Хищная Птица: другие произведения.

Хищная библиотека (украинский зал)

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Литературные конкурсы на Litnet. Переходи и читай!
Конкурсы романов на Author.Today

Создай свою аудиокнигу за 3 000 р и заработай на ней
📕 Книги и стихи Surgebook на Android
Peклaмa
  • Аннотация:
    В этом зале собраны ссылки на произведения, написанные на украинском языке и размещенные в Интернете. Обновление каталога 14.06.2008


Хищная библиотека (украинский зал)

  
   В этом зале собраны ссылки на произведения, написанные на украинском языке и размещенные в Интернете.
  
   Произведения структурируются по мере прочтения составителем библиотеки и дате публикации в Сети.
   Аннотации в этом зале будут составляться на языке оригинала.
  
   В конце документа в алфавитном порядке названы имена авторов, чьи произведения были на момент обновления каталога включены в фонд Хищной библиотеки.
  
  
   Натхнення, творчих здобутків! І багато цікавих творів!
   Як власних, так і тих, після читання яких хочеться створювати щось своє, нове, оригінальне і повне життя та енергіϊ.
  

З повагою,

упорядник бібліотеки,

Хижий Птах

  
  

Сьогодні в бібліотеці знаходиться 86 творів від 33 авторів.

  
  
   Ірина Антіпова "Серце"
   Жанр: Казка/Фентезі
   Обсяг: 4,5 тис. зн. з пробілами
   Додано: 12-04-2005
   З твору: "Шелест легких дитячих кроків віддаляється від голосу, і він, можливо, хотів би наздогнати малу, але дорослі не вміють гратися в піжмурки, вони не бачать Темряви, великоϊ, яскравоϊ, теплоϊ, веселоϊ, вони бачать темінь - дрібну завісу, заваду для очей, ворога, неприємність. На темній галявині не знайти дитини, впевненоϊ, що вона - в казковому лісі.
   - Кров? - здивовано спитав інший голос. - Звідки ж тут...
   - ...таке? - закінчив третій.
   - Уламок серця? - задумливо проговорив четвертий. - Його?
   - Гей! - крик першого голосу перекрив його кроки, важкі, незграбніші за дитячі. - Агов! Мала! Мала, де ти! Мала, віддай це! Віддай, чуєш? Це не можна, це його, це ж... Мала!
   Але тільки сміх був йому відповіддю. Таємничий, напівказковий, він летів звідусіль, і здавалось, що сміється сам ліс".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/1
  
  
   Надія Петренко "КАЗКА ПРО НОВИЙ РІК"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 7,2 тис. зн. з пробілами
   Додано: 12-04-2005
   З твору: "Давним-давно, може, за мільйони світлових літ, коли наша планета була звичайнісіньким уламком якогось невідомого світу й гасала по чорному Космосу без руля і без вітрил, не було на ній нічого, крім товстелезного льодяного панцира. Єдиним господарем на тому льодовищі був Мороз, а владарювала Льодяна Королева".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4
  
  
   Надія Петренко "КАЗКА З ЛЕЛЕЧОГО ГНІЗДА"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 12 тис. зн. з пробілами
   Додано: 12-04-2005
   З твору: "На старій березі з обламаною колись вітром верхівкою було лелече гніздо. А у гнізді самотньо стояв уже оперений Буслик і махав крилами, розганяючи полудневу спеку, а заодне й вправляючи крила, на яких йому час було злітати в небо. Але Буслик... боявся".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5
  
  
   Надія Петренко "КАЗКА ПРО ВИСОКУ ЛЮБОВ"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 3 тис. зн. з пробілами
   Додано: 12-04-2005
   З твору: "Нічого того Метелик не бачив і не чув. Він спав собі під листком, а коли прокинувся, над його садом сяяла неймовірноϊ краси безмісячно-зоряна ніч, зовсім не схожа на минулу. Усе в ній було виразнішим, гострішим, чіткішим, запахи, обриси, звуки. А головне - сяючий безкрай неба з міріадами дрібних і великих, спокійних і мерехтливих, сліпучосяйних і приглушено-ясних, прекрасних зірок.
   "Квіти ночі!" - подумав Метелик. І раптом серед них побачив свою Зірку. Вона була найкраща і серед міріадів - єдина, якоϊ йому хотілося б досягнути".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/6
  
  
   Надія Петренко "КАЗКА ПРО МУДРОГО МАЙСТРА"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 2,5 тис. зн. з пробілами
   Додано: 12-04-2005
   З твору: "Десь колись жив собі на світі чоловік, який заробляв собі на прожиток тим, що копав колодязі. Ходив від села до села, від міста до міста, заглядав у маленькі селища й на хутори, і скрізь питав, чи не треба колодязя викопати. І скрізь знаходився бодай один господар, якому новий колодязь був конче потрібен".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/7
  
  
   Камаєв Юрій "Нездолане прокляття"
   Жанр: Фентезі
   Обсяг: 44 тис. зн. з пробілами
   Додано: 17-05-2005
   З твору: "Кінь обережно ступав залишками бруківки, вершниця насторожено вслухалася в звуки Мертвого міста. Органи чуття: зір, слух, те чому беззаперечно довіряєш, тут можуть зіграти злий жарт. Вона рвучко обернулась на плач дитини за спиною, але там, звісно, лише вітер гуляв серед розпеченого каміння. Де ж тут взятися дитині, в мертвій пустелі, де до води три кінні переходи... Їϊ переслідував гомін східного базару, галас забутими давніми мовами. З гарячого марева все чіткіше і чіткіше повставав палац, дивна суміш багатоярусних, загнутих догори червоних ханьських дашків, круглих блакитних куполів, схожих на кянзькі та стрімких фризьких веж, що рвались в небо, - творіння поневолених будівничих з різних краϊн. Великий Завойовник спочатку звелів ϊх убити, але потім розчулився красою палацу і лише осліпив, - так каже легенда".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/57
  
  
   Камаєв Юрій "Тінь"
   Жанр: Східне фентезі
   Обсяг: 23 тис. зн. з пробілами
   Додано: 18-06-2005
   З твору: "Генерал Кхань вперше йшов до палацу Імператора. Вузький місток ніби висів над темною прозорою водою, де ліниво плавали дивовижні риби, яких ніколи не зустрінеш у природі і квітли прекрасні білі лотоси.
   Стежка Бога... На неϊ мали право ступити лише Імператор і чотири найвищих сановника краϊни. І ось він нарешті побачить Рівного Богу, за якого віддано воював з не шкодуючи ні себе, ні своϊх солдатів. І в засушливих степах, в лісах та заболочених рівнинах, на засніжених гірських перевалах генерал здобував Імперіϊ перемогу за перемогою. Слава військового генія прийшла до нього після недавньоϊ неймовірноϊ і приголомшливоϊ перемоги над могутньою армією держави Чосон, що безславно здалася, загнана в непрохідні трясовини".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/149
  
  
   Камаєв Юрій "Останнє запитання"
   Жанр: Містика
   Обсяг: 18,6 тис. зн. з пробілами
   Додано: 28-11-2005
   З твору: "Цього ранку опустився густий туман. Утім старий хотів потрапити на недільну службу. Він сів за кермо, повернув ключ. Старий двигун колись дорогого та респектабельного авта загудів солідною басовитою нотою. Жовті фари розрізали імлу. Він ϊхав поволі та зосереджено пильнував сіру стрічку слизькоϊ дороги.
   Раптом Петро зауважив постать на узбіччі. Мабуть якийсь із тих гіпі ловить попутку для своϊх далеких та безцільних подорожей. Він ніколи не підвозив цих підозрілих нероб. Та за мить старий упізнав його. Мишаста німецька шинель, закинутий за плече атвомат-фінка, не припалена цигарка та сірі насмішкуваті очі...
   Ні! Це неможливо... Старий вдавив педаль акселератора до підлоги. Машина рвучко видала гарантовані виробником шість секунд розгону до максимальноϊ швидкості. Його втиснуло в крісло і лише за мить він побачив величезну вантажівку, що випливала з туману. Різко вивернувши кермо на межі непоправного, він ледве встиг уникнути зіткнення".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/537
  
  
   Василь Федорів "Твір"
   Жанр: Казка для дорослих
   Обсяг: 3,5 тис. зн. з пробілами
   Додано: 26-03-2006
   З твору: "Письменник був класиком. Краϊна пишалася Письменником. І сьогодні він мав святкувати свій день народження.
   - Я підозрював, що цим скінчиться, - сказав найближчий друг Письменника. - В одному з перших його оповідань описаний такий випадок: письменник умирає у свій день народження. Пам'ятаєте?
   Усі промовчали. Тиша була настільки важкою, що хтось з молодих не витримав і запропонував вийти на свіже повітря.
   - Це жахливо, - сказав він, коли всі вийшли - Я мало не назвав його дружину вдовою. А він же ще живий!
   - Жахливо те, що я не пам'ятаю це оповідання, - сказала жінка, яка прийшла до Письменника з зовсім маленькою дівчинкою, своєю дочкою.
   - А мені жахливим видається те, що я не пам'ятаю, коли останній раз читав хоч якийсь його твір, - сумно підтримав розмову літній, сивий чоловік.
   - А що тут дивного ? - пожвавився молодий. Давно існує визначення, що класика - це те, що усі хвалять, але ніхто не читає".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/931
  
  
   Василь Федорів "Миколаϊвське небо"
   Жанр: Фантастика
   Обсяг: 20,5 тис. зн. з пробілами
   Додано: 14-05-2006
   З твору: "- Бодю, пристебнися! - Андрій кинув на сина короткий погляд і рушив з місця.
   - З Богом! - зітхнула Віра на заднім сидінні. - Ти тільки не жени сильно.
   - Та тут знаки підганяють! - кинувши кермо й розвівши в сторони руки, показав Андрій на дорогу. - Менше двохсот не можна.
   - От більше двохсот і не ...- почала було дружина, але різко зупинилася.
   - І не обмежуй себе, - продовжив мамину фразу Богдан і весело подивився на батька.
   Той схвально підморгнув у відповідь і натиснув педаль газу до упору. Машина понеслася по прямому шосе. Рекламні щити уздовж дороги миготіли все частіше й частіше, поки не почали зливатися в одну розмиту смугу. Віра відірвала погляд від цієϊ картини й зітхнула.
   - Нікуди не сховаєшся від цієϊ реклами. І який сенс, якщо я там нічого не розберу.
   - Двадцять п'ятий кадр, - не відриваючи погляду від дороги, відповів Андрій.- Свідомість не розуміє, а підсвідомість фіксує й запам'ятовує те, що хоче рекламодавець.
   - Я ще розумію, коли дають якусь інформацію, коли довідуєшся про щось нове. А коли от так нав'язливо: купи-купи-купи, пий-пий-пий, ϊш-ϊш-ϊш. О! Набридли. Скоріше б Миколаϊв".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/1291
  
  
   Наталія Добжанська "Легенда про залізну вежу"
   Жанр: Казкова притча
   Обсяг: 13,7 тис. зн. з пробілами
   Додано: 19-09-2006
   З твору: "Ще не так давно живі були люди в передгір'ϊ, які пам'ятали переказану ϊм від предків легенду про залізну вежу.
   ...Вона стояла самотнім сторожем на самому краю королівства мирів. Чорними зіницями порожніх бійниць вікон вдивлялася у тільки ϊй відому далечінь. І лише ϊй було відомо, що бачили ϊϊ очі: минуле чи майбутнє, близьке чи далеке... Проте в кожного, хто якимось лихом заблукавши, наближався до залізноϊ вежі, серце калаталося швидко, у паніці, язик німів, прилипнувши до піднебіння, волосся ставало дибки від жахливого передчуття, і жахіття марилися ув очах... Хто хрестився і бубонів молитви, проминаючи ϊϊ, а хто прожогом розвертався і біг куди очі видять - аби лише опинитись якнайдалі від неϊ - носія страху".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/2087
  
  
   Тетяна Мельник "Мрія і Марія"
   Жанр: Казка для дітей молодшого шкільного віку
   Обсяг: 79 тис. зн. з пробілами
   Додано: 23-09-2006
   З твору: "На найвищій башті самого найбільшого палацу Королівства Мрій стався переполох. Найстаріший астроном краϊни, Астронім, запримітив у своєму чарівному телескопі народження новоϊ зірки, яка повинна була з'явитись за його власними розрахунками лише через сто років. Це була катастрофа, оскільки всі зіркові карти і гороскопи уже були складені на десятки років наперед. Що тепер буде з новою зіркою? Хто вона? Як ця зірка вплине на життя цілого Всесвіту, який ще не готовий до ϊϊ народження! Катастрофа...
   Астронім біг по сходах кам"яноϊ башти і вперше в житті не мав відповіді на жодне запитання. Всі астрономічні закони і формули заперечували існування цієϊ зірки, проте всупереч усім правилам науки вона уже почала випромінювати свою енергію. Потрібно було терміново скликати раду астрономів-старійшин".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/1858 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/2102 (2 частина)
  
  
   Virlena "Чорна панна"
   Жанр: Психологічна проза
   Обсяг: 11,5 тис. зн. з пробілами
   Додано: 05-10-2006
   З твору: "Роман закохався у неϊ з першого погляду. Тихо скрипнули двері напівпустоϊ кав`ярні, цокнули каблуки - і він не міг не озирнутися. А озирнувшись, зрозумів, що пропав. Вона поважно пройшла до сусіднього столика, замовила каву. Хода королеви. Легка посмішка на обличчі, недбалий погляд навкруги, перш ніж відкрити потріпане меню. І Романові враз страшенно, до божевілля захотілося, щоб вона посміхнулася саме йому. Йому одному. Кілька хвилин він крадькома придивлявся до незнайомки: невеликі ніжки у чорних шкіряних туфельках на високих підборах, та й сама невисокого зросту, чорна спідниця до середини коліна і чорна ж кофтинка із круглим глибоким вирізом, прикрашена вишивкою і стразами. Не траур, не печаль - стиль. Блискуче чорне каре акуратно підтримують темні окуляри, світла, ледь засмагла шкіра, ідеально наманікюрені пальчики злегка вистукують по столу. Вона була як фатум. Красива і неосяжна як ніч. І чорний ϊй страшенно личив".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/2165
  
  
   Наталія Добжанська "Легенда про Ріку та Пустельний Вітер"
   Жанр: Казкова притча
   Обсяг: 18,8 тис. зн. з пробілами
   Додано: 09-10-2006
   З твору: "Давно-давно пролітав собі Вітер-мандрівник над землею, шукаючи пристановиська. І вподобав він зелену оазу, що буяла пишним та соковитим листям, квітнула п'янкими пахощами та рясніла веселими барвистими плодами. І оселився Вітер на високій хмарині в небі над оазою, і заснувався там. І з тих пір радісніше стало жити мешканцям тієϊ оази: спекотний день видавався не таким задушливим із прохолодним вітерцем, а грозові хмари розвівалися геть повітряним помічником, залишаючи тільки вологу росу для соковитоϊ трави... Тішилися люди, маючи таке небесне покровительство. Радів і Вітер ϊхньому щастю - і тому мирові, що овівав ϊх...
   Та з часом люди звикли і до щедрих врожаϊв, і до сприятливоϊ погоди, і до допомоги Вітру - і сприймали таке сприяння як належне, не надаючи йому ніякоϊ ваги, не звертаючи уваги на Вітер, ба часом дорікаючи йому - як скине, бува, пустотливо комусь капелюха, а чи зерно розсіє по полю, а чи пострушує плоди з дерев - бажалося іноді Вітру і так похазяйнувати... І не стереглися люди у висловах, не стримувалися. І почув якось Вітер, пролітаючи над якоюсь оселею:
   Та... вітер у нього в голові, - кинула якась селянка.
   Зціпив зуби Вітер, притих, прислухався.
   Так... Безпутний він, безтолковий якийсь, одне слово - нерозумний, - продовжувала жінка.
   Що вітер, то вітер, - погодився якийсь чоловік.
   Прикро стало Вітру, образливо. Зарухався, заметався, не здатний втамувати свій неспокій. Бурею повіяло в повітрі. Задзвеніли шибки, задвигтіли дахи, замело-закурило дороги".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/2205
  
  
   Ira "Голочка та Подушечка"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 8,3 тис. зн. з пробілами
   Додано: 12-10-2006
   З твору: "Оленка і вирвавши із рук сестрички маленьку тендітну ляльку із довгим золотистим волоссям та побігла у коридор, перекинувши дорогою іграшковий будиночок, що розсипався на маленькі кубики.
   Світланка, з повними очима сліз, побігла слідом.
   - Оленко, Оленко віддай мені ляльку! Ось я тебе! - доганяла сестричку Світланка, та тримаючи велику книжку "Казки" у руках, боляче ударила ϊϊ, від чого усі сторінки книги розсипались. Оленка вчепилась у руденькі косички сестри і вони борюкаючись та царапаючи одна одну покотились по долівці.
   А маленька лялька, що була у руках Оленки закотилась під стіл.
   Раптом лялька закліпала очками і стала на своϊ маленькі ніжки.
   - Бріті-тім-бріті-бом! - вигукнула вона.
   А дівчатка, не зрозумівши що діється, почали зменшуватись, зменшуватись, аж поки не стали завбільшки з горіх".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/2228
  
  
   Ira "Груша"
   Жанр: Психологічна проза
   Обсяг: 4,5 тис. зн. з пробілами
   Додано: 16-10-2006
   З твору: "Зима була холодна та сніжна того року, а було це так давно. Мені було всього дванадцять. Я підійшла до неϊ, вона навіть не здригнулась, та для мене це була безмовна подруга.
   - Як ти тут, холодно напевно. Як мені допомогти, як тебе зігріти? Потерпи ще трошки, скоро весна, сонце пригріє. У тебе он бік зовсім обдертий, оголився, хто тебе так? Рідна моя ти, давай я тебе полікую, снігом замащу, землі ж тепло під снігом, то й тобі може буде хоч трошки тепліше. Правда? Ось так. Ну як тепліше? Притулюсь до тебе. А знаєш, подруго, я ж поговорити з тобою прийшла, сестри ж чи брата рідного я не маю, а шкільні подруги? Ой, та чи подруги вони? Одна ти у мене, і вислухаєш і корити не будеш. Я от так думаю, чому так несправедливо все, за що мене Бог карає? Це я про батька. Чому він пішов? Дівчата у класі зі мною тепер не розмовляють. За що ж це?
   Груша мовчала".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/2258
  
  
   Камаєв Юрій "Скрипка Кривого Омелька"
   Жанр: Містика
   Обсяг: 8,8 тис. зн. з пробілами
   Додано: 19-11-2006
   З твору: "Колись, дуже давно, жив тут чоловік. Усі звали його Кривим Омельком. Жив тут давно, вже ніхто і не пам'ятав, коли він сюди приблудився. Йому було років зо сто, а може і більше. Його перекошена хатинка із малесенькими віконцями стояла неподалік Замку, посеред великого садку. А яблука із Омелькового саду були, мабуть, кращі із тих, що я колись куштував - великі, червоні і солодкі, як мед. Ми боялися Кривого Омелька. Високий, сивий, одне око випалене, інше - ясно-блакитне - зиркало якось так, що нас, хлопчаків, дрижаки брали від страху. А його грізний басовитий голос і важка сучкувата палиця просто вселяли жах у дитячу душу. Подейкували, що Кривий Омелько знається із нечистою силою і є найсправжнісіньким відьмаком. Недарма ж він оселився біля Замку. А то ж усі знають - це місцина нечиста".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/2620
  
  
   Скрипник Ігор "Вечеря з мерцем"
   Жанр: Містика
   Обсяг: 17,3 тис. зн. з пробілами
   Додано: 12-02-2007
   З твору: "Козаки перетнули подвір`я і зайшли в темні сіни. Відразу в ніздрі вдарив запах топленого воску. Зайшли до кімнати і стали, як вкопані.
   В кімнаті було видно як вдень. У кожному кутку, на полицях, горіли свічки. На столі стояв запалений каганець. Навколо нього стояли різні наϊдки і страви, а також пузата бутля горілки і глек з якимось напоєм.
   - Нас ніби тут чекали, - задоволено мовив Охрім. - Гей! Хазяϊ! Де ви поділися?!
   Тут Богдан помітив, що хтось лежить на лаві у дальньому кутку кімнати.
   - Глянь. Там хтось лежить. Напевно вже нализався.
   - Не думаю, що він вечеряв, - кинув оком на стіл старий козак.
   Він підійшов до лавки і потряс за плече лежачого".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/3522
  
  
   Наталка Дев'ятко "Легенда про юну Весну"
   Жанр: Пригодницька казка/Фентезі
   Обсяг: 80 тис. зн. з пробілами
   Додано: 01-03-2007
   З твору: "Лаолант і Явконд билися не до першоϊ крові, як того вимагав звичай. Бо на червоному одязі Явконда ϊϊ не видно, а Лаоланта ще не було поранено.
   Під яблунями поспіхом збиралися гості королеви. Явконда знали всі, та й Лаолант ще нічим себе не зганьбив. Глянувши на поєдинок із цікавості, люди вже не могли відвести погляд. Безжалісність і майстерність ударів обох суперників зачаровували, вбивали бажання битися об заклад або вибирати улюбленця.
   Явконд примудрився зачепити груди ворога.
   Двоє глядачів зааплодували й одразу замовкли. Поєдинок не кінчався, хтось побіг кликати вартових. А супротивники наче збожеволіли.
   Ніщо не стримувало ϊх більше: ні кохання до Вєϊ, ні заборона королеви Тінтірлат.
   Коли у віддаленні з'явилися вартові, у Явконда була розсічена рука, а Лаолант втратив швидкість і під натиском відступав до яблунь. На перший погляд несерйозна рана сильно кривавила.
   Явконд вибив ворожий меч і замахнувся для останнього удару. За спиною Лаоланта був широкий старий стовбур, ухилитися він би не встиг.
   - Не смій! - з вартовими йшла королева. - Не смій, Явконде!
   Яструбині очі палали. Явконд неохоче опустив зброю і повернувся до королеви.
   На червоному не видно крові, але один ϊϊ жест зараз - і закон вступить в силу. Тінтірлат не славилась вмінням прощати.
   Лаолант з'ϊхав по грубій корі, не втримавшись, і до нього одразу підбігла Вєя.
   Тінтірлат відірвала погляд від Явконда, подивилася на дівчину, що стояла на колінах перед коханим. І відпустила всіх, мовчки попрямувавши до палацу.
   Невагомі шпилі тріпотіли в небі, яке сіріло ранком. Смерть ішла від старих яблунь".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/3907 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/3908 (2 частина)
  
  
   Настя Мельниченко "Друг на ім'я Ку"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 73 тис. зн. з пробілами
   Додано: 13-03-2007
   З твору: "Обережно відхиливши гілля, що заважало ϊй роздивитися краще, Олекса побачила таке, що змусило ϊϊ від страху повалитися назад. З-під трави прямо на неϊ дивилася звірячий писок. Аби то ще був собака, ведмідь чи лев, Олекса б злякалася страхом звичним. А так ϊϊ переляк був просто негаданим, адже перед нею був звір не простий, а небачений, бузковий, з величезними іклами, які він люто вишкірив на дівчинку, із очима, зведеними у дві щілини, крізь які прозирала така невідома та лячна глибина, що Олексі ще довго снитиметься ночами той перший погляд.
   Дівчинка навіть не скрикнула - ϊй перехопило дихання. Звір щетинився та гарчав. Його тілом пробігало тремтіння, шерсть, схожа на невагому ковилу, куйовдилася та пульсувала барвистими хвилями. Здавалося, ще мить - і він кинеться на Олексу та розірве ϊϊ. Тому вона вирішила не рухатися, а лише завмерло дивилася на звіра, не фокусуючи на ньому зір, так як читала колись у книжці, що на лютих собак дивитися впритул неможна. І хоча звір зовсім не був схожий на собаку, Олекса подумала, що ті правила стосуються усіх хижаків.
   Пройшла хвилина, дві, три. Олекса думала і наче і не думала. Думки спалахами виникали в ϊϊ голові, однак рішення, що робити, вона не знаходила. Звір теж не рухався, в його очах світилася ненависть, але здавалося, він чекав, доки дівчинка спровокує себе: зробить різкий рух, закричить чи спробує втекти.
   І тут Олекса побачила, що звір лежить у райдужній калюжі. Це було схоже на бензин, котрий вилискує на сонці, однак барви розчинені наче в молоці, рідина була густішою, а кольори - чистими. Щойно дві пари очей - дівчинки та звіра - розійшлися, як звір відвернув морду і кашлянув. Раз, потім другий. З його пащі полилася веселкова рідина, він виштовхував ϊϊ язиком та спльовував. І тут дівчинка здогадалася, що калюжа, у якій лежить звір - то була кров.
   А чому б, власне, не кров? Хто сказав, що кров має бути неодмінно червоною?"
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4086 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/4087 (2 частина)
  
  
   Наталка Дев'ятко "Украϊнці, що не бачать сонця"
   Жанр: Мініатюра, публіцистика
   Обсяг: 5,8 тис. зн. з пробілами
   Додано: 17-03-2007
   З твору: "Ніч. Таємничий час і страшний. Лячна ніч для Украϊни, де не побачиш досвітніх вогнів, швидко перестаючи вірити у ϊхнє існування. Потойбіччя, задзеркалля ночі, коли руйнуються домовленості, а політики змовляються за спиною народу, зраджуючи тих, хто ϊх обирав. Зраджуючи з посмішкою на вустах і спокійним серцем.
   Але ніч ласкава і до тих, хто ще вірить в Украϊну. І Украϊна наче прокидається після заходу сонця".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4115
  
  
   Наталка Дев'ятко "Легенда про птаха з барвистими крилами"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 8,1 тис. зн. з пробілами
   Додано: 25-03-2007
   З твору: "Стежка вихляла, плуталася, зникала, та завжди з'являлася, доки не довела дівчину до озера.
   Вона зупинилася, бо жах, наче чорний птах, вперше торкнувся ϊϊ серця. Дерева зімкнули гілля так щільно, що жодна зірочка не милувалася в темній воді своϊм усміхненим личком.
   Озеро було холодним і певно дуже глибоким. Дівчина йшла берегом, змахуючи з руки важкі, наче липкі краплі озерноϊ води.
   Озеро не мало, чого ϊй відповісти на привітання, тому мовчало.
   Серед в'янучоϊ трави лежав птах, не схожий на ϊϊ степових і лісових улюбленців. Біля озера було дуже темно, лише біла сукня наче світилася, але дівчина все одно побачила калюжу крові, темноϊ через ніч, в якій купалося пташине тіло.
   - Допоможи, - простогнав птах, але дівчині було лячно торкнутися його дивних крил.
   Птах ледь підняв голову, щоб подивитися на неϊ.
   - Я ж не крові твоєϊ прошу. Лише води жменю, - злетіло до гілля, що загрозливо зашелестіло. - Краса не може бути байдужою. Зжалься".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4207
  
  
   Наталка Дев'ятко "Легенда про Дерево дощів"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 15,5 тис. зн. з пробілами
   Додано: 25-03-2007
   З твору: "Відбулося це в старовинному місті, яке змінювало свою назву разом із плином історіϊ, так відзначаючи короткі сучасні епохи, що мають перед очима обриси свого майбутнього.
   Місто було невеличке, але дуже пишалося давньою брамою, шматками мурів, статуями у заглибинах величних будинків, яких за наших часів більше не будують.
   Сонце сходило над містом, згадуючи дзенькіт зброϊ на вулицях і відлуння весільних дзвонів, сутінки оживляли тіні і спогади, кепкуючи з приϊжджих, що називали ϊх марою і привидами.
   А приϊжджих з кожним роком ставало все більше, бо місто було особливе, і небагато подібних до нього залишилося ще в світі.
   І швидко приϊжджі скупили частину старих будинків, перефарбували споруди у крикливі кольори, вилучили із заглибин статуϊ, які не подобались новим господарям, бо були не модні, засліпили вулиці неприродними вогнями, так що ночі стало ніде прихилитися.
   Тіні минулого сумно блукали серед спотвореноϊ темряви, зітхаючи, набуваючи зла, а на ранок замість ϊхніх сліз люди знаходили монети старовинноϊ чеканки".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4208
  
  
   Олександра Пилипенко "Татко Йоуні"
   Жанр: Психологічна проза
   Обсяг: 25,6 тис. зн. з пробілами
   Додано: 29-03-2007
   З твору: "З малюванням у маленькоϊ Туомінен не склалося. Єдине, що першокласниця Софійка могла гарно намалювати - свою біляву лялечку Анікі. А ще блискавично прочитувала навіть найскладніші слова, легко вивчила таблицю множення. Англійська в неϊ пішла не одразу: плутала з фінською, де все пишеться так, як читається. Говорила "go to school" як "гоу ту скоул", плутала з фінським kouluu, і однокласники підсміювалися.
   Хтось спитав ϊϊ:
   - А чому в тебе прізвище Туомінен?
   - Бо в мене тато фін, - відповіла Софійка.
   - А-а, га-ряч-чіє фін-н-скіє пар-ні! - осміхнувся перший веселун у класі - Мітя, розтягуючи слова. - А пач-чему он к тебе н-не пр-риед-дет?
   - Та бреше вона, ніякого фіна нема! - обізвався Максим. - То в пологовому будинку хтось з бодуна записав як курка лапою, а потім не розібрав і отак надрукував...
   Хлопці зареготалися.
   Софійка хотіла крикнути: "Неправда! В мене є батько! Я можу вам його показати!"
   Але хлопці вже оточили ϊϊ й кидали в неϊ зіжмаканими папірцями:
   - Фін-н-с-кая пород-да... І кака-й-йя поро-дістая! - примовляв Мітя, намагаючись ухопити Софійку за косу".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4267
  
  
   Оксана Лущевська "Незвичайна рослина для Вірочки"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 4,6 тис. зн. з пробілами
   Додано: 29-03-2007
   З твору: "А та рослина була ось яка: невисока, схожа на невеличкий кущик, а на ній росли, напевно сотень декілька (так думала Вірочка, бо рахувати ще не дуже добре вміла) чудернацьких плодів!
   Дуже -дуже різноманітні ті червонобокі плоди були: деякі - довгі, трішки зігнуті; інші - круглі, роздуті як повітряні кульки; а ще інші - грушоподібні і витягнуті. І всі вони, нібі, ховалися в темно-зелене дрібне листя. (Та що ж то за рослина дивовижна? Чи не здогадуєтесь ви?)".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4276
  
  
   Оксана Лущевська "Нещастя лося Йой"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 2,6 тис. зн. з пробілами
   Додано: 29-03-2007
   З твору: "Коли те сталося ніхто не знає - а можливо, комусь те і відомо, але не нам. Та ходила така легенда, а чи байка, що у одного лося замість ріг дерева росли. Так! Так! Справжнісінькі дерева! Дві великих разлогих верби!
   Верби ті мали товсті, нерівні стовбури, покриті грубою кіркою, та широкі гіллясті крони. Ну чим, погодьтесь, не лосеві роги? Так-то воно, так! Все ж у лося на голові повинні роги рости, а не верби і це вже точно відомо всім, правда?".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4277
  
  
   Віталій Кривоніс "Скрипаль і фоссегрим"
   Жанр: Пригодницька казка/Фентезі
   Обсяг: 38,6 тис. зн. з пробілами
   Додано: 31-03-2007
   З твору: "Вальдер обернувся.
   Блискавка осяяла чоловіка. Був він худий і невисокий, темноволосий і чорнобородий, і страшний шрам тягнувся від скроні до підборіддя. Червона серка була на ньому, та тільки не знати - чи червлена чорнилом, чи кров'ю ворожою просякнута...
   - Ти хто такий? - спитав Вальдер зі страху.
   - Знав я твого пращура, Вілле Фольгера, - хрипко мовив той. - Та тільки не в діда онук.
   - Брешеш! Вілле згинув за давніх-давен!
   - Сам ти згинув за давніх-давен! - передражнив привид і харкнув. - Мало розуму в того, хто не слухає фюльг!
   - То ти... ти мій дух-охоронець?
   - Недоумок, - пробуркотів той, - я хранитель Равенсфьорда! Раніше я був тут господарем. Не надто мені до вподоби, що твій труп гойдатиметься тут, лякаючи смородом птахів. Іди. Йди додому заливати горе пивом.
   - Він наш! - заверещали ноки із хвиль. - Хлопче, ходи сюди, не слухай його!
   Тоді фюльг підійшов до прірви й кинув у хвилі залізного хреста.
   - Геть звідси! - гукнув він почварам. - Ідіть від берега, ідіть у море!
   - Ми боϊмося! - заскиглили ноки. - Ми потонемо у глибині й загубимося! Море не прийме нас! Там холодно і страшно!
   - Що мені до того! - заперечив господар. - Ви надто гидкі для моря, та й мені ви не до ґусту! Забирайтеся! Хай море спалить вас!
   Зарюмсали карлики, бо пекло ϊм залізо, але й простору китів були вони бридкі. А фюльге мовив Вальдерові:
   - Ходи звідси! Бажаєш смерті - шукай битви! Та не паплюж хвиль!"
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4291
  
  
   Наталка Дев'ятко "Легенда про Вежу"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 4 тис. зн. з пробілами
   Додано: 01-04-2007
   З твору: "Місту був потрібен храм, який зробився б місцем поклоніння, символом і домом. І люди радо відгукнулися на його заклик і почали будувати Вежу.
   Найвища споруда, де вишукані квартири будуть сусідами величних офісів. Коріння Вежі простромить багатометровими палями мертву засипану річеньку і гранітний щит землі, верхівка торкнеться небес, і жодна блискавка не наважиться перехрестити ϊϊ. Блиск однакових вікон змагатиметься з хвилястим сріблом величноϊ ріки, що досі крає душу Міста навпіл. Городяни до безсоння мріятимуть про навіть найменшу комфортну кімнатку у Вежі, ясноокі подумки клястимуть ϊϊ, і не залишиться жодного куточка, куди б не зазирнули порожні очі Вежі, жодного серця, якого б вона не торкнулась".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4302
  
  
   Наталка Дев'ятко "Украϊно моя"
   Жанр: Казка/ритмізована проза
   Обсяг: 10,9 тис. зн. з пробілами
   Додано: 08-04-2007
   З твору: "Тиша. Тиша. Тиша. Шепоче вітер, торкаючись хвиль. Забуте. Загублене. Загарбане. І прокляте на віки нерозумінням. І там, гублячись в далечині прожитого часу, легкою луною, понад водою, понад простором, понад пам'яттю поколінь, які розгубили свою гордість, які скорилися, ледь чутно: "Тиша. Тиша над водою. Тиша під вербою. Тиша місячна..."
   Зашуміли верби над водою. Заговорили. Співи вербині місяць гойдають. І від того співу місяць до землі хилиться, кров'ю людською наливається, жах свій блідий зраджує. І летить жах блідий понад ріками, понад селами, через часи і через пам'ять, карби на душах ставлячи, серця крилами блідими зачіпаючи. Як лівим крилом зачепить, на кригу серце перетвориться, як правим - на камінь, що навіть смерть, рідна сестра жаху блідому, на порох не розтрощить".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4388
  
  
   Наталка Дев'ятко "Легенда про жито"
   Жанр: Казка/ритмізована проза
   Обсяг: 9,3 тис. зн. з пробілами
   Додано: 13-04-2007
   З твору: "Глянула дівчина на тінь з нагайкою, погляд одразу відвівши.
   - Знаю, - сказала спокійно дівчина у вінку з колосся і квітів, - що вже стільки разів я приходила, що й рахувати не варто. Та запитаю знову: чи буде цього разу воля моєю? Чи згадають діти, хто ϊхня мати? Чи розіллється луна мого слова над усією моєю землею, щоб до життя мене відродити?..
   Мовчали тіні. Чекала дівчина ϊхньоϊ відповіді. Не дочекалась. Ступила до них, наблизившись.
   - Чому не мовите? Чи боϊтеся, що я відчаю ваги не витримаю? Все ви мені вже передрікали: і смерть, і страждання, і біль, і кров, що струмками дзюркоче по землі, і жах, і зраду, і байдужість, і безнадію - все було у пророцтвах ваших. Чого ще не знає мій народ такого, що примушує вас мовчати? Говоріть!
   Палали ϊϊ очі, палахкотіло краплями життя намисто, в руці затиснуте.
   - Забуття не знає твій народ, - нарешті мовила тінь у вбранні чернечому".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4450
  
  
   Наталка Дев'ятко "Казочка про сонце"
   Жанр: Казкова мініатюра
   Обсяг: 2,3 тис. зн. з пробілами
   Додано: 18-04-2007
   З твору: "Тіні мляво падали на землю, мов листя, що замерзло ще до зими, сіре, зів'яле. Сонце ще не сховалося повністю за обрієм і його диск, схожий на відкушений шмат сиру або хліба, про який постійно думали люди внизу, завис над рівниною.
   Вершники хмаринок мчали, збиваючи небесну блакить до чорних ран і сяючоϊ крові. А нещодавно і на землі лилася кров, і присяги знищити, помститися, кохати до смерті линули до неба. Як швидко про це забули.
   А сонце фарбувало вершників у жовтогарячий, червоний, багряний, фіолетовий, який швидко перетворювався в чорнильний колір вселенськоϊ ночі. Але ніч у серцях людей внизу була могутніша і непроглядніша, бо для наступноϊ сукні вибрала не чорний, а сірий колір".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4501
  
  
   Наталя Тисовська "СТРІТЕННЯ"
   Жанр: Містика/фольклор
   Обсяг: 21,2 тис. зн. з пробілами
   Додано: 19-04-2007
   З твору: "Наглий постріл сполохав ϊх. Удалині забрехав собака, озвалися лункі голоси.
   Він підхопив автомат, що стояв притулений до стовбура сосни. Його супутниця злякано кліпнула зеленими очима й простягнула горнятко.
   - До біса!- він видер горня з ϊϊ чіпких пальців і пожбурив у кущі.- На південь - озеро. На льоду - як на долоні, нам не прорватися. Туди,- він махнув рукою,- лани. Отже, на північ... Ну, чого стоϊш? Рухайся!
   На півночі, кілометрів за два, починалася зона, і місцеві не шанували того напряму.
   Клишоного борсаючись у здоровезних чоботиськах, зеленоока побігла. Планшет ляскав по боці, заважав.
   - Що там у тебе?- гукнув він.- Кинь краще!
   Вона вперто помотала підборіддям. Шалик вистромився з-під шинелі, вона на ходу почала заправляти його. Собака гарчав дедалі ближче.
   - Мерщій! Мерщій!- він ухопив ϊϊ за руку, смикнув.- І звідки ти взялася мені на голову?
   - О-о-ох!
   Один чобіт залишився в снігу. Вона впала на коліна, рука вислизнула з його долоні. Він різко нахилився, здер другий чобіт, рвучко поставив незграбну супутницю на ноги. Та щось таке прочитала в його очах, що, не чекаючи штурхана, помчала вперед".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4525
  
  
   Олексій Спейсер Кацай "Янголи-дисиденти"
   (уривок з роману "Пекло": Львів, Видавничий Дім "Панорама", 2007)
   Жанр: Фантастика
   Обсяг: 31,8 тис. зн. з пробілами
   Додано: 26-04-2007
   З твору: "Один з охоронців вдарив Михая у спину і він впав навколішки на самому березі спечного озерця, ледь не посунувшись обличчям в лаву. Мені здалося, що обличчя в нього задимилось.
   Це була мить, коли я не витримав і кинувся був до нього, але щось гостре уперлося мені в живіт. Дебелий здоровань з блукаючою посмішкою на брудній пиці вистромив уперед ножа. Гарного такого. Вишуканого. Ручноϊ роботи. З каліброваним, мабуть, лезом. Сантиметрів двадцять завдовжки.
   - Пограємось, братане? - мляво протягнув він. - В козаки-розбійники.
   Поряд щось гупнуло. Я скосив очі і побачив поряд тіло Олексієвського, що безсило розпливлось по асфальту. Він не ворушився, міцно стиснувши волохатою рукою свого портфеля. Бабій же, як завмер після того, як нас витягнули з кіоску, так і стояв, безтямно роззявивши рота. В одній руці у нього був кофр, в іншій-відеокамера.
   Михай повільно здійнявся, харкнувши кров'ю в розпечену лаву. Тільки пшикнуло. Потім випростався, розправивши плечі, і насмішкуватим поглядом обвів натовп. Раптом його очі зустрілись з моϊми і, як мені здалося, на мить потеплішали. Він хотів щось сказати, але раптом рвучко повернувся і застиг, оглядаючи червонясте озерце з плямою кремнійорганічноϊ бабешки посередині.
   - Світосяйний, кажеш?.. Кам'яні слуги, кажеш?.. Ну-ну...
   І я згадав перший, такий далекий, день свого перебування у Гременці. І бите скло на бруківці асфальту, і босі ноги, що весело-оскаженіло тупцювали по ньому. І зрозумів, що Михай може зробити це. Та й Айк, мабуть, знав. Просто хотів вийти з незручноϊ ситуаціϊ з найменшими втратами. Але зараз він хвилював мене найменше.
   - Зберись, хлопче, - прошепотів я. - Зберись. Ти зможеш.
   Я не бачив обличчя Михая. Бачив тільки його, ледь зігнуту, спину, яка напружилась, коли він зробив перший свій крок. Мені неначе ступні обпекло. Аж боляче стало.
   - Розколотий, - мовив Михай у тиші.
   - Континент, - він зробив другий крок.
   - Іржавим-пашить-смерком, - ще три швидких кроки.
   - Я - ангел, - тихесенько проказав хтось у натовпі.
   - Дисидент, - підхопило ще декілька голосів.
   - І рай, це - моє пекло, - напівголосно завібрувала майже вся юрма.
   Маска Айка різко повернулась до неϊ, але з вишкіреноϊ пащі не вилетіло ані слова. А Михай, босоніж вибиваючи вогненний ритм під скандування людей, обережно йшов по дузі, особливо не віддаляючись від берегу. Аж раптом він на невловиму мить завмер, а потім рушив навпростець, повільно наближуючись до центру озерця, в якому загрозливо випиналась червонясто-чорна потвора. Я певний, що і цей шлях він пройшов би до кінця. Розбишака, рокер, поет, трохи - йог, трохи - каратист, він би зробив це, але... Але, клята жага зовнішніх ефектів губить багатьох з нас.
   Михай вже майже обігнув кремняка, коли раптом здійняв руки і стрибнув на нього, вибиваючи реп по розпеченому камінню.
   Це було красиво.
   Це було жахливо.
   Розпечена лава. В'юнкі змійки вогню. Чорний дим. Потворна голова моторошноϊ химери. А на ній - гнучка юнацька постать, уся у відлисках пекельного полум'я, кожним своϊм рухом знущається над цим самим пеклом".
   Повністю уривок твору знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4583
   І роман також класний. :)
  
  
   Тетяна Рижа "Перо Нерона"
   Жанр: Психологічна проза
   Обсяг: 64,9 тис. зн. з пробілами
   Додано: 03-05-2007
   З твору: "- Таня, ти приϊхала!
   - Так, коханий мій, показуй скоріше своϊ вірші! - Таня пригорнулась до Віктора всім тілом і на мить припала до його вуст. Спробувала відірватись, але він злегка притримав ϊϊ біля себе, тоді Таня заплющила очі і попливла знайомими хвилями щастя.
   Потім Віктор посадив Таню за стіл, а сам присів біля неϊ, обійнявши руками ϊϊ стан. Таня читала поему, з кожним рядком усвідомлюючи все більше і більше, що кращих віршів вона не зустрічала більше ніде досі. Все було геніально просто виписано, виточене майстерною рукою поета.
   - Знаєш, а я теж останнім часом писала дещо... - сказала вона, пестячи долонею Вікторове волосся. Той скривився:
   - Читав дещо. Ти ж розумієш, який то все несмак, що ти писала?
   - Тепер, читаючи твою поему, я це розумію, а тоді...
   - Тобі здавалось, що добре виходить? - розуміюче запитав Віктор. Таня кивнула. Віктор скрушно похитав головою:
   - Бідолашне дівча! Тобі дали марну надію, переконавши, що ти можеш писати! Найкраще зараз про все те забути, ніби нічого й не було. Гаразд?"
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/4635 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/4651 (2 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/4682 (3 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/4720 (4 частина)
  
  
   Віталій Кривоніс "Шлях на Авалон"
   Жанр: Пригодницька казка/Фентезі
   Обсяг: 90 тис. зн. з пробілами
   Додано: 03-06-2007
   З твору: "Підіймаючись сходами, я з такою собі побутовою насолодою думав про те, як нагодую Наталю, як увімкну той "Шлях" і як балакатиму з Оленою, обговорюючи фільм. А ще - про те, як я заздрю батькам Олени, що у них така чудова дочка. У нас з Алісою могла би бути така сама крихітка з волоссям кольору кори смереки і янгольським личком. Тільки б той Дмитрик нічого не влаштував...
   Атож! Аякже! Ти, Сашко, романтик і невиправний мрійник!
   Так казало мені серце, коли я встромив запасного ключа у замок...
   Серце, як завжди, було мудрішим за голову. Сервант у вітальні був розчахнутий, папери і документи - розкидано, а посеред кімнати, на килимку, лежав срібний перстень. То був стародавній перстень, часів епохи вікінгів. Його надибав на розкопках кургану конунга мій добрий друг зі Швеціϊ Свен Аусгрімсон. Він мав би передати знахідку до музею, але позаяк подібного гамузу у померлого конунга виявилося чимало, Свен вирішив лишити його собі. На згадку. Коли ми нахлялися у Стокгольмі, на фольклорному фестивалі, він мені його подарував. Теж на згадку. Мабуть, потім пошкодував. Я зберігав того персня у серванті, а той малий бандит...
   ...стояв у кутку, весь у крові, у пошматованому одязі, й рюмсав. Рюмсав як останній скиглій, розмазуючи сльози і шмарклі рукавом. І не було скаженоϊ вовчоϊ душі в його очах, а був лише жах, первісний, утробний, і яскрава зелень втратила яскравість, вмерла, вщухла, і я молився, щоб ті очі не згасли назавжди.
   Бо краще хай буде маніяком чи хижацьким вождем, що не вірить у казки, ніж тюхтієм, яким ледь не став я свого часу..."
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5105 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/5107 (2 частина)
  
  
   Анна "Скрипалька"
   Жанр: Містика, психологічна проза
   Обсяг: 16 тис. зн. з пробілами
   Додано: 13-06-2007
   З твору: "Музика хвилями злітала догори, мов скута птиця, що так прагне свободи. Летіла, летіла, а потім каменем спадала додолу. Й камінь той рушив тонке скло людських душ. Смичок зачіпав струни до болю, вони здригались від муки й дивного, з гіркуватим присмаком мигдалю щастя. Й співали, співали... Й проймав той спів вся і все навколо, вводячи у заціпенніння, розширюючи до божевілля зіниці. Й текли сльози чужими, не своϊми, щоками... А Вона, Скрипалька, дивилась на те смутно, із жалем...
   Натовп... Він оточив Їϊ талановиту. Дами у безглуздих перуках, нарайовані рум'янами щоки, рожеві капелюшки, біленькі пуделі, улесливі пажі. А Вона плаче... Кавалери, що солодко шепочуть на вуха зухвальства. А ті регочуть!!! Монети сиплються на бруківку, як нікчемна подать. І все оповите сутінками. Один, другий, третій... Замерехтіли на вулиці ліхтарі. А Вона грає... Пальці, що так безцеремонно на неϊ тичуть, якісь слова, що ϊх не розібрати, а натовпу все більш і більш.
   Крап. Крап. Крап. Крап.
   Злива...
   Усе накрила стіна холодного дощу".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5249
  
  
   Ira "Тепло його долонь"
   Жанр: Казка для дорослих
   Обсяг: 1,7 тис. зн. з пробілами
   Додано: 15-06-2007
   З твору: "Знову все стало як і було, пташина жила собі на своϊй гілочці, співала пісень, шукала крихти, які тепер кожного ранку залишали руки чоловіка, на підвіконні. Вона співала тепер лише для нього. Та сумно було пташині від того, що вже не відчуває тих м'яких і ніжних рук. І знову вона шукала причину, щоб потрапити до них. Але тільки зігрівалась, як страх втратити свободу гнав ϊϊ на холодну гілку".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5263
  
  
   Ірина Антіпова "Тіні на стіні. Тінь 1-5"
   Жанр: Містерія
   Обсяг: 18,9 тис. зн. з пробілами
   Додано: 08-07-2007
   З твору: "Тиша. Час застиг. Часу немає. Час... б'ється в скроні ритмом неможливості, луною неіснуючого. Вранці, а може, і вночі своϊ пішли з Міста, а чужі... чужих поки не видно. І вулиці порожні. І вулицями мандрує страх. Надія. І ще щось, таке дивне, неіснуюче, як сам цей день...
   Стомлена жінка, вийшовши на балкон дому на розі Чкалова та Тургеньєвськоϊ, побачила, що порожньою вулицею йде військовий. І десь там, далеко, угледів когось біля під'ϊзду, зупинився, про щось спитав. За жестами здалося - закурити. Людина біля під'ϊзду похитала головою, мовляв, немає, а вона... перехилилася вниз, голосно закричавши:
   - Зачекайте! Я маю!
   І побігла вниз, прихопивши з собою пачку цигарок, бо... коли всі пішли, а він лишився, і місто вже оточено, всі знали це, відчували це шкірою...
   Лунали вибухи.
   Знали: то своϊ. Підриваюсь щось стратегічно важливе... залізницю. Заводи. Склади.
   Потім вибухи стихли.
   А Ті все не йшли".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5519
  
  
   Настя Мельниченко "Людина-пік"
   Жанр: Психологічна проза
   Обсяг: 19,8 тис. зн. з пробілами
   Додано: 18-07-2007
   З твору: "Вона стояла посеред дороги, з якогось дива перекритоϊ у цей будній день. Спершу він бачив лише ϊϊ босі ноги, і білі пальці, які виринали з брудних потоків води. Вона стояла, і у одній руці тримала бежеві босоніжки, а у другій - ланцюжка з великим білим собакою, мокрим та кудлатим, хоча зараз у нього вигляд був жалюгідний. Хлопець не пам'ятав назви породи цього собаки, хоча порода, якщо і була, то обірвалася десь у собачого діда чи баби, бо морда у пса була хоч і щаслива, але зовсім неблагородна. Погляд ковзнув вгору блакитним платтячком - яка струнка статура! - і зупинився. Дівчина розглядала своϊ босі пальці і він не бачив ϊϊ очей, зате на нього дивилися двоє настовбурчених від холодноϊ води сосків, які темніли крізь змокрілу тканину, складками зібрану на грудях. І якби не оці соски, то, певне, мчав би він далі, оминувши цю завмерлу дівчину, але видовище мокроϊ сукні, і білого собаки, і босоніжок, і темного розпущеного волосся, яким збігала вода, його ніби схаменули та трусонули, і він закляк, трохи спантеличений. І тоді дівчина підняла голову, а він швидко відвів погляд від сосків і зустрівся з нею очима, і йому стало ніяково і соромно за своє безсоромне роздивляння, і він поспішив опустити голову та влитися у загальний потік людей, але вона йому сказала:
   - Чудова злива!
   І це було як вітання".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5641
  
  
   Настя Мельниченко "Мамo, наша білизна намокла"
   Жанр: Мініатюра (настрій)
   Обсяг: 3,6 тис. зн. з пробілами
   Додано: 18-07-2007
   З твору: "Моя мама весь час казала: "Не сідайте у джинсах на постіль!".
   Ми з татом хутенько вставали, і переглядаючись, підморгували одне одному.
   Мама свариться: "Скільки можна розкидати своϊ шкарпетки по всьому дому? Що велике, що мале - два чоботі пара!" - і ми з татом знаємо, що це про нас.
   Мама, насправді, не гнівається, але раз на місяць у неϊ бувають нервові зриви, бо вона не витримує "двох мужиків в домі" і грозиться, що поϊде від нас геть відпочивати серцем і душею, і кілька разів, пам'ятаю, навіть ϊхала".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5642
  
  
   Настя Мельниченко "Моя мама уміє літати"
   Жанр: Казка для дітей і дорослих
   Обсяг: 25 тис. зн. з пробілами
   Додано: 31-07-2007
   З твору: "Всі загиготали, але Віра Володимирівна була спокійна.
   - Ні, Марку, ти нічим не зможеш довести, що чарівники існують.
   - Як це нічим? Мій же тато - є!
   На перерві наші наче показилися. Мене дражнили "Поттером", висміювали і перекривляли. А ще товариші, називається! Але добив мене Корінь, який виліз на парту і почав розповідати, що мій тато голий літає по ночах на вінику. Я зрозумів, що зараз його уб'ю, і навіть якщо мене одразу ж посадять у тюрму на багато-багато років, я ні на секунду не пошкодую про свій вчинок! Я схопив Кореня за піджак і, навалившись усім тілом, стягнув з парти вниз. За хвилину ми вже зчепилися у двобоϊ, і я лупив його по щоках і скронях, а він кусав мені все, що міг, і лупив мене у відповідь. Безперечно, мені було зовсім не боляче, зате йому дісталось ого-го як! І я вже майже був здолав його, коли раптом на мене навалилися його дружки і почали битися, боляче впиваючись мені у волосся. Навколо - я чув - решта дівчаток та хлопчиків тупотіли ногами, аплодували та кричали щось підбадьорливе Коріню. Мені завжди стає прикро, що не кричать нічого підбадьорливого мені, але мама у такому випадку каже, що це тому, що я особливий. І що треба не сумувати, а пишатися.
   Раптом все стихло. Скоро наша купа розпалася на переляканих учнів третього класу. Я відчув, як легко здіймаюся у повітря, а потім під моϊми ногами знову постала земля. Глянувши на брудного Кореня, я зрозумів, що нас обох схопили за шкірки і поставили на ноги. Обернувшись, я побачив Ольгу Іванівну, нашу директорку.
   Вона була страшна. Вона завжди була страшна".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5771
  
  
   Настя Мельниченко "Приблуда і Сонцеві діти"
   Жанр: Казка для дітей і дорослих
   Обсяг: 36,2 тис. зн. з пробілами
   Додано: 01-08-2007
   З твору: "Приблуда зачаровано спостерігала за людьми, а поруч присів старий бездомний собака. Якась тітка, що ϊла бутерброд з ковбасою, зиркнула на собаку та кинула йому шматок м'яса. Пес зловив шматок на льоту і вмить проковтнув. "Бідна голодна тваринка, мучишся тут!" - сплеснула руками тітка, і, похитавши головою, пішла до своϊх. Дівчинка перезирнулася з собакою, важко зітхнула і побрела додому. Вона вже звикла, що люди частіше жаліють собак та котів, ніж брудних бомжів та безпритульників.
   Заснула дівчинка одразу. Спала, спала, спала, а ранок все ніяк не наступав. Зрештою прокинулася і кліпнула очима в темряву. Дивно, подумалося ϊй, стільки сплю, а ніч не закінчується.
   Приблуда ще трішки полежала у темряві, аж раптом почула, що надворі щось дивне відбувається. Тупотіння ніг, крики, вереск, рев моторів, грюкання дверей. Дівчинка висунула з коробки заспану голову - по двору сновигали людські тіні і у повітрі відчувався присмак страху. Приблуда виповзла, обтрусила платтячко і побігла до магазина - а раптом тьотя Зіна вже там? Тьотя Зіна і справді стояла біля входу до овочевого, руками нервово перебирала стару білу сумочку, а очі так і виблискували страхом у темряві, підсвічені яскравими вікнами. Тьотя Зіна дивилася просто перед собою, на великого годинника, установленого перед магазином. Туди глянула і Приблуда - і обімліла: 11 година ранку!
   Нічого не зрозумівши, дівчинка побігла до своєϊ знайомоϊ продавщиці, але та, здавалося, втратила дар мови, і тільки дрібна дрож била ϊϊ велике тіло. Під пахвами розповзлися дві темні плями поту.
   - Сонце... Сонце зникло... - враз вимовила вона, цокотячи зубами.
   Так земля втратила своє сонце".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/5782
  
  
   Олексій Спейсер Кацай "Не чавіть метеликів історіϊ!.."
   Жанр: Рефлексія
   Обсяг: 5,5 тис. зн. з пробілами
   Додано: 24-08-2007
   З твору: "Історія, як і майбутнє, буває найрізноманітніша. Цілковито "відірвана" й благосна. Строго наукова, казкова-міфічна, таємна (має назву криптоісторіϊ) і навіть альтернативна. Ну, дуже, дуже різноманітною може бути історія. Але незмінно такою, що залежить від того, хто ϊϊ робить. Від нас з вами.
   Пам`ятаєте, як у творі Рея Бредбері "І грянув грім" розчавлений метелик виплинув на долю цілісінькоϊ тобі краϊни? На щастя, це була не Украϊна, але все ж таки... З Украϊною, мабуть, теж щось у минулому сталося".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/6078
  
  
   werwolf "Перунів Дуб"
   Жанр: Авторська проза
   Обсяг: 17 тис. зн. з пробілами
   Додано: 23-09-2007
   З твору: "Стежка вилась гадюкою між густими чагарями, розлогими деревами, з переплетеним гіллям, які в примарному місячному світлі видавались потойбічними потворами. Але він не зважав ні на що. Похмура краса лісу не торкала його душі. Чоловік просто йшов, зачіпався за коріння, падав, підводився і йшов. Важка саква відтягувала плече. Крок, ще крок... Корінь. Знову впав. Десь над головою скрикнула сова. Треба перевести дух, хоч трохи, бо не зможу встати. Він підповз до дерева й прихилився до нього спиною.
   Його обличчя вкрите кіптявою, пилом, засохлою кров'ю, скидалось скоріше на якусь жахливу маску, ніж на лице живоϊ людини. Живими були тільки карі, чародійські очі, що незвичайно виблискували лютим вогнем. З одягу на ньому була тільки полотняна сорочка, помережана оберегами та полотняні штани, заправлені у високі шкіряні чоботи. Але чому ж сорочка закіптюжена й пошматована? Чому з плеча сочиться кров, а меч на який спирається аж чорний від засохлоϊ крові? Хто він, що все далі йде в пущу від житла людського? Тому були причини в рік 988 по народженню Ісуса Галілеянина.
   - Три - прошерхотів спаленілими вустами - три дні. Він прикрив повіки й перед ним безкінечною вервицею промайнули подіϊ трьох жахливих днів".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/6360
  
  
   werwolf "Купальська квітка"
   Жанр: Авторська проза
   Обсяг: 7,9 тис. зн. з пробілами
   Додано: 25-09-2007
   З твору: "Вони швидко йшли по ледве видній стежці, потім продерлися крізь досить густі чагарі і опинились на березі озеречка. Розлога верба схилила над ним своϊ віти. Тихенький вітерець ворушив прозору гладь. Десь почувся плюскіт. Освічене місяцем озерце здавалось казковим королівством з якого ось-ось має вийти цар.
   - Що це ? - тільки й зміг спитати.
   - Це душа лісу. Поки вона чиста, незаймана доти й ліс живе. Зневажать ϊϊ, і ліс пропав.
   - Ти все кажеш, що скрізь, у всьому є душа.
   - Так воно і є.
   - Ось і вчитель казав нам, що в кожного народу є своя душа. А я собі думаю: хіба може народ мати одну душу на всіх? Адже нас є багато і всі різні.
   Дід замислено глянув на розсипи зірок нічного неба та й сказав з якимось дивним смутком: - Може. Розкажу тобі, що ще від свого діда чував. Слухай".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/6400
  
  
   Антоніна "Анабіоз"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 1,1 тис. зн. з пробілами
   Додано: 06-11-2007
   З твору: "- Ні, ми тут давно. Звати нас черв'ячки - коловертки. І живемо тут з тих пір, як себе пам'ятаємо. Але дуже часто в цій місцевості жорстоке сонце висушує пісок. Висихають і наші тільця. Але ми не гинемо, а спимо між піщинок, не подаючи ніяких ознак життя. Та тепер пройшов дощик. Такий чудовий дощик! Він подарував вологу. Як добре, в таких умовах ми "оживаємо". Тепер можемо веселитися, гратися. Так ми пристосовуємося до навколишнього. І називається це - анабіозом. Приходьте частіше до нас, любі краплинки!"
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/7046
  
  
   Вікторія "Повернення"
   Жанр: Психологічна проза
   Обсяг: 1,3 тис. зн. з пробілами
   Додано: 19-01-2008
   З твору: "Люди метушилися, кудись поспішали, ховаючись від усього світу під різнокольоровими парасолями. А вулиці залишалися такими ж як і завжди : буденними та сірими, то відчинялися, то зачинялися двері магазинів, гуділи тролейбуси, ревли машини. З неба ліниво сповзали важкі краплі. І ніхто-ніхто не знав, що то не дощ, а Їϊ сльози.
   Вона не хотіла більше жити в тому вигаданому тьмяними людьми світі, бо втратила єдине, що мала, те, чим жила".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/7961
  
  
   Ira "Кошеня"
   Жанр: Казка для дорослих
   Обсяг: 6,2 тис. зн. з пробілами
   Додано: 23-01-2008
   З твору: "Знову прокинувшись наче увісні кошеня відчуло, що у голівці у нього паморочиться, щось наче ввижається, трусить всього. Воно вже кілька днів нічого не ϊло і не пило. Враз промигнула сіренька з полосками пухнаста шубка. Рідні риси.
   - Мамо! Мамо, це ти?
   Це було лише марення. Але саме воно пробудило його та наче додало сили, щоб далі боротися за життя. Ні я не залишусь тут! Вони всі такі злі! Навіть кісточки не дадуть. То ж і я таким буду! Кошеня знову побрело знайомою стежиною. Та було це вже не те кошеня, що з добром та надією йшло вперше шукати ϊжу. Тепер це було страшне, худюще, з злипшим настовбурченим, наче колючки, хутром створіння, яке на усіх дивилось хворобливо-голодноми очима. Кошеня підійшло до смітника. З маленьких груденят вирвався не мявкіт, а страшний хриплий рик. Уся звірина на смітнику оглянулась на нього і принишкла. Кошеня, мов у тумані, підійшло до найбільшого шматка м'яса і вгризлось у нього зубами. Ніхто йому заважати не посмів".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8004
  
  
   Наталка Дев'ятко "Море"
   Жанр: Мініатюра
   Обсяг: 7,2 тис. зн. з пробілами
   Додано: 10-02-2008
   З твору: "Ви коли-небудь бачили Море? Ні, я не про малюнки і фотографіϊ, і навіть не про ваш щорічний відпочинок на узбережжі. Розповідь піде про інше... Чи колись ви бачили Море так, як бачать його письменники?
   Море пам'ятає всіх, хто звертався до нього. Пам'ятає усіх нас, бо кожен схилявся до нього хоч раз у далекому дитинстві.
   Так, ми були дітьми, завзятими, наϊвними, і в тій наϊвності містився один з найкоштовніших скарбів, бо наϊвність дарує свободу переконань і почуттів, незалежність від думки старших, розумніших, пихатих своєю розумністю і досвідом.
   Ми читали книжки, дозволяючи ϊм захопити нас і повести за собою. І книжки зачаровували читачів, приводячи до Моря, бо шлях туди будується з фантазій. Прокладається він для кожного свій лише один раз, тому пройшовши до кінця, більше ніколи тієϊ дороги не забудеш.
   Море котило хвилі, величне, безкінечне, оманливе. Море вразило кожне серце людське. А чиє не вразило... То хіба може той, що красу навіть в дитинстві не приймає, людиною називатися?"
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8183
  
  
   Віталій Кривоніс "Хранитель Затоки Круків"
   Жанр: Фентезі
   Обсяг: 42,3 тис. зн. з пробілами
   Додано: 12-02-2008
   З твору: "Тоϊ осені холоди раненько завітали до Равенсфіорду. Вітер не казився, не бурували й хвилі, та хвища і мряка завдавали негараздів рибалкам і мореплавцям. А це ж був самий розпал торгів, ярмарків і подорожей довгими фіордами. Люди несли збитки, та не нарікали. Що мало статися, те й сталося. Така вже доля.
   Доля, що привела Хагена Альварсона у Затоку Круків.
   На вигляд йому не дали б і тридцяти зим. Але його вуса були вже геть білі. Та ще іноді - небо кришилося у сіро-зелених очах. І лякав людей старий рваний шрам від скроні до підборіддя. Хаген застиг на вежі, вдивляючись у туманну далечінь на півночі. Тупий біль простромлював коліно, озивався у плечі й трохи у ребрах, а серце ятрила тривога. Прокинулися рани, а з ними - і спогади.
   Вітру майже не було, тихо шепотіли хвилі, земля ще бачила сни. Всесвіт наче завмер, вслухаючись у безмежжя тиші. А тоді до Хагена долинув один-єдиний звук, далекий і короткий: глухо ревла велетенська підводна сурма, утробний голос загрози, насолоди і голоду. І ще того, стародавнього і глибокого, сліпого, темного, що йому не було ймення у світі смертних.
   Серце Хагена спинилося на два удари. Бо він упізнав той голос. Він якось уже його чув. То ревла-реготала прадавня потвора, чудовисько з безодні світів, страшна легенда півночі.
   То співав кракен".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8220
  
  
   Моріка "Жадана Марія"
   Жанр: Містика/Фентезі
   Обсяг: 26,9 тис. зн. з пробілами
   Додано: 08-02-2008
   З твору: "Вона зайшла до ванноϊ кімнати і повернула краник з холодною водою. Скинувши з себе усе, стала під душ. Холодно... Неприємно...
   Вона стояла під струєю холодноϊ води і не зважала ні на що. Вода била ϊй у спину, змочувала волосся, стікала швидкими потоками по обличчю, руках, ногах.
   А вона все стояла, дивлячись в нікуди. Холодно...
   Вона почала наспівувати пісню, спочатку тихо, а потім все голосніше й голосніше, поки звуки не перетворилися у плач, чи то просто скавуління. Сльози змішувалися з водою, що стікала по обличчю, і зникали у швидкому потоці.
   Вона підняла голову і широко розплющила очі. Вона дивилася нагору, а краплі розбивалися об ϊϊ зіниці, щоки, губи. Вона відкрила рот з наміром захлинутися цією водою... Не вийшло".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8162 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/8216 (2 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/8295 (3 частина)
  
  
   Наталка Дев'ятко "Казка про Січеслав"
   Жанр: Казка/Спогади
   Обсяг: 6,9 тис. зн. з пробілами
   Додано: 15-02-2008
   З твору: "Усю ніч в Дніпропетровську, що розташувався на трьох пагорбах величного Дніпра, ішов сніг. Лапатий, гарний, але трохи сумно ставало активістам громадського руху "Не будь байдужим!", коли вони дивилися на лінивий снігопад за вікном.
   Як же не будуть байдужими люди, коли наче сама природа змовилась проти украϊнськоϊ мови?.. Чи це така кара місту за те, що колись носило ім'я цариці-руйнівниці Запорізькоϊ Січі?..
   Вранці місто накрила заметіль. До початку акціϊ залишалося кілька годин".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8247
  
  
   Ігор Скрипник "Духи загублених речей"
   Жанр: Містика
   Обсяг: 11,1 тис. зн. з пробілами
   Додано: 18-02-2008
   З твору: "Раптово мандрівка у часі перервалася. Я спочатку не второпав, що саме перервало мій заплив по річці спогадів, а потім зрозумів, що не чую муркотіння Любчика та його вовтузню під ногами.
   Оглянувся, шукаючи кота. Той завмер, і стиха та уважно заглядав у кімнату.
   "Що тебе там зацікавило?" - теж заглянув у вітальню.
   Спочатку нічого дивного не помітив. Втім, я знав, що коти можуть бачити те, чого не вздрить людина. Тому і подумав, що Любчик теж зирить на щось видиме лише йому.
   Аж глип! Я помітив якийсь рух на комп'ютерному столі. Придивився і обімлів.
   Невеличкий чоловічок, у сірому діловому костюмчику, діловито хазяйнував серед моϊх речей, вочевидь щось вибираючи. Повністю заглибившись у цей процес, він не помічав нічого навколо. Нарешті він знайшов те, що шукав. Це був годинник фірми "Орієнт", презентований мені співробітницями на минулорічний День Збройних Сил".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8281
  
  
   Юля Смаль "Безмежності і двозначності"
   Жанр: Фантастика
   Обсяг: 6,9 тис. зн. з пробілами
   Додано: 27-02-2008
   З твору: "А в школі вони придумали фокус. Виявилось, що йому сумно на всяких літературах-географіях, а ϊй зовсім не цікава геометрія з хімією. Коли доводилося писати контрольну або здавати екзамен, один з них просто робив свою роботу, а потім тихенько, по лініϊ відрізу, вони перестрибували з тіла в тіло і другий теж виконував свою роботу на відмінно. Їм було весело - інші рідко до цього додумувались. Дівчата з іншоϊ паралелі змінювали резинки на волоссі, щоб досягти того ж результату, але ніколи не були настільки рідними, щоб помінятись не лише одягом, а й тілами. Певно, ті дівчата, вперше в цьому світі".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8387
  
  
   Вікторія "Оце життя!"
   Жанр: Казка для дітей молодшого шкільного віку
   Обсяг: 7,6 тис. зн. з пробілами
   Додано: 17-03-2008
   З твору: "- Оце життя... - ліниво протягнув гарячо-рудий кіт, виваливши величезне волохате пузце на зелену травичку. - А як гріє... - повільно промовив сам собі, перекинувши кругленьке барильце на інший бік.
   - Ану геть, м'ячоподібне страховисько! Зовсім вже подуріли! Людям і проходу нема за цими ненажерливими волоцюгами. Згинь, кому кажу!
   - За-раз, тьо-тю Мо-тю, - так само ліниво протягнув кіт. - Тільки попрошу Вас так не репетувати, бо в мене чутливі вуха й до того ж...
   Пухнастий зупинився на півслові, вилупив здорові блискучі очі, підігнув хвоста, бо відчув, що зараз щось буде, адже ж це неспроста Мотя Михайлівна скинула з ноги дуже знайому котові пантофлю".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8652
  
  
   Анжела Левченко "В чому сила людська"
   Жанр: Казка для маленьких
   Обсяг: 4,6 тис. зн. з пробілами
   Додано: 25-03-2008
   З твору: "Відьма тільки глянула на нього та й каже:
   - Знаю, здалеку ти ідеш. Велика біда тебе веде. Маю я для тебе добру новину - допоможу я твоєму братові. Але ти маєш виконати три моϊх умови.
   - Я згоден, - не роздумуючи, мовив Остап.
   - Маєш до сходу сонця убити страхіття лісове, звіра-велетня, від якого нікому тут життя немає. Це буде перше моє завдання тобі.
   Що робити Остапові? Пішов він того звіра чатувати. Цілу ніч билися вони, аж земля горіла. А на ранок знайшла відьма перед порогом своϊм голову страхіття лісового.
   - Бачу хлопець ти мужній, не злякався. Голими руками на звіра, якого ніхто не міг знищити, пішов. А чи згоден ти свою мужність за братове здоров'я мені віддати?"
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8779
  
  
   Саша Бондар "Перехожий"
   Жанр: Містика/Фантастика
   Обсяг: 9,8 тис. зн. з пробілами
   Додано: 01-04-2008
   З твору: "Вулицею йшов чоловік. На вигляд йому було років сорок. Джинси синього кольору, що побачили чимало на своєму віці, і чорна шкіряна куртка на манжеті сиділи на ньому як вилиті. Чорні черевики з шматочками засохлого бруду несли свого господаря впевненою, рівномірною ходьбою. Голова була не покрита. Чорне волосся покрила перша, ще рідка, сивина. Обличчя не випромінювало жодних емоцій. Чоловік спокійно йшов ні на кого не звертаючи уваги.
   Здавалось.
   Насправді, його погляд постійно стежив. Він шукав жертву. Йому вона потрібна. Уже десять днів він жив як проста людина, а так хотілося вдовольнити свою сутність. Вдовольнити те, що його створило".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8905
  
  
   Камаєв Юрій "Розвіяні вітром"
   Жанр: Історична проза
   Обсяг: 13 тис. зн. з пробілами
   Додано: 04-04-2008
   З твору: "Тато ввечері знову крутить ручки телефункена. Німці бомбили Варшаву... Польські війська чинять героϊчний опір і дають відсіч агресору... Оголошена суцільна мобілізація.
   Батько повернувся з роботи ще до обіду. На ньому був новенький польовий однострій і по одній маленькій зірочці на погонах. Він мовчки обійняв маму і мене...
   Жандарми заарештували Мюллера. У місті подейкували, що у нього знайшли радіостанцію і він наводив німецькі літаки. Літаків ми тут ще не бачили. Та воно й не дивно - військ у місті не було. Я й досі не вірю, що цей жвавий, дещо ексцентричний дідок, що з ціпком постійно ходив лісами разом зі своϊм песиком і збирав гербаріϊ місцевоϊ флори міг бути агентом абверу. Втім, як забрали Мюлера, у цьому ж почали звинувачувати украϊнців".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8943
  
  
   Маріанна Маліна "Персонаж і Автор. Або чому Лєв Толстой не повинен кидатися під поϊзд"
   Жанр: Критика та аналітика
   Обсяг: 5,6 тис. зн. з пробілами
   Додано: 05-04-2008
   З твору: "Якщо читач вчився у вітчизняній школі, то хоч раз у житті йому доводилося писати твір, наприклад, за подібною оригінальною темою: "Образ Анны Карениной, как образец трагической судьбы русской женщины в лицемерном дворянском обществе конца XIX века". І якби, ваша, читач, вчителька, якби вона побачила ваші роздуми про те, що це мабуть сам Лєв Ніколаєвич описував особисті пригоди, згадував, як плигав у гречку, а потім клав голову на рейки... вона, мабуть, вас би не зрозуміла... Вліпила б двійку і була б правою на всі сто відсотків. Бо ніякій здравомислячій людині не спаде на думку шукати у Толстого тягу до суϊциду або в Набокова пристрасть до зваблювання неповнолітніх".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/8950
  
  
   Ігор Скрипник "Острів"
   Жанр: Містика/Фентезі
   Обсяг: 63,3 тис. зн. з пробілами
   Додано: 07-04-2008
   З твору: "Довкола панувала якась неприродна, неймовірна тиша, викликана, вочевидь, страхом перед стихією, яка невпинно наближалася.
   Мабуть будучи тверезим, Василь, як мінімум б захвилювався, страх навряд чи відчув, але невпевненість таки точно. Тому був би обережним. А так йому було все по цимбалам. Він відчував повну розслабленість у м`язах і добрячий бардак у голові. Цей стан був приємним, приносив задоволення, не навіював думок про ранковий посталкогольний синдром.
   Ось він опинився біля явора і зупинився на хвильку, щоб прикурити цигарку. Це в нього зайняло чимало часу - сірники гаснули один за одним, і мабуть десь після десятого черкання, він зміг повноцінно затягнутися сизим димом.
   Коли він підвів погляд, у вічі йому дивилися чорні бездонні очі.
   Прямо перед ним пурхала невідома птаха. Ба навіть не птаха, а істота, яку може вигадати лише уява хвороϊ людини, або накуреного наркомана.
   Це була невелика, менше голуба, але більша горобця, птаха з барвистим пір'ям та дуже довгим вогняно-червоним хвостом. У неϊ не було лапок, принаймні Василь ϊх не зауважив. Але це було півбіди. Основне, що його шокувало - це людське обличчя з виразними красивими рисами та бездонними чорними очима.
   Навколо густою патокою розлилися чудесні пахощі.
   Істота хвильку дивилися на нього своϊми моторошними очима, а тоді промовила.
   - Кохання - незбагнена штука, одним несе щастя й радість, іншим - горе і муку. Втікайте! Ви можете втратити тут своϊ життя!"
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9017 (1 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/9084 (2 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/9185 (3 частина) http://gak.com.ua/creatives/1/9244 (4 частина)
  
  
   Маріанна Маліна "Форма існування"
   Жанр: Фантастика
   Обсяг: 15,4 тис. зн. з пробілами
   Додано: 16-04-2008
   З твору: "Ірина цідила безалкогольний коктейль та спостерігала за тим, як поступово п'яніють чоловіки. Скоро вони, майже, про неϊ забули і гаряче сварилися стосовно ідеϊ безсмертя. При чому обидва не заперечували сам цей, доволі фантастичний, як на думку Хмельницькоϊ факт.
   - Ти зрозумій це зовсім інший світ! Всі, - професор обвів рукою, вже майже порожній зал, - всі - однаково безсмертні! Всі молоді, сповнені сил! Це ж нове людство! Уявляєш?
   - Уявляю, - п'яно кивав Вадим.
   - От! В цивілізованих краϊнах чверть населення діти, чверть - старі. Тільки половина людей у краϊні працює. Серед безсмертних не буде ні дітей, ні пенсіонерів. Це економіка! Економі-ка! А не абищо!
   - Для чого економіка? Воно ж все обридне до чортиків! І, взагалі - я не хочу жити вічно! Це нудно... - махав рукою в нього перед носом Новак.
   - От і ти туди. А мав би бути прогресивною людиною... А я тобі кажу, це відкриття зробить світ новим, кращим! - не вгамовувався Іванчук.
   Нарешті вони випили останню чарку, і дискусія стосовно безсмертя закінчилася філософською сентенцією Вадима:
   - Життя, це лайно, а вічне життя - це вічне лайно!"
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9168
  
  
   Світлана Івашньова "Крила"
   Жанр: Казка для дорослих
   Обсяг: 3,7 тис. зн. з пробілами
   Додано: 23-04-2008
   З твору: "Вони стояли на самому вершечку старовинноϊ вежі. Навкруги, скільки не дивись - лише безкраϊй степ розбурханим морем б'ється об підніжжя вежі.
   - Вчителю, я вже можу літати! Я знаю все про повітря, його хімічний склад та особливості поведінки повітряних потоків, турбулентність та зміни тиску, я можу передбачити зміни погоди за кілька діб... Я вже готовий, Вчителю! - струнка постать юнака, здавалось ось-ось злетить у повітря, зірвана з місця сильним поривом вітру - настільки худим та виснаженим той здавався.
   - Ні, мій хлопчику, ти ще не готовий! Ти слабкий і навіть не зможеш підняти власні руки, обтяжені крилами! Тобі потрібно ще багато готуватись".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9262
  
  
   Марія Щедріна "ЧОВЕН"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 5,2 тис. зн. з пробілами
   Додано: 02-05-2008
   З твору: "Серед буйних хвиль Чорного мора розгублено хитався Човен. Він стрімко підіймався вверх і вниз, намагаючись утриматися на сильних морських хвилях. Але море було вже дуже старим і мудрим - воно навмисно випробовувало Човен, аби той перетворився у мужній корабель.
   Довго Човен мандрував по морю. Вже проходив п'ятий рік, а берега досі і не видно.
   "Чому, чому мені доля не дає можливості зустрітися з новим життям? Мені так тяжко, я ледве виживаю, але знаю, що це не просто: так треба. Я вже давно не бачив своϊх отців. Вони мене змайстрували і відпустили у життя, але я хочу повернутися до них і показати, що я на щось гідний і маю право бути поруч з ними, допомагаючи батькам у всьому, чим зможу", - завжди повторював Човен ці слова".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9391
  
  
   Олекса Мельник "Колискова"
   Жанр: Соціальна драма
   Обсяг: 10,4 тис. зн. з пробілами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Пам'ятаєш, мамо, ось ту колискову? Я ніколи не міг подумати, що ті слова не твоϊ, а вигадані кимсь до тебе, але ці слова завжди були такими сильними, що брали мене за душу. Ти співала про те, що я маленький синочок твій і ти пошиєш мені вишиванку, а батько зробить мені дерев'яного коника і шабельку. От коли я все це буду мати, тоді і поϊду від вас, залишу. І ще мені, чомусь, здавалося, що я в тій колисковій повинен загинути".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9412
  
  
   Олекса Мельник "Стіна"
   Жанр: Казка, легенда
   Обсяг: 9,4 тис. зн. з пробілами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Моя історія не про те, як саме я здобув довіру старшини, і як одружився на його донці. Не буду я казати і про те, якою була моя хата в цьому селі. Мабуть промовчу і про те, що я більше не хотів мандрувати, а хотів залишитися і ростити дітей. Ні, не буду я про це все розповідати, я краще розповім про те, як одного дня у село ввійшли люди з дзвінкою зброєю. Їхня злість не знала ніяких меж, вони порозносили половину хат, старих і дітей порубали в шинку, бо тільки вони не могли тікати і як слід ховатися. А потім розбійники позабирали з села усе, що ϊм сподобалося і пішли геть.
   Ми просиділи на деревах у лісі цілу ніч, і тільки коли почало світати ми спустилися і повернулися до села. Спочатку, як завжди, був жіночий лемент. Потім прийшли прокльони чоловіків, після чого усі дружно стали шукати винного. Звичайно першого звинуватили старшину, адже це він не виставив вартових і нас ніхто не попередив. Я приєднувався до такоϊ думки, але мовчав (я ж тепер член його родини!).
   І тут старшина, моя йому честь і хвала (негіднику), вказав на мене своϊм жирним пальцем і заявив, що це я забив йому баки і приспав його пильність. Отакоϊ! Я хотів щось відповісти та старшина видав, що я збезчестив його доньку (збожеволів старий) і взагалі мало не зґвалтував його дружину! Ну мене це ще не дуже хвилювало і я збирався відповісти тим же (нутром відчував, що вже до вечора цього дня старшиною стану я).
   Та в цей момент хтось із натовпу крикнув: "Чужий!!!" Тоді я мало не посивів і зрозумів, що треба тікати. Та куди?"
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9421
  
  
   Олекса Мельник "Театр"
   Жанр: Філософська проза
   Обсяг: 4,3 тис. зн. з пробілами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Всі, кого я пам'ятав від початку, вже давно зійшли зі сцени. На ϊхніх місцях у залі з'явилися нові люди, такі ж голі, і такі ж не певні. Траплялися і справжні людопади, після яких завжди на сцені було щось масштабне.
   Дивно, але я не пам'ятав, щоб коли-небудь я ϊв, чи пив, чи спав. Я пам'ятав тільки театр. Тут не бувало перерв. Все дійство було безперервним і його ніхто не режисував. Все відбувалося саме собою.
   Якось, пам'ятаю, один хлопчина, що сидів зліва від мене, зірвався з крісла, але встиг вхопити мене за руку. Він був дуже наляканим і благав мене врятувати його. Його ноги намагалися дотягнутися до крісла, а я намагався його відпустити. Він довго боровся, але раптом його тіло розсипалося, і у мене на руці повис сіруватий скелет. Впавши на сцену, він став чудовою декорацією для одного маленького етюду".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9423
  
  
   Олекса Мельник "Він ϊхав додому"
   Жанр: Психологічна проза
   Обсяг: 6,9 тис. зн. з пробілами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Проснувся, коли вже почало світати. І його погляду, тоді відкрилися гори. Рідні гори його краю, та не це зараз важливо, важливо те, що відстань до неϊ вже стала значно меншою. А поϊзд продовжував вистукувати свою дурнувату мелодію в такт вибухам у грудній клітці. Дихати ставало тяжче, а нетерплячка все більше пекла його зсередини. Ще година в поϊзді. А люди ходять, вони не бачать його мук, і він ненавидить ϊх, бо вони такі щасливі.
   Ось, ось, поϊзд вже уповільнює хід, вже видно початок перону. Вже колеса скриплять, і разом з цим звуком йому здається, що він от-от задихнеться від захоплення. Все, годі сидіти, рюкзак видовищно залетів за спину, і він впевнено рушив до виходу. Люди ще не встигли позбиратися біля дверей вагону, і він стояв перший. Клац, і двері відчинилися, триклята черепаха-провідниця, розклала свій зад в проході і повільно протирала поручні. Та ось нарешті вона забрала свою лапу від поручнів і він стрибнув на перон. Нема часу оглядатися. Він іде прямо до автобуса, а думки тільки про неϊ. Як вона посміхалася йому... Як зізнавалася у коханні, третій день... Як він уривчасто дихав цілуючи ϊϊ..."
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9424
  
  
   Олекса Мельник "Дивні речі"
   Жанр: Містика
   Обсяг: 18,1 тис. зн. з пробілами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Так усе й почалося знову. Вона перебралася до мене, і ми жили разом. Вона стала справжньою дружиною, хоч ми і не одружувалися. Мій дім став справді затишним. Моϊ сусіди - привітними (я перестав водити до себе різних шльондр), моϊ обіди - смачними. Мені було справді добре. Вона намагалася догодити у всьому, в тому числі і в ліжку. Лиш час від часу я помічав, що ϊϊ щось мучить, але вона не хотіла ділитися.
   Однієϊ ночі, коли ми удвох лежали поруч і спали, я побачив жахіття. Там була яскрава місячна ніч. Я був серед якоϊсь широкоϊ галявини, а позад мене - ліс. Я був сліпим. Точніше моϊ очі випали. Хтось ішов переді мною і насміхався з моєϊ сліпоти. Він сіяв очі на галявині, а я намагався серед них знайти своϊ. Мені ніяк не вдавалося. Я ходив з простягнутими вперед руками і босими ногами чавив очі. Коли вдавалося намацати якесь око, вставляв його і бачив світ, але не такий, який він мав би бути, а спотворений. Тоді я розумів, що це не моє око, і викидав його. Сіяч реготав кожен раз. З кожним новим оком він виглядав по інакшому. Все жахливіше і жахливіше. Він сказав:
   - Ти - сліпий.
   - Ні, я зараз знайду ϊх.
   - Ти і з очима сліпий, дурню! Озирнись.
   Я почав озиратися і щось побачив, та що не пам'ятаю. Тільки закричав від побаченого і прокинувся. Наді мною нависла якась потворна фігура з безліччю зморщок на обличчі. Чув, як за вікном виють собаки, а те, що сиділо на мені, тихо гарчало. Я почав відбиватися і смикатися. Та почув ϊϊ голос і побачив, що це не потвора. Це вона, моя кохана. Просто під впливом сну я так ϊϊ побачив".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9435
  
  
   Олекса Мельник "Едем"
   Жанр: Містика
   Обсяг: 6,1 тис. зн. з пробілами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Сонце опустилося до самого краю неба, забарвлюючи хмари червоним сяйвом. Останні промені пройшли крізь простір і торкнулися його спокійного обличчя. Він сидів у дзвіниці свого чорного готичного будинку і спокійно спостерігав, як день агонізує, не бажаючи віддаватися ночі. Це було неминуче. Тіні видовжувалися і повзли вверх по стінах його будинку, аж поки не торкнулися вікна.
   Чомусь він злякався, руки стисли підлокітники великого крісла. Погляд перевівся з неба, в якому досі палали хмари, на мегаполіс, який оточив його маленький острівець старовини. Він не хотів вірити у те, що все це називається життям. Він не бачив жодноϊ живоϊ істоти, тільки коробки, в які вони самі себе заточили, і ці коробки неслися автострадою кудись. Все довкола рухалося, але воно було не живе, штучне. За автострадою височіли хмарочоси. Йому здавалося, що він може розгледіти обличчя у вікнах цих велетенських упаковок людей. Обличчя не висловлювали нічого, окрім ненависті. Хотілося ненавидіти ϊх у відповідь, але він не зміг відшукати в собі причину для цього. Це просто нещасні невільники. Вони не живуть - відбувають термін. Це покарання за народження. Їх примусили це зробити, вони не хотіли, не могли хотіти народитися".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9437
  
  
   Олекса Мельник "Метаморфоза"
   Жанр: Авторська проза
   Обсяг: 5,9 тис. зн. з пробілами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Чорні хмари нависли над водою. Вода бурхливо била в стіни гранітноϊ скелі, а він стояв на краю урвища і дивися далеко вперед. Там була відповідь на запитання, які він ще не задав. Вітер підганяв його у спину, а він впирався ногами у край урвища і нажаханим поглядом дивися вниз, де хвилі розрізалися камінням і перетворювалися на руки, що кликали його. Він злякався і відступив, пішов геть від урвища.
   Вітер збожеволів і став твердим. Дихати не було можливо, але він йшов. Він подолав десяток кроків і почув як за спиною щось шелестить. Він кинув погляд наліво і побачив, що вітер зриває з нього шматочки шкіри і вони летять до води перетворюючись на зелене листя, яке миттєво жовтіє і розсипається на вітрі. Він побачив як руки його помножилися і стали гілками, як шкіра стала корою, а пальці на ногах видовжилися і вгризлися у землю. Він ставав деревом і вітру було все важче його зсунути до краю, але і йти він вже не міг. Він дерев'янів і втрачав себе. Це було страшніше ніж вода і скелі, тому він зробив зусилля і вирвав ногу з землі, розриваючи кількаметрове коріння. Він відчув, що вітру це до вподоби. і він послабшав".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9438
  
  
   Олекса Мельник "Здивування"
   Жанр: Містика
   Обсяг: 16,9 тис. зн. з пробілами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Ту корчму я почув іще здалеку. Загравали музики і репетували п'яні голоси. Коли я видерся на пагорб, сонце вже сховалося за гілки дерев поперед мене. І там, низько у яру, на самому краю лісу, біля стежки, якою я йшов і яка пролягала крізь той ліс, я побачив корчму. Вона була наче видерта із якоϊсь казки. Красива, велична та водночас стара і занедбана. Сто чортів у горлянку тому, хто міг би байдуже пройти попри неϊ! Звісно, що я зайшов".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9441
  
  
   Олекса Мельник "Не болить"
   Жанр: Містика
   Обсяг: 9,6 тис. зн. з пробілами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Сніг під ногами приємно рипів, і чоловікові вчувалася музика поламаних сніжинок. Він йшов впевнено доки, проходячи повз старенький двоповерховий будиночок, не почув лункий дитячий сміх. Це змусило його трохи вповільнити ходу. З незрозумілих причин йому страшно закортіло побачити власника цього чудового сміху.
   А в цей час у домі обабіч засніженоϊ дороги самотня матір готувала свого єдиного сина до його першого катання на ковзанах. Вони гралися у полювання. Вона вже встигла натягти на нього маєчку, трусики і штанці і тепер гасала за ним по всьому дому, щоб надягти светрика. Щоразу, наздоганяючи синочка, матір вдавала, що не може втримати його, і маленьке звірятко втікало від лиховісного мисливця. Іноді, тримаючи сина в обіймах, пирхкала в його оголену шийку, а він при цьому запускав своϊ рученята у довгі пасма кучерявого волосся і дзвінко сміявся своϊми маленькими дитячими грудьми.
   Вони забігли до дитячоϊ кімнати і разом впали на ліжко. Син виліз на маму, скривив хижу гримасу і гарчачи промовив:
   - Я страшний лев! Гр-р-р! Тобі не вдасться мене вполювати! - При цьому він підняв руки, вдаючи величезні пазурі і вишкірив біленькі зубчики.
   - О, великий і страшний повелителю звірів! Відпусти мене, я обіцяю більше ніколи не вбивати тварин. А на знак нашого примирення дозволь подарувати тобі захисну шкуру, яка вбереже тебе від інших мисливців! - Мама підняла над головою дитини светрика і хлопчик встромив своϊ рученята у рукави.
   - А тепер лев і мисливець вирушають у подорож до Антарктиди, щоб маленькі пінгвіни дізналися, хто ϊхній справжній правитель".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9442
  
  
   Олекса Мельник "Не моли за мене"
   Жанр: Психологічна проза
   Обсяг: 21,1 тис. зн. з пробілами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Отче наш, що ти єси на небесах...
   Притлумлений горілкою погляд вже кілька хвилин чіплявся за вікно з чотирма маленькими, наче круглими, шибками. І здавалося, що людина намагається щось розгледіти у темряві весняних гір, що розкинулися за вікном, подвір'ям і селом взагалі. Та насправді людина ніяк не могла зрозуміти, чому ці, з дитинства і до юності, рідні шиби зараз видавалися такими чужими. Ба, радше не чужими, а якимись дикими, не доречними до часу і, можна сказати, - місця, не зважаючи на те, що рідне село розташовувалося в долині біля самісіньких гір.
   Він п'ять років намагався забути село. Стати повноправним членом суспільства, ввести в кров пластикові вікна і пластикову ж обшивку стін і підлоги. Він хотів стати людиною двадцять першого сторіччя і заробляти гроші не руками, а головою. Насправді ж йому вдалося лише здичавіти і обізлитися на суєту міського життя".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9443
  
  
   Олекса Мельник "Актор"
   Жанр: Психологічна проза
   Обсяг: 3,7 тис. зн. з пробілами
   Додано: 03-05-2008
   З твору: "Важко. Завжди дуже важко перед виходом на сцену. Скільки б не ходив туди та все одно хвилююся за кулісами. В такі моменти здається, що в животі щось бурхливо обертається, а по скронях хтось б'є маленькими молоточками. Та зараз я хвилювався і боявся більше ніж будь-коли тому, що мене удостоϊли тієϊ ролі, з якою ніхто раніше не справлявся. Це була одна із тих ролей, після якоϊ можна померти, бо кращого вже все одно ніколи нічого не зробиш. Я відчував свого персонажа, здавалося, що все, зроблене мною до сьогоднішнього дня робилося лише для цієϊ ролі. Знав, що справлюсь, та все одно переживав".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9451
  
  
   Василь Доконт "Кришталева Корона"
   (Роман "Кришталева Корона" також повністю російською мовою розміщено на авторській сторінці, яка знаходиться на СИ).
   Жанр: Фентезі
   Обсяг: 187 тис. зн. з пробілами (зараз 7 розділів)
   Додано: 07-05-2008
   З твору: "Переписувач Фумбан був старий, товстий, лисий і добрий. Круглі рожеві щоки напливали на очі, ховаючи ϊх у складках повік, і не відразу вдавалось роздивитися, якого вони кольору.
   На зріст він уродився невеликий і, якби носив бороду та й був у плечах ширше, аніж у таліϊ, ніхто не відрізнив би його від гнома.
   Майстерню Фумбана було розташовано у великій, добре освітленій кімнаті, із двома широкими вікнами. Попід вікнами розмістилися столи підмайстрів, яких у Фумбана малося аж двоє: Тахат - кутастий вісімнадцятирічний хлопець із дитячими пухкими губами, та Сетиф - середнього віку ледар і великий цінитель смачноϊ випивки.
   Сам Фумбан сидів у глибині кімнати за високим столом - короткозоро жмурячись, зшивав переписані аркуші й переплітав ϊх у буйволову шкіру.
   Зовні, поміж вікнами, над дверима з невисоким - усього три щаблі - ґанком, розмістилася солідна вивіска, ретельно виписана різними шрифтами й стилями:
   "Переписувач Фумбан
   книги на будь-який смак
   швидко й безпомилково
   гарантія якості
   і довговічності"
   - Сетифе, я вижену тебе, - гніватися Фумбан не вмів, і голос його звучав непереконливо. - Я б давно уже вигнав тебе, якби не жалів твоϊх дітей. Який з тебе годувальник? П'яниця й ледар!
   Сетиф непевно захищався:
   - Майстре, у мене ж відмінний почерк, де ще такий знайдеш...
   - Від почерку мало користі, коли тремтять руки. Ми виконуємо замовлення Його Величності й, якщо не дамо якості, знеславимося на весь Раттанар. Нашу роботу цілком доводиться виконувати дитині, - кивок убік Тахата. - Я сліпну, ти п'єш... Десять сторінок довелося переписувати минулого разу... Десять сторінок! Забирайся з моϊх очей, однаково від тебе ніякоϊ користі сьогодні не буде. Не зможеш працювати завтра - більше не приходь. Моє терпіння лопнуло, цього разу остаточно лопнуло...
   Тахат посміхнувся, але так, щоб Фумбан цього не бачив - такі сцени відбувалися по два-три рази на місяць, і нікого не лякали - ані Сетифа, ані Тахата.
   Сетиф, полегшено зітхнувши, зник за дверима - пішов похмелятися, і в майстерні настала тиша, якщо не вважати шелесту сторінок, що зшивав майстер, та легкого поскрипування пера Тахата:
   "...і тоді провів для них Алан границі по самих гребенях гірських хребтів, і створив Дванадцять королівств. І дав він кожному королівству Кришталеву Корону, Грошову Скриню й Прапор з вишитим на ньому Гербом.
   Гербами ж він вибрав звірів і птахів, що удосталь водилися в землях Соргону:
   Вовка - для Сарандару,
   Барса - для Пенантару,
   Орла - для Тордосану,
   для Рубенару - Вепра,
   для Феззарану - Сокола,
   для Ясундару Гербом він вибрав Лисицю,
   Тигра - для Хайдамару.
   Шкодеран одержав Рись,
   Эрфуртар - Росомаху,
   Сову - Скіронар,
   Ворона - Хафелар,
   Раттанару ж дістався Ведмідь..."
   Тахат відклав перо й розім'яв занімілі пальці:
   - Майстре Фумбан, невже хтось ще вірить у ці казки? - він вклав закладку й, закривши, відсунув від себе товстий фоліант з напівстертими буквами на обкладинці "Історія Соргону, складена професором Морсоном після довгих вишукувань у бібліотеках Дванадцяти королівств".
   Фумбан підняв голову, побачив, що підмайстер відпочиває, і охоче підтримав розмову:
   - Це не казки, Тахате. Морсон - видатний історик, і під сумнів його працю у всім Раттанарі, а, може, і в Соргоні, ставиш тільки ти. У книзі Морсона немає ані слова вигадки: і Корона, і Скриня, і Прапор із Гербом існують насправді...
   - Я не про це, майстре. Я про те, що такі речі не могла створити звичайна людина. Якби ϊх дав людям будь-який бог, Вмілець, наприклад, я б погодився - це зрозуміло: над сила, над вміння й все таке... Але про Алана Морсон пише, що він був звичайною людиною, хіба що - маг. Я бачив, як працюють маги - нічого особливого, ніяких чудес.
   - Де ти бачив ϊхню роботу?
   - На будівництві нового Храму Матінки. Ну, поставили магічне поле. Ну, насипали усередину його піску та щебеню. Ну, одержали з них щільний камінь потрібноϊ форми - коваль так само робить із залізом: з лома виплавляє, що хоче. Але ж коваль - не маг.
   - Таких сильних магів, як Алан, зараз дійсно немає, і низка деяких його вмінь забута, загублена. А секретів його й зовсім ніхто не знав: Алан не залишив учнів. Тому й здається все створене ним самим і чудесним, і незвичайним - нам просто не вистачає потрібних знань, аби повторити зроблене Аланом. Просто не вистачає знань...
   - І що ж, за п'ятсот років не найшлося нікого, рівного йому по силі? Нікого, настільки розумного, щоб заново відкрити забуте або знайти загублене?
   - Одних знань і сили недостатньо - потрібний ще й талант, а талант у будь-якій справі рідкість.
   Тахат промовчав. Взяв перо й, розкривши книгу на закладеному місці, знову став виводити, буква до букви, на чистому аркуші паперу:
   "...Кришталеві Корони самі вибирають собі королів - ні вкрасти, ні привласнити Корону не може ніхто: дотик до неϊ загрожує смертю кожному, окрім обранця й Гінця, що несе Корону під час пошуків нового короля..."
   Здалеку, з боку Скіронських воріт, донеслися тупіт та іржання коней.
   Тахат знову відклав перо й глянув у вікно - мимо пронеслася низка вершників, розкидаючи грудки снігу з-під копит. Яскравою плямою мигнув червоний вимпел вісника.
   - Десь щось трапляється, щось відбувається... Ото промчався вісник... А мені - сиди, переписуй - старі історіϊ зі старих книг.
   - Сподіваюся, вісника надіслали не до тебе, - Фумбан дозволив собі піддразнити Тахата. - До речі, ним є, кому займатися - не наша з тобою ця справа.
   - Слово честі, майстре, довго на цій роботі я не витримаю. Майстер Тусон говорить, що в мене гнучка кисть, тверде плече й пружні ікри, і що я буду гарний у рукопашній, коли ввійду у вік...
   - Рука в тебе, справді, гарна - рука майстра. Ну, навіщо тобі це фехтування? Я вже старий і погано бачу - ще рік-два, і передам тобі свою справу... Скажи-но мені, що за радість ти вбачаєш у тиканні в іншу людину залізом, намагаючись відібрати в неϊ життя?
   Тахат немов не чув:
   - Майстер Тусон нікого так не хвалить, як мене. Хіба, що - Довера. От буде набір у солдати - піду на узбережжя, і ніхто мене не зупинить.
   - Навіть дочка купця Ахаггара?
   - Заради неϊ й піду, - Тахат почервонів. - Доможуся слави, положення, і ніякий купець не наважиться мені відмовити в руці своєϊ дочки.
   - Не по собі ти дерево рубаєш, повір мені, старому, не по собі...
   Тахат, не відповідаючи, вмочив перо в чорнильницю:
   "...Грошова Скриня видає монети: золоті, срібні й мідні з портретом правлячого короля. Після смерті короля з монет зникає його портрет і з'являється портрет нового..."
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9518 (1-2 розділ), http://gak.com.ua/creatives/1/9520 (3-4 розділ), http://gak.com.ua/creatives/1/9521 (5-6 розділ), http://gak.com.ua/creatives/1/9522 (7 розділ)
  
  
   Наталя Клименко "ПЕРША РИБАЛКА"
   Жанр: Проза
   Обсяг: 2 тис. зн. з пробілами
   Додано: 12-05-2008
   З твору: "Дід Іван завжди вставав удосвіта. Попоравшись коло худоби, він брав вудку і рушав на пологий, зарослий верболозом, берег Унави ловити рибу. Цього вечора п'ятирічний Сашко напросився з дідом. Сонце ще тільки-но залоскотало першими променями краєчок неба, а Сашко вже вмивався холодною криничною водою, поливаючи ϊϊ собі то на одну, то на іншу руку з старого ківшика, ухкаючи і остаточно проганяючи ранкову дрімоту.
   - Діду, а ви вже черв'яків накопали? - спитався у старого Івана, котрий ладнав вудочки.
   - Накопав.
   - А можна я рибу хлібом приманювати буду?
   - Можна".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9602
  
  
   Олексій Спейсер Кацай "Реплікація Неймана"
   Жанр: Фантастика
   Обсяг: 24,8 тис. зн. з пробілами
   Додано: 16-05-2008
   З твору: "Ніч була напрочуд зоряна. І від цього особливо небезпечна.
   Неймани наступали з трьох боків. З четвертоϊ височила холодна стіна староϊ "хрущовки", силікатна цегла якоϊ була вкрита незрозумілими готичними графіті. Наче немита шкіра старого п`яндалиги - тюремним татуюванням. А за ним, десь в глибині кімнати, що перелякано зачаϊлася в безелектричній темряві - міська електростанція була захоплена ще вчора вранці, - на Бориса мала чекати Ванда. Чи те, що від неϊ залишилося.
   Юнак крутнувся на місці і розкарячені руки неймана з обідраною в кров щокою майнули майже впритул до його обличчя. Але не дістали. А ліва нога Бориса, туго обтягнута старими джинсами, вже збивала на порепаний асфальт іншого, опецькуватого, усього виваляного в якійсь багнюці. Ще один здоровань в доволі чистенькій міліцейській формі - новенький, чи що? - вагомо здійняв правицю із затиснутим у ній чимось таким, що нагадувало величенький електрошокер. Завмерли всі. Й усе. Навіть біляві, вилизані вітром і перекособоченим Місяцем, хмарки над старим гременецьким двориком. Про Бориса, який зрозумів, що шансів йому не залишали, вже й не йшлося.
   До рятівного під`ϊзду він не дістався метрів зо п`ять. Та й хто знає, що чигало на хлопця в ньому, на неосвітлених сходових маршах. Ванда жила на шостому поверсі".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9680
  
  
   Іван Городиський "Чудний Мирон"
   Жанр: Проза
   Обсяг: 15,9 тис. зн. з пробілами
   Додано: 18-05-2008
   З твору: "Хто Мирона на селі не знає? Всі знають! То той Мирон, що Юльці Петровоϊ син. А хто його тата, та тато його сестри і брата - то тільки мама ϊх відала. А може й сама не відала, бо сильно гуляла і пила. І троє дітей собі десь нагуляла. Ті двоє здорові, а Мирон родовитий. Не дурний, але є трохи, як казав доктор, відсталий.
   Юльця як його вродила, то й далі собі гуляє, а Мирона виходила баба його. Як підріс, то послала його в інтернат, де той читати і писати навчився. А як вернувся, то при бабі, а потім і при братові жив, по господарстві, що міг, то помагав. Але не то було для Мирона головним.
   Ніхто не знає, чого він так, але колись давно зачав Мирон на похорони ходити. На похорони в селі самі відаєте - не кличуть, але ж людей то багато, і цілим селом до одного на похорон не ходять, бо то відаєте може між ними шо була яка образа, чи не зналися добре. А Мирон до всіх ходить - чи знав його добре, чи не знав, а до всіх. І не тільки в селі - якщо хто зі села помер в райцентрі чи в іншому селі, то Мирон і туди ішов".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9714
  
  
   Настя Мельниченко "Коридори мого міста"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 109,5 тис. зн. з пробілами
   Додано: 25-05-2008
   З твору: "Спогади, що роϊлися у голові, поволі розтанули. Стараючись ступати якомога тихіше, зрештою дійшла до самого кінця довгого приміщення і натикнулася на двері. Всередині все похололо. Відчинивши, потрапила у наступне приміщення, яке видалося мені трішки світлішим за попереднє, хоча я могла і помилятися, так як з ліхтариком важко визначати ступіть насиченості темряви.
   Цей коридор і вивів мене на сходи.
   Я торкнулася рукою дерев'яних перил, вкритих мохом. Промінь ліхтарика човгнув в боки. Там теж були сходи. І ще одні... Далі печерами виднілися темні проходи. Я зупинилася, роздумуючи.
   Хотілося покликати в темряву, але страх паралізував горло так ціпко, що сама ідея видати добровільно хоч один звук кидала в паніку.
   "Як же я його знайду?" - крутилося в голові.
   Ліхтарик вихопив шматок стіни. Вона була вся подряпана якимись надписами. Десь значився рік: 1928. Чиϊсь імена, зізнання в коханні, вірші... Невміло нашкрябана карикатура. І великими чорними літерами: "Я ЧЕКАЮ НА ТЕБЕ ТАМ!" - стрілочка праворуч і вгору... Якусь мить я розглядала надпис. Вочевидь, хтось скористався вуглинкою... Для кого висіло тут це послання і скільки десятиліть - я не знала. Але такі надписи звикла сприймати як підказки від долі, вони виникали завжди саме там, де важко зважитися, і я повернула до сходів праворуч, аби піднятися вгору...
   Один поверх... Другий поверх... Третій...Четвертий..."
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9817 (1 частина), http://gak.com.ua/creatives/1/9818 (2 частина)
  
  
   Оля Бреславська "Триптих материнства"
   Жанр: Психологічна проза
   Обсяг: 2,3 тис. зн. з пробілами
   Додано: 28-05-2008
   З твору: "Я часто прокидаюся і знову засинаю, схиливши голову на мамине плече. У напівсні я чую як б'ється ϊϊ серце і рука мимоволі гладить мою голову... відчуваю на чолі поцілунок ϊϊ теплих губ. Про що вона зараз думає? Про що шепоче ϊй те добре материнське серце?"
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9868
  
  
   Настя Мельниченко "Зміϊвна"
   Жанр: Містика, казка
   Обсяг: 4,8 тис. зн. з пробілами
   Додано: 31-05-2008
   З твору: "Про мене кажуть: "Добра вона була дівка, доки не занапастили". Баби поспішають втекти з дороги, коли я йду. А коли таки перетну ϊхній шлях, то плюють потайки тричі через плече.
   Баби пліткують: "У неϊ під сорочкою живуть гадюки". Я хапаю себе за пазуху і відчуваю, як під грубим полотном звиваються живі холодні стрічки. Вони ссуть мені груди, наче в матері, і слухають калатання мого серця та впиваються жаром крові, згадуючи, як то воно: бути людиною".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9932
  
  
   Іван Городиський "Ошуканьство"
   Жанр: Гумористична проза
   Обсяг: 15,5 тис. зн. з пробілами
   Додано: 02-06-2008
   З твору: "- Да пішов ти! - почув Олександр собі в слід.
   В цей момент, йому схотілося повернутися і надавати Надьці ляпасів. Незважаючи на свій запальний характер, він більш-менш спокійно переносив лайку. Але коли його посилали - терпіти не міг. Особливо, коли цьому передувало довге і емоційне з'ясування стосунків. Як щойно.
   Але власне небажання повертатися, і починати новий виток сварки і змусило його здавити гнів у зародку і продовжувати спускатися сходами. По дорозі він ледь не збив сусіда, з собакою, які поверталися з прогулянки, кулею вилетів з під'ϊзду, і заскочивши в авто, швидко поϊхав геть.
   Однак уже за кількасот метрів від дому, Олександр зупинився, заϊхавши в якийсь двір, привідкрив дверцята і закурив. День пропав - і він це прекрасно розумів. На фірмі він сьогодні буде тільки пугалом - щоб ніхто навіть не подумав збігати в сусідній магазин за колою і морозивом чи вийти на перекур, а не покладаючи рук працювали. Але все одно - з'являтися на фірму "на взводі" йому не хотілося.
   "І ϊй то треба було? Та скільки вже можна?! Мені вже та ϊϊ машина в печінках сидить!"..."
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9945
  
  
   Іван Городиський "Шість смертей Іцка-кравця"
   Жанр: Психологічна проза
   Обсяг: 19,3 тис. зн. з пробілами
   Додано: 04-06-2008
   З твору: "Ніхто не міг сказати відколи предки Іцка, стали кравцями і мали невелику майстерню на Староєврейській. Принаймні Іцко точно знав від свого діда, що його дід, і батько діда теж були кравцями і теж мали цю майстерню. Здавалося цілими поколіннями тут жили навіть миші і коти - постійно в домі була чорна кішка, яка одного дня народжувала цілу купу кошенят, які з часом невідомо куди розбігалися і залишалося лише одне чорне-чорне кошеня, яке вірно служило Іцковій родині, справно ловлячи мишей.
   Одного дня, коли Іцкові виповнилося п'ятдесят, він подумав, що це вже надійшла старість, і скоро смерть. В ϊх роду була традиція, що коли батько помирав, то син шив йому костюм, в якому його ховали. А обидва сини Іцка не пішли по батькових стопах - старший вивчився на правника, і зараз служив помічником у віденського меценаса, а молодший якраз закінчував студіϊ медицини. І невже його поховають в старому одязі?
   За життя він пошив багато чудового одягу з усіх можливих тканин, а собі завше шив з дешевоϊ тканини, а на свята доношував допотопний костюм, який дістався йому в спадок від дядька-цадика. І так занило на душі в Іцка, що вирішив старий зшити собі костюм, який і цісарю не сором носити. Купив він найдорожчого шовку, і взявся до роботи".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/9995
  
  
   Олекса Мельник "Останній крок у безтурботність"
   Жанр: Психологічна проза
   Обсяг: 15,8 тис. зн. з пробілами
   Додано: 10-06-2008
   З твору: "Я зробив свій останній стрибок. Дивно, але першими відчуттями були не полегкість у купі з шаленим натиском вітру. Навіть шлунок не відразу відреагував. Не було у голові почуття відчаю, чи розкаяння у вчиненому. Єдине, що відчувалося справді яскраво - це примарне відчуття присутності твердоϊ поверхні під лівою ногою. Моє тіло часто жахалося тому, на що вела його моя голова. Власне, як і голова ніколи не знала, на що ж справді спроможне моє тіло. Тому вона так часто змушувала тіло відступати.
   Нарешті обличчя заворушилося від холодного руху майже твердого повітря. Зіниці розширилися, а ноги з іще більшим відчаєм почали шукати на що б опертися. І от залепетав порожній шлунок. Ліва нога пекла від болю у тому місці, яким вона опиралася на край, з якого відштовхнула усю цю конструкцію з м'яса та кісток.
   Коли ж голова опанувала тіло своϊм недоречно холодним спокоєм, в душі розквітла безтурботність. М'язи розслабилися і свідомість заполонив безкінечно твердий стержень логічного мислення. Я почав згадувати..."
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/10081
  
  
   Наталка Дев'ятко "Дощ із чорних стріл"
   Жанр: Містика
   Обсяг: 13,5 тис. зн. з пробілами
   Додано: 10-06-2008
   З твору: "У кімнаті стало задушливо, мов перед громовицею. Ольга підняла жалюзі і відчинила вікно. Свіже повітря крижаною хвилею омило ϊϊ з голови до ніг. Таємничо миготіли вогні нічного міста.
   Сама не розуміючи чому, вона проспівала:
  
   Це є місто - мерехтіння вогнів,
   Відображень закатованих днів,
   І притулок для тьмяних тіней,
   Покалічених гарних ідей,
  
   - і швидко спитала: - Ви прихильниця гурту "The Road of Dark"?
   - Ні, та я пишу для них тексти, - відповіла Світлана і продовжила:
  
   Ляку, болю, нудьги, метушні.
   До молитви глухі і німі
   Порожнечі лихі володіння.
   Тут розтрощено всі сновидіння.
   ...
   Сірі стіни у давніх будинків,
   І з-за рогу волання і крики.
   Арки чорні мостів над водою,
   Ніч вкриває міста пеленою,
   ...
   Темне місто у місяця оці
   Нагадає про дня поховання.
   І прославлене в пісні світання
   Не здійметься над стягами ночі,
   ...
   Це є місто - мерехтіння вогнів.
   Відображень закатованих днів,
   І притулок для тьмяних тіней,
   Покалічених гарних ідей..."
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/10089
  
  
   Ira "Пригоди дубового листочка"
   Жанр: Казка
   Обсяг: 12,9 тис. зн. з пробілами
   Додано: 11-06-2008
   З твору: "У повітрі запахло весною. Старий і кремезний Дуб, що стояв на галявині густого лісу, раптом стрепенувся, потягнувся після довгоϊ холодноϊ зими і ... прокинувся. А на молодій гілочці, що виросла тільки минулоϊ весни, заворушилась маленька брунька.
   - Ой-ой-ой, як же мені лоскотно, - почулось із середини. Перестаньте мене лоскотати. Ой, не можу більше, ой, зараз лусну.
   І враз - бринь: розпукнулася брунька, а з неϊ виглянув молоденький, зелений Листочок.
   - Як же тут цікаво та гарно! - вигукнув він. - А хто ж це мене лоскотав? Ану признавайтесь.
   - Це я, - почулося десь за спиною.
   - Хто - я? Я тебе не бачу, покажись. А як тебе звати? - запитав він з цікавістю.
   - Я - сонячний Зайчик. І зовсім не хотів тебе лоскотати, а просто зігрівав своϊм теплом, щоб ти скоріше народився.
   - Ну, тоді спасибі, Зайчику. Давай будемо з тобою дружити. Приходь до мене у гості частіше, з тобою так тепло та весело.
   - Добре, приходитиму. А зараз мені треба летіти та сповіщати про прихід весни інші листочки, - відповів Зайчик і, взявши свій сонячний ліхтарик з промінчиком всередині, миттю зник у дубовій кроні".
   Твір знаходиться за адресою: http://gak.com.ua/creatives/1/10096
  
  

Автори бібліотеки

  
  
   Анна (м. Кривий Ріг) http://gak.com.ua/authors/766
   Ірина Антіпова (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/39
   Антоніна (м. Ніжин) http://gak.com.ua/authors/1021
   Оля Бреславська (м. Івано-Франківськ) http://gak.com.ua/authors/1595
   Саша Бондар (Житомирська обл., смт. Чуднів) http://gak.com.ua/authors/1406
   Вікторія (м. Полтава) http://gak.com.ua/authors/1175
   Іван Городиський (м. Львів) http://gak.com.ua/authors/115
   Наталка Дев'ятко (м. Дніпропетровськ) http://gak.com.ua/authors/597
   Наталія Добжанська (м. Луцьк) http://gak.com.ua/authors/301
   Василь Доконт (м. Одеса) http://gak.com.ua/authors/1534
   Світлана Івашньова (м. Олександрія) http://gak.com.ua/authors/1476
   Камаєв Юрій () http://gak.com.ua/authors/57
   Олексій Спейсер Кацай (м. Кременчук) http://gak.com.ua/authors/43
   Наталя Клименко () http://gak.com.ua/authors/715
   Віталій Кривоніс (м. Дніпропетровськ) http://gak.com.ua/authors/649
   Анжела Левченко (м. Умань) http://gak.com.ua/authors/1029
   Оксана Лущевська (м. Тальне-Піттсбург) http://gak.com.ua/authors/195
   Маріанна Маліна (Крим, м. Євпаторія) http://gak.com.ua/authors/1052
   Олекса Мельник (м. Коломия) http://gak.com.ua/authors/1519
   Тетяна Мельник (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/205
   Настя Мельниченко (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/612
   Моріка (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/925
   Надія Петренко (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/36
   Олександра Пилипенко (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/641
   Тетяна Рижа (м. Бровари) http://gak.com.ua/authors/696
   Скрипник Ігор (Івано-Франківська обл.) http://gak.com.ua/authors/517
   Юля Смаль () http://gak.com.ua/authors/1250
   Наталя Тисовська (м. Киϊв) http://gak.com.ua/authors/186
   Василь Федорів (м. Миколаϊв) http://gak.com.ua/authors/241
   Марія Щедріна (м. Черкаси) http://gak.com.ua/authors/1512
   Ira (м. Тернопіль) http://gak.com.ua/authors/407
   Virlena (м. Львів) http://gak.com.ua/authors/238
   werwolf () http://gak.com.ua/authors/851
  
  

Далі буде

  


Популярное на LitNet.com Т.Мух "Падальщик 2. Сотрясая Основы"(Боевая фантастика) А.Куст "Поварёшка"(Боевик) А.Завгородняя "Невеста Напрокат"(Любовное фэнтези) А.Гришин "Вторая дорога. Путь офицера."(Боевое фэнтези) А.Гришин "Вторая дорога. Решение офицера."(Боевое фэнтези) А.Ефремов "История Бессмертного-4. Конец эпохи"(ЛитРПГ) В.Лесневская "Жена Командира. Непокорная"(Постапокалипсис) А.Вильде "Джеральдина"(Киберпанк) К.Федоров "Имперское наследство. Вольный стрелок"(Боевая фантастика) А.Найт "Наперегонки со смертью"(Боевик)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Колечко для наследницы", Т.Пикулина, С.Пикулина "Семь миров.Импульс", С.Лысак "Наследник Барбароссы"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"