Ящірка є живою.

Ящірка є.

Ящірка не має пір’я, бо вона не птиця.

Ящірка не має хутра, бо не тварина вона.

Ящірка має луску, хоча вона і не є риба, але вона схожа на рибу

більше, ніж птах чи тварина.

Хоча Ящірка і не має пір’я, та вона більше схожа на птаха, ніж риба.

Ящірка вилупилася з яйця, бо все починалося з яйця не народженого.

Пращурами Ящірки були динозаври, які мали малий мозок відносно тіла.

Але тепер розповідь не про динозаврів, тому, що вони давно вимерли, бо було зимно; чи була зірка, що падає на Землю, яка принесла радіацію, чи голод, чи холод, від якого вони і вимерли.

Якби Ящірка мала крила, вона б літала. А може й не літала б, бо вона має свій розум, свою долю, своє життя і свою гру в цьому житті.

Ящірка має хвіст, хоча вона і не є тварина, чи риба, чи птах.

Також Ящірка має лапи.

Чи не має лап, якщо вона є полоз.

Хоча полоз і не має лап, але він не є змія, бо він – Ящірка. А Ящірка хоч і схожа на змію, але не є нею.

Ящірка може бігати та відкидати хвіст, щоб задурити ворогу голову.

Чи щоб втішитися своїм існуванням. А може, щоб запросити всіх у життя, чи щоб повернути до смерті.

Бійся Ящірки, Темна сило, бо Ящірка має на голові третє око, що бачить світле і темне.

Ящірка має кров та слину, жовч та сім’я.

У Ящірки є серце та нирки; мозок та легені; очі та роздвоєний язик. Вона має тіло та домівку, адже кожна Ящірка живе на землі і має свою землю, бо вона – Ящірка.

І люди схиляються перед Ящіркою, бо вона має лапи і мозок, хвіст і серце, кров і слину, дім і землю та є живою.

Ті, що схиляються перед Ящіркою, роблять це знаючи її, або від

не-знання.

Ті, що не знають, – приносять свої жертви та співають пісень, бо не знають Ящірки та бояться її, і поважають її, і вклоняються їй, цілуючи слід від її хвоста.

Ті, що знають Ящірку, передають їй жертви від тих, хто не знає її та приносять свої жертви, та славлять її у своїх піснях і думках, у снах та в житті, бо вони знають Ящірку, і поважають її, і бояться її і вклоняються їй низько, цілуючи слід від її хвоста, і називаються жерцями Ящірки.

Ти, що несеш жертву Ящірці, згадай свого Бога чи бога, ідола чи божка, бо Ящірка не схожа на нього.

Виріши, чому ти приносиш їй свій дарунок: від любові чи прикрості, від бажання чи цікавості, через наказ чи від знання, бо Ящірка має третє око і бачить темне та світле, і промине твою жертву, якщо вона від мудрості чи жалоби, цікавості чи знання, любові чи неуваги, бо вона є Ящірка і має бронхи та серце, нирки та мозок, повіки та середнє вухо, кров та слину, жовч та сечу, землю та небо, дім і сонце, і їй не потрібні твої дарунки, навіть якщо вони – від любові чи знання, покори та ненависті, віри чи смерті, мудрості чи бажання.

Тож ідучи шляхом, вклонися Ящірці і доторкнися до сліду від її хвоста лобом чи губами, долонею чи ступнею, бо вона – Ящірка і не має пір’я, бо не птиця вона.

Віддай ящірці її хвіст чи її землю, свій подих чи промінь сонця, свій дарунок чи слід від її хвоста, бо ти йдеш шляхом, а вона є Ящіркою, що має кров і слину, жовч і сечу, сонце та твою віру в її існування.

Хай буде завжди з тобою твій Бог, чи божок, чи ідол та віра у існування хвоста Ящірки і в мовчання її.

2.11.1997