Ты хозяин этой женщины?
   Б і з н е с м е н: Она работает на меня.
   Р о м а н: Тоді від твого імені я повішу слугу за ноги!
   Л е в к о: (молючи) О ні! Молю вас, Князю, тільки не за ноги! - Краще за великі пальці!
   Б і з н е с м е н: (ошаліло) У..у.. меня очень важная встреча!... с президентом... (убігає)
   Р о м а н: (Левкові) Встань, бовдур! (Аміні) На сьогодні він ваш! Можете робити з ним, що забажаєте!
   А м і н а: Но... мы только что познакомились...
   Л е в к о: Дякую! Дякую, мій великодушний господарю!
   Падає униз й обіймає Князя за ногу.
   Р о м а н: (до Глорії) Ходімо! Нам ще треба знайти чарівника!
   А м і н а: (до Глорії, іронично) Чарівника?
   Глорія лише посміхається у відповідь. Вони з Романом йдуть геть.
  

Ява 9

Тамо ж. Аміна й Левко

  
   Музика супроводжується діями...
   "Океан Ельзи":
   Що ж це я, що ж це я не зумів
   Зупинитися вчасно - все ясно.
   Зі мною тепер і назавжди;
   Пізно не йди - не йди від мене.
  
   Рабу-раб, пара-дібу-мдай!...
   Я налию собі, я налию тобі вина...
   А, хочеш, із медом...
  
   Хто ти є? - ти взяла моє життя,
   І не віддала...
   Хто ти є? - ти випала мою кров,
   І п'яною впала...
  
   Твой очі кличуть, хочуть мене,
   Ведуть за собою...
   Хто ти є? І ким би не була ти,
   Я не здамся без бою!
   Я не здамся без бою!
  
   Аміна, прибираючи, говорить до Левка:
   А м і н а: Ти зі Львова?
   Л е в к о: Із Галича!
   А м і н а: Тобі подобається у Києві?
   Л е в к о: Тут так дивно: тут погано пахне, й їжі зовсім мало. Але жінки - пречудові!
   А м і н а: Шкода, що мій босс так не думає.
   Л е в к о: Босс!.. Босс!.. - А що таке "Босс"?
   А м і н а: Той, на кого ти працюєш - твій господар.
   Л е в к о: Коли він їсть він кидає мені кістки!
   А м і н а: ...Яка гидота! Це ж принизливо! Тобі давно пора піти від нього!
   Л е в к о: Дідька лисого! Він мій хазяїн! - мене можуть повісити! (імітує задуш'є) Повісити!
   А м і н а: Ніхто тебе не повісить! Це абсолютно незаконно! Окей?
   Л е в к о: Окей... Ок-кей!
   А м і н а: Оке-ей! - Він добре тобі платить?
   Л е в к о: Раз на місяць він дозволяє мені полювати в свої володіннях.
   А м і н а: А грошей не дає?
   Л е в к о: (глянувши навкруги себе) В мене є скарб!
   Дістає кубок, який стащив в своєму сторіччі. Аміна роздивляється скарб. Підіймає погляд на Левка:
   А м і н а: А ну, пішли! (тягне за собою до вихода)
   Л е в к о: Куди це?
   А м і н а: Купляти тобі нормальний одяг замість цих лахміть...
  
   "Океан Ельзи":
   Я не здамся без бою!
   Я не здамся без бою!
   Я не здамся без бою!...
  

Ява 10

Ресторан. Заходять Аміна й Левко у супроводі гарсона

   Левко з подивом розглядає свою нову одежу. Аміна задоволено оглядає його...
   А м і н а: Ну ось! Зовсім інша справа!
   Г а р с о н: (стоючи у стола) Ваш столик!...
   Левко все смикає незвичну для нього одежу.
   А м і н а: Досить, Левко! Сідай вже!
   Всаджує його. Ставить на стіл сумочку, дістає дзеркальце й чепуриться. Левко ж із цікавості починає копатися у ній. Дістає помаду, нюхає її...
   А м і н а: Моя губна помада...
   ...Левко відкусує шматок
   А м і н а: О-о-о! Ні! Левко, це ж гидко! Давай, виплюнь скоріше! - Тьфу, тьфу!
   Левко переводить погляд на стіл - бачить пончики. Куштує один з них...
   Л е в к о: Ум-м-м! Ці маленькі пиріжки - просто смакота!
   А м і н а: (сміється) Ми називаєм їх пончиками. - Левко, ти розумієш, що з твоїм скарбом ти можеш мати стільки пончиків, скільки забажаєш!
   Л е в к о: (запихуючи залишки до рота) М-да...
   А м і н а: (показуючи навкруги) Все це тепер може стати твоїм! Ти можеш купити собі найбільший будинок! В тебе буде величезний басейн! У тебе буде все, Левко!
   Л е в к о: В мене буде лише те, що дозволить мені хазяїн.
   А м і н а: Це на так! У нас вже рік, як демократія в країні! Це післяреволюційна Україна! Ти - вільна людина!
   Левко з увагою дивиться на Аміну, але ніяк не може второпати, що вона йому каже. Мовчанка почала затягуватися.
   А м і н а: Гаразд! Пішли танцювати!
   У цю мить чується дзвін розбитого бокалу - якась дівчина зронила його на підлогу. Виходить гарсон і починає гримати на неї. Левко підходить до них.
   Л е в к о: (гарсону) Гей, ти! Не гримай на дівчину! Вона вільна! (дівчині) Ти - вільна людина! Сьогодні танцюють усі!
  
   Танец - Верка Сердючка:
   Тройка, тройка, тройка, тройка белых лошадей
   Скачет, скачет, скачет по поляночке!
   Ну отгадайте, что у нас, отгадайте, что у нас?
   А у нас, а у нас, а у нас гуляночка!
  
   Льются песни, льются вина!
   И стучат, стучат, стучат бокалы в такт!
   Ще не вмерла Україна,
   Если мы гуляем так!
  
   Льются песни, льются вина!
   И стучат, стучат, стучат бокалы в такт!
   Буде жити Україна,
   Если мы гуляем так!
  
   Йдуть.
  

Ява 11 (заключна)

Двір перед домом Глорії. З'являються Аміна з Левком

  
   "Океан Ельзи":
   Я бачу навколо каміння і квіти,
   Міста і вокзали, і сонце і сніг...
   Я буду чекати, я буду хотіти
   Їх бачити знову, і знову до них!...
  
   Я їду додому! До тебе додому!
   Де очі знайомі! І знавжди до них!
   Я їду додому! До тебе додому!
   Які ж вони довгі ті ночі і дні!
  
   А м і н а: Левко! Давай залишимо наших нікчемних хазяїв і гайда мандрувати!
   Л е в к о: Залишимо?
   А м і н а: Ми були б щасливі! - Сьогодні ж скажи своєму боссу, що йдеш! Окей?
   Л е в к о: Окей...
   А м і н а: Свобода!
   Л е в к о: Свобода! Бо я - вільна людина!
   А м і н а: Ти все зрозумів!
   Л е в к о: Я - вільна людина!
   З'являються Роман з Глорією та Вальтером.
   Р о м а н: Все! Збирайся, смерд! Я знайшов чарівника!
   Підходить до старого з білою бородою. Бере якийсь напій в нього зі столу. Раптом зупиняється й уважно дивиться на нього.
   Р о м а н: Що ви кажете? Ви нашинкували в напій пеніс хряка, щоб позбавитися смаку свинячого лайна? - Ну що ж, думаю, Левко оцінить різницю! - (Левкові) Смерд! Збирайся! Скоро відправляємось додому!
   Л е в к о: (зупиняючи його, просить) Князю! Мій батько - п'яниця, мати - горбунья, брат - карлик, а сестра - повія. - В мене немає улюбленого дому! (Роман розвертається щоб піти) Я не хочу вертатись з вами! Не хочу більше бігати за вашими кіньми! - Я хочу їсти круглі пиріжки й пончики! Я хочу їздити в залізній кареті! Купувати модний одяг пряміком із Європи по бросовим цінам! А ще я хочу... (його зупиняє суворий погляд Князя) я хочу... залишитися тут з леді Аміною!
   Г л о р і я: (посміхаючись) Всё ясно...
   Л е в к о: І я хочу бути вільним! Бути кльовим і крутим! Щоб усе було СУПЕР і ОКЕЙ!
   Р о м а н: (погрозливо наступаючи на нього) Ти належиш мені і повернишся зі мною живим чи мертвим. Швидко обирай!
   Г л о р і я: (втручаючись) Ромчик! Он ведь хочет того же, что и все мы!
   Р о м а н: Він належить мені. - Я вирішую за нього.
   Л е в к о: Ні, Князю! Я кажу НІ - бо це є моє право! Моє право самому обирати собі долю!...
   Г л о р і я: Рома, я прошу тебя! Соверши благородный поступок!
   ...Роман зітхає й, погоджуючись, відмахується. Левко кидається йому у ноги.
   Л е в к о: Дякую тобі, Романе Мстиславовичу! Дякую! Вічна слава тобі і твоєму роду!
   Вскакує й підбігає до Аміни, підіймаючи її на руки, й разом з нею радіючи. Раптом ставить її на землю...
   Л е в к о: Мене тривожить лише одне!
   А м і н а: Що саме?
   Л е в к о: Хто буде захищати мене від демонів - різних там Вінні?
   А м і н а: (сміючись) В тебе ж є я!
   Л е в к о: Так! Ти - моя крихітка!
   А м і н а: Я - твоя крихітка!
   Л е в к о: Ти - моя крихітка! (йдуть)
   Далі - музикальне супроводження:
  
   "Океан Ельзи":
   Не питай,
   Де я був, коли тобі було так солодко...
   Де я був, коли тебе, таку незайману,
   Підіймало вище неба тільки сам на сам!...
   Хіба не там?...
  
   Просто мені так хочеться бути там, де й ти!
   Так хочеться жити в тебе в полоні!
   І бачити, як тікають від мене сни
   В твої долоні...
  
   Г л о р і я: (до Романа) Что я теперь буду делать без тебя? Ты - мой рыцарь без страха и упрёка...
   Р о м а н: Ні! Твій лицарь - Вальтер. І хоча він трохи зарізкий і запальний, він буде гарним чоловіком. Ви проживете довге й щасливе життя - в мене було видіння!... - Ти така чарівна!.. Я такий гордий за тебе!.. - У вас все буде гаразд! А коли твої діти виростуть й будуть в змозі все зрозуміти, розкажи їм про їх предка, щоб пишалися тим, ким вони є! Бо я - часточка тебе, й одного дня я стану часточкою твоїх дітей.
   Г л о р і я: ...Спасибо тебе!... Спасибо за всё!
   Р о м а н: Прощавай, моя кохана онука!
   Г л о р і я: До зустрічі, мій славетний дідусь!
   Вони обіймаються. Роман відходить убік й підносить напій до вуст.
   Р о м а н: Доблість - наше кредо! (п'є)
   Кімнату заповнює дим, гасне світло. А коли розвиднюється - присутні лише Глорія та Вальтер. (Музикальне супроводження) Вони, затхнувши, посміхаються один одному, цілуються та йдуть, обійнявшись...
  
   "Океан Ельзи":
   Не питай,
   Чи бувало так, що я не міг заснути сам...
   Я стояв і лиш дивився, як ховає дощ
   Все, що сказано тобою, всі твої сліди...
   Бо так завжди...
  
   Просто мені так хочеться бути там, де й ти!
   Так хочеться жити в тебе в полоні!
   І бачити, як тікають від мене сни
   В твої долоні...
  
   Фінал - Руслана - "Wild Dances"

...2005г.

Кір ЧЕРО

"Народжені Україною"

  
  
  
  
   1
  
  
  


 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com Ю.Кварц "Пробуждение"(Уся (Wuxia)) В.Василенко "Статус D"(ЛитРПГ) Е.Белильщикова "Иной. Время древнего Пророчества."(Боевое фэнтези) Б.Ту "10.000 реинкарнаций спустя"(Уся (Wuxia)) К.Иванова "Любовь на руинах"(Постапокалипсис) О.Бард "Разрушитель Небес и Миров. Арена"(Уся (Wuxia)) С.Волкова "Игрушка Верховного Мага 2"(Любовное фэнтези) А.Ардова "Жена по ошибке"(Любовное фэнтези) В.Соколов "Мажор: Путёвка в спецназ"(Боевик) В.Соколов "Мажор 3: Милосердие спецназа"(Боевик)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
И.Мартин "Время.Ветер.Вода" А.Кейн, И.Саган "Дотянуться до престола" Э.Бланк "Атрионка.Сердце хамелеона" Д.Гельфер "Серые будни богов.Синтетические миры"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"