Святий Петро з Iсусом йшли до Галiлеї,
Аж по дорозi їм зустрiлись вороги. 
"Хапайте  друзi їх! Вони не iудеї.
Їм не уникнути жорстокої бiди!"

Взяли камiння i давай у них жбурляти,
Зубами ляскають, мов грiшники в котлi.
Та камiнцi яким вдавалось долiтати 
До Iiсуса, опинялись на землi. 

Його торкнувшись в мить ставали крашанками.
Святий Петро усi їх в пазуху зiбрав.
А потiм власними блаженними руками,
На добру згадку християнам їх роздав.