Аннотация: Виявляється, це вже був не перший подiбний випадок, але ранiше їм завжди вдавалося втекти.
АФЕРИСТИ НА КОЛЕСАХ
ОПОВIДАННЯ
(25 сiчня 2022 року)
Нещодавно ми були в гостях у своїх кумiв - Тамари та Миколи. У Миколи був день народження, i вiн показував свою нову споруду - альтанку у саду. За стiл ми поки що не сiдали тому, що чекали їхнього сина Андрiя, який запiзнювався. Його дружина та син уже приїхали, а сам вiн змушений був затриматись на роботi та незабаром прийти пiшки.
- Чудова альтанка! - Оцiнювали ми новобудову з уже накритим до свята столом у нiй.
- Особливо прекраснi цi закуски! - Пожартував мiй чоловiк Володя.
- Ну, може, не дамо їм засохнути i сядемо за стiл? - запропонував Микола. - А Андрiєвi, коли прийде, наллємо штрафну!
- Засохнути не дамо! - Пiдхопив Володя. - I не лише закускам, а й своїм горлянкам!
I тут задзвонив телефон Тамари. Думаючи, що це дзвонить син, вона включила гучний зв'язок.
- Доброго дня! - Пролунав у трубцi жiночий голос. - Я Катя, наречена Андрiя!
- Яка ще наречена? - Розгублено пробурмотiла Iра, дружина Андрiя.
- Ми були на вечiрцi, i Андрiй напився до повної вiдключки! - Не даючи нiкому схаменутися, продовжувала "наречена". - Якщо ви заплатите за бензин, то сусiд погоджується його привезти! А ще ми скидалися на вечiрку, у Андрiя грошей не було, i вiн позичив у мене! Так що ви виннi менi ще й за вечiрку - всього двадцять тисяч! Кажiть адресу!
- Що робити? - Розгублено прошепотiла Тамара.
- Кажи адресу! - Пiдскочила я до неї, не даючи Миколi сказати в трубку все, що вiн думає про "наречену" i тих, що з нею.
За кiлька хвилин до будинку пiд'їхали двi машини. З однiєї вийняли Андрюху, який зовсiм не тримався на ногах i ледь щось варнякав.
- Це на нього зовсiм не схоже! - Метушилася Iра бiля коляски з дитиною. - Адже вiн майже не п'є... Та й яка могла бути вечiрка, якщо ми розлучилися лише годину тому...
До хвiртки пiдiйшли ми всi: я та Володя, Тамара та Микола, батьки Тамари, а за нами, похитуючи коляску туди-сюди, маячила Iра.
"Наречена" та двоє хлопцiв, якi пiдтягли Андрiя до хвiртки, здивувалися, побачивши стiльки народу.
- А ми думали, що будуть тiльки мама та тато... - Розгублено пробурмотiла "наречена". - Вiн менi винен...
- Фотографуйте машини, "наречену" та цих друзiв! - Я гучно i рiшуче почала командувати. - I номери на машинах не забудьте! Iра, дзвони в "швидку"! Тамара - до полiцiї! Миколо, Володя, хапайте цих "друзiв"!
Тi, що приїхали, спочатку оторопiли, потiм кинули Андрiя прямо на землю бiля хвiртки i зi страху кинулися до машин. Пара секунд - i їх наче вiтром здуло.
Вiд Андрiя несло вином. Швидка допомога, що приїхала, констатувала у Андрiя отруєння клофелiном, а вином пропах облитий з пляшки одяг.
Завдяки нашим фото, полiцiя всього протягом години затримала аферистiв. Виявляється, це вже був не перший подiбний випадок, але ранiше їм завжди вдавалося втекти, отримавши кругленьку суму вiд розгублених батькiв. Не всi потерпiлi одразу зверталися до полiцiї, думаючи, що їхнi сини й справдi п'янi.
Коли Андрiя привели до тями, вiн розповiв, що вже йшов додому, коли поруч пригальмувала машина. Дiвчина, що визирнула з вiкна, запитала дорогу до найближчої ветеринарної клiнiки. Поки вiн намагався пояснити, як до неї проїхати, ззаду пiдiйшли двоє хлопцiв, скрутили йому руки та щось влили до рота. Далi вiн нiчого не пам'ятав.
Перевiривши кишенi, Андрiй виявив, що анi телефону, анi гаманця з грошима немає. Дякувати Боговi, що через деякий час для впiзнання злочинцiв пiд'їхала полiцiя. Ми упiзнали аферистiв, пiдписали всi необхiднi протоколи, Андрiй отримав назад свої грошi та телефон.
За стiл ми сiли без Андрiя, його поклали в хатi спати. Звичайно ж, за столом розмова з iменинника постiйно перемикалася на аферистiв. Думаю, що такого дня народження Микола довiку не забуде.