Кучеров Кирилл Юрьевич: другие произведения.

Пан Немировский

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Литературные конкурсы на Litnet. Переходи и читай!
Конкурсы романов на Author.Today

Создай свою аудиокнигу за 3 000 р и заработай на ней
Уровень Шума. Интервью
Peклaмa
Оценка: 4.56*25  Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Яркий портрет совершенно реальной, но крайне неординарной личности - пана физика А.В.Немировского! (...2005г.)


Кирилл Юрьевич Кучеров

"Пан Немировский"

Пан Немировський []
  
   Учебный корпус Киевского Политехнического Института. В коридоре под аудиторией, шумя, толпятся студенты. Наконец двери открываются и в коридор выходит первый из студентов, у которых только-но закончилась тут пара. Стоящие в коридоре, и не думая дожидаться, пока все освободят помещение, заваливаются вовнутрь - сталкиваются в дверях с уходящими, отчего образуется небольшая давка. Со стороны учительского стола донёсся звучный голос:
   - Та дайте ж їм спочатку вийти, народ! - Їй Богу! - Можна подумати, це ви так на фізику спішите!
   В ответ - лишь одобряющие улыбки вновь вошедших - никто и не подумал последовать совету. Да и физик, явно, на это и не рассчитывал. Он лишь саркастически улыбался.
   Следует отметить, что его улыбка, скрытая белыми, как снег, усами и бородой, была приятной и располагающей к себе. Да и вообще этот человек мало походил на типичного преподавателя КПИ того времени. На вид ему было лет 60, и лысина уже успела украсить его затылок, хотя и не бросалась в глаза из-за слепяще-белых волос - достояние, которым на старости лет не каждый может похвастаться. Хотя навряд ли уместно употреблять термин "старик" по отношению к этому человеку. Высокий, подтянутый, с осанкой, которой позавидовали бы и молодые, всегда бодрый и активный, он прямо-таки излучал положительную энергетику вопреки всем законом физики и времени. Исключительное чувство юмора, отменное настроение, невзирая ни на какие обстоятельства, звучный голос (качество, зачастую отсутствующее у нынешних молодых людей), смуглое скуластое лицо, глаза, всегда блестящие улыбкой, - душой он до сих пор был 20-летним темпераментным Казановой. И всё это - наш физик - Немировский Анатолий Владимирович.
   - Конечно спешим! - решил поумничать староста. - Нам у вас на уроке интересно: и задачку решим, и анекдот послушаем!
   - О! Так ти нам усім хочеш анєкдота розказати? - отпарировал Немировский.
   - Не! Я имел в виду, что, быть может, вы нам анекдот расскажете? - немного смутился староста.
   - Я?! - кажется, искреннее удивление на лице. - Та нє! Ви шо?! - Я не вмію!
   - Та ладно вам!
   - Нє, народ, я серьйозно!.. Дивітьсь сюди! Анєкдоти повинен розказувати тільки той, хто вміє, бо... знаєте, що саме паскудне, коли розказуєш анекдота? - Це коли стає компанія, ви розказуєте анєкдот, а в ітогє - ви один смієтеся, а всі мовчать! - Коротше кажучи, не вмієш - не розказуй! - делает шаг к выходу, но тут же останавливается. - Да! А ще я не терплю похабних анєкдотів... До речі, в мене був один знайомий - ну, як усі молоді хлопці, між собою міг видати парочку матюків, але коли чув їх у присутності баришень - зразу давав в морду! Давав, і лише потім розбирався, що й до чого... Це я, власне кажучі, хлопці, до вас в першу чергу кажу, бо матюкатися при баришнях - то є просто нєпрєлічно.. у вас же повинен бути якийсь певний рівень культури... Хоча.. знаєте, якось йшов я по коридору - на пару йшов - стояли невеличкою купкою дівчата - студентки - й щось там собі гомоніли. І так получилось, шо, як раз тоді, коли я проходив повз, то одна з них як загну-у-у-ла!... - Знаєте, чесно признаюсь, я таких матюков ще в житті не чув...
   Все студенты уже давно порассаживались и с вниманием его слушали - ни у кого и в мыслях не было пойти покурить или погулять, как обычно на перерыве. Физик же, закончив говорить, взглянул на часы:
   - Ой-йолки-палки! Вже і перерив скінчився, поки ми тут з вами розсуждали, а я й покурити не встиг! - старосте. - Це все із-за вас, шановний! - Анєкдот йому розкажи! - Знайшов тут коріша!
   - Я?! А причём тут я?! - возмутился староста.
   - Та щоб тебе цигани вкрали! Тепер він всьо заперечує! - Ви ж хотіли порозважатися? - Ви!
   - Нет, не я!...
   - Не ви? Ну да ладно!... Але якщо хочете, ви тільки скажіть! - ми вам і способів прєдложим! - ми ето могьо'м.. чи мо'гєм... - сев за стол, добавил, обращаясь ко всем, - А ви не переживайте - я зараз перекличку зроблю, й буду ще розказувати казочки... про різні там закони й явища...
   - С удовольствием послушаем! - в полголоса вставил Сергей за первой партой.
   - С удовольствієм? Хє-хє! Що ви думаєте? - я вже, кстаті, своє розказав на лекції, а сьогодні я вас визову до дошки, й ви будете мені розповідати, що знаєте! Договорились?... Хє! Конєшно, с удовольствієм! Я й сам хтів би сидіти 2 часа на вашому місці й слухати анєкдоти, що ви б мені їх розказували!
   Открывает журнал.
   - Так!... Хто піде до дошки? - ко всем. - Є бажаючі?... - Бажаючих нема... Добре - Александренко! Є Александренко?
   - Є! - девушка на втором ряду встаёт.
   - А-а-а! Баришня?! - Нє-нє-нє-нє! Сідайте! Краще я не буду ризикувати, бо хочеться ж додому вдосвітла поспіти!
   - Ладно! Раз так - зробимо інакше! Яке сьогодні число?
   - 28! - староста всегда тут как тут.
   - 28!... Дуже хороше число!
   - Чому?
   - Чому? - Бо гарно ділиться на 7.
   - А почему именно на 7?
   - Ну ти тільки глянь на нього! От уж староста! І все йому треба знати!... - ко всем, сделав недовольную мину. - Знаєте, не люблю я старост...
   - Почему?
   - Ну як це почему? Ну а коли якогось студента нема на парі, хто віноват? - Староста віноват. Той прогуляв, а отвєчає староста...
   - Чего это вдруг? - оскорбился староста.
   - Чего! - передразнил. - Встаньте!.. Встаньте, я сказав! - тот нехотя встаёт - Питання в мене до вас! Що таке тілесний кут?
   - Тілесний кут?...
   - Тю, блін! Ну я же чітко говорю - чи ні? - так, тілесний кут - що це?
   Староста, немного подумав, - А как на русском "тілесний кут"?
   - Трясця твоїй матері! Нащо тобі на русском? Може тобі ще на китайську перекласти?... Не розумієш, що таке тілесний кут? - А що таке "тілесний" - знаєте, авжеж?... - продолжает - Так, на чому я зупинився? - А! Так! 28 ділимо на 7 получаємо...
   - Так почему на именно 7? - не мог успокоится староста.
   - Бо я так сказав! - Така відповідь вас задовольняє?
   - Да... - садится.
   - Гляньте - сів!...
   - А.. так мне ещё стоять? - окончательно растерянный, староста снова поднимается.
   - Та сидіть, якщо вже сіли! - Я вас все одно підніму! Й ще не один раз! - тож навіщо лішній раз утруждаться? - ...дорівнює чотири. Хто в нас четвертий за списком? - Бречко! Є Бречко? - студент поднимает руку - До дошки!
   На задних рядах - смех и подколки в сторону выходящего к доске:
   - Штатный удоскист!
   Немировский среагировал, - Так! Що там таке?! - Ща в куток поставлю! - к Бречко, - Так, візьміть збірник - задача номер... 5.3 - пишіть! - А я поки перекличку зроблю... Так, Александренко є!... - усмехнувшись, - Ех, баришні!... Бречко? - ага! Цей у дошки... Гарагашко?!
   - Я здесь! - выкрикнул Ваня с первой парты, пытаясь придать своему голосу как можно больше серьёзности, но у него ничего не получилось.
   - Ах! Гарагашко!
   - Что?
   - Что? - питаєте? - А то, шо я запам'ятав вашу фамілію, Гарагашко!
   - И что?
   - ...Це, з одного боку, добре, а з іншого - зле...
   - Чего это?
   - Та хватить мене переривати через слово! Взяли моду! - Я розумію, якщо б щось путнє казали, а то заладили, як папуги: "Шо?! Чого?! Чому?! Зачем?!..." - А того, пане Гарагашко, що коли я запам'ятовую фамілію, то той студент на екзамені отримує або 5, або 2 - середини не буває!... Тож обирайте!
   - Всё, Ваня, труба тебе теперь! Можешь на пары уже не ходить! - усмехнулся студент с занего ряда.
   - Хочу зрозуміти хто там шо розказує на гальорці!... Але не можу... Гей, хлопці, хто там! Якщо я вам заважаю, то скажіть - я сяду посиджу тихенько! Добре? - Домовились! - Так, пішли далі - Конєв! Де Конєв? - умолк, то ли ища кого-то, то ли считая.
   - Что вы считаете? - снова полез с расспросами староста.
   - Та я не рахую... Просто Конєв - то є мій персональний лічний знакомий... Сам попросив, щоб я його вписав у список, й не ходить... Ну да ладно! Передайте йому, що ще пару пропусків, й на екзамен він може не йти, йому не треба - я йому тоді зразу автомат поставлю... тільки в зворотню сторону... Льовочкіна?!
   - А она у вас отпрашивалась! - в один голос воскликнули Сергей и староста.
   - Ну й шо? - Народ, дивіться сюда! Ви ж прогулюєте пари, а потім на екзамені будете права качати - а я вам тоді опа! - і лист відвідування пред'явлю - а у вас там - одні "н"-ки! І про яку "трійку" може йти мова? - Ні! Я все розумію: сачканув! Не видержала душа поета - надоїло сидіти на лекції й засинати, як он то зараз хлопець на задньому ряду!
   На заднем ряду действительно безмятежно спал Панин, и не подозревая, что речь о нём. Немировский продолжал уже на полтона тише:
   - Чшшш!... Не треба його будити - хай спить!
   - Но у Льовочкиной уважительная причина - у неё там... семейные дела, - продолжал защищать отсутствующую Сергей.
   - Ага! Свадьба! - Чорта с два! Ви уявляєте... у нас пари в середу та в суботу - раз на два тижні - це виходить, щоб бути відсутнім з поважних причин на всіх парах... це ж треба скільки раз виходити заміж!...
   - Но она же постоянно ходит, а тут такое дело... и ведь отпрашивалась она!
   - Неправда! Вона не отпрашивалась, а поставила мене перед фактом, що її не буде на парі!... - Це я можу вас попередити, що мене не буде на парі, а ви, в свою чергу, ізвольте приходити! А то взяли моду!... - Вона, певно, сидить зараз вдома перед телевізором, дивиться серіал й думає, чи осліпне та Кончіта чи ні! Правда?
   - Нет! Нет...
   - Ладно! Уговорили! Не буду я ставити їй "н" - але вона повинна буде відробити... Як? - ще не знаю! Але ми щось придумаємо...
   Он умолк, направив свой взгляд на галёрку - что-то там привлекло его внимание. Через некоторое время:
   - Вам не соромно?... - Не соромно! - Ну й ладно!... - ко всем, - Саме головне, що всі починають крутити головами - тільки ніхто не второпа, про що мова... Ну неважно!...
   Его снова перебивают - это безобразничают девчонки за второй партой.
   - ...Що ви там ділите, дівчата? - Я теж хочу!...
   В этот момент двери открываются, и в аудиторию молча заходят двое опоздавших студентов без вещей - они всё-таки решили сходит на перекур, но он у них немного затянулся. Так же безмолвно они сели на свои места, сопровождаемые насмешливым взглядом Немировского.
   - Ну що за неповага!... - встаёт, ко всем, - Народ! Ви знаєте, що таке вихованість? Вихованість - це.. виховані люди здороваються, якщо заходять! - вновь прибывшим, - Привєт! - те, в свою очередь, отвечают что-то нечленораздельное - смутились, то бишь. - По-друге, приходячи на пару, треба.. ну хоч листочок паперу з ручкою, что лі, мати...
   Опоздавшие показывают ему вещи, оставленные ними на столе как раз перед тем, как они ушли на перекур.
   - ...А! Я вибачаюсь! А де ви, скажіть-но мені, ці речі носите?! В чоботі, чи де?...
   Его взгляд падает на девчонку, что, сидя за первой партой, переписывала лабу по ТЕЦ.
   - Що це ви там пишете, га? Зараз непотрібно нічого писати... тобто потрібно вирішувати задачу, але, як я дивлюсь на дошку, з цим у нас туго! - а конспектувати те, що я кажу - то це глупості!... - присматриваясь к написанному, - А-га! То ви, баришня, оказується спеціаліст по законам Кірхгофа! - що ж, після цієї задачі, продемонструєте нам свої вміння! Згода? - От і добре!... Треба буде й вашу фамілію запам'ятати!
   Усевшись снова за стол, обращает взгляд на доску.
   - Ну що ви там застрягли?! Досить тягнути кота за.. за.. те що красять на пасху...
   - За хвост? - вопрос с галёрки.
   - Ага! Іменно!
   - Я не зовсім розумію, що від мене хочуть у цій задачі, - потирая макушку, пробубнил Бречко.
   - Та йолкі ж палки! Народ! Дивітьсь сюда! Якщо не хочете думати своїми головами, я зараз зроблю елементарно! - Нафіга нам ці задачі, коли можна вас попитати? Вірно?
   - Ні! Ні-ні! Ні!... - посыпалось со всех сторон.
   - А якщо ні - то давайте розв'язувати задачу! - Читайте, Бречко, що від вас хоче пан Іродов!
   А пока Бречко вслух, с выражением и расстановкой, читает условие всей аудитории (несмотря на тот факт, что вроде как у всех есть свои задачники), Немировский продолжал перекличку:
   - Михалюк!
   - Какой?
   - А що є кілька? - с удивлением.
   - Ну если хотите, можно и два в одном! - голос с галёрки.
   Немировский встал и с улыбкой несколько секунд рассматривал братьев:
   - Ха! Схожі! - От дива природи! - То ви, що ж, близнюки?
   - Ну да!
   - От дива!... - присаживаясь, - значить, оба є!... тільки один чомусь засинає... Що, гуляв усю ніч? А брат де був?
   - Я не сплю! - Я просто медленно моргаю, - послышался сонный голос брата.
   - А что он делает?! Бречко! Олег! Что ты делаешь?! - подскочил второй брат, тыкая руками в сторону доски.
   - А шо, неправильно? - с умным видом прогнусавил удоскист.
   - Ну да! Там же это... вон там - не по закону.. этому, как его... в общем, там должен быть не плюс, а минус, и не умножить, а разделить! - очнувшись ото сна, затараторил второй брат, поддерживая первого.
   - А ну ша! Замовкніть зараз же, а то по кутках розтавлю! - прервал их физик. - Попросинались! - Дивітьсь сюда, народ! Ось чому ми бачимо світло й розрізняємо кольори? - Я ж ніяких нових теорій не ізмишляю! - Усі предмети відбивають або, інакше кажучі, випромінюють світло... Мається на увазі, наприклад, змія - виходячи на охоту, вона відчуває випромінювання мишки, й сніданок готов... Сонце ж, в свою чергу, теж випромінює якесь світло... Можна сказати, що й ми за вами - сонечка - баришні більше, мужики меньше... це тому, що у баришень температура завжди на півградуса більше, а то починається, розумієте!...
   - А-а-а-а! Понятно! - загудел Бречко.
   - Зрозуміло? Ну раз так, то давайте швиденько розв'язуйте, бо скоро перерва, а я ще не курив! А то ви тут.. все пливете, пливете, та тільки все не в тому напрямку!
   Бречко начинает что-то калякать на доске. Немировский же в это время поднимает девчонку с первой парты:
   - Встаньте!.. Поки він розв'язує задачу, ви, баришня, ось що мені скажіть: чому у вас светерочок рожевого цвєта?
   - Ну... бо покрашений так!...
   - Хе! Покрашений так!... Дивітьсь сюда, народ! Це ж елементарні речі! Я ж зараз не розказує вам нічого нового - це ж я тіпа анєкдоти розказую, як декому дуже хотілось... Ось ви думаєте, що ваш светерочок рожевий, бо він так покрашений... - так?...
   - Перерыв! - подскочил рядом счастливый Гарагашко - аж испугал бедную девушку.
   - Ну! Перерив - діло святоє! Продовжимо після... - Перерва 5 хвилин!
   ...
  

* * *

   Ровно через пять минут Анатолий Владимирович был уже в аудитории (чего нельзя было сказать о всех студентах).
   - Та-ак! Чому це нікого ще у дошки нема? - Ледацюги! - Староста! Я вам обіцяв, що будете в мене постоянно стояти? - Бистро до дошки робити наступну задачу - в нас мало часу!
   В аудиторию входит один из братьев. Немировский не упускает случая подколоть его:
   - А де іншого брата дів?
   - Ща придет! - заходит второй.
   - Нє! Так нє пойдьот - "ща прійдьот"! Дивіться сюда! Ми з вами домовимося наступним чином: чи ви приходите на пару обидва, чи не приходити взагалі! Добре? А то в мене були случаї, коли близнюки по черзі на пари ходили - один одного, так би мовити, прикривали - влом же обом йти!...
   Староста, написав условие, нарисовал рисунок и написал какую-то формулу:
   - Правильно же?
   - Ви мене питаєте? - поняття не маю! Я не помню! Краще у Іродова запитайте! - ко всем, - У мене тут є одна мисль... і я її зараз думаю! - от ви ж оце, певно, запитаєтесь: "На кой.. нам здалися ті задачі розв'язувати?! - краще пішли б пива випили!" - правильно?.. Так ось що я вам на це відповім! То шо ті задачки будуть на езамені, й вам потрібно буде знати, як їх розв'язувати, - то річ зрозуміла! Але ще одна цікава штука! - Мої п'ятикурсники - на фізичному це факультеті - вони що, чортяки, роблять!... - проходив це я недавно між 1 корпусом й першим житловим будинком - знаєте, да? - і бачу - на столбі об'ява: "Розв'язання задач з Іродова" - 7 гривень задача, здається... - Тож ви прикиньте, яка це красота! - так кілька задачок поробив комусь - й вже можна йти усією компанією купляти стільки пива, скільки душі завгодно!... - Ми отак само з ними розв'зуємо по 5-6 задач за пару... Їх же лише треба наштовхнути, а далі - вони вже самі, ну як оце вас... - бросает взгляд на доску, - Чуш собача! Що це ви нас, пан старосто, усіх дурите?
   - Ну подскажите, пожалуйста, как правильно! - попросил староста.
   - Ну я-то можу підказати! - 7 гривень - меньше не стану...
   В аудиторию входит снова опоздавший Смирнов:
   - Здравствуйте!
   - ...Дай Боже!... Чого це ви знов запізнилися? Ви що баришня?
   - Нет! Прости меня пожалуйста - я больше не буду.
   - Й не треба! Ти ж мужик! Чого це тобі запізнюватися? Це баришням дозволяється - їм же треба красоту навести - напомадитися, там, обличчя розмалювати, на голові лад навести... А, до речі, народ, знаєте, для чого студенту голова? Ні? - Ну, якщо то студентКА, то, звичайно, в першу чергу, для зачіски, а вже потім - для того, щоб думати... - случайно бросает взгляд на доску, - Піду втоплюся я в річці глибокій! - А це що таке круте ви нам намалювали?...
   - Вы только не ругайтесь - мы ведь для того и решаем задачи у доски, чтоб разобраться, - оправдывался староста.
   - Знаєте, як говорив Вінні Пух до п'яточка? - "Було б за що - вбив би! А то так - для профілактики!" Дивітьсь сюда, народ! Це ж вже скільки раз ми говорили, куди напрвлені лінії магнітної індукції? Правило буравчика, чи, як ви його любите називати, штопора, знаєте? Так куди направлені лінії магнітної індукції? - Ото ж бо й воно!.. - Й отут поставте індекс "M" біля "I", щоб пам'ятали, що це індуктивність! А то як на екзамені мені баришні скажуть, що це ток.. то мені, я не знаю, чи в монастир треба йти, чи...
   - В женский! - голос с галёрки.
   - Точно!
   Студентка на втором ряду персправшивает физика:
   - Так вправо чи вліво?
   - Що-що?.. - Хє! А це вже як кому нравиться! Ось я, наприклад, налєво - то святе діло!... Я дивлюсь, що до другої півпари народ вже попросинався... - какая-то болтовня на галёрке. Немировский, повышая голос, - попросинався й почав гудіти! Як же хорошо було, коли всі дрімали! - до Паніна, - Може я когось розбудив? - то я вибочаюсь!...
   Староста у доски усмехнулся. Немировский с ехидной улыбкой обернулся к нему:
   - А! Пан староста! У одногрупника трапилась маленька проблємка, а він - задоволений!... Підсунь свиню ближньому своєму, щоб тобі легше жилося! Так?... - до всіх, - це як у народі кажуть: "У сусіда горить хата, а ми погріємося, повеселимося..." Ось ви, пан старосто, не можете розв'язати задачу - а що, як вона вам на екзамені попадеться?
   - Не попадётся!
   - Я б на вашому місці не був таким впевненним... Нє-нє-нє! Звичайно, у якійсь мірі ви праві: груп всього шість, тож ті шість чоловік, що погорять на цій задачі - це не так вже й багато! - Але й не так мало, коли серед тих шести є ти...
   - Ну так я и напишу что-нибудь...
   - Не сумніваюся! Я ані трохи не сумніваюсь що ви напишите ЩОСЬ! - Це як в минулому році в мене на екзамені трапилось: Значиться, приносить мені студент задачу - ніби, він її розв'язав! - насправді ж, бомбу йому дали! Та то ще півбіди! - Але та задача написана була таким отвраптітєльним.. - Ні! Нє отвратітєльним, а специфіческим почерком! Так той хитрун сам нічого не зрозумів, та й підсунув мені - тіпа, сам розбирай!... Отак і ви - накалякаєте щось, а я буду думати-гадати чи то відноситься до фізики, чи то з анєкдота!
   Гудыменко, не выдержав муки, крикнул стоящему у доски старосте:
   - Напиши закон Фарадея!
   Немироский недовольно стрельнул глазами на студента, но тут же улыбнулся:
   - Ну що ж ви за народ такий!? - Трясця всім вашим родичам! - Не даєте товарищу блєснуть!
   Староста недоумённо:
   - А как он выглядит - закон Фарадея-то?
   Анатолий Владимирович на миг застыл шокированный. Затем произнёс:
   - А халєра його знає!? - Сідайте, староста! - тот, обрадованный, занимает своё место. - Ох! Утомився я з вами!... Ну все! Надоїло! Все одно остання пара - то ж нічого принципіально нового ви не вивчите... А мені курити хо-четь-ся-а-а...
   - Так отпустите нас!
   - А я шо дєлаю, по-вашему?! - Ну, ти подивись - народ странний який став! - Ну й ладно! Із святами вас усіх!
   - И вас также!
   - Чекайте-чекайте! Не спішіть ви так! Я ось що хочу ще добавити! У вас буде неділя-дві непланових канікул - правильно? Так ось, про що я хочу вас попросити, - в промєжутках мєжду бурними празднованіями і пьянками - у вас промєжутки, я певен, повинні бути! - тож у ці промєжутки я прошу вас, народ, дуже прошу - щоб не було потім сліз - відкрийти фізику хоч кілька разів й щось почитайте!
   - В смысле - щось - дедективы?
   - Ну якщо хочете - дєдєктіви! Тільки пам'ятайте, що вам їх потім мені розказувати, й було б зовсім непогано, якби ваші дєдєктіви були про фізику!.. Дивітьсь сюди, народ! Я вам не погрожую! - Ні в якій мірі! Боже упаси! - Просто, знаєте.. хлопці! я теж не хочу, щоб ви йшли в армію! - Чесне слово не хочу! А чому? - А тому що я прихильник ПРОФЕСІЙНОЇ армії - розумієте, до чого я клоню? - ну, баришням це, звичайно ж, не загрожує! Але й переповнювати ЗАГСи мені теж не до вподоби!... - Ну раз з інститута поперли, то куди ще йти, як не заміж? Легко і невимушено, щоб не мати ніяких хлопот - правильно я говорю, баришні? - Чесно кажучі, баришні зовсім у іншій ваговій категорії ніж хлопці - тобто мужикам - ніяких поблажок не буде, а от з баришнями ми завжди договоримся!... - Ну все вже! Казочки казочками, але треба бути серьойзним! Тож із наступаючими вас святами, народ! Й до зустрічі на екзамені!
   ...
  

...2005г.

  
  
  
  
   7
  
  

Кирилл Юрьевич Кучеров

"Пан Немировский"

  
  


Оценка: 4.56*25  Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com В.Бец "Забирая жизни"(Постапокалипсис) Д.Сугралинов "Дисгардиум 3. Чумной мор"(ЛитРПГ) К.Федоров "Имперское наследство. Вольный стрелок"(Боевая фантастика) Т.Мух "Падальщик 2. Сотрясая Основы"(Боевая фантастика) Н.Пятая "Безмятежный лотос 3"(Уся (Wuxia)) М.Атаманов "Искажающие Реальность-7"(ЛитРПГ) Д.Сугралинов "Дисгардиум 4. Призыв Нергала"(ЛитРПГ) Т.Ильясов "Знамение. Час Икс"(Постапокалипсис) Г.Елена "Душа в подарок"(Любовное фэнтези) В.Свободина "Эра андроидов"(Научная фантастика)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Колечко для наследницы", Т.Пикулина, С.Пикулина "Семь миров.Импульс", С.Лысак "Наследник Барбароссы"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"