Ежова Лана: другие произведения.

Оракул (укр.)

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:

Конкурсы: Киберпанк Попаданцы. 10000р участнику!

Конкурсы романов на Author.Today
Женские Истории на ПродаМан
Рeклaмa
 Ваша оценка:


ОРАКУЛ

Те, що було, чи те, що може бути

   Раптом вона полетіла, але не вверх, вниз - пісок розповзся під ногами, відкриваючи жадібну безодню. Падала в морок і холод без крику, без волання, лише одна думка пекла мозок: "Долю не обминеш..."
   Коли прийшла до тями, довго не могла зрозуміти, що з нею, чому вона тут. У голові пояснішало - вона помітила, що лежить серед каміння, але кістки цілі, бо встигла інстинктивно згрупуватися.
   Обмацуючи стіни, з жахом зрозуміла, що вони гладенькі, як скло.
   Отвір здавався недосяжно - далеким, та вона повинна вибратися з пастки. Впершись спиною, ногами й руками в стіни, дівчина повільно підіймалась. Перший метр, другий, третій... Ось-ось рука доторкнеться до краю.
   Пісок пригорщами полетів її в обличчя - вона не втрималась і важко, неначе спілий плід, гупнула об дно. Дно затріщало, загуркотіло і просипалося вниз.
   Піднявшись, не повірила своїм очам - попереду лилося тьмяне світло. З надією йшла на нього, не помічаючи, що з вертикального колодязя потрапила в горизонтальний тунель. Хвилин через 7 знайшла джерело світла. Це був смолоскип. Через кілька кроків - ще один, потім другий, третій, четвертий...
   Луна донесла голоси. Вона три доби не бачила людей, тому без остережно побігла вперед.
   - Долю не обманеш...
   Знайомі слова зупинили її на півдорозі. Нечутно скрадаючись, дівчина знайшла в стіні невеликий отвір-віконце, до якого приникла і ледь не скрикнула - перед її очима була приймальня Храму Долі.
   Яка іронія! Вона ризикувала життям аби дістатися сюди і вже давно втратила надію, що колись поставить своє запитання Оракулу.
   А тепер, опинившись біля самого серця Храму, не знала, що робити далі.
   - Оракул передає тобі лише три слова: Долю не обманеш, - мовила жриця в блакитній туніці.
   Молода прохачка підхопилася з колін і обурилась:
   - І це все? Але ж я чекала цілий місяць!
   - Інші чекають набагато більше, - нагадала жриця. Тобі гріх сердитися, принцесо, адже тобі приділено час.
   - Ще б пак! Я ж бо наречена короля!
   - Яка відтягує весілля, - іронічно посміхнулася жриця.
   - Але ж я повинна впевнитися, що буду з ним щаслива, - прошепотіла принцеса. - Благаю, дай відповідь, жрице!
   Жінка в блакитному похитала головою:
   - Від себе я нічого не можу додати, а відповідь Оракула ти вже знаєш.
   Розчарована принцеса мовчала.

***

   Вона знайшла вихід з лабіринту, що оточував Храм Долі.
   Відчувала, як душа занурюється у безмежну лють, і нічого не могла з цим зробити, бо з дитинства була палка і нестримна як вогонь.
   Хотілося трощити, бити, ламати і кричати, кричати від безсилля...
   Крім принцеси, подібну відповідь Оракула отримало ще троє людей. І вона все це бачила і довго не вірила, що так може бути. Але чому Храм обманює людей? Сотні паломників роками чекали біля стін Храму на зустріч з Оракулом. І лише одиниці досягали жаданої аудієнції, від якої було мало користі.
   Дівчина, захлинаючись від злості, говорила сама з собою:
   - Якщо Оракул не відає про майбутнє, навіщо ця брехня? Навіщо цей культ Долі, богині майбутнього людини? Культ глупоти людської!.. О, якби я змогла зруйнувати його, то не пошкодувала б і життя!

***

   Пані Удача і Пан Випадок були на її боці: охоронці принцеси швидко пропустили жрицю в блакитній туніці (на диво, легко вона вкрала її в Храмі).
   Принцеса нетерпляче запитала:
   - Невже Оракул змилувався? Ти прийшла з новим віщуванням?
   - Ні, Оракул не зазирав у твоє майбутнє, як і ні в чиє взагалі.
   - Що ти говориш?! Що за єресь?
   Принцеса була перелякано-бліда, а лже-жриця суворо-спокійна.
   - Віщування Оракула фальшиві. Я гадаю, ніхто не може передбачити долю людини. Долі, як сили, що керує нами, не існує.
   - Схаменись! - вигукнула фанатично принцеса і занесла руку аби вдарити єретичку.
   Дівчина перехопила її руку, стисла до болю, одразу ж відпустила, здригнувшись, немов від раптового укусу змії.
   Очі незнайомки закрилися, дихання стало уривчасто-сполоханим. Її голосний шепіт змусив принцесу тремтіти.
   - Ти розбила серце одного заради синіх зрадливих очей іншого... За це будеш покарана... Той, для кого ти переступила через сумління, засліплений твоєю красою... він не бачить твоєї душі... Спокій отримаєш після спокуси, і дар серця - через втрати...
   Ясновидяча втратила свідомість. Налякана принцеса тремтіла, хоча стояла нестерпна спека.
   У намет увійшла жриця.
   - Ми самі подбаємо про неї, - владно мовила вона.
   Охоронці Храму забрали непритомну віщунку.
   Пекельний вітер сірроко розбуркував пустелю, несучи на своїх чорних крилах смерть незахищеному життю. Піщаний дощ лився на паломницьке поселення.

***

   Кістляво-високий, з довгим сивим волосся і молодими синіми очами - зовсім не таким уявлявся їй Оракул.
   Він спокійно слухав її чесну розповідь про те, як за допомогою принцеси намагалася підняти повстання проти Храму Долі.
   - Скажіть, адже я права в тому, що Долі не існує? Я цілком у ваших руках, тому скажіть правду!
   - Не цієї правди ти хочеш. Та я відповім на твоє запитання. Доля є уяви, що доля людини - плетиво, яке сплетене ще до її народження. Одна нитка, головна, - те, що має бути, інша, примарлива, - те, що може бути. Від волі людини залежать багато подій у житті. Замінити невдалу головну нитку примарливою кращою легко і водночас дуже важко. Підштовхнути людину до правильного вибору повинен Оракул. І це справжнє мистецтво.
   - Але чому там, у Храмі, люди отримували однакову відповідь? - запитавши це, вона зрозуміла, що знає відповідь.
   - Так робили з мого наказу, спеціально для твоїх вух.
   - Чому?
   - Тепер моя черга запитувати, - Оракул піднявся із свого трону і підійшов до неї. - Коли ти залишалася на самоті, коли дивилася на зорі, коли прокидалася вночі від незрозумілих сліз, ти не замислювалася над тим, що належиш іншому життю? Що для тебе є щось більш високе і вагоме? Невже ти не зрозуміла природу дивного потягу, незрозумілого поклику? Твоя душа не знала спокою, її щось вело в Храм Долі. Адже так? Чи ти будеш заперечувати?
   - Ні, - дівчина відчувала шалений стукіт серця, страх холодною ковдрою вкривав її з головою. - Стривайте... Тоді це означає...
   - Що ти моя спадкоємиця, ти наступний Оракул, - закінчив старий.
  
  

 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com В.Соколов "Мажор: Путёвка в спецназ"(Боевик) М.Атаманов "Искажающие реальность-4"(ЛитРПГ) А.Гришин "Вторая дорога. Выбор офицера."(Боевое фэнтези) А.Емельянов "Последняя петля 2"(ЛитРПГ) Д.Винтер "Постфинем: Цитадель Дьявола"(Постапокалипсис) К.Кострова "Дюжина невест для Владыки"(Любовное фэнтези) В.Старский ""Темная Академия" Трансформация 4"(ЛитРПГ) Ф.Вудворт, "Эльф под ёлкой"(Любовное фэнтези) L.Wonder "Ветер свободы"(Антиутопия) А.Гришин "Вторая дорога. Путь офицера."(Боевое фэнтези)
Хиты на ProdaMan.ru Поймать ведьму. Каплуненко НаталияЛюбовь со вкусом ванили. Ольга ГронТитул не помеха. Сезон 2. Возвращение домой. Olie-Не смей меня касаться. Книга 3. Дмитриева МаринаНевеста двух господ. Дарья ВеснаВолчий лог. Сезон 1. Две судьбы. Делия РоссиОфисные записки. КьязаВорожея. Выход в высший свет. Помазуева ЕленаТайны уездного города Крачск. Сезон 1. Нефелим (Антонова Лидия)Проклятье княжества Райохан, или Чужая невеста. Ируна
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
С.Лыжина "Драконий пир" И.Котова "Королевская кровь.Расколотый мир" В.Неклюдов "Спираль Фибоначчи.Пилигримы спирали" В.Красников "Скиф" Н.Шумак, Т.Чернецкая "Шоколадное настроение"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"