- Стiй! - голосно волала дiвчина iз сльозами на очах.
- Зупинися, я буду тут, а ти там.
- Я хочу бути поряд! Зачекай. - знову просила вона.
- Нi, просто вiдчепися вiд мене!
- За що? - голосно закричала дiвчина.
Вiолета i не помiтила як прокинулась. Вона досi шумiла.
- Що кошмар? - перед нею з'явилося лице її сестри, яка уже виглядала на всi сто.
- Аманда , ну скажи, що заставляє тебе прокидатися о п'ятiй i як я вiд твого шуму не прокидаюся?
- Думаю, це - магiя або мiй дар.
- Краще б у тебе його не було i ти будила мене.
- Це через цi дурнуватi сни? Може тобi з'їздити до ворожки, попроси маму про це, вона буде не проти.
- Звiсно, але перед тим проведе довгу лекцiю про те, як чудово що я її послухалася. Тобi не здається що її захоплення якесь дивне?
- Я про це не думаю. Мене турбує як вмовити маму не давати менi їжi до школи.
- Що це на тобi? - Вiолета оглянула сестру з нiг до голови, вона звiсно знала що Аманда - перша красуня школи, але iнколи її одяг був занадто вiдкритим.
Взяти хоча б той приклад коли вона одягла настiльки обтягнуту сукню, що учитель фiзкультури вiдправив її до дому переодiватися, але вона вiдповiла що, вона їй пасує, а iнше - його проблеми. Андрiй Бiгунець довго вмовляв її , але коли та почала виконувати вправи у сукнi вiн з криком а червоним лицем вибiг iз спортзалу. 10 - А ще довго дякував їй за звiльнення вiд цього уроку.
- Це моя нова сукня. Нашого сучасного дизайнера. I узагалi ти ж нiчого не розумiєш у модi, тобi лише тринадцять.
- Мене пiдводить пам'ять чи ти у моєму вiцi уже зустрiчалась iз хлопцями.
- Я могла б i тобi допомогти iз побаченнями, але ти невиносима. - Тому що твоїми екземпляри - умiють лише м'яч по-полю ганяти та над вчителями знущатися.
- Але ж це весело, а ти що одягнеш до школи? - вiдповiла вона нахабно вiдкриваючи мою шафу. - Можливо щось таке? - Вона протягнула Вiолеттi коротку синю сукню , легкого типу без зайвих аксесуарiв .
- Нi, вона ж мiнi. - заперечила дiвчина махаючи руками.
- Я знала що ти її не одягнеш? Знаєш чому я була так упевнена? Можливо тому , що я заставляю тебе одягати її кожного ранку. А ти завжди вiдмовляєш? Тобi що слабо?
- Не потрiбно провокацiй, ця сукня пiдiйде тобi бiльше нiж це, що одягнено на тобi. Як ти збираєшся вийти з дому? Мама поверне тебе у кiмнату, а маленький демон в сусiднiй кiмнатi докладе їй усе.
- Але ж мама ще спить , а ти могла б сказати - що я пiшла швидше тому що хочу у пiдготуватися до уроку. Дякую . - сказала вона i вийшла навiть не дочекавшись вiдповiдi, на щастя Андрiй - молодший брат Вiолетти та Аманди ще спав.
У їх сiм'ї , цi iмена були самими дивними. Матiр дiвчини звали Марiя , а тата Павло. У її сестри був iнший тато,вона була Аманда Тимофiївна. Чому її назвали Вiолетта, а не Дарина чи Ангелiна , не знав нiхто . Але у неї в класi було багато дiвчат iз схожими iменами.
Вiолетта нарештi пiднялась iз лiжка i поглянула на лiжко сестри, воно виглядала жахливо, дiвчина поглянула на годинник.
"Iще встигну" - подумала вона та почала застеляти лiжко Аманди.
- Ну ми ще поговоримо. - бурчала воно собi попiд нiс.
Дiвчина застелила ще своє лiжко. Вiолетта поглянула в дзеркало , її вiдображення не лякало , але i могло бути кращим. Звiсно їй далеко до своєї сестри Аманди. Вони були як чорне та бiле, до того ж в прямому сенсi слова. У Аманди було бiляве довге волосся, а у Вiолетти на превеликий жах - чорне та коротке, не сильно, його можна назвати середнiм по розмiру, до плiч. Вона часто шкодувала про те, ще передивилася фiльмiв та хотiла наслiдувати головних персонажiв. Хоча їй iшла стрижка "каре" першi мiсяцi та коли вона перетворилась в "каскад", Вiолетта почала усякими шампунями вiдростити волосся. Але це було безутiшно . Також у дiвчат був рiзний стиль, одна вiчно красуня в стильних сукнях, шортах, блузах, мiнi-спiдницях, каблуках, балетках, коротким топам та усьому тому подiбному. Вiолетта ж вiчний фанат джинсiв , кросiвкiв та довгих футболок. Вона одягала сарафан та спiдницю лише раз на рiк - перше вересня. А сукнi лише на карнавал.
Навiть зачiски були рiзними . Аманда нiколи не зв'язувала волосся. Вона завжди робила локони, тому що вважала що пряме волосся їй не iде. Сама Вiолетта вважало що варто Амандi випрямити волосся вона точно буде схожа на ляльку Барбi, хоча навiть зараз її так називають у школi. Вiолетта ж любили збирати волосся на потилицi, тому що воно їй завжди заважало. Вона любила робити пучок це виглядало окрiм того що красиво - зручно.
Дiвчина в думках заставляла себе одягти голубу сукню, але руки потягли до джинсiв та синьої футболки. Усе iшло до взуття, тому вона швидко спустилася та пiшла чистити зуби. Вона чистила зуби щоранку, особливо зараз коли у неї була нова зубна щiтка, не звичайна, а електрична.
Поки Вiолетта поралася у ваннiй прокинулася Марiя та напрравилася готувати дiвчатам снiданок, вона i не пiдозрювала що Аманда уже в школi. Хоча та могла спочатку зайти до свого хлопця. Коли вона вийшла iз ванної кiмнати, мама пнрехопила її та сказала декiлька слiв про снiданок, сама вiдправилася спати.
"Ну ось навiть Амандину легенду не довелося розказувати"
Вiолетта присiла та почала їсти свою яєчню. Єдиною проблемою було куди подiти їжу сестри. Домашнiх тварин, якщо не рахувати рибок у них не було.
Вона зiтхнула доведеться їсти самiй. Зате потiм будуть аргументи, що б пояснювати Амандi чому вона погладшала.
Нарештi на тарiлках нiчого не залишилося. Вiолетта помила їх пiд краном. На годиннику була восьма, дiвчина швидко узяла ранець та вилетiла з будинку. На щастя автобус запiзнився на долю хвилини, та цього було досить щоб Вiолетта забiгла в салон та присiла бiля своєї подруги Надi.
- Ти сьогоднi запiзнилась! Щось дивно, знову нiчнi кошмари вiд яких не можливо прокинутися?
- Та нi сестра знову вийшла швидше i не з'їла свiй снiданок.
- Ти скоро перетворишся на гiганську бочку iз нею.
- Ти маєш рацiю, я поговорю iз нею сьогоднi. Що нового?
- Iрина Iгорiвна знову не їде iз нами.
- Та невже? Думаєш у них iз директором усе серйозно?
- Моя думка? Вона просто хоче пiдвищити собi зарплатню.
- Не дiлися нею iз Лiною.
- Я i не збиралась. Вона ж у нас пай-дiвчинка, доповiсть про усе учительцi, а ця знизить нам оцiнки.
Вона згадала випадок минулого року. Хтось зробив фото математички та директора разом та розклеїв по усiй школi. Тодi вона заставила кожного вибачатися, поки головний шкiдник школи не зiзнався. Кажуть вiн вибув зi школи та переїхав у друге мiсто. I нiхто не знав чому вiн це зробив.
- Ти знову у джинсах? - запитала Надя.
- Ти теж не у сукнi.
- Але ж мої брюки короткi i пiдходять до балеток, а твої кеди не дуже .
- Подивися уважнiше, усе в синiх тонах. Це ж красиво.
- Було б краще якби це було щось новеньке. Або якби ти змiнила свiй стиль.
- Нiколи не одягну сукню.
- Хоча б шорти. У тебе красивi ноги, чому ти їх не видiляєш?
- А там є що видiляти? I взагалi через хвилину виходити, не хочу пропустити школу i поїхати в автосервiс.