Кучеров Кирилл Юрьевич: другие произведения.

Пан Немировский

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Конкурс "Мир боевых искусств. Wuxia" Переводы на Amazon!
Конкурсы романов на Author.Today
Конкурс Наследница на ПродаМан

Устали от серых будней?
[Создай аудиокнигу за 15 минут]
Диктор озвучит книги за 42 рубля
Peклaмa
Оценка: 4.56*25  Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Яркий портрет совершенно реальной, но крайне неординарной личности - пана физика А.В.Немировского! (...2005г.)


Кирилл Юрьевич Кучеров

"Пан Немировский"

Пан Немировський []
  
   Учебный корпус Киевского Политехнического Института. В коридоре под аудиторией, шумя, толпятся студенты. Наконец двери открываются и в коридор выходит первый из студентов, у которых только-но закончилась тут пара. Стоящие в коридоре, и не думая дожидаться, пока все освободят помещение, заваливаются вовнутрь - сталкиваются в дверях с уходящими, отчего образуется небольшая давка. Со стороны учительского стола донёсся звучный голос:
   - Та дайте ж їм спочатку вийти, народ! - Їй Богу! - Можна подумати, це ви так на фізику спішите!
   В ответ - лишь одобряющие улыбки вновь вошедших - никто и не подумал последовать совету. Да и физик, явно, на это и не рассчитывал. Он лишь саркастически улыбался.
   Следует отметить, что его улыбка, скрытая белыми, как снег, усами и бородой, была приятной и располагающей к себе. Да и вообще этот человек мало походил на типичного преподавателя КПИ того времени. На вид ему было лет 60, и лысина уже успела украсить его затылок, хотя и не бросалась в глаза из-за слепяще-белых волос - достояние, которым на старости лет не каждый может похвастаться. Хотя навряд ли уместно употреблять термин "старик" по отношению к этому человеку. Высокий, подтянутый, с осанкой, которой позавидовали бы и молодые, всегда бодрый и активный, он прямо-таки излучал положительную энергетику вопреки всем законом физики и времени. Исключительное чувство юмора, отменное настроение, невзирая ни на какие обстоятельства, звучный голос (качество, зачастую отсутствующее у нынешних молодых людей), смуглое скуластое лицо, глаза, всегда блестящие улыбкой, - душой он до сих пор был 20-летним темпераментным Казановой. И всё это - наш физик - Немировский Анатолий Владимирович.
   - Конечно спешим! - решил поумничать староста. - Нам у вас на уроке интересно: и задачку решим, и анекдот послушаем!
   - О! Так ти нам усім хочеш анєкдота розказати? - отпарировал Немировский.
   - Не! Я имел в виду, что, быть может, вы нам анекдот расскажете? - немного смутился староста.
   - Я?! - кажется, искреннее удивление на лице. - Та нє! Ви шо?! - Я не вмію!
   - Та ладно вам!
   - Нє, народ, я серьйозно!.. Дивітьсь сюди! Анєкдоти повинен розказувати тільки той, хто вміє, бо... знаєте, що саме паскудне, коли розказуєш анекдота? - Це коли стає компанія, ви розказуєте анєкдот, а в ітогє - ви один смієтеся, а всі мовчать! - Коротше кажучи, не вмієш - не розказуй! - делает шаг к выходу, но тут же останавливается. - Да! А ще я не терплю похабних анєкдотів... До речі, в мене був один знайомий - ну, як усі молоді хлопці, між собою міг видати парочку матюків, але коли чув їх у присутності баришень - зразу давав в морду! Давав, і лише потім розбирався, що й до чого... Це я, власне кажучі, хлопці, до вас в першу чергу кажу, бо матюкатися при баришнях - то є просто нєпрєлічно.. у вас же повинен бути якийсь певний рівень культури... Хоча.. знаєте, якось йшов я по коридору - на пару йшов - стояли невеличкою купкою дівчата - студентки - й щось там собі гомоніли. І так получилось, шо, як раз тоді, коли я проходив повз, то одна з них як загну-у-у-ла!... - Знаєте, чесно признаюсь, я таких матюков ще в житті не чув...
   Все студенты уже давно порассаживались и с вниманием его слушали - ни у кого и в мыслях не было пойти покурить или погулять, как обычно на перерыве. Физик же, закончив говорить, взглянул на часы:
   - Ой-йолки-палки! Вже і перерив скінчився, поки ми тут з вами розсуждали, а я й покурити не встиг! - старосте. - Це все із-за вас, шановний! - Анєкдот йому розкажи! - Знайшов тут коріша!
   - Я?! А причём тут я?! - возмутился староста.
   - Та щоб тебе цигани вкрали! Тепер він всьо заперечує! - Ви ж хотіли порозважатися? - Ви!
   - Нет, не я!...
   - Не ви? Ну да ладно!... Але якщо хочете, ви тільки скажіть! - ми вам і способів прєдложим! - ми ето могьо'м.. чи мо'гєм... - сев за стол, добавил, обращаясь ко всем, - А ви не переживайте - я зараз перекличку зроблю, й буду ще розказувати казочки... про різні там закони й явища...
   - С удовольствием послушаем! - в полголоса вставил Сергей за первой партой.
   - С удовольствієм? Хє-хє! Що ви думаєте? - я вже, кстаті, своє розказав на лекції, а сьогодні я вас визову до дошки, й ви будете мені розповідати, що знаєте! Договорились?... Хє! Конєшно, с удовольствієм! Я й сам хтів би сидіти 2 часа на вашому місці й слухати анєкдоти, що ви б мені їх розказували!
   Открывает журнал.
   - Так!... Хто піде до дошки? - ко всем. - Є бажаючі?... - Бажаючих нема... Добре - Александренко! Є Александренко?
   - Є! - девушка на втором ряду встаёт.
   - А-а-а! Баришня?! - Нє-нє-нє-нє! Сідайте! Краще я не буду ризикувати, бо хочеться ж додому вдосвітла поспіти!
   - Ладно! Раз так - зробимо інакше! Яке сьогодні число?
   - 28! - староста всегда тут как тут.
   - 28!... Дуже хороше число!
   - Чому?
   - Чому? - Бо гарно ділиться на 7.
   - А почему именно на 7?
   - Ну ти тільки глянь на нього! От уж староста! І все йому треба знати!... - ко всем, сделав недовольную мину. - Знаєте, не люблю я старост...
   - Почему?
   - Ну як це почему? Ну а коли якогось студента нема на парі, хто віноват? - Староста віноват. Той прогуляв, а отвєчає староста...
   - Чего это вдруг? - оскорбился староста.
   - Чего! - передразнил. - Встаньте!.. Встаньте, я сказав! - тот нехотя встаёт - Питання в мене до вас! Що таке тілесний кут?
   - Тілесний кут?...
   - Тю, блін! Ну я же чітко говорю - чи ні? - так, тілесний кут - що це?
   Староста, немного подумав, - А как на русском "тілесний кут"?
   - Трясця твоїй матері! Нащо тобі на русском? Може тобі ще на китайську перекласти?... Не розумієш, що таке тілесний кут? - А що таке "тілесний" - знаєте, авжеж?... - продолжает - Так, на чому я зупинився? - А! Так! 28 ділимо на 7 получаємо...
   - Так почему на именно 7? - не мог успокоится староста.
   - Бо я так сказав! - Така відповідь вас задовольняє?
   - Да... - садится.
   - Гляньте - сів!...
   - А.. так мне ещё стоять? - окончательно растерянный, староста снова поднимается.
   - Та сидіть, якщо вже сіли! - Я вас все одно підніму! Й ще не один раз! - тож навіщо лішній раз утруждаться? - ...дорівнює чотири. Хто в нас четвертий за списком? - Бречко! Є Бречко? - студент поднимает руку - До дошки!
   На задних рядах - смех и подколки в сторону выходящего к доске:
   - Штатный удоскист!
   Немировский среагировал, - Так! Що там таке?! - Ща в куток поставлю! - к Бречко, - Так, візьміть збірник - задача номер... 5.3 - пишіть! - А я поки перекличку зроблю... Так, Александренко є!... - усмехнувшись, - Ех, баришні!... Бречко? - ага! Цей у дошки... Гарагашко?!
   - Я здесь! - выкрикнул Ваня с первой парты, пытаясь придать своему голосу как можно больше серьёзности, но у него ничего не получилось.
   - Ах! Гарагашко!
   - Что?
   - Что? - питаєте? - А то, шо я запам'ятав вашу фамілію, Гарагашко!
   - И что?
   - ...Це, з одного боку, добре, а з іншого - зле...
   - Чего это?
   - Та хватить мене переривати через слово! Взяли моду! - Я розумію, якщо б щось путнє казали, а то заладили, як папуги: "Шо?! Чого?! Чому?! Зачем?!..." - А того, пане Гарагашко, що коли я запам'ятовую фамілію, то той студент на екзамені отримує або 5, або 2 - середини не буває!... Тож обирайте!
   - Всё, Ваня, труба тебе теперь! Можешь на пары уже не ходить! - усмехнулся студент с занего ряда.
   - Хочу зрозуміти хто там шо розказує на гальорці!... Але не можу... Гей, хлопці, хто там! Якщо я вам заважаю, то скажіть - я сяду посиджу тихенько! Добре? - Домовились! - Так, пішли далі - Конєв! Де Конєв? - умолк, то ли ища кого-то, то ли считая.
   - Что вы считаете? - снова полез с расспросами староста.
   - Та я не рахую... Просто Конєв - то є мій персональний лічний знакомий... Сам попросив, щоб я його вписав у список, й не ходить... Ну да ладно! Передайте йому, що ще пару пропусків, й на екзамен він може не йти, йому не треба - я йому тоді зразу автомат поставлю... тільки в зворотню сторону... Льовочкіна?!
   - А она у вас отпрашивалась! - в один голос воскликнули Сергей и староста.
   - Ну й шо? - Народ, дивіться сюда! Ви ж прогулюєте пари, а потім на екзамені будете права качати - а я вам тоді опа! - і лист відвідування пред'явлю - а у вас там - одні "н"-ки! І про яку "трійку" може йти мова? - Ні! Я все розумію: сачканув! Не видержала душа поета - надоїло сидіти на лекції й засинати, як он то зараз хлопець на задньому ряду!
   На заднем ряду действительно безмятежно спал Панин, и не подозревая, что речь о нём. Немировский продолжал уже на полтона тише:
   - Чшшш!... Не треба його будити - хай спить!
   - Но у Льовочкиной уважительная причина - у неё там... семейные дела, - продолжал защищать отсутствующую Сергей.
   - Ага! Свадьба! - Чорта с два! Ви уявляєте... у нас пари в середу та в суботу - раз на два тижні - це виходить, щоб бути відсутнім з поважних причин на всіх парах... це ж треба скільки раз виходити заміж!...
   - Но она же постоянно ходит, а тут такое дело... и ведь отпрашивалась она!
   - Неправда! Вона не отпрашивалась, а поставила мене перед фактом, що її не буде на парі!... - Це я можу вас попередити, що мене не буде на парі, а ви, в свою чергу, ізвольте приходити! А то взяли моду!... - Вона, певно, сидить зараз вдома перед телевізором, дивиться серіал й думає, чи осліпне та Кончіта чи ні! Правда?
   - Нет! Нет...
   - Ладно! Уговорили! Не буду я ставити їй "н" - але вона повинна буде відробити... Як? - ще не знаю! Але ми щось придумаємо...
   Он умолк, направив свой взгляд на галёрку - что-то там привлекло его внимание. Через некоторое время:
   - Вам не соромно?... - Не соромно! - Ну й ладно!... - ко всем, - Саме головне, що всі починають крутити головами - тільки ніхто не второпа, про що мова... Ну неважно!...
   Его снова перебивают - это безобразничают девчонки за второй партой.
   - ...Що ви там ділите, дівчата? - Я теж хочу!...
   В этот момент двери открываются, и в аудиторию молча заходят двое опоздавших студентов без вещей - они всё-таки решили сходит на перекур, но он у них немного затянулся. Так же безмолвно они сели на свои места, сопровождаемые насмешливым взглядом Немировского.
   - Ну що за неповага!... - встаёт, ко всем, - Народ! Ви знаєте, що таке вихованість? Вихованість - це.. виховані люди здороваються, якщо заходять! - вновь прибывшим, - Привєт! - те, в свою очередь, отвечают что-то нечленораздельное - смутились, то бишь. - По-друге, приходячи на пару, треба.. ну хоч листочок паперу з ручкою, что лі, мати...
   Опоздавшие показывают ему вещи, оставленные ними на столе как раз перед тем, как они ушли на перекур.
   - ...А! Я вибачаюсь! А де ви, скажіть-но мені, ці речі носите?! В чоботі, чи де?...
   Его взгляд падает на девчонку, что, сидя за первой партой, переписывала лабу по ТЕЦ.
   - Що це ви там пишете, га? Зараз непотрібно нічого писати... тобто потрібно вирішувати задачу, але, як я дивлюсь на дошку, з цим у нас туго! - а конспектувати те, що я кажу - то це глупості!... - присматриваясь к написанному, - А-га! То ви, баришня, оказується спеціаліст по законам Кірхгофа! - що ж, після цієї задачі, продемонструєте нам свої вміння! Згода? - От і добре!... Треба буде й вашу фамілію запам'ятати!
   Усевшись снова за стол, обращает взгляд на доску.
   - Ну що ви там застрягли?! Досить тягнути кота за.. за.. те що красять на пасху...
   - За хвост? - вопрос с галёрки.
   - Ага! Іменно!
   - Я не зовсім розумію, що від мене хочуть у цій задачі, - потирая макушку, пробубнил Бречко.
   - Та йолкі ж палки! Народ! Дивітьсь сюда! Якщо не хочете думати своїми головами, я зараз зроблю елементарно! - Нафіга нам ці задачі, коли можна вас попитати? Вірно?
   - Ні! Ні-ні! Ні!... - посыпалось со всех сторон.
   - А якщо ні - то давайте розв'язувати задачу! - Читайте, Бречко, що від вас хоче пан Іродов!
   А пока Бречко вслух, с выражением и расстановкой, читает условие всей аудитории (несмотря на тот факт, что вроде как у всех есть свои задачники), Немировский продолжал перекличку:
   - Михалюк!
   - Какой?
   - А що є кілька? - с удивлением.
   - Ну если хотите, можно и два в одном! - голос с галёрки.
   Немировский встал и с улыбкой несколько секунд рассматривал братьев:
   - Ха! Схожі! - От дива природи! - То ви, що ж, близнюки?
   - Ну да!
   - От дива!... - присаживаясь, - значить, оба є!... тільки один чомусь засинає... Що, гуляв усю ніч? А брат де був?
   - Я не сплю! - Я просто медленно моргаю, - послышался сонный голос брата.
   - А что он делает?! Бречко! Олег! Что ты делаешь?! - подскочил второй брат, тыкая руками в сторону доски.
   - А шо, неправильно? - с умным видом прогнусавил удоскист.
   - Ну да! Там же это... вон там - не по закону.. этому, как его... в общем, там должен быть не плюс, а минус, и не умножить, а разделить! - очнувшись ото сна, затараторил второй брат, поддерживая первого.
   - А ну ша! Замовкніть зараз же, а то по кутках розтавлю! - прервал их физик. - Попросинались! - Дивітьсь сюда, народ! Ось чому ми бачимо світло й розрізняємо кольори? - Я ж ніяких нових теорій не ізмишляю! - Усі предмети відбивають або, інакше кажучі, випромінюють світло... Мається на увазі, наприклад, змія - виходячи на охоту, вона відчуває випромінювання мишки, й сніданок готов... Сонце ж, в свою чергу, теж випромінює якесь світло... Можна сказати, що й ми за вами - сонечка - баришні більше, мужики меньше... це тому, що у баришень температура завжди на півградуса більше, а то починається, розумієте!...
   - А-а-а-а! Понятно! - загудел Бречко.
   - Зрозуміло? Ну раз так, то давайте швиденько розв'язуйте, бо скоро перерва, а я ще не курив! А то ви тут.. все пливете, пливете, та тільки все не в тому напрямку!
   Бречко начинает что-то калякать на доске. Немировский же в это время поднимает девчонку с первой парты:
   - Встаньте!.. Поки він розв'язує задачу, ви, баришня, ось що мені скажіть: чому у вас светерочок рожевого цвєта?
   - Ну... бо покрашений так!...
   - Хе! Покрашений так!... Дивітьсь сюда, народ! Це ж елементарні речі! Я ж зараз не розказує вам нічого нового - це ж я тіпа анєкдоти розказую, як декому дуже хотілось... Ось ви думаєте, що ваш светерочок рожевий, бо він так покрашений... - так?...
   - Перерыв! - подскочил рядом счастливый Гарагашко - аж испугал бедную девушку.
   - Ну! Перерив - діло святоє! Продовжимо після... - Перерва 5 хвилин!
   ...
  

* * *

   Ровно через пять минут Анатолий Владимирович был уже в аудитории (чего нельзя было сказать о всех студентах).
   - Та-ак! Чому це нікого ще у дошки нема? - Ледацюги! - Староста! Я вам обіцяв, що будете в мене постоянно стояти? - Бистро до дошки робити наступну задачу - в нас мало часу!
   В аудиторию входит один из братьев. Немировский не упускает случая подколоть его:
   - А де іншого брата дів?
   - Ща придет! - заходит второй.
   - Нє! Так нє пойдьот - "ща прійдьот"! Дивіться сюда! Ми з вами домовимося наступним чином: чи ви приходите на пару обидва, чи не приходити взагалі! Добре? А то в мене були случаї, коли близнюки по черзі на пари ходили - один одного, так би мовити, прикривали - влом же обом йти!...
   Староста, написав условие, нарисовал рисунок и написал какую-то формулу:
   - Правильно же?
   - Ви мене питаєте? - поняття не маю! Я не помню! Краще у Іродова запитайте! - ко всем, - У мене тут є одна мисль... і я її зараз думаю! - от ви ж оце, певно, запитаєтесь: "На кой.. нам здалися ті задачі розв'язувати?! - краще пішли б пива випили!" - правильно?.. Так ось що я вам на це відповім! То шо ті задачки будуть на езамені, й вам потрібно буде знати, як їх розв'язувати, - то річ зрозуміла! Але ще одна цікава штука! - Мої п'ятикурсники - на фізичному це факультеті - вони що, чортяки, роблять!... - проходив це я недавно між 1 корпусом й першим житловим будинком - знаєте, да? - і бачу - на столбі об'ява: "Розв'язання задач з Іродова" - 7 гривень задача, здається... - Тож ви прикиньте, яка це красота! - так кілька задачок поробив комусь - й вже можна йти усією компанією купляти стільки пива, скільки душі завгодно!... - Ми отак само з ними розв'зуємо по 5-6 задач за пару... Їх же лише треба наштовхнути, а далі - вони вже самі, ну як оце вас... - бросает взгляд на доску, - Чуш собача! Що це ви нас, пан старосто, усіх дурите?
   - Ну подскажите, пожалуйста, как правильно! - попросил староста.
   - Ну я-то можу підказати! - 7 гривень - меньше не стану...
   В аудиторию входит снова опоздавший Смирнов:
   - Здравствуйте!
   - ...Дай Боже!... Чого це ви знов запізнилися? Ви що баришня?
   - Нет! Прости меня пожалуйста - я больше не буду.
   - Й не треба! Ти ж мужик! Чого це тобі запізнюватися? Це баришням дозволяється - їм же треба красоту навести - напомадитися, там, обличчя розмалювати, на голові лад навести... А, до речі, народ, знаєте, для чого студенту голова? Ні? - Ну, якщо то студентКА, то, звичайно, в першу чергу, для зачіски, а вже потім - для того, щоб думати... - случайно бросает взгляд на доску, - Піду втоплюся я в річці глибокій! - А це що таке круте ви нам намалювали?...
   - Вы только не ругайтесь - мы ведь для того и решаем задачи у доски, чтоб разобраться, - оправдывался староста.
   - Знаєте, як говорив Вінні Пух до п'яточка? - "Було б за що - вбив би! А то так - для профілактики!" Дивітьсь сюда, народ! Це ж вже скільки раз ми говорили, куди напрвлені лінії магнітної індукції? Правило буравчика, чи, як ви його любите називати, штопора, знаєте? Так куди направлені лінії магнітної індукції? - Ото ж бо й воно!.. - Й отут поставте індекс "M" біля "I", щоб пам'ятали, що це індуктивність! А то як на екзамені мені баришні скажуть, що це ток.. то мені, я не знаю, чи в монастир треба йти, чи...
   - В женский! - голос с галёрки.
   - Точно!
   Студентка на втором ряду персправшивает физика:
   - Так вправо чи вліво?
   - Що-що?.. - Хє! А це вже як кому нравиться! Ось я, наприклад, налєво - то святе діло!... Я дивлюсь, що до другої півпари народ вже попросинався... - какая-то болтовня на галёрке. Немировский, повышая голос, - попросинався й почав гудіти! Як же хорошо було, коли всі дрімали! - до Паніна, - Може я когось розбудив? - то я вибочаюсь!...
   Староста у доски усмехнулся. Немировский с ехидной улыбкой обернулся к нему:
   - А! Пан староста! У одногрупника трапилась маленька проблємка, а він - задоволений!... Підсунь свиню ближньому своєму, щоб тобі легше жилося! Так?... - до всіх, - це як у народі кажуть: "У сусіда горить хата, а ми погріємося, повеселимося..." Ось ви, пан старосто, не можете розв'язати задачу - а що, як вона вам на екзамені попадеться?
   - Не попадётся!
   - Я б на вашому місці не був таким впевненним... Нє-нє-нє! Звичайно, у якійсь мірі ви праві: груп всього шість, тож ті шість чоловік, що погорять на цій задачі - це не так вже й багато! - Але й не так мало, коли серед тих шести є ти...
   - Ну так я и напишу что-нибудь...
   - Не сумніваюся! Я ані трохи не сумніваюсь що ви напишите ЩОСЬ! - Це як в минулому році в мене на екзамені трапилось: Значиться, приносить мені студент задачу - ніби, він її розв'язав! - насправді ж, бомбу йому дали! Та то ще півбіди! - Але та задача написана була таким отвраптітєльним.. - Ні! Нє отвратітєльним, а специфіческим почерком! Так той хитрун сам нічого не зрозумів, та й підсунув мені - тіпа, сам розбирай!... Отак і ви - накалякаєте щось, а я буду думати-гадати чи то відноситься до фізики, чи то з анєкдота!
   Гудыменко, не выдержав муки, крикнул стоящему у доски старосте:
   - Напиши закон Фарадея!
   Немироский недовольно стрельнул глазами на студента, но тут же улыбнулся:
   - Ну що ж ви за народ такий!? - Трясця всім вашим родичам! - Не даєте товарищу блєснуть!
   Староста недоумённо:
   - А как он выглядит - закон Фарадея-то?
   Анатолий Владимирович на миг застыл шокированный. Затем произнёс:
   - А халєра його знає!? - Сідайте, староста! - тот, обрадованный, занимает своё место. - Ох! Утомився я з вами!... Ну все! Надоїло! Все одно остання пара - то ж нічого принципіально нового ви не вивчите... А мені курити хо-четь-ся-а-а...
   - Так отпустите нас!
   - А я шо дєлаю, по-вашему?! - Ну, ти подивись - народ странний який став! - Ну й ладно! Із святами вас усіх!
   - И вас также!
   - Чекайте-чекайте! Не спішіть ви так! Я ось що хочу ще добавити! У вас буде неділя-дві непланових канікул - правильно? Так ось, про що я хочу вас попросити, - в промєжутках мєжду бурними празднованіями і пьянками - у вас промєжутки, я певен, повинні бути! - тож у ці промєжутки я прошу вас, народ, дуже прошу - щоб не було потім сліз - відкрийти фізику хоч кілька разів й щось почитайте!
   - В смысле - щось - дедективы?
   - Ну якщо хочете - дєдєктіви! Тільки пам'ятайте, що вам їх потім мені розказувати, й було б зовсім непогано, якби ваші дєдєктіви були про фізику!.. Дивітьсь сюди, народ! Я вам не погрожую! - Ні в якій мірі! Боже упаси! - Просто, знаєте.. хлопці! я теж не хочу, щоб ви йшли в армію! - Чесне слово не хочу! А чому? - А тому що я прихильник ПРОФЕСІЙНОЇ армії - розумієте, до чого я клоню? - ну, баришням це, звичайно ж, не загрожує! Але й переповнювати ЗАГСи мені теж не до вподоби!... - Ну раз з інститута поперли, то куди ще йти, як не заміж? Легко і невимушено, щоб не мати ніяких хлопот - правильно я говорю, баришні? - Чесно кажучі, баришні зовсім у іншій ваговій категорії ніж хлопці - тобто мужикам - ніяких поблажок не буде, а от з баришнями ми завжди договоримся!... - Ну все вже! Казочки казочками, але треба бути серьойзним! Тож із наступаючими вас святами, народ! Й до зустрічі на екзамені!
   ...
  

...2005г.

  
  
  
  
   7
  
  

Кирилл Юрьевич Кучеров

"Пан Немировский"

  
  


Оценка: 4.56*25  Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com K.Sveshnikov "Oммо. Начало"(Киберпанк) К.Федоров "Имперское наследство. Забытый осколок"(Боевая фантастика) LitaWolf "Любить нельзя забыть"(Любовное фэнтези) А.Черчень "Счастливый брак по-драконьи. Догнать мечту"(Любовное фэнтези) Ю.Кварц "Пробуждение"(Уся (Wuxia)) П.Роман "Ветер бури"(ЛитРПГ) Д.Сугралинов "Дисгардиум 2. Инициал Спящих"(ЛитРПГ) А.Робский "Охотник: Новый мир"(Боевое фэнтези) А.Завадская "Архи-Vr"(Киберпанк) О.Гринберга "Отбор без правил"(Любовное фэнтези)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
И.Мартин "Время.Ветер.Вода" А.Кейн, И.Саган "Дотянуться до престола" Э.Бланк "Атрионка.Сердце хамелеона" Д.Гельфер "Серые будни богов.Синтетические миры"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"