Калiнiн Iлля. Collection of Ukrainian poems: part I [2011]

Терпи, терпи -- терпець тебе шлiфує

(автор Василь Стус)

Терпи, терпи -- терпець тебе шлiфує,

сталить твiй дух -- тож i терпи, терпи.

Нiхто тебе з недолi не врятує,

нiхто не зiб'є з власно§ тропи.

На нiй i стiй, i стрiй -- допоки скону,

допоки свiту й сонця -- стiй i стiй.

Хай шлях -- до раю, пекла чи полону --

усе пройди i винести зумiй.

Торуй свiй шлях -- той, що тво§м назвався,

той, що обрав тебе навiки вiк.

До нього змалку ти заповiдався

до нього сам Господь тебе прирiк.

Копав, копав криниченьку

Копав, копав криниченьку,

недiленьку, двi

Любив козак дiвчиноньку,

людям не собi.

Гей, гей милий Боже,
що ж то було дiвча гоже
людям не собi.

Гей, гей милий Боже,

що ж то було дiвча гоже

людям не собi.

А вже з то§ криниченьки

орли воду п'ють

А вже тую дiвчиноньку

до шлюбу ведуть

Гей, гей милий Боже,

що ж то було дiвча гоже

людям не собi.

Гей, гей милий Боже,

що ж то було дiвча гоже

людям не собi.

Один веде за рученьку,

другий за рукав

Третiй сто§ть, гiрко плаче -

любив та не взяв

Гей, гей милий Боже,

що ж то було дiвча гоже

людям не собi

Гей, гей милий Боже,

що ж то було дiвча гоже

людям не собi.

Подоляночка

Десь тут була Подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона стояла,

До землi припала,

Сiм лiт не вмивалась,

Бо води не мала.

Ой встань, встань, Подоляночко

Умий личко, як ту скляночку,

Вiзьмися за бочки,

Покажи нам скочки,

Пiдскочи до раю,

Бери ту, що скраю.

Ой веснонько-весно

Ой веснонько-весно,

Що ти нам принесла?

Що дiвчатам по вiночку,

А хлоп'ятам по плужочку.

Пастушкам - корiвоньку,

А бортничкам - бджiлоньку...

Голубка

Ми голубку iзловили,

всi довкола обступили

Ти, голубко, чого тужиш,

вибирай си кого любиш

Летiв голуб попiд хмари,

шукаючи собi пари

Ти, голубе, не жартуй же,

кого любиш, поцiлуй же

Цвiток до цвiточка,

листок до листочка,

Мусить вiд нас вийти

одна паняночка, хай iде.

Цвiток до цвiточка,

листок до листочка,

Мусить вiд нас вийти

один парубочок, хай iде.

Чого являєшся менi

(автор Iван Франко)

Чого являєшся менi

У снi?

Чого звертаєш ти до мене

Чудовi очi тi яснi,

Сумнi,

Немов криницi дно студене?

Чому уста тво§ нiмi?

Який докiр, яке страждання,

Яке несповнене бажання

На них, мов зарево червоне,

Займається i знову тоне

У тьмi?

Чого являєшся менi

Уснi?

В життi ти мною згордувала,

Моє ти серце надiрвала,

Iз нього визвала однi

Отi ридання голоснi -

Пiснi.

В життi мене ти й знать не знаєш,

Iдеш по вулицi - минаєш,

Вклонюся - навiть не зирнеш

I головою не кивнеш,

Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,

Як я люблю тебе без тями,

Як мучусь довгими ночами

I як лiта вже за лiтами

Свiй бiль, свiй жаль, сво§ пiснi

У серцi здавлюю на днi.

О, нi!

Являйся, зiронько, менi

Хоч в снi!

В життi менi весь вiк тужити -

Не жити.

Так най те серце, що в турботi,

Неначе перла у болотi,

Марнiє, в'яне, засиха,-

Хоч в снi на вид твiй оживає,

Хоч в жалощах живiше грає.

По-людськи вiльно вiддиха,

I того дива золотого

Зазнає, щастя молодого,

Бажаного, страшного того

Грiха!

Колесом, колесом

Колесом, колесом
Сонечко вгору iде.
Послухай, Iване,
Де голуб гуле.

Ой веснонько - весно II

Ой веснонько - весно,

Що ти нам принесла?

Принесла вам дощик,

Щоб зварили борщик.

Щоб вродило жито

I рясна пшениця.

I рясна пшениця,

Усяка пашниця.

Загадав си дiдо восени женити

Загадав си дiдо восени женити

Ой тру-ду, ру-ду-ду,
восени женити

Старо§ не хоче, молода - не пiде..

А як вона пiде, любити не буде..

Як любити буде, то не поцiлює..

А як поцiлює, на землю виплює..

Ой у тебе, дiду, борода цапова..

Ой у тебе, дiду, станочок козєчий..

Ой у тебе, дiду, голос ведмедєчий

Ой по§хав дiдо та й на ярмарище.

Купив собi дiдо файний нага§ще..

Як зачали дiдо свою жiнку бити..

Тоди стала жiнка вже дiда любити..

Ой у тебе, дiду, борода шовкова..

Ой у тебе, дiду,
станочок пiхотський..

Ой у тебе, дiду, голос парубоцький..

Ромен-зiлля, ромен-зiлля

Ромен-зiлля, ромен-зiлля,

Ромен похилився,

З Укра§ни до дiвчини

Козак уклонився.

Ой дав вiн §й поклiн низький

З коня вороного,

А вона ж йому хустину

Шовку зеленого.

Не подоба козаковi

В хустинi ходити,

Тiльки слава козацькая -

Сiдельце укрити.

Тато молиться Богу

(автор Василь Стус)

Тато молиться Богу,

тужить мама. Сестра

уникає порогу,

хоч вернутись пора.

Уникає - радiе,

повертає - мовчить.

Повечiр"я ще тлiе,

iще хвiртка рипить.

iще видно дорогу,

iще гусне жура.

Тато молиться Богу.

i ридає сестра.

Комментарии: 3, последний от 11/11/2013. © Copyright Калiнiн Iлля (illya_kalinin@inbox.ru) Размещен: 23/08/2011, изменен: 22/11/2011. 8k. Статистика. Сборник стихов: Поэзия COMPILATIONS		Ваша оценка:

Калiнiн Iлля : другие произведения.

Collection of Ukrainian poems: part I [2011]