Iду по полi та бачу трупи  
Братiв своїх з обох сторiн. 
Своїх бо кров у них червона 
Бо кров СЛОВ'ЯНСЬКА сили повна, 
Та шкода що пролита за дарма, 
А може й нi, а може схаменуться люди! 
Побачивши дiтей своїх в кровi. 
Побитих владой полiтичной 
Для якої ми скоти. 
Але й худоба не розумна 
Коли до неї пес бiжить. 
На роги може його взяти, 
Або копитом зацiдить. 
Люд Український щож ми робим, 
Навiщо знищуем себе? 
Iз Киева собака тявкне, 
I ми бiжим куди попре, 
А може чяс вже розвернутись. 
Пiдставить роги чи кулак.
В залежностi вiд того хто ми. 
I придушити цих собак!!! 
Є. Язинський 10.08.14.