***

Вже мають почати плакати
iкони струмками кривавими,
вже мають з цвяхiв Розiп'ятого 
вони проливатись усюди,
бо кров пiдступила до неба
i помсти благає у вiдчаї,
невинна, нi в чому невинна;
вже краю немає тiй кровi,
вже свiт залила вона гаряче,
i тiльки слiпi й окаяннi
не бачать її, вiдвертаються,
байдужi вiд неї ховаються,
шукають слабкi виправдання,
пiдбочуються лицемiри:
мовляв, так їй треба, все добре,
i псiв заохочують мовчки,
а тi лише радi вмочати
у неї розжаренi пики,
гладкi, ненаситнi убивцi.

I тiльки iкони все вiдають,
що буде, яке зрiє лихо,
i мовчки, скорботно ридають
червоним, червоним, мов блискавка,
яка завтра небо розколе...


12.03.2022.