Пролила криця першу кров,
        І кожна крапля кришталева
        Дзвенячи, кликала ізнов
        До мертвого близького неба.

        На білу кригу смерть-маляр
        Червону фарбу в жертву долі
        Пролила, і віддала в дар
        Життя життю, і волю волі.

        Лютою барвою розквітла
        Всесвітна пляма смерті та.
        І всесвіт помер. А до світла
        Вже тягнеться нове життя.

        Кожна людина -- новий світ,
        І в інших венах кров нова 
        Тече бурхливо, й заповіт
        Ізнов дає життю сама.

        Криця та крига вип'ють кров
        Але vita аeterna est.
        Кров'ю відновлений остов
        Життя собі не ставить хрест.

        Vita est аeterna.