Шумлять дерева.

Легiт, наче грум,
укотре намагається пiдняти
попону поролонову, яка
вiдкинулася од стiльця на стiл,
мов гiсть, що добре випив, 

в двох мiсцях 
зламалася i вклякла.

Вiтерець
її за плечi тягне,
одриває,
i випускає з кришталевих рук.

Смiються дiти!
Втiк вiд хазяїв
i розгубився бернський пес,
блукає
мiж трейлерiв, наметiв...

Вiн - як ми.
Чи майже так. 
Бо кiлька крапель часу,
коли ти споглядаєш цi картини,
стiкаючи по вусах,
раптом вуст
торкнуться, обпечуть i нагадають
щось iнше, втрачене,
коли на учтi
почетним гостем був,
щось архидавнє.

Збирай-но пилосос
i їдь додому.

03.07.2023,
Марiкерке.