Ящук Владимир Иванович: другие произведения.

На скрижалях совісті

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:

Конкурсы: Киберпанк Попаданцы. 10000р участнику!

Конкурсы романов на Author.Today
Женские Истории на ПродаМан
Рeклaмa
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Автор книги поет Степан Бабій висловлює застереження новому поколінню

На скрижалях совісті


Степан Бабій. Україна під Сатаною: Політична поезія. -
Рівне, 1997. - 58 с.

... Здавалося б, немало сказано вже про страдницьку долю України, спаплюженої комуністами як тоталітарного, так і пострадянського вишколу, немало написано про те, що "де двоє українців, там троє гетьманів", урешті-решт, і про тяжку нашу спокуту за всі колишні гріхи - про Чорнобиль художніх творів не бракує. Але так, як про це говорить рівненський поет Степан Бабій у книжці з епатуючою назвою "Україна під Сатаною", давно ніхто не говорив.

Нашому читачеві гостро не вистачає такого болісного художнього осмислення часу з його відчаєм і слабкими проблисками надії. Свіжий погляд на нібито усталений хід подія спонукає до подвижницької праці задля самозцілення душі:

Народе, помолись і стрепенися
Перед вінцем, що із небес гряде,
Бо вогняна проїде колісниця
Й ніхто рятунку не знайде ніде.

Однією з найбільш серйозних небезпек поет вважає імперські зазіхання Москви, тому колись доволі вживане "задивлеиі на Схід" трансформується в абсолютно протилежне за змістом:

Україна дивиться на Схід,
Всім єством вслухається туди,
Чи не линуть тупати орди.

Оцінки Степана Бабія гострі, часом визивні, вони можуть навіть шокувати читача з табору русофілів. Та що вдієш, якщо лещата псевдоінтернаціоналізму видушили з багатьох із нас почуття національної гідності і честі. Мало того, колишні енкаведисти, учасники кривавих репресій звили собі в умовах демократії зручні гніздечка, звідки вряди-годи покаркують на патріотів України, обгиджують їхні ідейні устремління:

І тайговик - азієць лисий
На ласий вказує шматок,
Та наші хатні блюдолизи
Під той же хиляться флагшток.

Пристрасні філіппіки та інвективи спрямовані проти тих, хто свою непричетність до ганебного минулого пояснює до примітивізму просто: "Не знали". Мовляв, нічого не відали ні про голод, ні про криваві підвали НКВД, ні про справедливу боротьбу УПА з червоною ордою, з московською навалою. Відплатою за таке криводушництво, на думку автора, став Чорнобиль.

Вірші С. Бабія органічно вписуються у наш складний, неоднозначний час. Лейтмотивом книжки стала тема особистої відповідальності кожного за все, що діється в Україні. Політичні медитації чи не найбільшої виразності й переконливості досягають тоді, коли стосуються усіляких перевертнів, "чорних слуг зла і Москви", Сатани, яка

Прив'язала, оплутала так
У залізні тенета,
Щоби caм ти проситися став
До царя чи совєта.

Звичайно, причина страждань не тільки в тому, що Сатана "навела москалів", але й у тому, що "ті шматки українські: чи то партії, групи, церкви - всі які є - самоїдські..." Звучить вельми актуально саме в переддень виборів, коли від розгнузданих новогетьманських чварів аж щулиться совіслива земля українська. Як вважає поет, Україні з її розм'яклою на родючих грунтах південною душею "треба різьбленолицого витязя з каменю скандинавського, із ходою державною, з блиском хижим в гарячих орлиних очах".

Порівняння із скандинавами - всього-на-всього слушне порівняння, бо Україні, звісно, ніколи не бракувало власних витязів. А можливо, це в минулому? Ось же й С. Бабій проронює: "... в краї немає Петлюр", а справжніх, гідних захоплення героїв бачить лиш в особах В. Симоненка, В. Стуса, У. Самчука, Є. Маланюка, О. Ольжича, М. Грушевського, у борцях, що полягли біля Круг, у повстанцях... Може, тому збідніли ми духовно, що "над Україною - караюча десниця за лиха, що накоїли сліпі" ?

У своїх шуканнях істини поет іде навіть на свідоме спрощення, майже публіцистичне варіювання вірша, використовує верлібр. Невідступно переслідує крамольна думка: "То хто ж ми є? Зневірені бездари?" Або про єство народу: "А справжнє наше тільки болем катує серце..." Закрадається сумнів:

Хто збере в неділю поминальну
В грамотки скорботні імена
Тих, кого без дзвонів погребальних
Вклали вбивці, голод і війна?

Але є в збірці рядки, які піднімають читача над тривожними дисонансами нашого дня, вселяють віру в перемогу над апокаліптичним нашестям Сатани, віру в самоочисну силу нації:

І важко дихати і жити,
І трудно знамено нести.
Але народ - живуче жито,
Йому за всіх негод рости.

Помітною літературною подією, як мені здається, стала поява в книжці циклу віршів "Повстанські мотиви". На тему діяльності УПА ми багато наслухалися дискусій, немало начитались документальних праць, але спроби дати цій темі філософсько-естетичие осмислення поки що доволі рідкісні. Мені імпонують такого плану вірші Дмитра Павличка, Петра Осадчука, тепер я по-новому відкрив для себе і Степана Бабія. Знав його в основному як витонченого лірика, хоча відав: і в найпонуріші часи радянської інквізиції не цурався він громадянських тем "націоналістичного звучання". Наприклад, у с. Хотині Радивилівського району мені розповідали, що ще в 70-і роки, коли Степан Бабій працював тут лікарем, не боявся він з друзями при весільній оказії завести повстанську пісню, теплотою наповнюючи серця слухачів, часто вчорашніх упівців:

Далі вже будуть легенди
Слатись по ваших слідах.
Пісню на повні легені
Сила зачне молода.

Не можна без душевного трепету читати вірші, присвячені героям бою з більшовицькими карателями біля села Гурби: "Не один тут обірваний шлях", "...Ця глушина, пречиста у снігах, де чистих душ відбилися сліди". Поет говорить про це без емоційного надриву, але відчувається: все вистраждано, не раз передумано. Воно й зрозуміло: в одному з віршів збірки С. Бабій розповідає, що не бачив жахів у концтаборах, але батькові муки, всієї родини "по сибірах, на півночі крайній... душу проймали морозом". Попри всю серйозність, сказати б, суворість поетичного стилю збірки "Україна під Сатаною", в ній не бракує іронії і сарказму, замішаних на колоритних метафорах та порівняннях. Як можна без усмішки сприймати таку сатиру:

З Москви ніколи сонця не було,
Один раз тільки лисина Хрущова
Ледь засвітила, ніби на тепло...
І знову все, і знову все, як вчора.
З Москви ніколи сонця не було.

А ось із іншого вірша ("Гребла і грабила Росія"):

Чиє ? - питаємо Москву, -
Хто склав запаси, фонди, флоти?
Відповідають: "Хрена в рот вам!"
Так справжнє стало наяву.

Книжка прочитується з неослабним інтересом, окремі найбільш вдалі місця запам'ятовуються, спонукають повернутися до їх повторного перечитування.

Спасибі вам, Поете, за дуже потрібну збірку.




(C) Володимир Ящук. Літературно-мистецький альманах "Погорина", Рівне, 1998.


 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com А.Лоев "Игра на Земле. Книга 2."(Научная фантастика) Р.Прокофьев "Игра Кота-7"(ЛитРПГ) М.Боталова "Беглянка в империи демонов 2. Метка демона"(Любовное фэнтези) О.Герр "Соблазненная"(Любовное фэнтези) A.Opsokopolos "В ярости (в шоке-2)"(ЛитРПГ) Э.Черс "Идеальная пара"(Антиутопия) Е.Сволота "Механическое Диво"(Киберпанк) В.Соколов "Обезбашенный спецназ. Мажор 2"(Боевик) Д.Авдеев "Город в Глубинах"(Боевая фантастика) М.Эльденберт, "Межмировая няня, или Алмазный король и я. Книга 2"(Любовное фэнтези)
Хиты на ProdaMan.ru Поймать ведьму. Каплуненко НаталияПодари мне чешуйку. Гаврилова АннаЛили. Сезон первый. Анна ОрловаПроклятье княжества Райохан, или Чужая невеста. ИрунаОтдам мужа, приданое гарантирую. K A AТитул не помеха. Сезон 2. Возвращение домой. Olie-Офисные записки. КьязаВерь только мне. Елена РейнОсвободительный поход. Александр Михайловский��ЛЮБОВЬ ПО ОШИБКЕ ()(завершено). Любовь Вакина
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
С.Лыжина "Драконий пир" И.Котова "Королевская кровь.Расколотый мир" В.Неклюдов "Спираль Фибоначчи.Пилигримы спирали" В.Красников "Скиф" Н.Шумак, Т.Чернецкая "Шоколадное настроение"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"