Цей сiрий вiк, епоха асфальту й залiза, де-не-де, через неякiсний асфальт пробивався спориш чи ломикамiнь.
Я знайшла очима той загезаний машинами й людьми бур"янець i спiймала себе на думцi, що ота травинка вмiщує усе те, що я любила, усе моє до недавнiшнє життя. З у сих сил ця зелена бур"янина пробивалась через асфальт i намагалася збудувати свiй свiт пiд палючим сонцем мiста.
Я дивилася на не i чомусь пригадалося дитинство, саме тi часi, коли iз маленьких крихточок навколишнього свiту формувався мiй свiт. I як вiн вiдрiзнявся вiд теперiшнього життя. О Господи! Якби хто знав!
В дитинствi я часто ходила босонiж по нескошенiй травi, ловила вiтер, мiряла калюжi в дворi пiсля лiтнього дощу, i гралася с бензинними розводами, що залишали машини у водi.
Як я давно не ходила босонiж!
Я пригадала одну вулицю в селi, на нiй було стiльки тополь, високi, гарнi, менi здавалося, що я мураха i повзу по цих тополях, а по лiвiй сторонi цiє вулицi, бiля музично школi, стояв мiй дiдусь i пов коня. Кiнь був не його, а державний, але ми все одно вважали, що то наш кiнь.
Дiд у кепцi, вже трошки згорблений з вузенькими добрими очима вiв коня у затiнок. I я досi бачу його там i його коня. Я дивлюсь на спориш i не можу зрозумiти, як така маленька бур"янинка пробудила в менi те, що з роками просто зникало з моє пам"ятi?
Перед очима намалювався яблуневий сад, великi корзини з гiркою наповненi яблуками. Я клала яблука в загорнуту спiдницю, сiдала бiля дерева i надкусювала тi бiлi з червоними бочками яблучка, зараз не зможу навiть пригадати сорт, а нi, вони називалися "снiжний калiй". Якi вони були солодкi.
Спогади бiгли перед очима неначе вiдеофiльм, такий сумний i добрий. В мой душi, щось творилося, здавалося ось вона розгадка щастя, ось та хвiртка через яку треба лiзти...
Не має бiльше тополь по вулицi, спиляли геть усi. Яблука бiльше не родять, однiєю зимою померзли. I дiда не має, однiєю зимою помер, i помер його кiнь. I здається, мене теж не має, нiде, лишень є один спориш i асфальт, а все iнше нiкчемнiсть цiє бездарно епохи, епохи безглуздого життя, сiрого i бездумного.