Я не можу жити без тебе.
Я не можу казати нiчого.
Поясни менi, чому  небо
Таке неможливо прозоре?
I нiчого не зрозумiти.
I нiчого менi казати.
Я без тебе не можу жити.
Я не можу навiть спiвати.
Я не можу кохати мрiї,
Я не можу творити долю.
Нездiйсненностi всi вродливi,
Та усi наче їжа без солi.
Та усi - наче мед без ложки...
Знову приказки i прислiв`я
В головi моїй. Шкiльна дошка -
Чорнi й бiлi на нiй сузiр`я.
Але знову немає барв.
Хто про щастя в свiтi казав?
Та менi ж не потрiбно небо!
Я не можу жити без тебе.