Коли менi здається що нещастя
Отак i переслiдує мене,
Тодi звертаюсь iнколи до щастя:
"Коли ж, коли знайдеш ти i мене?"
Коли здається, що не свiтить сонце,
Коли здається, мiсяця нема,
Тодi на помiч прийдуть тiльки зорi,
Та небо синє вдень, лани, поля...
Вiдразу згадуєш, що десь повинно бути
Єдине серце, що призначене тобi, 
Стає вiдразу легко та надiйно,
I сум минає, й радiсть настає.