"... i побачив я звiря..."
                                Откровення.

Годо - то земна надiя.
Очiкуючи на Годо,
очiкують виходу на авансцену
пророка її й ватажка
десятки земних племен.
Її Мойсея i Авраама...

Вдивляються очi склянi в далину.

Бо хто подарує усе,
на що чи таємно, чи явно
розраховували повсякдень:

молочнi потоки з кисельними берегами,
вагони батонiв,
щоб вмочувати в цi рiки,
блискучий п"ятак нерозмiнний,
свободу на витiвки в рамках закону?
Тiльки Годо.

Жменька скромних бажань - 
i безлiч сторiч розчарування.

Не треба захмарних палацiв.
Хай прийде Годо.
Не треба рибок i прiсних хлiбцiв
як доказу сили та щиростi влади.

Хай прийде Годо,
захаращену, темну, брудну авансцену
на розсуд свiй прибере!

Єдиний, хто зможе.
А ми вже чекаємо пристрасно, довго,
i серце наше готове,
i квiти в наших руках. 

Геть Автора!
Тiльки Годо.
Ненавидимо абсурд.

08.10.2023.