Аннотация: Неймовiрна iсторiя чарiвника добрих магiчних справ та маленької лагiдної хмаринки, яку принцеса називала Тiстечко. Вона перетворювалась на хмарозаура - захисника мiста квiтiв вiд пiдступного барона Амброзiя та його злих посiпак i повелителя темних сил темряви
Мiсто квiтiв
Давним-давно десь за далекими хмарами або небесами на землi чи пiднебессi квiтло мiсто Квiтiв.
Оточене садами, лiсами та багряно-кольоровими вуличками i вабило трояндовими горизонтами та майорiло барвистими кольорами рiзноманiтних квiтiв та краєвидiв. У цьому мiстi жили Дерева, Квiти, Кущi, веселi i галасливi мешканцi, дiтлахи та їх турботливi батьки та Принц i Принцеса.
У мiстi є неймовiрно велика галявина, там величнi фонтани i навколо них неймовiрнi квiтники - жоржиновi та тюльпановi. У великому парку на величному й могутньому Дубовi сидiв чарiвник i розповiдав дiтлахам цiкавi казки та веселi байки. Всi цю галявину називали Сонячною. Вiд неї як промiнчики в рiзнi сторони розходилися вулицi. Один з промiнцiв вiв до палацу де жили Принц з Принцесою, iнший - до хатинки Чарiвника, оточеної калиновим гаєм з усiх бокiв.
На вулицi Барв жили мешканцi та рiзнi казковi герої. Навколо було багато озер, цiлющих джерел i затишних скверiв. Далi йшли Театральна i Циркова, де жили поети, артисти, акробати та веселi клоуни. А бiля самого пiднiжжя гiр проживали Ковалi та народнi умiльцi, якi створювали неймовiрнi речi в своїх майстернях та пiснi спiвали i радiсть дарували. А на вулицi Миру жили воїни, що захищали мiсто вiд лихих бур'янiв та їхнього ватажка Амброзiя. Вiн був лихим i пiдступним, називав себе Бароном лихих справ i любив смiття та хащi. I щоб все було брудне, сiре й одноманiтне.
Головними захисниками мiста були королiвськi Вартовi та Зброярi. А полководцем був Королiвський Будяк. Вiн був як великий кедр - мав велике гiлля з яскраво-червоними квiточками, дуже колючий i войовничий, але напрочуд добрий i справедливий. I були в нього прикордонники та розвiдники: Папороть, Мох та Лiкарська Кропива. Вони росли на кордонi, спостерiгали та захищали вiд небажаних гостей. А особливо вiд Амброзiя та його посiпак.
Очима мiста був пильний i стрiмкий Сокiл. А за рiзноманiтними гiрськими стежками наглядав Едельвейс. Його називали квiткою дружби. В мiстi квiтiв є одне для всiх чарiвне побажання - завжди говорити правду, нiкого не кривдити для гармонiї та злагоди.