I сидiти спокiйно на парi,
коли ноги i думки вже бiжать по сходах.
Надто пусто у вiкно вдивлятись iз тiє§ маршрутки,
шукаючи фальшивi пiдказки на рекламних бiгбордах.
Їм не знати як хочеться впасти на колiна,
збираючи шматочки iз душi.
А замiсть того далi холодно йти на пiдборах.
I не має значення, що це не так довго.
Моє небо навпроти вже ходить його слiдами.
__________
Вона тихо про§де наступну зупинку.
Так байдужо передаючи чужi грошi.
Власноруч розбудований принцип,
хоронити закоханi очi,
i пекельно мовчати, згасаючи,
не бажаючи жити щоночi