Георгиенко Вадим Николаевич: другие произведения.

"Дорожная карта" молодежной политики Украины

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Конкурс 'Мир боевых искусств.Wuxia' Переводы на Amazon
Конкурсы романов на Author.Today

Зимние Конкурсы на ПродаМан
Получи деньги за своё произведение здесь
Peклaмa
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Развитие эффективной молодежной политики в условиях кризиса. Основныерекомендации разрабатывались как с учетом специфики стран СНГ, так и внешнего окружения: дан обзор основных европейских игроков, а также прогнозы и тенденции с учетом новой Европейской стратегии (2010-2018). Работа на украинском языке.

ЗМІСТ

Замість вступу..........................................................................3

"ДОРОЖНЯ КАРТА" ТРАНСФОРМУВАННЯ

МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ.........................................................5

1. Європейський вимір...........................................................6

2. Ключові аспекти трансформування молодіжно§ політики.........12

Замість вступу.

Різноманітним аспектам реалізаці§ державно§ молодіжно§ політики в Укра§ні присвячена значна кількість наукових праць вітчизняних учених. Зокрема, називають дослідження М.Перепелиці, М.Головенька, М. Головатого, Є. Бородіна, С. Толстоухова, К.Плоский, В.Барабаш, Н.Черниш, О.Кулик, O.Мошнягул. Декілька захищених дисертацій (Л.Кривачук, А.Мінаєв, Ю.Поліщук, М.Дідух, В.Шульга, Ю.Криворученко, Ю.Щотова, Н.Юрій, Р.Сторожук та ін.) досліджують сучасні соціальні та правові аспекти реалізаці§ молодіжно§ політики в Укра§ні та за кордоном. Ці дослідження є значним внеском у теорію, методологію та практику реалізаці§ державно§ молодіжно§ політики (ДМП) в Укра§ні. Сучасні тенденці§ визначають і сучасні виклики, що потребують відповідних рішень задля сталого розвитку держави та суспільства. Зокрема, це стосується розвитку участі молоді як активного громадянства та формування "молодіжного виміру" в інших галузях державного управління.

Під час незалежності Укра§ни спроби активізувати молодіжну участь неодноразово вживали як державні установи, так і громадські організаці§ за підтримкою міжнародних організацій. Можна стверджувати, що діюча модель молодіжно§ політики в Укра§ні сформувалася ще в 1992-93 роках. Замість Комсомолу з'явився новий монополіст, УНКМО, а на зміну системи членства фізичних осіб прийшла система формального членства організацій у мега - об`єднанні. Дослідження на тему "чи§ приватні інтереси лобіювало УНКМО і яким чином?" було б цікавим і зараз, однак перебуває поза рамками дано§ роботи. Положення монополіста УНКМО ставало непереборним бар'єром для доступу до ресурсів інших учасників, що викликало §хню протидію. Однак, навіть після визнання неконституційним монопольного положення УНКМО, ситуація практично не змінилася. Підтвердження цьому легко знайти в статистичних звітах. За даними щорічного звіту "Про положення молоді в Укра§ні" [18] за 2006 рік, рівень участі молоді в громадських організаціях (є членами) перебуває на рівні 1,3%. І всього 2% молодих людей, які відвідують окремі заходи громадських організацій. Через два місяці були опубліковані дані Євробарометра [72] (лютий 2007), які вказують наступні цифри участі молоді в діяльності організацій. Рівень участі в "північних" кра§нах ЄС перебуває на оцінці 40%, в "південних" - у діапазоні 10-15%, в "нових" 10 державах - на рівні 10% і в Болгарі§, Румуні§ - 7%. Інакше кажучи, рівень участі молоді в Укра§ні більш ніж у два рази гірше, ніж найнижчий з виявлених показників у кра§нах ЄС. Ця проблема була відзначена й Міністром Укра§ни по справах родини, молоді й спорту [28]. Даний рівень участі молоді зберігається протягом більше 15 років, що дозволяє його розглядати як стабільний індикатор діючо§ моделі державно§ молодіжно§ політики. Таким чином, зміна рівня участі молоді без якісного реформування ДМП неможливо.

На Парламентських слуханнях про Становище молоді в Укра§ні (2006) відзначалося, що молодь усунули від вирішення §§ проблем. А результатом стала втрата відповідальності само§ молоді за те, що відбувається: не маючи відношення до вироблення й реалізаці§ молодіжно§ політики, молодь не відчуває і відповідальності за наслідки чи§хось рішень стосовно молоді, власно§ громади, суспільства та кра§ни. Молодь залишилася в якомусь паралельному світі, система цінностей якого визначалася кім завгодно, але не державною політикою стосовно молоді. Яких результатів чекати від 15 років "політики розвитку безвідповідальності молоді"? результатами стали безвідповідальна поведінка молоді не тільки щодо чи§хось рішень відносно не§, але і на жаль відносно власного життя. Наслідки широко відомі: епідемія розповсюдження ВІЛ\СНІД серед молоді, колосальний зріст наркомані§, підвищення вдвічі рівня правопорушень у молодіжному середовищі, нівелювання поваги до праці, мотивація на одержання диплома, а не освіти та багато інше. Суспільство сплачує величезну ціну за таку політику. Навіть приблизні підрахунки, скільки реально має коштувати бюджетам всіх рівнів витрати на боротьбу з негативними наслідками в молодіжному середовищі, визначають суми, які значно перевищують можливості укра§нсько§ економіки. Необхідні кардинальні зміни діючо§ системи.

Разом із цим усе більше фахівців звертає увагу на взаємозв'язок між рівнем рішення проблем і громадською участю. Розвиток молодіжно§ участі й "компонент молоді" у суміжних політиках увійшли до основи авторських моделей у 2005 році. Саме за цими напрямками декілька місяців тому (листопад 2009 року) Європейський Союз вирішив вибудувати своє оновлене рамкове співробітництво в молодіжній сфері (на період 2010 - 2018 років) для побудови само§ конкурентоспроможно§ й наукомістко§ економіки у світі [54]. Упевнений, що така мета відповідає і прагненням укра§нського народу та сподіваюсь, що в Укра§ні є зацікавлені в цьому діячі як місцевого, так і національного рівнів. Саме для державних діячив Укра§ни у широкому розумінні (в сфері державного управління, громадянського суспільства, бізнесу) створена ця робота.

Мета ціє§ роботи - формувати коло практичних рекомендацій щодо створення державно§ молодіжно§ політики як ефективного інструменту розвитку громад, держави та суспільства, на підставі дослідження сучасних тенденцій. Робота є продовженням попередніх публікацій, а саме: теоретичних досліджень, наведених у роботі "3D моделювання молодіжно§ політики", практичне підтвердженя та пілотне впрвадження надані у роботі "Республіка Молоді".

"ДОРОЖНЯ КАРТА"

ТРАНСФОРМУВАННЯ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ

У сучасний період для трансформування молодіжно§ політики Укра§ни в ефективний інструмент розвитку громади, держави та суспільства потрібно визначити найбільш суттєві внутрішні та зовнішні можливості. Звичайно, сусідство із ЄС та Росією має враховуватись та аналізуватись стосовно таких можливостей. Але маю підкреслити, що питання розглядається не стільки в площині добросусідских відношень (це питання є досить зрозумілим для багатьох фахівців), а саме в площині розвитку укра§нских громад, держави та суспільства. Визначення найбільшо§ прагматично§ користі для Укра§ни потребує більш глибокого розуміння системи управління в інституціях ЄС та Росі§. Якщо система управління в Росі§ відноситься до третього рівня (державний) та є навіть інтуітивно зрозумілою порівняно із аналогичними системами. Управління в ЄС відноситься до 4-го рівня (міждержавний рівень) і має великі відмінності. В якості прикладу достатньо згадати про багаторічну відсутність права законодавчо§ ініциативи Европейсього Парламенту, що суттєво його відрізняє від національних парламентів. Отже, перш ніж розглянути відповідні рекомендаці§, потрібно ознайомитись із роллю європейсько§ молодіжно§ політики, §§ правовими основами, процедурою прийняття рішень та роллю основних інституцій ЄС у сфері молодіжно§ політики (інформація стисло надається за матеріалами роботи "Молодіжна політика ЄС, РЄ, ООН")

1. Європейський вимір.

Роль Європейсько§ молодіжно§ політики, правові основи, процедура прийняття рішень. Європейська комісія відзначає на своєму офіційному сайті, що включення "молоді" як концепці§ в Європейську політику являє собою відносно недавнє явище. Комісія відзначає також і основну особливість для сучасних молодих європейців - це покоління живуче в умовах швидко мінливих соціальних, демографічних, економічних і технологічних умов. Відповідно визначається й роль Європейсько§ молодіжно§ політики - бути спрямовано§ на задоволення мінливих очікувань молоді в процесі §хнього залучення в розвиток суспільства.

Європейська Комісія відзначає відправним пунктом Маастрихтський договір, що в 1993 році розширив сферу політики ЄС включенням молодіжно§ політики, завдяки статті 149 ј 2. У цій статті передбачаються молодіжні обміни й обміни соціальних педагогів (socio-educational instructors). На відміну від Європейсько§ комісі§ Європейський парламент указує як правові основи й статтю 150, тому що відповідно до не§ заходу щодо сприяння професійній підготовці також прямо ставляться до молодих людей. Таким чином, можна вважати, що правова основа європейсько§ молодіжно§ політики була закладена в 1993 році Маастрихтським договором, зокрема, стаття 149 і стаття 150 Договору ЄС.

Прийняття рішень по діях, що підпадає під статті 149 і 150, повинне відбуватися по процедурі спільного прийняття рішень (codecosion). Європейський парламент указує також на те, що в сфері молодіжно§ політики немає положень, що зобов'язують гармонізувати законодавства кра§н-членів, а в основному приймаються рекомендаці§.

Це ж джерело вказує, що з набранням чинності Лісабонським договором додається ще одне завдання ЄС у сфері молодіжно§ політики: заохочення участі молодих людей у демократі§ в Європі (статті 149, 150 нового "Договору про функціонування Європейського Союзу"). Діти й молоді люди одержать вигоду із цілей ЄС в інших областях, таких як освіта й підготовка кадрів, охорона здоров'я, або відносно прав дітей і молоді. Увага звертається також на Хартію фундаментальних прав. Вона включає статтю про права дітей (ст. 24) і статтю, що забороняє дитячу працю й забезпечує захист молодих людей на робочому місці (ст. 32). З набранням чинності Договору, Хартія основних прав набуватиме чинності закону (стаття 6), повідомляє офіційний сайт Європейського парламенту.

Разом із цим, як роз'яснила Європейська Комісія на запит у рамках ціє§ роботи, оновлені рамки Європейського співробітництва в молодіжній сфері до 2018 року приймалися в 2009 році на основі відкритого методу координаці§, що відноситься до міжурядового співробітництва, а не процедурах, передбачених договорами.

Роль основних європейських інституцій.

Європейський парламент (ЄП). Профільний комітет, відповідальний за молодіжну політику - Комітет Культури й Освіти ЄП (the CULT Committee). Слід зазначити, що до компетенці§ цього комітету ставиться й співробітництво із третіми кра§нами в області культури й освіти, а також зв'язку з відповідними міжнародними організаціями й інститутами. Головує в Комітеті Доріс Пек (Німеччина, група Європейсько§ народно§ парті§). Контакти Комітету: ip-CULT@europarl.europa.eu. На офіційному сайті ЄП викладені ключові позиці§ європейсько§ молодіжно§ політики. ЄП відзначає свою провідну роль у створенні Європейсько§ Волонтерсько§ служби й просування молодіжного обміну, які ЄП просував ще з 1983 року. ЄП також просуває встановлення міцно§ правово§ основи для європейсько§ молодіжно§ політики. Після прийняття Маастрихтського й Амстердамського договорів, ЄП придбав значний вплив на політику в цій області, оскільки всі рішення тепер приймаються відповідно до процедури codecision (спільного прийняття рішень) і кваліфіковано§ більшості при голосуванні в Раді ЄС. У процесі прийняття "Молодь у Програмі дій", ЄП призвав до значного збільшення бюджетних асигнувань і до спрощеного доступу до заходів. ЄП також підкреслив, що молоді люди з інвалідністю повинні бути включені на рівних підставах, з метою запобігання дискримінаці§. ЄП також відіграє важливу роль у питаннях прав дитини. У письмовій заяві в 2005 році, 367 депутатів ЄП призвали Комісію до створення єдиного телефонного номера в Європі для дитячих ліній допомоги. Для заохочення молодих людей самостійно реалізувати власні європейські проекти ЄП і Фонд International Charlemagne Prize of Aachen заснували в 2008 році the European Charlemagne Youth Prize. Премія присуджується проектам, які сприяють європейському й міжнародному взаєморозумінню, сприянню розвитку загального почуття європейсько§ ідентичності й інтеграці§, і демонструють практичні приклади європейців живучих разом як одне співтовариство.

З іншого боку, інформація про молодіжну політику у відповідній статті на офіційному сайті ЄП (the fact sheet on youth policy) не відновлялася з липня 2008 року по травень 2010! Крім цього, питання молодіжно§ політики не ввійшли в попередній перелік пріоритетів від парламентських комітетів опитувальника кандидатів в Єврокомиссию, обов'язкових для розгляду на парламентських слуханнях щодо затвердження складу Комісі§. Ці факти викликали сумніву стосовно ставлення ЄП до молодіжно§ політики, і викликали необхідність уточнити ситуацію в рамках цього дослідження. У процесі спілкування з адміністратором цього Комітету ЄП у січні 2010, удалося з'ясувати, що планується оновлення інформаці§, а відповіднальний експерт ЄП з цього питання, Goncalo Macedo, люб'язно надав деякі сво§ матеріали стосовно молодіжно§ участі й основних тенденцій європейсько§ молодіжно§ політики для вільного використання в ціє§ роботі.

Рада Європейського Союзу (Рада ЄС). Молодіжна політика ставиться до дев'ято§ конфігураці§ Ради ЄС "Освіта, Молодь і Культура" (EYC). Представлена на офіційному сайті Ради ЄС у розділі дано§ конфігураці§ інформація, дає дуже поверхневе подання європейсько§ молодіжно§ політики. Більш цікавим є розгляд інформаці§ засідань і відповідних обговорень. Наприклад, за 2009 рік відбулося 4 засідання: два в першому півріччі під час головування Чехі§ й два в другому півріччі під час головування Швеці§. Основним предметом обговорення на першому засіданні (лютий 2009) став Європейський Молодіжний Пакт. У результаті був прийнятий ряд ключових звернень Ради ЄС відносно Пакту і Європейського співробітництва в сфері молодіжно§ політики Європейській Раді, які §м були розглянуті на засіданні 19-20 березнях. До засідання Комітету постійних представників 29 квітня була досягнута одностайна згода відносно висновків по оцінці поточного європейського співробітництва в області молодіжно§ роботи і §х перспективних. При формуванні висновків було прийнято до відома повідомлення (комюніке) Європейсько§ Комісі§ від 27 квітня про Стратегію ЄС для молоді. Таким чином, на другому засіданні Ради ЄС у травні 2009 запропоновані висновки як відносно оцінки діючо§, так і перспективи молодіжно§ політики були затверджені. Якщо третє засідання (14.09.09) було присвячено підтримці сектора європейсько§ кінематографі§, то на четвертому й останнім засіданні Ради ЄС в 2009 році (26-27 листопада) було прийнято кілька важливих рішень у сфері молодіжно§ політики.

По-перше Рада ЄС затвердила 2011 рік як Європейський рік волонтерського руху для розвитку активного громадянства. Цікаво, що це на відміну від існуючо§ практики в Укра§ні таке оголошення не є декларативним: на впровадження даного рішення передбачено фінасування у розмірі 8 млн. євро на 2011 рік.

По-друге (по черзі, а не за значенням), Рада ЄС провела обмін думками та прийняла оновлену рамкову угоду Європейського співробітництва в молодіжній сфері, що охоплює період з 2010 по 2018 роки. Рада ЄС затвердила відповідне повідомлення на грудневому засіданні Європейсько§ Ради як внесок молодіжно§ сфери для відображення в пост-лісабонській стратегі§ (після 2010). Текст повідомлення чітко позначив два ключових документи (European Youth Pact, European cooperation in the youth field for 2010-2018), яким відведена роль стратегічно§ основи європейсько§ молодіжно§ політики до 2018 року. При цьому Рада ЄС позиціює Європейський Молодіжний Пакт як один з інструментів досягнення завдань Лісабонсько§ стратегі§ росту й робочих місць, затверджений у цій якості Європейською Радою в березні 2005 року, а відповідно в оновленій рамковій угоді підкреслюється термінова необхідність боротьби з високим рівнем безробіття серед молоді в ЄС. Проте, дане повідомлення не було включено в перелік розглянутих питань на грудневому засіданні Європейсько§ Ради, що є досить нетиповим до практики складання §§ порядку засідань.

Європейська Комісія (Комісія).

Із трьох інституцій найбільш повно молодіжна політика відображена на офіційному сайті Комісі§. Як відомо в січні 2010 новий склад Єврокомісі§, проходив процедуру затвердження в Європейському парламенті. Кандидатом на посаду профільного члена Еврокомісі§ (Освіта, Культура, Багатомовність й Молодь) -була запропонована Андрула Василіу (Androulla Vassiliou), 1943 року народження з Кіпру. Протягом спостереження питань кандидатові, які транслювалися он-лайн на сайті ЄП. Задля ціє§ роботи потрібно визначити епізод із членом Європарламенту від Польщі, який цікавився ставленням кандидата до можливостей фінансування дій із сусідніми кра§нами в рамках європейських молодіжних програм. Побудувавши свою відповідь із акцентом на можливості тако§ участі в програмі Марі§ Кюрі, Андрула Василіу фактично змусила польського парламентаря задати своє питання повторно. У рамках цього епізоду можна відзначити як традиційну підтримку Укра§ни з боку польських представників, так і досить стриману позицію А. Василіу. Крім цього, варто врахувати §§ попередній досвід (ініціатива з дітьми-інвалідами на Кіпрі, а також сфера медицини в ЄС), де молодь виступала в ролі споживача певних послуг.

Раніше, з 1.10.09 Maros Sefcovic (Словаччина) був членом Комісі§, відповідальним за Освіту, Професійну підготовку, Культуру й Молодь.

У молодіжній сфері Комісія має подвійну місію: розвивати рамки політичного співробітництва й управляти програмою "Молодь у Ді§". Місія знайшла відбиття в профільній структурі, що називається Генеральний Директорат Освіти й Культури Європейсько§ Комісі§, (DG EAC) і має два молодіжних підрозділи:

Ј Підрозділ D1, відповідальне за політичні аспекти,

Ј Підрозділ D2, відповідальна за керування програмою "Молодь у Ді§".

Підрозділи повинні також тісно співробітничати для забезпечення оптимально§ взаємоді§ між цими двома основними сферами. Разом із цим кожна з них має й свою структурну специфіку.

Розвиток молодіжно§ політики. Держави-члени ЄС розвивають свою власну національну молодіжну політику, а на рівні ЄС вони створили основу для співробітництва. Найбільш важливу роль грає Рада Міністрів, відповідальних за молодь (Council of Youth Ministers), де приймаються всі рішення. Молодіжна робоча група (Youth Working Party), що складається із представників міністерств молоді в державах-членах, готовить засідання Ради. Комісія координує й сприяє співробітництву між державами-членами.

Реалізація програми "Молодь у Ді§". Програмний комітет, що складається із представників всіх кра§н, на котрих поширюється програма, проводить сво§ засідання не рідше двох разів у рік, щоб контролювати й координувати реалізацію програми "Молодь у Ді§". Це головний орган, що приймає рішення, через які держави-члени ЄС і інші програмні кра§н беруть участь у керуванні програмою.

Національні влади також відповідають за висування й створення Національних Агенцій у сво§х кра§нах. Національні Агенці§ відповідають за керування програмою на національному рівні шляхом надання відповідно§ інформаці§ й підтримки проектів промоутерів, шляхом відбору й моніторингу проектів, а також по керуванню фондами ЄС. Подібна децентралізована система керування (на які доводиться більша частина програмних засобів) забезпечує близькість до національних реалій бенефіціарів і активно§ підтримки проектів претендентів.

Деякі спеціальні заходи програми "Молодь у Ді§" управляються на центральному рівні Виконавчим Агентством з питань Освіти, Культури й Аудіовізуальних засобів (EACEA). З метою підвищення якості проектів, Комісія також створила мережу тематичних і регіональних ресурсних центрів SALTO (Support, Advanced Learning and Training Opportunities). Ці центри надають ресурси, інформацію й займаються підготовкою кадрів для підтримки Національних Агентств і молодіжних працівників. Для надання велико§ інформаці§ про мобільність, освіту й можливості для навчання молодих людей по всій Європі, Комісія фінансує мережу Евродеск. Національні відділення Евродеск можна знайти в більшості кра§н реалізаці§ програм. Більш детальніше дослідження европейсько§ молодіжно§ політики, а також §§ сучасних тенденцій представлено у роботі "Молодіжна політика ЄС, РЄ, ООН" (російською мовою).

2. Ключові аспекти трансформування молодіжно§ політики.

На підставі вищевикладеного формуються та з урахуванням висновків попередніх робіт ("3D моделювання молодіжно§ політики", "Республіка Молоді" та інші) пропонуються наступні рекомендаці§ для 4-х рівнів:

1-й рівень (територіальна громада). Для впровадження ефективно§ й сучасно§ моделі муніципально§ молодіжно§ політики, орієнтовано§ на розвиток участі молоді в рішенні проблем територіально§ громади варто виконати три основні рекомендаці§:

1) використовуючи запропоновану систему оцінки, зробити відповідні виміри, які дозволять сформувати цілісну картину в даній галузі. Це буде відправний пункт, стосовно яко§ можна оцінювати будь-які наступні ді§;

2) на підставі отриманих даних розробити й прийняти кілька нормативних документів, включаючи стратегію й програму (типові документи, рекомендовані структури й інструментарі§ надаються в рамках експертного супроводу);

3) впровадити модель, сформувавши ініціативну групу (штаб) та опираючись на рекомендований механізм інвестування дано§ сфери (докладніше дивіться для 3-го й 4-го рівнів).

Одним із ключових компонентів завжди є кадри, а найбільш слабкою ланкою - відсутність належно§ компетенці§. Експертний супровід сертифікованим фахівцем з моделювання молодіжно§ політики є важливою умовою успіху при реалізаці§ у вашім населеному пункті. Більш докладно про експертний супровід можна довідатися звернувшись до автора, або слідкуйте за анонсами на сайті www.georgienko.com . Для роботи з розвитку участі молоді буде корисний механізм "Конструктивний діалог" (докладніше дивиться "Молодіжна політика ЄС, РЄ, ООН").

2-й рівень. На цьому рівні можна розглядати різні форми об'єднання територіальних громад, як у рамках адміністративних районів та областей, так і по інших ознаках, які порахують доцільними в даній сфері самі громади на рівні "горизонтальних зв'язків".

Ключовим принципом роботи є Відкритий Метод Координаці§, прийнятий у ЄС (докладніше дивиться "Молодіжна політика ЄС, РЄ, ООН"). Проведена оцінка на 1-му рівні надає змогу порівнювати виявлені індикатори стану розвитку участі молоді своє§ громади з індикаторами інших громад на 2-му рівні, і оцінювати ефективність тих або інших управлінських дій. Це дозволяє заощадити значні кошти, а також постійно обовлювати дані про найбільш успішні ді§, що має складати завдання для управління на обласному рівні.

Ключові завдання районних і обласних державних адміністрацій (аналогічно для виконавчих органів місцевого самоврядування) у рамках реформовано§ державно§ молодіжно§ політики:

1. Сприяння поширенню муніципально§ моделі молодіжно§ політики у відповідних територіальних громадах.

2. Забезпечення функціонування Відкритого Методи Координаці§ й регулярно§ оцінки розвитку молодіжно§ участі по запропонованій системі.

3. Координація "основного потоку" в інших галузях.

4. Подолання проблеми соціального виключення молоді територіальних громад, що не мають доступу до Інтернет.

Так само як і для першого рівня рекомендується експертний супровід сертифікованим фахівцем для успішно§ реалізаці§.

3-й і 4-й рівні (державна молодіжна політика й участь у міжнародних конфігураціях).

В умовах економічного спаду й зростаючо§ конкурентно§ боротьби за інвестиці§ й ресурси при посиленні процесу глобалізаці§, Укра§на може домогтися значних результатів уже в середньостроковій перспективі, сконцентрувавшись на трьох основних напрямках:

1) Реформування молодіжно§ політики в Укра§ні, на підставі запропонованих підходів і моделей, переорієнтовуючи §§ на розвиток участі молоді та формування "основного потоку" в інших галузях.

2) Активізація міжнародного співробітництва у сфері молодіжно§ політики.

3) Сприяння формуванню ролі місцевих громад як одного із ключових інвесторів дано§ сфери.

Коментар стосовно міжнародного співробітництва. Знання ринку життєво важливо для будь-якого бізнесу й публічного управління. Процес управління стає безглуздим без даних зворотного зв'язку і §хнього осмислення. Відсутність адекватного рівня фінансування цього компонента, а також цілого ряду необхідних методик його оцінки є основними причинами, що ведуть до профанацій у даній сфері. Таким чином, в рамках другого напрямку найбільший інтерес викликає самий дорогий ресурс - інформація (методологія й аналітичні дані). "Синхронізація галузей" у сфері молодіжно§ політики Укра§на - ЄС може стати як вирішенням питань якості екстраполяці§ використовуваних даних, так і інвестицією в перспективну участь Укра§ни в глобальному ринку. Підготовка декількох спеціалізованих мозкових центрів на базі діючих ВНЗ і організація інформаційно§ логістики - це найбільш реалістичне вирішення цього питання. Його вартість у сотні разів менш, ніж витрати ЄС, кра§н-учасниць ЄС, або Росі§ на проведення відповідних досліджень та отримання ціє§ інформаці§ для галузі. Разом із цим напрямком аналогічну вартість та користь для Укра§ни має ще декілька пріоритетів на 4-му рівні.

Коментар стосовно громади як інвестора. Найбільш звичний механізм інвестування в сферу молодіжно§ політики виглядає як обов'язкове й примусове інвестування через:

податки -> місцеві бюджети -> місцеві молодіжні програми.

Однак, період економічного спаду неминуче супроводжується скороченням "пакета молодіжних акцій" в інвестиційному портфелі органів державно§ влади й місцевого самоврядування. Вони прагнуть мінімізувати свою присутність на ринку під назвою "молодіжна політика". На відміну від них, інші інститути й суб'єкти місцево§ громади залишаються активними учасниками цього ринку. У першу чергу, в основі інвестицій з боку інституту сім`§ - традиційна турбота рідних і близьких про сво§х дітей, про §х виховання, одержання знань, навичок, гідного місця на ринку праці або само зайнятості. Не менш важливий вплив тих, чий бізнес так чи інакше пов'язаний з цією цільовою групою. Найчастіше ці дві групи учасників ринку змушені активізуватися, заповнюючи виникаючу нішу внаслідок скорочення державних і місцевих програм. Однак, достеменно відомо, що ці учасники ринку ніколи не використовують для власних цілей вищезгаданий механізм інвестування через податки. Мінімізація ролі публічних органів влади як інвесторів - це найбільш сприятливе середовище для розвитку ліберального інструментарію інвестування. Цей інструментарій залишається маловідомим у пост-радянській Укра§ні, але високо ефективним. Активна діяльність, спрямована на підтримку учасників ринку по впровадженню ліберальних механізмів інвестування, здатна значно підсилити роль місцевих громад як одного із ключових інвесторів дано§ сфери.

Якщо перший напрямок (розвиток міжнародного співробітництва) дозволяє побудувати систему ефективного керування, зменшуючи при цьому в сотні разів найважливіші витрати, то другий напрямок дозволяє досягти рівня інвестування в дану сферу, що може в сотні разів перевищувати бюджетне фінансування на першому й другому рівнях.

Основні завдання на 3-му рівні:

1. Провести трансформування політики Укра§ни відносно молоді в інструмент розвитку громад, держави та суспільства шляхом розробки на базі запропоновано§ моделі та затвердження як Законів Укра§ни: а) Національно§ Доктрини молодіжно§ політики в Укра§ні, б) Стратегі§ молодіжно§ політики в Укра§ні до 2018 року; як державну програму - трирічні програми дій стосовно реалізаці§ Стратегі§.

2. Розробити методологію та запровадити координацію "основного потоку" в інших галузях.

3. Сформувати нову конфігурацію центрального керування в цій галузі, здатного ефективно вирішувати поставлені завдання на основі партнерсько§ участі молоді й висококваліфікованого експертного супроводу.

4. Забезпечити реалізацію інтересів Укра§ни в даній сфері на 4-му рівні.

У рамках першого завдання важливо не тільки прийняття згаданих документів як таких. Ключовим є §х наповнення, здатне (або нездатне) сформувати необхідні умови для функціонування сучасно§ моделі. Під час складання державних програм реалізаці§ Стратегі§ може бути корисним підхід формування матриці основних "інвесторів у молодь", із зазначенням розміру §хніх інвестицій і отриманого прибутку (з урахуванням розміру й форми), відповідно проводиться угруповання інвесторів за визначенням §х частки. Як правило, цей аналіз дозволяє більш чітко розуміти причини наявних наслідків (соціально-економічного положення молоді), а також важливий для визначення балансу сил і наступних дій по виведенню із ціє§ рівноваги для проведення реальних змін і перетворень.

У рамках другого завдання важливо використовувати ресурс четвертого рівня, тобто використовувати дані й технологі§, а особливо методики й параметри, і сформувати порівнянний укра§нський аналог для реалізаці§ молодіжного "основного потоку" в інших галузях. Варто пам'ятати, що саме це завдання Всесвітній банк назвало як одну з найбільш складних. У роботі "Молодіжна політика ЄС, РЄ, ООН") наведені дані 2009 року по тенденціях і проблемам міжсекторального підходу й "відкритого потоку" в ЄС. Дане завдання вимагає більш серйозного вивчення й створення продукту не менш відпрацьованого, чим запропонована модель розвитку молодіжно§ участі. Найважливіша інтелектуальна інвестиція у цьому напрямку очікується у грудні 2010 року, коли відповідно робоча група має презентувати результати сво§х розробок з цього питання на засіданні Ради ЕС.

Деякі аспекти для третього завдання (механізм Конструктивного діалогу) представлений у роботі "Молодіжна політика ЄС, РЄ, ООН". Важливе значення має розробка нових структурних схем і відповідного інституціонального закріплення принципово ново§ концепці§ "Cloud" молодіжно§ політики 3-го рівня, що має подібність із концепцією "Cloud" від Google.

У рамках 4-го завдання фактично реалізується другий пріоритетний напрямок по активізаці§ міжнародного співробітництва в області молодіжно§ політики, про яку написане вище. Як практичні рекомендаці§ в напрямку ЄС можна відзначити наступне:

1. Експерти вказують на передумови створення більше цілісно§ й постійно§ структури на рівні ЄС, на якій буде базуватися проведення "Конструктивного діалогу". Серед інших причин найбільш значною можна назвати обґрунтовану потребу Європейського парламенту в механізмі відповідного впливу після набрання чинності Лісабонською угодою. Справа в тому, що ЄП не має формально§ ролі в діючому Відкритому Методі Координаці§, а впливати тільки через процедуру спільного прийняття рішень під час прийняття Європейських програм для молоді або аналогічних рідких подій не може бути задовільним рішенням. 10 грудня 2009 року Європейський Молодіжний Форум поширив прес-реліз про створення нового інструмента ЄП "для кращого розуміння молоді" - трансверсально§ інтегрупи ЄП з питань молодіжно§ політики [44], хоча підтвердження ціє§ інформаці§ одержати поки не вдалося.

2. Таким чином, розуміючи потреби ЄП у даній сфері можна сформувати певний імпульс через механізм "Комітет парламентського співробітництва", окремо формуючи напрямок на профільний Комітет ЄП.

3. Європейська Комісія. На підставі пункту дослідження щодо Європейського вибору, після затвердження Андрули Василіу, варто проводити ретельний моніторинг §§ діяльності. Більш привабливою є перспектива розвитку експертного співробітництва з Підрозділом D1, відповідальне за політичні аспекти, Генерального Директорат Освіти й Культури Європейсько§ Комісі§, (DG EAC), керівником якого є Сергій Копердак.

4. Найбільш перспективним напрямком у частині розвитку співробітництва з Європейською Комісією є Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки. Даний напрямок вимагає формування окремо§ стратегі§ досягнення.

5. Офіційний процес "синхронізаці§ молодіжно§ політики" з ЄС варто проводити в рамках механізму "Комітет з питань співробітництва" (7-го підкомітету). Показова історія роботи підкомітету: створений в 1998 році підкомітет зібрався на перше засідання в 2006, причому молодіжне питання було у порядку денному.

Хоча з вищезгаданих причин значна кількість роботи висвітлює европейське спрямування, але досить показовими є також сучасні тенденці§ молодіжно§ політики в Росі§. Значний час оновлення молодіжно§ політики зв`язували із ім`ям Владіслава Суркова, а також визначило фігуру та роль Василя Якеменко. Моделюванням державно§ молодіжно§ політики в Россі§ у змозі займатись досить вузке коло зацікавлених осіб. З іншого боку, на програмному та проектному рівнях використовуються різноманітні технологі§ роботи з молоддю на високому фаховому рівні. Насамперед треба відзначити значний фаховий рівень кола спеціалістів, що мають відношення до відомого проекту "Селігер". За останні роки кількість національних програм РФ значно скоротилось (із понад 60 до 11), але молодіжна програма увійшла до фінального складу таких програм, що демонструє реальні приоритети державно§ політики Росі§. Нова федеральна цільова програма "Молодь Росі§ 2011-2015" має сфокусувати діяльність за 4-ма пріоритетами: толерантність, волонтерство, підтримка талановито§ молоді та історіко-патриотична просвіта. Експерти відзначають співвідношення цих напрімів із моделями суміщено§ системи В.Р. Попова - В.М. Георгієнка: толерантність - адаптація, просвіта - виховання, талановита молодь - розвиток, волонтерство - участь. Серед вищих навчальних закладів треба окремо відзначити роль Московського державного гуманітарного інституту ім. М.А. Шолохова у підготовці кадрів, а також Академію державно§ служби за основним напрямком. Російська Федерація має виликий фаховий потенціал і значну кількість різноманітних досліджень молоді, які є дуже важливими щодо більшого розуміння молоді та корегування відповідних пріоритетів державно§ та місцево§ політики. У напрямку розвитку експертно§ взаємоді§ можна відзначити ініціативу ОРІДУ НАДУ (Укра§на) і ПЗАДС (Росія) по створенню міжнародного науково-дослідного центру з питань молодіжно§ політики. Формування такого експертного мозкового центру може суттєво вплинути на розвиток ціє§ сфери не тільки двох кра§н, але і в інших кра§нах регіону.

* всі посилання на джерела [х] и доступні на авторському сайті www.georgienko.com

при використанні матеріалів публікаці§ посилання на автора є обов`язковими.

Вадим Георгієнко, 2010.


 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com В.Василенко "Стальные псы 6: Алый феникс"(ЛитРПГ) А.Ригерман "Когда звезды коснутся Земли"(Научная фантастика) Л.Свадьбина "Секретарь старшего принца 4"(Любовное фэнтези) Ч.Маар "Его сладкая кровь"(Любовное фэнтези) Д.Маш "(не) детские сказки: Принцесса"(Любовное фэнтези) Л.Малюдка "(не)святая"(Боевое фэнтези) А.Емельянов "Тайный паладин"(Уся (Wuxia)) Д.Маш "Искра соблазна"(Любовное фэнтези) Н.Малунов "Л-Е-Ш-И-Й"(Постапокалипсис) В.Старский ""Темный Мир" Трансформация 2"(Боевая фантастика)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
И.Мартин "Время.Ветер.Вода" А.Кейн, И.Саган "Дотянуться до престола" Э.Бланк "Атрионка.Сердце хамелеона" Д.Гельфер "Серые будни богов.Синтетические миры"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"