"Наш народ терплячий дуже
Кажу щиро тобi друже
Лиш тому пани жирують
На окроп нi як не дують
Що забули тих царiв
Що сховав лiсовий рiв
Бо забули кровi рiки
Тi, що були в давнi вiки.
Тi, що були лиш учора
Лиш тому оця вся свора
Рве на клаптики нород...
...Але вiн, не все урод!
Хай зал"ють побiльше сала
Там де було його мало
Ми, здiймемо їх на вила
Щоб цвiла держава мила
Щоб цвiла сiмья, оселя...
Чуєш? Крикнув козак:- "Гелля!
Повставайте, час настав
Вурдалак-панок достав."