Деляновская Мария : другие произведения.

Душа и дух

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:


   фрагмент "Грома"

добавлен перевод А.А.Корнейчука

ПАТОМ ДУША ТВОЯ ЙЗЬ НЕПРЕХАДЯЩЕСЕТИ ЗИЙДЕ И ВЬ ТЕБЕ ВВИЙДЕ.
И СКАЖЕ:

- ВОТ МЫ И РАЗМ ЗОНОВУ.
ТЫ ВЖЕ ЗГАДАВ МЕНЕ?
ЩЕ НЕ ЗОВСИМ. ТО Я ТОБИ ПОМОЖУ:

Я Е ТА, З АКОЮ ТЫ БУВ РАЗМ В НЕПОРОУЛЕНЕТИ.
МЫ БУЛЫ ГОДНЫМ ЦИЛЫМ ТАМ.
И. МЫ БУЛЫ ЩАСЛЫВИ.
НАМ ДОБРЕ БУЛО. БО. ВСЕ У НАС БУЛО.
АЛЕ. МЫ СБЕ НЕ ЗНАЛЫ:

ХОТО МЫ.
ЗИВИДЫКЫ ТУТ ВЗЯЛЫСЯ.
И. ДЕ ЦЕ МЫ.
И. ЩО ЦЕ Е.

И. НЕ ЛЫШ МЫ ТАКИ БУЛЫ.
ТАМ ВСИХ БАГАТО БУЛО. И РИЗНЫХ.
АЛЕ. НИХТО НЕ ЗНАВ ЗВИДКЫ ЦЕ Е И ХТО МЫ.
МЫ ЗНАЛЫ ЛЫШ ГОДНЕ - ЩО ШАНС В НАС Е ЦЕ ВСЕ УЗНАТЫ.
АЛЕ. ДЛА ЦЬОГО НАМ ПРЫЙДЕТЬСЯ ДРУГ С ДРУГМ РОЗОСТАТЫСЬ.
ИНАКШЕ НЕВОЗОМОЖНО БЛО.
БО. ЩЕЛИ, ЧЕРЕЗ АКИ ВИДСЮДЫ МОЖНО ВЫЙТЫ БЛО ВУЗЕНЬКИ ДУЖЕ.
А МЫ БУЛЫ ШАРАМЫ.
Й. ТОМУ. ТОРЕБО БЛО СБЕ РОЗДИЛЫТЫ.

И. МЫ НАЧАЛЫ РИШАТЫ.

НИХТО ИЗ ТЫХ, ХТО ВЫЙШОВ ВЖЕ, СЮДЫ НЕ ВОЗВЕРЫТАВСЯ.

ЩО ТАМ ЗА ЩЕЛЬЮ?
ЩО З НАМЫ БУДЕ?
ЧЫ ЩЕ ЗУСТРИНЕМОСЬ?
А ТУТ ТАК ДОБРЕ.
И ЩО ЖЕ НАМ РОБЫТЫ?
АКШО Б ХЬТЬ ХТОСЬ ИЗ НАС ЗАХТИВ ЗОСТАТЫСЬ - ТО ТАК ВОНО Й БУЛО Б.
АЛЕ. ОБОЕ МЫ РЕШИЛИ ГОДНАКОВО.

МЫ ТАК ПАДУМАЛИ:

- И ЧТО ЖЕ НАМ ТЕРЯТЬ? САМИХ СЕБЯ?
НО. МЫ СЕБЕ НЕ ЗНАЕМО. А. АКШО ТАК, ТО ЧО МЫ БОИМОСЯ?
АКШО ЛЫШЕ ЦЕ Е, ТО МЫ ЙОГО ВЖЕ ЗНАЕМО.
Й. НЕМА ЧОГО ЖАЛИТЫ ТУТ, АКШО НЕ ВЕРНЕМОСЬ.
АКШО ТАМО ЗА ЩЕЛЬЮ НЫЧО НЕ'Е, ТО ЩОЖ БУДЕМ И МЫ В НЕ'Е.
УЗНАЕМ И НЕ'Е.
АКОШО Ж ТАМ ЩОСЬ Е, ТО Й ДОБРЕ. МОЖЕ ХОЧ ЩОСЬ ПРО СЕБЕ ВЗНАЕМО.
ИТАК. ТЕРЯТЬ НАМ НЕЧЕГО КРОМЕ ТОГО, ЩО ВЖЕ В НАС Е.
А НАЙТЫ МОЖЕМО БАГАТО ЩО.

Й МЫ ВЫЙШЛЫ. ....

АК ДАЛИ ВСЕ БУЛО - ТЫ НЕ ЗАНАЕШ.
БО. ТЫ ОСЛЕП, КЛЫ ВИХЬРЬ ХРУСТАЛЬНЙ ТБЕ ВЫХВАТЫВ.
А Я ВСЕ ВЫДИЛА. АЛЕ НЕ МОГЛА ДАЖЕ КРЫКНУТЫ.
БО. ТИЛО МОЕ ЗГОРИЛО У ВИХЬРЬРИ ГОГНЕНИМ, АКЫЙ МНЕ ВЫХВАТЫВ.
ГОСТАЛЫСЬ ЛЫШ ГЛАЗ И ВЗГЛЯД.
И. ДАЛИ Я ВСЕ ВЫДИЛА. -
АК ТБЕ КРУТЫЛО.
ТУДЫ-СЮДЫ НОСЫЛО.
БЫЛО.
ДАВЫЛО.
СЖЫМАЛО.
ПЛЕСКАЛО.
КАТАЛО.

И. ОСЬ ТЫ СТАВ ПЫЛИНКОЮ.

И. ПОНЕСЛО ТЕБЕ В ВАРОНКУ.

КОЛЫ ТЫ З НЕИ ВЫЙШОВ, ТО БУВ УЖЕ ГОБЛАКМ.

ВНО ПРЫЕДНАЛОСЬ ДО ТУМАНОСТЫ.

И. ТЫ СТАВ ЛИНИЁВ.

А ПОТИМ ГАЗМ.

А ПОТИМ ЛЬОДМ.

А ПОТИМ ТЫ ПОПАВ У ЦАРСТВО ДЮХВ.
ТАМ ТБЕ ЗИГРИВ ОДЫН З БАТЬКИВ.

И. ТЫ СТАВ СЕМЕНЬОМ.

Й. ТЕБЕ СПЫТАВ ВН:

- АКЫМ ТЫ ХОЧЕШ БУТЫ - КРАСЫВМ. СЫЛИНЫМ. ДОБОРЫМ. ВУМУНЫМ. ПРОСТЫМ.
ВЫБЕРЫ ЩОСЬ ОДНЕ, - СКАЗАВ ВН.

Й. ТЫ ВЫБРАВ.
ЩО?
САМ МУСЫШЬ ЦЕ ЗГАДАТЫ.
ТОДИ Й МЕНЕ ТЫ ВСПОМНЫШЬ.
И. ВЗНАЕШЬ МОЮ СТОРИЮ.
НУ. ЩОЖ.
ТЕПЕР МЫ МУСЫМ КОЛДУВАТЫ, ЩОБ ЗНОВ СЕБЕ З'ЕДНАТЫ.
БО. ВЖЕ ПОРА.
....

 Потом Душа твоя из Непреходящести1 сойдёт и в тебя войдёт.
И скажет:

Вот мы и вместе снова.
Ты уже вспомнил меня?
Ещё не совсем.
Так я помогу тебе:

Я та, с которой ты был вместе в Непороуленети2.
Мы были там одним целым.
И. Мы были счастливы. Нам хорошо было, потому что всё у нас было.
Но. Мы себя не знали:
Кто мы, откуда здесь взялись. И где это мы, и что это такое.
И не только мы такие были.
Там всех много было. И
разных.
Но никто не знал, откуда это Е3 и кто мы.
Мы знали только одно - что у нас есть шанс всё это узнать.
Но. Для этого нам придётся расстаться друг с другом.
Иначе невозможно было.
Потому что. Щели, через которые отсюда можно выйти, очень узенькие.
А мы были шарами.
И. Потому. Надо было себя разделить.

И. Мы начали решать.
Никто из тех, кто уже вышел, сюда не возвращался.
Что там, за щелью?
Что с нами будет?
Встретимся ли ещё?
А здесь так хорошо...
И что же нам делать?
Если бы кто-то из нас захотел остаться, то так оно и было бы.
Но. Оба мы решили одинаково.

Мы так подумали:

И что же нам терять?
Самих себя?
Но мы себя не знаем, а если так, то чего мы боимся?
Если есть только это Е, то мы его уже знаем.
И нечего жалеть о том, как было здесь, если не вернёмся.
Если же там, за щелью, есть лишь Не-Е, то, что ж, будем и мы в Не-Е.
Узнаем и Не-Е.
Если же там есть какое-то другое Е, то и хорошо.
Может, хоть что-то о себе узнаем.
Итак. Терять нам нечего, кроме того Е, которое у нас уже есть.
А найти можем много чего.

И мы вышли.
....

Как дальше всё было - ты не знаешь.
Потому что. Ты ослеп, когда Вихрь хрустальный тебя выхватил.
А я всё видела, но не могла даже крикнуть.
Потому что. Тело моё сгорело в Вихре огненном, который меня выхватил.
Остались только Глаз и Взгляд.

И дальше я всё видела. -

Как тебя крутило.
Туда-сюда носило.
Било. Давило. Сжимало. Плескало. Катало.
И. Вот ты стал Пылинкой.
И. Понесло тебя в Воронку.
Когда ты из неё вышел, то был уже Облаком.
Оно присоединилось к Туманности.
И. Ты стал Линией.
А потом - Газом.
А потом - Льдом.

А потом ты попал в царство Духов.
Там тебя согрел один из Батькив4.
И. Ты стал Семенем.
И. Тебя спросил он:

- Каким ты хочешь быть:
Красивым. Сильным. Добрым. Умным. Простым.
Выбери что-то одно, - сказал он.

И. Ты выбрал.
Что?
Сам должен это вспомнить. Тогда и меня ты вспомнишь.
И. Узнаешь мою историю.

Ну. Что ж...
Теперь должны мы колдовать, чтобы опять шарами стать.
Ибо. Уже пора.

Примечания.
1 . Непреходящесть - Временомонмон, в который входит наша Галактика.
Одно из 13-ти Начал, а именно "От V до Е".

2. Непороуленета - букв. "место для непроявленных во Времо".

3. Е - один из видов Со"знания.

4. Батько - в царстве Духов букв. "ветхий старец; тот, у которого есть седина".
Иначе говоря, понявший Себя и определившийся с Цветом своей Картины Времени.
  
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"