Аннотация: В соавторстве с Darth'Mael. Увага, в текстi присутнiй суржик i ненормативна лексика
Харконенн , який хотiв стати Iмператором
"Бiдним , знедоленим i слабоумним
землякам моїм у Табрi та iнших сiєтчах
на Арахiсi та за його межами
моє дружнєє посланiє ..."
( Сiрiдар-Барон Владiмiр Харконенн )
Дiйовi особи
Барон Владiмiр Харконенн - ласкавий збоченець i головний герой п'єси.
Стiнг ( Фейд-Раута Харконенн ) - амбiцiйний, але тупуватий племiнник
барона.
Пiтер Де Врiйе - ментат барона, любитель меланжi.
Юйє - доктор медицини iз iмператорської школи Сук.
Шаддам IV - Iмператор.
Граф Фенрiнг - iмперський євнух i по сумiсництву дипломат.
Ледi Фенрiнг - його дружина, iнститутка Бене Гесерiт.
Раббан - другий племiнник барона, в п'єсi не з'являється.
Суфiр Хават - ментат Атрейдесiв, асасин i комунiст.
Тушкан - таємничий лiдер фрiменських повстанцiв.
* * *
Дiя перша
Логово роду Харконенiв . Кiмната , стиль якої можна визначити , як сумiш вiкторiанського стилю iз художнiм несмаком .
На столi стоїть рагульський глобус iз позолоченого люмiнiю з кольоровими стiкляшками. Нечутною ходою пiдараса влiта Харконенн , хтивий дядько Стiнга. Вiн старий , жирний i огидний, з пiдло-хiтливим виразом рила. Вiн кладе на глобус лапу i довго крутить його, бурмочучи щось пiд нiс.Тим часом входять Стiнг i Пiтер, ментат Харконенiв, який без меланжi навiть до парашi дiйти не годен . Вони сiдають в крiсла . Фейд самовдоволено розвалюється .
Харконенн (дивлячись на глобус): От п`ялюся на глобус , мов придурок ,
Не знаю навiть , що iз ним зробити ...
Комусь у зад запхать ? Не допоможе...
Арахiс глобус той iзображаєт --
То сране мiсце , що моїм колись було.
(єхидно): Нездара Раббан з страху обiцявся
I втiк , скотина , мов кошак шкiдливий ,
Прочувши , що Атрейдесам вiддав
Планету цю наш клятий Iмператор .
Коли б скорiше шляк його утрафив ,
Чи що iще погiрше приключилось .
Пiтер : Iзвольтє, гаспадiн, словєчко вставить
Нам вигiднiше буде допустить
Атрейдесiв до нашої планети
Й перемочить усiх, мов тараканiв,
А потiм Раббана iзнов поставить;
Да так , щоб вiн почав iз них здiватись ,
Щоб Стiнга прийняли вони , яко месiю
(Стiнг вишкiрюється i ,педерастично глянувши на дядька , пiдтягує лосiни)
Барон (зблiдши до сiрозеленостi): Шоу маст гоу он! Йоу!
(виходить глашатай, i, дочекавшись вiдносної тишi, провозглашає):
Ледi i Джентельмени! Панi та Панове!
Мадами i Месьє! Дами i Гаспада!
Сеньори i Сеньорiти! Хуани i Педрiти!
Гомеси i Канчiти!
Та iншi представники нацiональних
I сексуальних меншин!
Таварiщi, в канце канцов!
До вашої уваги прорпонуєм
Цей бiй, який запам'ятається надовго.
Учасники: Презренний ниций раб на iм'я Перт,
Який пiд впливом ширки
Насмiливсь кинуть виклик чемпiону.
А наш герой - сьогоднi i завжди -
Майбутнiй наш наслiдничок престолу
Фейд-Раута Харконен, он же Стiнг,
На рингу чемпiон нєпрєвзойдьонний!
(Глашатай робить широкий жест i зникає. На арену з войовничими
воплями вибiгає раб, розмаххуючи двома саперними лопатками. Помiтивши, що вiн один, зупиняється i замовкає. З протилежного кiнця рингу, лiниво волочачи лiву ногу, виходить Стiнг. В однiй руцi у нього "ЄБ-636" - вкорочена i полегшена модель вил, а в другiй - кухонний нiж.
Барон (бурмоче пiд нiс): Давненько я такого не чував...
( До зiгнутого ракурсом Стiнга бiжить раб з голосним намiром позбавити того цноти досить неприроднiм способом. Стiнг, облишивши ножика, втiкає, прикриваючи дупу вилами.)
Стiнг (до себе): Коварний раб - мене ледь не дiстав,
Заразу Юйє накажу я придушити -
За нашим планом мав би раб чекати,
Аж поки я iзволю нападать.
(Добiгши до краю арени, Стiнг завмирає у деякiй пародiї на бойову стiйку.)
Барон, граф i ледi Фенрiнг (хором): Карошiй мальшик!
(Раб зноситься у повiтря, i на висотi 3-4 метри починає викручувати фiгури вищого пiлотажу - штопор i пляшку.
Оцiнивши ситуацiю, Стiнг натискає кнопочку на поясi. Навколо нього починає iскритись повiтря - це чудо iнженерної думки того часу пiд назвою Поле Хольцмана*, а поряд розсуваються плити арени i на поверхню пiднiмається зенiтна установка. Стiнг сiдає за пульт i вiдкриває вогонь.)
Стiнг(натискаючи на гашетку): Понєслась моча по трупах!
( Раб запалює димову шашку i повiльно облiтає кола, виписуючи в повiтрi непристойнi вiзерунки.)
Стiнг ( скоса поглядаючи на годинник ):
За мить вступає в дiю аварiйний план -
Юйє казав, це буде бомба:
Але чому вiн дав йому цю назву - "Ы"?
Раб (описуючи чергове коло над глядачами ): Ой... Кажись процес пiшов...
(Камера вiддаляється, видно панiку, що поширюється по глядацьким рядам. Роздається команда "Гази!", глядачi i високопоставленi гостi одягають респiраторнi маски та марлевi пов'язки. Завбачливiшi, в тому числi i барон, одягають костюми хiмзахисту.
Раб втрачає висоту, i, залишаючи в повiтрi темний слiд, як пiдбитий "Фантом", падає мiшком на землю.)
Стiнг ( прийнявши задоволену позу ): Раби не вмiють лiтати!
На фонi сiрого неба переможно пролiтає зелений орнiтоптер.
***
Дiя наступна - наразi четверта
(Арракiн. Резиденцiя правителя Арахiсу - Лєто Атрейдеса. Машинний зал у пiдземнiй частинi будинку. По ньому гасає доктор Юйє з веслом i трощить рiзнi установки, пульти i прочу технiку. Дим, iскри, звуки ударiв. Чується крик "Поле зникло, вперед!" i тупотiння нiг та брязкiт зброї. Юйє вибiгає.)
(Площа перед замком. Сардаукари з войовничими вигуками мочать i гвалтують атрейдесiвських солдат i охоронцiв. Навколо сiдають модулi з свiжими сардаукарами i великий фрегат з рижо-червоним гербом Харконенiв.)
(Головна зала тiєї ж резиденцiї правителя Арахiса. По нiй лiтає на гравiпоплавках барон Харконен, роздивляючись настiннi прикраси, i сам до себе коментує побачене.)
Барон:Портрет старого герцога...
Ото порядошна була скотина!
Багато клопоту вiд нього мали ми.
Якби вiн передчасно не загнувсь -
Напевне, всiх би вже поставив в стойло,
А там уже, як водиться, усi
Отримали б вiд нього в хвiст i в гриву.
До бiса неспокiйний був сусiда!
А ось i бик, та тварь скажена, що його
Так мiтко i доречно взяв на роги;
Хоча й тупа скотина, а диви -
Буває користь iнколи i з нього.
( на хвилину задумується ): У Стiнга це минеться...
( З маленької кiмнатки в глибинi палацу з синiм виразом обличчя вилiтає барон Харконен, матюкаючись i вiдпльовуючись. )
Барон: От довбограї! Мудаки! Ублюдки!
Чуть не угробили мене!
Собака герцог мало не затяг
Мене у домовину за собою!
Всiх нахуй замочу! Уконтрапуплю!
I першим блядського начальника охрани!
Ой, блiн... А вiн же й сам уже загнувся...
Нiчого, я знайду кому пиздець устроїть!
( Махає кулаками i бризкає слиною, потiм задумується. )
Барон ( думає ): Отрута... Напевне, в зубi була -
Тут Юйє вiдчувається рука,
Ото iмперський клятий запроданець!
Та втiм... Дiстав уже вiн по заслузi,
Накривсь пиздою, от i подєлом.
А Пiтер...хоч я сам його би замочив
Зо дня на день, але замiни
Не встиг йому я досi пiдшукати.
&;nbsp; От, бля, - як не везе, так i не їде.
То все триклята охорона,
Бродячi пси, паршивi голодранцi!
Одне лиш знають, що бухло й меланжу.
I герцога з тим зубом проморгали -
Начальник здох, новго треба взяти,
Та хто ж на справу цю пiдiйде7
( Тут до нього пiдбiгає солдат з капральськими нашивками, i рапортує):
Осмєлюсь доложить, бароне,
Що газ в кiмнатi нейтралiзували.
Барон: А трупи? Дохлякiв забрали?
Бо зараз буде капiтан сардаукарiв,
Якщо вiн їх узрiє,
Це нашу репутацiю пiдмочить.
Капрал: Кiмнату вже прибрали.
Барон ( радiсно ): Усiх мерцiв спалити, i пошвидше!
Капрал: Вже зроблено, бароне.
Барон ( уважно приглядаючись до капрала ): Чудово! Так тримати...
( дивиться на табличку ) ..капрале Шеферд!
Вiднинi ви начальник охорони,
От вiд оцьої самої хвилини.
Капрал: Служу Харконенам!
Ви не найшли би кращої кандидатури;
Клянусь, нiколи вас не пiдведу я!
Барон ( убiк ): Ага, лишень би спробував пiдвести,
Одразу би лишився...з довгим носом.
Хоча, я бачу, ти толковий хлопець
Але - по мордi видно - наркоман,
I до симути рано пристрастився.
Та це фiгня, лиш дiло б своє знав.
( до Шеферда ): Ото i добре. Так що, приступай
Од зараз до повиностей своїх,
I пiдготуй все добре до приїзду
Вельмишановного iмперського башара.
Уразумiв?
Шеферд: О, так, мiлорд барон, уже бiжу... ( втiкає ) .
(Харконенн iде до свого кабiнету, i , деякий час пробувши там, виходить i закриває дверi на ключ. Тут до нього пiдбiгає Стiнг. Вони вiдходять убiк i зупиняються пiд гобеленом, привезеним з Giedi I, котрий зображає один з найзбоченiших моментiв життя барона. Стiнг починає розмову.)
Стiнг: Мiй любий дядечку, я чув про замах;
Та я надiюсь, з вами все в порядку?
Казали, що отруйним газом
Вас хтiли удавить ворожi супостати?
Барон: Нехай тебе це зараз не хвилює,
То дiло не твого ума;
Хоч будеш iмператором колись,
Лиши такеє в спокої, племiнник.
Але скажи - либонь кожна собака
В околицi помiстя вже дiзналась
Про пiдлий замах, що на мене зготували
Заклятi вороги? То ж бєспрєдєл!
( убiк ): А ти, племiнничку, таки пильнуєш
Як би моє багатство загребти.
Весь день тебе не знайдеш - по борделях,
Бараках та мiсцях iще погiрше
Все шляєшся, аж як зi мною що -
Одразу прискакав, як навiжений,
Напевне, думав, я у пеклi вже?
Та тьху, чого це я так думаю жорстоко -
Не всi ж цi мудаки такi паскуднi
Як весь Атрейдесiвський клятий рiд;
Це все нервоза розгулялась,
Та всеодно, за Стiнгом треба приглядати -
Що як завiв друзяк собi чимало
Вiн серед охорони i рабiв?
( роздуми барона перериває Стiнг )
Стiнг : Якi ж, бароне, ми понесли втрати?
Барон : Ого - та ти, я бачу, починаєш
Вже думати, як iстинний Харконен!
Похвально це, тож слухай-но сюди -
Привчитись маєш то подiбних справ.
Зверни ж увагу, що останнiм часом
Життя в нас б'>є ключем, i все по головi,
I навiть нижче пейджера влучає.
Стiнг ( здивовано витрiщившись ) : Нижче чого?
Барон : Та нiц, не переймайся...
Пейджер - такий це стародавнiй iнструмент,
Давно забутий вже i проклятий джихадом.
Вернiмося ж до наших блядських втрат :
Меланжi зменшились суттєво в нас запаси;
Гiльдiйцi обнаглiли вже украй -
Таку цiну за спутники загнули,
Що навiть якщо я усе майно
Разом з собою i з тобою розпродам,
Не стане грошей навiть на один.
I технiки вiйна багато в нас забрала -
Комбайни позжирали хробаки,
Орнiтоптери буря закрутила -
Дiрки у силi треба нам заткнути.
Ще й Пiтер передчасно нас покинув
( убiк ) : Хе-хе, менi марати руки не прийшлося...
( до Стiнга ) : Ментата треба нам шукать нового...
Стiнг : Ну, дядьку... Я навiть не знаю,
Але було у мене вiдчуття,
Що ще день-два, i ви б самi
Зробили Пiтеру пиздець i панiхиду.
А от йому замiну де шукать -
Ментата iз пiску не вiдкопаєш.
Замовлення ж пiвроку десь чекати,
Тим часом ми без нього, як без рук...
Барон : Скорiше, як без голови.
Стiнг : От-от, а без меланжi, як без гаманця,
Без технiки безногi ми й безкрилi,
А Гiльдiя забрала очi в нас...
I так все тiло крутить i ламає,
То чим тепер лишилось працювати?
Барон : Одним лиш чудом...
А от ментат, доречi, не проблема.
Стiнг : Що, дядьку, цим ви хочете сказати?
Чи може, просто тут готовi ви дiстати
- Я вже це уявляю -
У мене на очах з штанiв ментата?
Барон : А щоб ти знав...
( Розстiбає свого широкого плаща. З-пiд поли виглядає перелякана пика Суфiр Хавата. )
Барон ( до Хавата ) : Но-но, не плямкай...
Вали в свою кiмнату,
Й сиди там тихо, щоб сардаукари не впiймали.
( Хават вилiзає з-пiд поли, обтирає писка кулаком, i з видом дитини, в якої вiдiбрали улюблену iграшку, зникає в глибинi коридору. )
Стiнг : Йебендранат тагор, чи пак йедрьон батон...
Вам, дядьку, впору лекцiї читати!
Барон : Не матюкайся вголос, Федю,
А краще роззяв вуха й причаїся,
Бо я iзволю продолжать.
То ж, як ми знаємо, останнiм часом
Хавату в герцога не солодко жилося,
Вiн, як ментат, не мав де розвернутись,
А жив як нiби на сухiм пайку.
У нас йому буде вестися краще,
Дамо усе ментату необхiдне
Для вiльних роздумiв i ще чого-там,
За нашi грошi можемо найняти
Ми цiлу шпигунiв хуйову тучу;
Хават зануриться по вуха у роботу,
I поступово звикне вiн до нас.
Стiнг : Фу-ух... Це все?
Тепер од завтра ж приступайте
До написання наукового трактату
Пiд назвою " Матерiали дидактичнi
По прикладнiй теорiї дресирування
Ментатiв iз ворожих таборiв",
Iз пiдписом "Баронеус Харконеус,
Великий теоретик й педагог".
Барон : Кiнчай знущатися, племiнник,
Запам'ятав усе, що я казав?
Стiнг : Як же такого не запам'ятати,
Якщо це дидактичний матер'ял?
Барон : Брр-рр...
( до себе ) : Ще трохи, й накажу його повiсить,
Не подивлюся що племiнник мiй!
( до Стiнга ) : I, щоб покласти край оцiй розмовi
Скажу iще одне нравоучєньє:
Запам'ятай, для iнших цей ментат
Давно вже править бал iз хробаками,
Й по сумiсництву служить їм обiдом.
Iще при штурмi ми його злапали,
Сюди привели i пiддали
Найзвєрскiшим тортурам;
Усе, що знав, вiн виклав нам, а потiм
Потренувалися ми трохи у стрiльбi
По живiй цiлi в образi ментата.
Стiнг : I хто ж повiрить у таку хєрню?
Ментат занадто рiдкiсна iстота
Щоб їм отак на вiтер розкидатись.
Барон : Як хто? Понятна рiч, сардаукари.
Причом обов'язково i одразу.
Якiсь питання?
Стiнг : Не бiйтесь, дядьку - всьо будєт в лучшем вiдє!
***
Дiя шоста
Знову на GiediI, в родовому гнiздi Харконеннiв. I знову вже знайома кiмната барона. Харконенн возлежить на тому ж лiжку, у позi. Ще пошлiшiй од згаданої у Дiї Другiй. Пика барона виражає очiкування настiльки, наскiльки така пика взагалi може щось виражати.
Вiдчиняються дверi, i до кiмнати вводять хлопця, вдiтого в одну чалму, яка частково сповзла на бьодра. Барон однiєю рукою хапається за кiнець чалми i легенько тягне до себе, другою ж лiнивим жестом посилає на хуй слуг, якi одразу ж поштиво схиляються, i, задкуючи, зникають за дверима.
Барон : Тепер, мiй юний друже,
Як тiльки-но позбавились ми свiдкiв,
Пiсля короткої молитви,
Вiзьмемось до приємної роботи...
Хлопець наркотично задурманеним поглядом втикає на те мiсце на стiнi, яке в нормальних людей зазвичай займає образ, але його чекає розчарування : в Харконенна там висить хуйова туча постерiв з садомазохiстських журнальчикiв низького пошибу - "Гарячi Салусськi хлопцi", "Як це роблять фрiмени", та "Вiсник Баронiї".
Барон дужими руками хапає хлопця за стегна i разом з ним валиться на лiжко. Вiд струсу полог над лiжком падає, накриваючи їх обох з головою. Крiзь шмату полога видно, як вони вовтузяться. Свiтло делiкатно поволi згасає.
Раптом вовтузiння припиняється. Полог кiлька разiв смикається, потiм з трiском проривається, i звiдти вилiтає очманiлий, з пiною у рота, Харконенн, i, плутаючись полах ажурної нiчної сорочки, летить до дверей, з-за яких доноситься його iстеричний вереск.
Барон : Гей, пидарюки, всi сюди!
Мене тут убивають, а вони
Дурньою маються й хуї валяють!
За кiлька секунд вбiгає охорона. Барон, грiзно побискуючи енергетичним щитом Хольцмана, лiтає пiд стелею i тикає пальцем на мертве тiло хлопця, розпростерте пiд балдахiном, i кричить:
Барон : Забрати! Розстрiлять! На допит, блядi!
Бєздєльники! Лiнивi iдiоти!
Один з охоронцiв обережно каже : Бароне, але ж... вiн же... нiби як...
Ну нiби... зовсiм трошки... мертвий!
Барон дає охоронцевi добрячого ляпаса.
Барон : Сам знаю! Тодi - на розтин i ректальний огляд!
Можливо, навiть сам я це зроблю...
( раптом, згадавши щось ) Та нi, хай цим займається главврач.
Слуги витягають покiйника за ноги з кiмнати. За ними вилiтає барон i прямує до "офiсу" начальника охорони, звiдки лунає музика i смердить семутним димом. Ще грiзнiше виблискуючи щитом i очима та сиплючи на всi боки добiрною лайкою, барон вламується до кiмнати. Не помiчаючи його, Шеферд продовжує гундосити :
Шеферд : Вiзьми собi щит i вiзьми собi нiж,
Нiкого не бiйся, Атрейдесiв рiж!
Харконенн повiльно знижується до Шеферда, i, ласкаво гладячи його по головi, лагiдно шепоче " Синку...". Капрал замовкає i розслабляється.Тут барон раптово копає його, i дурним голосом кричить " Де ключi вiд танка?!". Шеферд пiдскакує i починає бiгати по кiмнатi, натикаючись на меблi i шарячи по кишенях.
Барон : Стояти, падла!
(Шеферд зупиняється i нетверезо втикає на барона. )
Навiщо я тебе начальником призначив -
Щоб ти дурман курив оцей триклятий?
Таких у мене є i так багато.
Чи ти забув, що власноручно маєш
Перевiрять усiх, з ким я iзволю розважатись?
Шеферд : Вов... Хар... Але ж... бароне!
Барон : Нiяких " але ж ", вже побiг
Наглянути за розтином, лiнивцю!
Щоб знову цi лапландцi неумитi
Чого не проморгали.
( Шеферд, негайно попустившись, вибiгає. )
Барон ( услiд ) : Все виясни, й менi одразу доложи!
Харконенн пливе повiтрям до кiмнати Стiнга. Того немає.Барон кличе слугу.
Барон : Альо, скотiна! Стiнга мнє сюда!
I чєм скорєй, тєм лучше!
( Слуга бiжить виконувати наказ. Через деякий час з'являється Стiнг. )
Стiнг : Добридень, дядьку. Ви, кажись, мене шукали?
Барон ( з вiдсутнiм видом наспiвує ) : ...У нас пiд ногами чужi хробаки,
Давайте їх втопим - нал'ємо води...
Стiнг : Агов, бароне, де ви є?
Барон ( лагiдним тоном пидараса ) : А, ти вже тут, сволота.
Барон ( до Шеферда - весело ) : Наглядача рабiв - на мило!
***
Дiя перша з кiнця
Знову кiмната Харконенна. На своєму пишному ложi возлежить розхристаний барон. Над ним, схилившись, стоїть Iмператор, i нiжно намагається його збудити. Iмератор середнього зросту, його хом'якоподiбне обличчя увiнчане рiдким рудувато-сивуватим волоссям.
Iмператор ( нiжно, але зi сталлю в голосi ) : Бароне, любчику, прокиньтесь -
Iмперiя у небезпецi!
Вставай, маленьке чортенятко!
Барон ( крiзь сон - агресивно ) : Сосати, курва!
( вже лагiднiше ) : I спинку, спинку теж потрiть!
( i зовсiм лагiдно ) : Мамуню, пипки!
Iмператор, офигiвши до крайностi, втрачає рiвновагу, падає з розмаху в нiчну вазу барона i застрягає в нiй. Пiсля марних зусиль i спроб звiльнитися вiн стає якомога стрункiше, наскiльки дозволяє ваза, i незнати звiдки взявшимся командирським голоском кричить :
Барон хреститься,протирає очi,хрестить iмператора,потiм плює через лiве плече. Слина бризкає на прибитi до стiни трофеї: портрет Iмператора з написом "Червоному Герцогу вiд коханого iмператора" i великий вiбратор,зроблений iз зуба пiщаного хробака,пiдписаний:"За звiльнення Арахiсу вiд благодарних фрiменiв".
Iмператор (гнiвно зиркаючи на опльований портрет): Барон!
Вiдставити плювати в Государя!
Ви забуваєтесь,Харконен!
Iще чуть-чуть й лишу вас без обiду.
Барон (знiтившись):Я дiко iзвiняюся,Шаддаме,
Упав би перед вами на колiна,
Та зрозумiйте--це фiзично неможливо.
&;nbsp;Тому хiба що в смислє переносном.
А отой горщик,що на вас--
Це нова мода?
А про обiд казали ви серйозно?
Бо знаєте -- у мене ж сала до хуя...
Iмператор (iронiчно):О,так, я бачу. I не тiльки до...
Але бароне, досить антимонiй!
Я тут не для балачок iзбоченських;
Мiж iншим, справу маю я нагальну.
Барон:Вже, вже. (червонiючи)
Будь-ласка, ваша свiтлiсть,вiдвернiться
Ваш пiдданий волiв би одягнутись.
Iмператор з iронiчним посмiхом вiдвертається ,але якраз навпроти нього на стiнi висить дзеркало. Iмператор час вiд часу здригається вiд смiху.
Барон (пiдтягаючи червонi оксамитовi з оторочкою чорного хутра):
До ваших послуг,о Великий.
Iмператор (трохи пом'явшись):Бароне, де Кiнес?
Барон:Дє-дє...В Карагандє!
Iмператор (загрозливо):Здається я казав серйозно...
Барон:Помилуй Бiг, да звiдки менi знати.
Арахiс то є вiльная планета,
Живуть собi тут люди, як хотять,
Самi по собi тихо процвiтають.
I я Кiнесовi в сторожу не наймався...
Тут у кiмнату вривається Фенрiнг,запопадливо прикриваючи очi долонею, i пiдглядаючи в щiлинку мiж пальцями.
Граф:Я дiко iзвiняюсь,Iмператор!
Надiюсь,я не дуже вам завадив...
Гадаю, не звучатиме це тупо,
Що вам ця ваза дуже йде до...
Ну...до лиця пасує...
Та є у мене звiстка,що доводить
Харконенську злочинную халатнiсть;
I справа ця нє тєрпiт отлагатєльств!
Iмператор:Га?!Що?Якi злочинцi?
Де тут неголенi убивцi?
Граф:О,так,не побоюся я сказати
Барон--злочинець!
Iмперiю вiн без ножа зарiзав!
I вас,сказати мушу,наколов,
Поюзав абсолютно наглим чином.
От на Арахiсi вiн кашу заварив--
Розхльобувати вам усе залишив;
Ану,спитайте в нього,де Кiнес--
Ваш дорогий iмперський планетолог?
Iще Тушканчик цей iзвiдкись вилiз--
Як нiби вам роботи мало й так!
Iмператор: Барон!Я трєбую пояснень!
Барон: Але...
Тут з-пiд баронового лiжка вилазить привид. Вiн страшний i неохайний, як двi краплi води схожий на портрет Старого Герцога на стiнi,який часто плутають з головою бика навпроти.
Привид: Бу!
Граф ( вiд страху тулячись до Iмператора): Це ж Лєто Пєрвий!
Вiн мститись буде,
Нам всiм пiздєц!
Iмператор:Нє,чувак, це Лєто Второй!
Обережний стук у дверi i тихий голос: "Можна зайцi?"
У широкому вiкнi з'являється 11-метрова голова пiщаного хробака, на нiй сидить бородатий мужичок у касаваротцi,а в нього на плечах сидить Тушкан -- наглуватий молодик iз гiтлер'югендiвською зачiскою i гадами, якими вiн пiдганяє вищезазначеного нижчепоставленого.
Одночасно величезнi рiзьбленi дверi розлiтаються на друзки i з'являється пiвтори сотнi синiх неголених мармиз.
Лютуюча буря зриває дахи будинкiв i башнi центру Гiльдiї Навiгаторiв*. Радiснi фрiмени закладають вибухiвку пiд кожну цiлу стiну, а в серединi цього всього Тушкан верхи на хробаку починає урочисто декламувати:
Наступає нiч,все затихає; п'янi бiйцi розповзаються по нашвидкоруч органiзованих борделях. Пророк ще деякий час стоїть на мiсцi,тодi виходить. Робiтники сцени виносять муляж хробака. На небi висипають зорi, в руїнах Арракiна запалюються вогнi.
З ближньої дюни спускається Гордон Фрiмен у дистикомбi i рейнджерському плащi.Вiн оббiгає мiсто i зникає за дальнiм барханом.
З-пiд руїн палацу Харконенiв вилазить капрал Шеферд i бiжить за ним. За барханом чуються вигуки, пострiли, спалах термоядерного вибуху. Деякий час усе тихо. Починає свiтати.
На головнiй вулицi Арракiна з'являється фрiменське дитинча. Воно повiльно iде по проспекту; у правiй руцi -- крiс, лiвою тримає за бороду закривавлену голову сардаукара.
Його силует на фонi сонця, що сходить, символiзує надiю i майбутнє процвiтання Арахiса.
Завiса.
Додаток:
*Меланжа--сильнодiючий наркотик, швидке звикання.За дiєю--щось середнє мiж марихуаною,iнтернетом i паровим молотом.Характерним є те,що видiння, викликанi М. в станi трансу, завжди справджуються. В професiйних цiлях М. використовується ментатами-стратегами, пiлотами та метеорологами.
*Чакобса--штучна мова, створена в Третю епоху на планетi Каладан. Використовувалась бойовими угрупуваннями для збереження конфiденцiйностi.Офiцiйна бойова мова Атрейдесiв.Характерна нечiткою семантикою,залежно вiд обставин слова приймають рiзнi значення. Деякi стiйкi словосполучення:
"Мала-мала", "Мая твая нє панiмай", "Нє размишлять" i "Стрєлять,сабакi, бо всiм пiздєц".
*Гравiпоплавки--пристрiй на основi поля Хольцмана,використовується для пiдтримки предметiв з великою вагою,з метою полегшення їх транспортування.
*Гiльдiя Навiгаторiв--профспiлка пiлотiв зоряних крейсерiв. Захопила монополiю на будь-якi космiчнi перевезення пiсля вiдкриття меланжi.Одна з найвпливовiших органiзацiй в Iмперiї.
*Хольцмана поле-- винайдене у Третю Добутлерiанську Епоху вiдомим вченим Iєгуда Левi Домiнiк-Вiктором Зельбуцкер-бен-Бецалелем фон Гевiсайд. Хольцманом звали його сусiда, аптекаря.Яким чином до нього попали креслення-- невiдомо,але вiдомо,що саме через них вiн був вигнаний з дому дружиною, зазнав багато поневiрянь,i врештi-решт був змушений за цими кресленнями сконструювати випромiнювач силового поля,яке б захистило його вiд сповiдувачiв бутлерiанського шарiату.
*Бутлерiанський рух (Бутлерiанський шарiат) -- зародився у Першу Добутлерiанську епоху. Система Б. поглядiв полягала у запереченнi участi науки у науково-технiчному прогресi. Зрештою вилився у Бутлерiанський Джихад,що i завершив Третю Епоху.