Давыдова Оксана Сергеевна: другие произведения.

Чарiвна Нiч

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Конкурс фантастических романов "Утро. ХХII век"
Конкурсы романов на Author.Today

Летние Истории на ПродаМане
Peклaмa
Оценка: 6.00*3  Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Сказка про страшную ночь и красивые звезды. (на укр. языке) есть и русский вариант (см. авторскую стр.) Ця казка зовсiм не казка, а найправдивiша iсторiя в свiтi. I якщо колись тобi стане лячно в моторошнiй темрявi, згадай...

Чому людей лякає це просте слово “млин,” яке па-хне вітром, і сонцем, і духмяним зерном, мука з якого так лоскоче у носі, що хочеться навіть чхну-ти, згадуючи це все. Що в ньому особливого?
Ця казка зовсім не казка, а найправдивіша історія в світі. І якщо колись тобі стане лячно в моторошній темряві, згадай її. Десь далеко-далеко, куди й дороги немає, стоїть невеличке село. Село, як село: ха-тки з садками, церква з дзвіницею, ставок з рибою, ліс, ріка і млин. Все, ніби, звичайне, але коли хтось промовляє останнє слово, то всі хрестяться і тихцем плюють через ліве плече. Чого ж бояться селяни? А невже я не сказала, що в цьому селищі не оди вітряк, а два? Один — новий і веселий, в якому мелють муку і обмінюються плітками, а інший… лише поглянувши на нього стає моторошно. Старезний, чорний від тисяч вітрів і дощів, похилений і розсохлий, він стоїть на пагорбі, моторошно завиває вітром в щілинах і ди-виться на село єдиним віконцем під дахом, ніби погрожуючи кострубатими крилами. Ка-жуть, що в ньому живе нечиста сила. А все тому, що…
Ніч в селі тиха та темна. Лише коли-не-коли гавкне сонний собака чи мукне коро-ва. Та є одна ніч — найтемніша і найтихіша за всі. Коли місяць стає тоншим за воло-синку, а потім і зовсім зникає, і коли навіть зірок на небі стає менше, — темнота набирає силу. Вона пробирається у двері. Вона заглядає у вікно. І люди знають, що прийшла та, — найстрашніша ніч. Навіть злі вовкодави ховаються у свої будки і мовчать. Тиша і темнота. І коли серед цієї тиші, яблуко, переповнене соком, трісне на тоненькій гілочці, тоді най-тихесенькі протяги вибігають із своїх шпаринок, маленькі вітерці виплутуються з очерету, шумні вітри збігаються з широкого степу, всі вони зливаються і здіймається вітрюганище. Він біжить через усе село, завіває під стріхами, скидає у колодязі відра, сипле у вікна піс-ком, і, нарешті, міцним поштовхом розкручує крила старого млина. І відразу серед вітря-ної тиші розноситься зловісний скрип. І ще один. І ще. Вони набігають один на одного, перегукуються і зливаються у невідому пісню. Пісню старого млина.
Коли б знайшовся якийсь сміливець, який не побоявся темряви, і тиші, і вітру, і страшного скрипу, та зазирнув би через щілинку в середину цієї чорної, похмурої будови, то побачив би, як дві камінні брилі, які колись (ще коли прадіди наших дідів були паруб-ками) мололи зерно, із глухим стогоном повертаються, згадуючи рух, торкаються один одного, і з-під них сиплеться… Ні, не мука, а іскри. Яскраві жаринки, які не гаснуть, лише відлетівши, а прямують до тонких щілин у дерев’яних стінах, чи до єдиного віконця під самим дахом, чи до прочинених дверей, які ніхто вже дуже-дуже давно не відкривав. Іскри кружляють в середині і зовні млина, спалахують примхливими різнокольоровими вогни-ками; і тоді, серед суцільної темряви, здається, що млин запалав чарівним мерехтливим вогнем. А ці казкові вогники, потанцювавши навколо дивної будови, злітають вгору, пря-мо до темного неба і… глядь, — то ця, то та жаринка прилипла до оксамитового небосхи-лу. І стає зрозуміло, що то не просто іскри, а маленькі зірки.
А іскри все летять і летять, небо вкривається яскравими зорями і стає так світло, що видно і тихі хатки, вкриті соломою; і звивисті дороги, що біжать, ніби ріки; і саму ріку, таку тиху, як сама ніч; і навіть сонного півня, який прокричить вітряку своє “Ку-ку-рі-ку,” що, мабуть, означає: “Досить зірок! Тепер їх вистачить на цілий рік!”
Останні зірочки поспішають до неба, вітри розбігаються спати, а старий млин, за-тихаючи, здається, задоволено посміхається у свої вуса-крила.
Всі чари цієї ночі міг би побачити якийсь сміливець, але ні. Всі люди ховаються по своїх домівках, лякаючись невідомого, а на ранок кажуть про лиху силу, яка ніби, всю ніч гуляла у млині. А той слухає їх балачки і посміхається — він ще й не таке чув.
м. Феодосія 21:45 26.09.2002
Оценка: 6.00*3  Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com С.Суббота "Наследница Драконов"(Любовное фэнтези) А.Черчень "Дом на двоих"(Любовное фэнтези) В.Соколов "Мажор 4: Спецназ навсегда"(Боевик) О.Герр "Невеста на подмену"(Любовное фэнтези) Е.Решетов "Игра наяву 2. Вкус крови."(ЛитРПГ) Е.Кариди "Суженый"(Любовное фэнтези) М.Олав "Мгновения до бури 3. Грани верности"(Боевое фэнтези) А.Завадская "Архи-Vr"(Киберпанк) LitaWolf "Жена по обмену. Вернуть любой ценой"(Любовное фэнтези) П.Роман "Искатель ветра"(ЛитРПГ)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Д.Иванов "Волею богов" С.Бакшеев "В живых не оставлять" В.Алферов "Мгла над миром" В.Неклюдов "Спираль Фибоначчи.Вектор силы"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"