Ежова Лана: другие произведения.

Чужинець (укр.)

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:

Конкурсы: Киберпанк Попаданцы. 10000р участнику!

Конкурсы романов на Author.Today
Женские Истории на ПродаМан
Рeклaмa
 Ваша оценка:


Чужинець

   Він спустився з неба. Його появу спостерігало все плем'я. Святкували перше рівнодення, тож приход чужинця був знаком Всевишньої.
   Він спустився з небес, як і віщували багато весен тому древні жриці. Чужинець прибув у величезній кулі кольору місячного проміння, що відбивається на поверхні озера. Одяг чужинця був немов друга шкіра і блищав, немов риб'яча луска.
   Він безпомилково звернувся до верховної жриці на давно забутій мові, і сивоволоса жінка ледь зрозуміла його. Прихід чужинця викликав якусь незбагненну тривогу, дивне занепокоєння у кожної жінки і кожного чоловіка племені.
   Наймудріша жриця повела прибульця у храм. Святкування продовжилося. Проте у багатьох в серці затаївся неспокій...
  

***

   - Еге-гей! - гукала Ілана, підганяючи коня. ЇЇ чорні розплетені коси звивалися по спині стривоженими гадюками.
   Богодар ледве встигав за дівчиною. Чорнява юнка на білому коні і русявий юнак на чорному - це було дивне видовище, несподівана гармонія протилежностей.
   - Почекай, Ілано! - благав Богодар. Та дівчина його не чула. Кінь ніс її на хвилях степу-моря із високого ковиля.
   Кілька разів юнак озирався на табун, що залишився далеко позаду, але почуття змушували забути про обов'язок. Його кінь ніяк не міг зрівнятися в прудкості з її. Тож насміявшись, дівчина повернула назад.
   Опівдні вона допомогла йому привести табун до ріки. Сонце щедро заливало степ своїм промінням. Якби не вітер, було б спекотно. Коли коні полягали у високий ковиль відпочивати, Богодар з Іланою купались у річці, потім загоряли на березі й пили солодкий дикий мед із молоком.
   Ілана, розморена купанням і сонцем, заснула. Богодар стеріг її сон, милувався її красою й думав про те, що інколи покарання може перетворитися на нагороду. Батько, вождь племені Сіроок, наказавши пасти табун, зробив сину справжній подарунок: Ілана любила коней і часто випрошувала дозвіл у старого пастуха поїздити верхи.
   - Не дивись на мене так! - наказала Ілана, раптово прокинувшись.
   - А як я на тебе дивлюсь? - здивувався юнак.
   - Так, немов хочеш з'їсти, - пояснила дівчина. Побачивши його збентеження, весело засміялась, милостиво запропонувала:
   - Ходімо ще купатися!
   Вода змивала втому, сон, давала бадьорість і енергію. Богодар плавав краще дівчини, глибоко пірнав і під водою хапав її за ноги. Ілана радісно пищала, намагаючись втекти. Притомившись, повернулись на берег. Ілана сиділа, а юнак, поклав голову їй на коліна. Мовчали.
   Богодар крутив гілочку полину і несподівано повідомив:
   - Я буду за тебе змагатися...
   Ілана здивовано підняла вгору тоненьку брівку.
   - Так, я хочу, щоб наступне рівнодення ми зустріли, як подружжя.
   - Нам не можна, - заперечила Ілана, - ти - син вождя, я - донька верховної жриці.
   - Можна, я питав про це старих людей. Ми не порушимо традиції, якщо поберемося. Я тебе кохаю і зумію обійти своїх суперників. Ти не проти?
   - Богодаре, ти ж знаєш, що я люблю тебе як брата, ти мій друг стільки весен, скільки себе пам'ятаю.
   Вона побачила, що ці слова образили його й спробувала підсолодити правду:
   - Але якщо у мене буде вибір, з усіх чоловіків племені я б обрала тебе...
   Вона не встигла доказати - юнак, підхопившись, пристрасно цілував її губи. Випручавшись із гарячих обіймів, Ілана сердито мовила:
   - Те, що я сказала, не дає тобі право так поводитися. Зрозумів?! - дівчина закрила обличчя долонями.
   - Ілано! Я кохаю тебе! Вибач, не стримався... не хотів ображати тебе... прости... Прощаєш? - Богодар обережно взяв її за руку й поцілував у долоню.
   Хоч щоки ще палали від сорому і гніву, Ілана посміхнулась:
   - Добре... Але більше так не роби!
   Увечері разом поверталися додому (батько змилувався над сином - і постійні пастухи повернулися до свого табуна), розмовляючи про останні події у долині.
   - Що ти думаєш про того чужинця? - поцікавився Богодар.
   - Мені він не сподобався - дивний якийсь, почуваєшся поруч із ним непевно.
   - Щось у ньому є темне, - погодився юнак. - Він здається несправжнім, а його слова - нещирими.
   - Дехто говорить, що він прийшов не від Богині. Не може такий чоловік бути її посланцем.
   - Це говорить твоя мати?
   - Ні, інші, - заперечила Ілана, - багато хто так вважає.
   - Він прийшов за амулетом... Що робитиме плем'я без нього, благословенного символу союзу із Всевишньою?..
   - А гадаєш, що його віддадуть? - лукаво засміялась донька жриці. - Та ж наше плем'я загине. Чим лікувати рани? Хвороби повернуться у наші домівки! Ми втратимо могутність! Кочові племена знову нападатимуть на нас! Ми просто не маємо права повертати амулет!
   - Говориш слова, немов справжня жриця... Ти, дійсно, гідна стати мудрою...
   - А ти будеш чудовим вождем, - повернула комплімент Ілана.
  

***

  
   Інек вела доньку на берег озера. Місяць дивився на них із-за рідких хмар з підозрою. Позаду затихало поселення (святкували початок змагань за наречених, тож люди раділи оновленню життя), тихе озеро гостинно запропонувало побути хоча б трохи на самоті.
   Мати й донька присіли на повалене дерево, одразу біля ніг хвилі лагідно лизали берег.
   - Хочу серйозно порозмовляти з тобою, - через кілька хвилин мовчання мовила Інек. - Ти скоро станеш на моє місце, тому маєш право знати правду...
   І Інек почала розповідати, що у Всесвіті багато світів, в які можна потрапити, що їхнє плем'я існує завдяки амулету, який акумулює енергію світла в іншу, невидиму, яка дарує членам племені довге і здорове життя. Розповідала, що подібні люди, як цей чужинець, ще не один раз будуть вимагати цей амулет. Верховна жриця має дбати про те, щоб ніякими хитрощами цей амулет не забрали, бо плем'я, тоді загине.
   У ту ніч Ілана дізналася і побачила дуже багато. Проте ні мати, ні донька не бачили людини, що причаїлася недалеко від них і чула всю їхню розмову - від першого до останнього слова...
  

***

  
   Сонячний день закінчився страшною трагедією. Люди, прибиті горем, німотно спостерігали за церемонією поховання. У цей день, день змагань за наречених, загинуло чотири дужих юнака.
   Люди не могли повірити, що дикий вепр, рідкісний гість у їхній долині, розірвав чотирьох сильних хлопців. Але заплакана Ілана, живий свідок лісової бійки з твариною, розповіла саме таке. Ну, що ж, подібна ситуація була можливою, адже юнаки були неозброєні, якби не чужинець, що з'явився на галявині вчасно, на одну могилу було б більше...
   Ілана нагадувала сомнамбулу: сльози котилися з її синіх очей, дівчина нагадувала закам'янілу героїню якоїсь старої легенди. Чужинець тримав її за руку, співчутливо щось шепотів на вухо. Він мав тепер на це право, адже врятувавши її життя в день змагання за наречених, став членом племені й її чоловіком. І верховна жриця чи вождь нічого з цим не могли зробити. Таким був закон племені. Ілана ні з ким більше не розмовляла, навіть з матір'ю. Здавалося, життя по краплині витікає з неї. Усе стало байдужим, непотрібним...
   За кілька годин до сходу сонця чужинець повів Ілану у свою сріблясту кулю. Потім на кілька хвилин зайшов у храм Богині, звідки вийшов, скрадаючись і озираючись навкруги, немов злодій. Ніхто не бачив цього - плем'я спало мертвим сном.
   Через миттєвість куля кольору місячного сяйва почала підніматися вгору. З обличчя чужинця ніби спала маска - серйозність, сум, лагідність зникли, поступившись місцем зверхності й сарказму.
   - Гей, мала, не рюмсай! Все буде добре! Я отримав те, за чим прийшов сюди. Важкувато було, скажу це тобі чесно, - говорив він, натискаючи різнобарвні кнопки пульту управління.
   Ілана мовчки слухала його, аж ось якісь слова дійшли до її затьмареної свідомості. На диво, дівчина почала приходити до тями й вслухатися у дивні слова.
   - Нарешті "серцевина" у мене! Тепер я отримаю премію... Хоча трішки страшно везти предмет, через який вже зірвався один зореліт. Ну, ризикну. А ти молодець, думав, що збожеволієш, коли на твоїх очах я порубав тих чотирьох на капусту. Нічого, це добре, що ти так класно піддаєшся гіпнозу, а то прийшлось би вбити й тебе... А ти ж така вродлива!
   Чужинець не бачив, як Ілана піднялася й підійшла з-за спини. Дико засміявшись, дівчина з усієї сили штовхнула вбивцю на панель управління. Чужинець, падаючи, зачепив драгоцінний амулет - і зореліт закружляло, викидаючи у космічну круговерть, крізь простір і час...
  

***

  
   Вранці 30 червня 1908 року сімсот сім очевидців побачили спалах на все небо, відчули могутню хвилю пекучого тепла, від якого ледь не загорівся одяг. Не долітаючи кількох кілометрів до поверхні Землі, у районі Підкам'яної Тунгуски вибухнуло те, що вчені визнають за метеорит.
  
  
  

 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com О.Герр "Заклинатель "(Любовное фэнтези) В.Соколов "Обезбашенный спецназ. Мажор 2"(Боевик) В.Старский ""Темная Академия" Трансформация 4"(ЛитРПГ) О.Гринберга "Драконий выбор"(Любовное фэнтези) Ф.Вудворт "Замуж второй раз, или Ещё посмотрим, кто из нас попал!"(Любовное фэнтези) Е.Шторм "Чужой отбор, или Охота на Мечту"(Любовное фэнтези) Р.Цуканов "Серый кукловод. Часть 1"(Боевая фантастика) С.Юлия "Иллюзия жизни или последняя надежда Альдазара"(Научная фантастика) Д.Гримм "З.О.О.П.А.Р.К. Книга 1. Немезида"(Антиутопия) А.Лоев "Игра на Земле. Книга 2."(Научная фантастика)
Хиты на ProdaMan.ru Песнь Кобальта. Маргарита ДюжеваОсвободительный поход. Александр МихайловскийКоролева теней. Сезон первый: Двойная звезда. Арнаутова ДанаПроклятье княжества Райохан, или Чужая невеста. ИрунаОфсайд. Часть 2. Алекс ДВолчий лог. Сезон 1. Две судьбы. Делия РоссиСлепой Страж (книга 3). Нидейла НэльтеОтборные невесты для Властелина. Эрато Нуар��ЛЮБОВЬ ПО ОШИБКЕ ()(завершено). Любовь ВакинаКнига 2. Берегитесь, адептка Тайлэ! Темная Катерина
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
С.Лыжина "Драконий пир" И.Котова "Королевская кровь.Расколотый мир" В.Неклюдов "Спираль Фибоначчи.Пилигримы спирали" В.Красников "Скиф" Н.Шумак, Т.Чернецкая "Шоколадное настроение"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"