-I. до I. -
Пробач менi за те, що ти кохаєш,
А я тебе не можу полюбити.
I зрозумiти ти нарештi маєш -
Неможна лиш сво§м коханням жити.
Нема в душi до тебе почуття,
Хоч вiрю я, що щиро кохаєш.
Не намагайся - не змiнить буття,
Мене не змiниш, хоч цього бажаєш.
Я є така, яка я є, i все.
Не можу я насилувати серце.
I хоч цiную почуття я над усе,
Не вiддзеркалю §х, немов люстерце.
Я щиро дякую, та вдячнiсть - не любов.
Ти справдi файний, але серце не примусиш.
Тому тобi повторюю я знов:
"Мiй щирий друже, ти мене забути мусиш."
2000-06-13
S.Elena