Дiточки мої, рiднесенькi! Свято вiрую в те, що захист над вами Господнiй, ангели крильцями обiймають i йдуть по життi з вами, оберiгаючи вiд незгод i лиха . Материнською любов'ю своєю зiгрiю вас в найлютiший холод, вiрою пiдтримаю в тяжку хвилину.
В росах викупанi, водицею джерельною напоєнi, ви твердо ступаєте по тернистiй стежинi життя. Солов'ї - колисковi спiвали, я в травах лугових купала, в росi, що срiблом-кришталем на сонцi сяє неймовiрно. В любистку, щоб люди лагiднi були, в полинi, щоб здоров'я крiпло, у мальвах, щоб коханi по життю iшли. Рясною калиною уквiтчанi, святою вербою приласканi, дiти мої, мої квiти .
Що може бути краще для матерi нiж смiх щасливих дiтей? Той смiх хай лунає щоденно, дзвiночками кришталевими. Серце материнське безмежне, любов до дiтей - свята, душа її - поруч з коханими, з кровиночками. I коли сивина припорошить вашi скронi, коли облаштуєте життя, вернiться до матерi, бо лише вона чекатиме до самої смертi пустотливих, нерозумних малят!