Куди б не занесли мене дороги

Куди  б  не  занесли  мене  дороги
 Я  завжди  пам"ятатиму  свiй  дiм,
 Бо  всi  мо§  i  радощi  й  тривоги
 Пройшли  у  нiм.

 Чи  може  доля  десь  мене  закине  
 За  сивi  гори,  за  степи  й  моря,
 Але  до  свого  краю  не  загине  
 Любов  моя.

 Я  буду  пам"ятати  Укра§ну,
 Свою  матусю  радiсну  й  сумну,
 Кохання  перше,  мову  солов"§ну,
 Свою  весну.