Вiтаю всiх любителiв поєзiї i лiтератури загалом! Все, що я пишу - аматарство. Я не займаюся цим професiйно. Покищо не займаюся. Але у все що я роблю, я вкладаю душу i серце i сподiваюся на пiдтримку однодумцiв. Поезiя робить цей свiт кращим! Слово творить людину!
Аннотация к разделу: Estoy perdidamente enamorado
De una mujer tan bella como ingrata;Mi corazon otra pasion no actaY mis ojos su imagen han plasmado.Si esxudrino en mi pecho, triste creoQue otra hermosa me diera solo enojosY si sereno miro, ante mis ojosSu figura gentil tan solo veo.Con voz tremula le dije mi carino;Y sarcastica y cruel exclamo: 'Nino,Conoces el amor solo de nombre!'Y desde entonces sufro lo indesible...¿Por que, amada mujer, crees imposibleEn un cuerpo de nino un alma de hombre? (Miguel Ernandes)Я так отчаянно влюбленИ сердце юное так хочет страсти.Женщина, чьей красотою я пленен -Мне то ли горе, то ли счастье.Мой взгляд печален и уныл,Я стал обманутым судьбою.Как ни хотел, но не забыл -Твой лик всегда передо мною.Я о любви тебе шептал так нежно, тихо,Смотря в холодные глаза твои.Но голос твой ответил лихо:'Малыш, не знаешь ты любви!'С тех пор не знаю, как мне боль свою унять,Своих мучений позабыть причины.Как жаль, что не хотела ты узнать,Что в теле мальчика живет душа мужчины.Empieza el llanto Починає плакати гітара,de la guitarra. Ранок полум яний настає.Se rompen las copas Починає плакати гітара,de la madrugada. Сльзи музики невпинно ллє.Empieza el llanto Гітара плаче тихо-тихо,de la guitarra. Як плачуть води,Es inutil callarla. Плаче гітара, ніби вітерEs imposible В лиху погоду.callarla. І її сльози тихі не стихають.Llora monotona Найтонших порухів душіcomo llora el agua, Струни торкають.como llora el viento Про краї далекі плаче вонаsobre la nevada. Жалем і смутком налита сповна.Es imposible Гарячі піски Сходу,callarla. Що просять камелій білих.Llora por cosas Плаче вечір без ранку. І в водуlejanas. Стріла лине без цілі.Arena del Sur caliente І перший загиблий птах.que pide camelias blancas. На гілці.Llora flecha sin blanco, О, гітара!la tarde sin manana, Малоранене серце у швахy el primer pajaro muerto Від п яти ударів шпаг.sobre la rama.Oh, guitarra!Corazon malheridopor cinco espadas.(Federico Garcia Lorca)