Менi не треба вчити вiршi
Бо то струмки води живо
Бо то думки; мох не гiршi
Чiсь то сьози.- Може мо?

Менi не треба вчити мову.
Вона у сердцi, на скрижалях
Я бачу Батькiвщину нову
Десь там; далеко. В вiчних далях.

А, зараз, бачу як палає -
Державi, вiрi нашiй зрада
А, зараз, бачу як конає
У тих "хiмерах" наша Рада.

Народ здурiв на тих майданах
За гривнi обирає долю
Так - набувають гнiй у ранах.
Ми - набуваєм свою волю.

Менi кричать, що тоя зрадив
Тi суки, самi, рвуть державу
А я, свой родинi радив
Не брати в руки шаблю ржаву.

"Не обирайте собi зброю!
Усiх козакiв - перебили!
Не обирайтеся до бою!
Бо ви, ще нових - не вродили!"